Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП╤ЛЬСТВО: КРИМСЬК╤ ОБРИСИ 2013 РОКУ

(ЗА МАТЕР╤АЛАМИ ТЕМАТИЧНИХ СЕМ╤НАР╤В ТА АНКЕТУВАННЯ)

(Зак╕нчення. Поч. у № 4)

Разом з тим, були й протилежн╕ думки та в╕дпов╕д╕ (хоч ╕ не так багато), в яких зазначалося, що перспективи громадянському сусп╕льству в Криму нема╓, тому що: 1) сусп╕льство ще не готове для цього ╕ потр╕бно його виховати; 2) органи влади, а точн╕ше, чиновники в╕д влади цього не хочуть; 3) багато «показухи», формал╕зму, але нема╓ належно╖ сп╕впрац╕ та вза╓мод╕╖; 4) ╕сну╓ корупц╕я в ус╕х ешелонах влади ╕, зокрема, тому, що «приморськ╕ райони Криму – корумпован╕»; 5) нема╓ злагоди у сусп╕льств╕; 6) чинне законодавство не в╕дпов╕да╓ вимогам часу; 7) не можна розв’язати окреме питання (щодо громадянського сусп╕льства – Р. С.), не вир╕шивши загальнодержавн╕ (економ╕чн╕, пол╕тичн╕, соц╕альн╕) проблеми та деяк╕ ╕нш╕.
Багато р╕зних (хоч ╕ не в╕д ус╕х) отримано в╕дпов╕дей стосовно пропозиц╕й ╕ рекомендац╕й щодо розвитку громадянського сусп╕льства в Криму. Ц╕каво, що найб╕льше пропозиц╕й на тему сем╕нару (тобто по сут╕) надано представниками громадських орган╕зац╕й, а найменше – представниками орган╕в м╕сцевого самоврядування. Серед багатьох найб╕льш характерними ╓ так╕ пропозиц╕╖: б╕льше повноважень делегувати громадським орган╕зац╕ям (актив╕сти ГО); прийняти Програму розвитку громадянського сусп╕льства для кожного м╕ста, району; п╕двищувати р╕вень як загально╖, так ╕ правово╖ культури та осв╕ти (зокрема, проводити трен╕нги та ╕нш╕ форми навчання щодо прав ╕ обов’язк╕в громадян, а також з написання (п╕дготовки) проект╕в для отримання м╕жнародних грант╕в); зд╕йснювати узагальнення та обм╕н кращим досв╕дом, активн╕ше висв╕тлювати цю тему в ЗМ╤, враховувати досв╕д заруб╕жних кра╖н; част╕ше проводити под╕бн╕ сем╕нари та нав╕ть й така: «Виконати Програму заради уникнення акц╕й протесту». Кр╕м того, зазнача╓ться, що необх╕дно д╕яти, а не чекати; потр╕бно знищити корупц╕ю в органах влади; шукати порозум╕ння як чиновникам в╕д влади, так ╕ представникам громадськост╕; б╕льш глибоко вивчати основи орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕ громадянського сусп╕льства ╕ пропону╓ться цю роботу починати, що, на нашу думку, ╓ правильним, з молод╕, в школах ╕ вищих навчальних закладах. А в м. ╢впатор╕╖ один з респондент╕в (мабуть, фах╕вець в галуз╕ пед╕атр╕╖ чи педагог╕ки – Р. С.) вважа╓, що починати прищеплювати «ази» громадянського сусп╕льства та виховувати майбутн╕х громадян-патр╕от╕в потр╕бно, починаючи з трьох рок╕в. Громадськ╕ актив╕сти також зазначають, що багатьом чиновникам, як╕ представляють владу, потр╕бно зм╕нюватися, бути б╕льш демократичними (Лен╕нська РДА), чуйними та не т╕льки слухати, а й чути людей ╕ пропонують… законодавчо запровадити стимули для громадських актив╕ст╕в. Представник Нижньог╕рсько╖ РДА вважа╓ за необх╕дне продовжити навчання ╕ не т╕льки чиновник╕в, а й населення основам д╕яльност╕ громадянського сусп╕льства та залучати до цього й представник╕в, зокрема член╕в презид╕╖, Громадсько╖ ради при Рад╕ м╕н╕стр╕в автоном╕╖.
Були й б╕льш радикальн╕ пропозиц╕╖, наприклад, представник Ялтинсько╖ м╕сько╖ ради вважа╓, ╕ про це в╕дверто заявив на сем╕нар╕, що потр╕бно внести зм╕ни до Закону «Про громадськ╕ об’╓днання» та заборонити громадянам створювати громадськ╕ об’╓днання у менш╕й к╕лькост╕ член╕в, н╕ж 30 ос╕б та зобов’язати кер╕вник╕в цих об’╓днань щор╕чно зв╕тувати про ╖хню роботу. Висловлено також й ╕нш╕ зауваження щодо нового Закону Укра╖ни «Про громадськ╕ об’╓днання», зокрема, в ╢впатор╕йськ╕й м╕ськ╕й рад╕ говорили про те, що представники влади – органу м╕сцевого самоврядування не повинн╕ мати право входити до складу Громадських рад.
Що ж до самих Громадських рад, створених при органах виконавчо╖ влади ╕ органах м╕сцевого самоврядування, тобто районних державних адм╕н╕страц╕ях ╕ м╕ських радах автоном╕╖. Не вс╕, але значна к╕льк╕сть респондент╕в вважа╓, що так╕ Громадськ╕ ради – ╓ провладними, «кишеньковими», створеними спец╕ально для того, щоб бути «буфером» м╕ж владою ╕ народом ╕ в╕дпов╕дно не дов╕ряють ╖м, вважаючи, що б╕льш╕сть з кер╕вник╕в громадських орган╕зац╕й, як╕ перебувають в таких радах, лоб╕юють сво╖, особист╕, а не сусп╕льн╕, громадськ╕ ╕нтереси. Певним п╕дтвердженням цьому ╓ те, що в деяких Громадських радах зас╕дають чи нав╕ть керують чиновники в╕д влади. Наприклад, в ╢впатор╕йськ╕й м╕ськ╕й рад╕ зав╕дувач ж╕ночо╖ консультац╕╖ Управл╕ння охорони здоров’я очолю╓ Громадську раду, а головний спец╕ал╕ст в╕дд╕лу ╕нформац╕йно╖ та внутр╕шньо╖ пол╕тики Красноперекопсько╖ м╕сько╖ ради ╓ представником громадсько╖ орган╕зац╕╖ в Громадськ╕й рад╕. При створенн╕ Громадських рад при районних ╕ селищних радах бажано, на нашу думку, це врахувати ╕ не включати до ╖хнього складу ос╕б, як╕ об╕ймають штатн╕ посади в органах виконавчо╖ влади чи органах м╕сцевого самоврядування.
З’ясувалося, що д╕йсно ╕снують р╕зн╕, досить серйозн╕ проблеми в частин╕ сп╕впрац╕ та вза╓мод╕╖ орган╕в влади ╕ громадських орган╕зац╕й в окремих районах ╕ м╕стах, як ╕ певна «напружен╕сть» у в╕дносинах – в ╕нших. ╤ головна причина в тому, що далеко не вс╕ чиновники хочуть (або ж не вм╕ють) сп╕впрацювати з громадськ╕стю, вважаючи, що «общественники» некомпетентн╕ ╕ «лезут не туда, куда надо», а т╕, в свою чергу, звинувачують владу в тому, що чиновники «не хочуть чути громадян, не зважають на ╖хн╕ пропозиц╕╖ та критику, а подекуди зловживають владою та порушують законн╕ права людей». Не додають органам влади авторитету та популярност╕ в сусп╕льств╕ скандали та правопорушення за участ╕ чиновник╕в-кер╕вник╕в. Так, за даними кримських ЗМ╤ («События», 1 ноября 2013 г.) т╕льки у поточному роц╕ 7 гол╕в м╕ських, селищних ╕ с╕льських рад мали проблеми з законом, зокрема, у зв’язку з висунутою п╕дозрою у хабарництв╕ ╖х було зв╕льнено з посади. Кр╕м того, окрем╕ представники влади на м╕сцях, зокрема й кер╕вники, не ум╕ють або ж бояться вести д╕алог з громадськими актив╕стами, особливо на соц╕ально гостр╕ теми. Ми переконан╕, що усп╕шна вза╓мод╕я органу виконавчо╖ влади, органу м╕сцевого самоврядування з громадськими орган╕зац╕ями як у справ╕ реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики, так ╕ у розв’язанн╕ будь-яких м╕сцевих завдань та вир╕шенн╕ проблем можлива лише на п╕дстав╕ та при дотриманн╕ чинних закон╕в, шляхетно╖ повед╕нки як чиновник╕в, так ╕ громадських актив╕ст╕в, добро╖ вол╕ та бажання вказаних стор╕н робити сусп╕льно корисну справу. Вбача╓ться, що заслугову╓ на увагу робота Джанкойсько╖ РДА та активн╕сть член╕в Громадсько╖ ради при н╕й, де 27 вересня 2013 р. п╕дписано сп╕льний меморандум про сп╕впрацю райдержадм╕н╕страц╕╖ та Громадсько╖ ради, створено ╕ працю╓ Ресурсний центр (кер╕вник Л. Тувишева), в якому громадськ╕ актив╕сти можуть отримати необх╕дну ╖м консультац╕ю чи в╕дпов╕дну пораду.
Узагальнення та висновки:
1. За даними Головного управл╕ння юстиц╕╖ М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, станом на 1 с╕чня 2013 р. в автоном╕╖ заре╓стровано 1 тисячу 316 р╕зних за назвою, к╕льк╕стю член╕в та метою д╕яльност╕ громадських орган╕зац╕й. Ус╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ заре╓строван╕ в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, умовно можна под╕лити на три групи. Перша – це т╕ орган╕зац╕╖, що сп╕впрацюють чи вза╓мод╕ють з органами виконавчо╖ влади, органами м╕сцевого самоврядування взагал╕ чи за певними напрямками, беруть участь в реал╕зац╕╖ м╕сцево╖ чи рег╕онально╖ пол╕тики та намагаються отримати деяк╕ преференц╕╖ або ж ф╕нансову (безпосередньо чи опосередковано) допомогу для вир╕шення соц╕альних завдань або окремих проблем громади, сво╓╖ орган╕зац╕╖, а ╕нколи – й сво╖х особистих. Друга група – це т╕ орган╕зац╕╖, як╕, за деяким винятком, не вбачають потреби та доц╕льност╕ сп╕впрацювати з органами влади, окр╕м необх╕дност╕ легал╕зац╕╖ сво╓╖ д╕яльност╕, мають певну мету та спец╕ал╕зац╕ю д╕яльност╕ або ж реал╕зують конкретну програму, вир╕шуючи, як правило, вузько специф╕чн╕ завдання, не виключено, за п╕дтримки грант╕в чи ╕ншо╖ допомоги м╕жнародних орган╕зац╕й. Третя група – це орган╕зац╕╖, як╕ використовують назву та статус громадсько╖ для досягнення ╕ншо╖, н╕ж задекларована в Статут╕, мети та нер╕дко ╓ спец╕альними проектами ╕ обслуговують ╕нтереси пол╕тичних парт╕й ╕ рух╕в, а сама д╕яльн╕сть деяких з них бува╓ протиправною або ж межу╓ з правопорушеннями (характеристика ц╕лей ╕ зм╕сту д╕яльност╕ деяких з них – заслугову╓ на окреме досл╕дження). Не природно, коли з десяток заре╓строваних в автоном╕╖ громадських орган╕зац╕й ╓ «покерними» або коли одна ╕ та сама ф╕зична особа виступа╓ засновником чи сп╕взасновником також десятка громадських орган╕зац╕й. А у Велик╕й Ялт╕ констатовано факт, г╕дний Книги рекорд╕в Г╕ннеса, – три сусп╕льно активних особи ╓ кер╕вниками (сп╕взасновниками) б╕льш н╕ж ста (за одн╕╓ю адресою) дуже р╕зних за сво╓ю метою ╕ спрямован╕стю громадських орган╕зац╕й. Проблема громадянського руху в Криму поляга╓ ще й у тому, на мою думку, що значна к╕льк╕сть кер╕вник╕в ╕ громадських актив╕ст╕в намагаються або ж займаються справами чи обирають напрямки, як╕ безпосередньо або опосередковано пов’язан╕ з пол╕тикою, пол╕толог╕╓ю, менше – соц╕альною сферою та соц╕альними процесами, ще менше – економ╕кою та соц╕олог╕╓ю ╕ майже не прид╕ляють уваги праву, його рол╕ в сусп╕льних в╕дносинах, як консол╕дуюч╕й основ╕ вза╓мод╕╖ влади та громадськост╕. Певною м╕рою це сл╕д в╕днести й в ц╕лому до сучасно╖ Укра╖ни: ╓ законодавство, але все ще не ма╓ правознавства та поваги до ЗАКОНУ.
2. В╕дпов╕дно до вимог нового Закону Укра╖ни «Про громадськ╕ об’╓днання», ус╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим до 1 с╕чня 2018 року мають (за необх╕дност╕) привести Статути сво╖х орган╕зац╕й у в╕дпов╕дн╕сть з вимогами нового Закону (╓ чинним з 1 с╕чня 2013 року) та виконати ╕нш╕ передбачен╕ д╕╖. Надати необх╕дну ╖м допомогу ма╓ Громадська рада при Рад╕ м╕н╕стр╕в автоном╕╖. Контроль за дотриманням ними вимог цього Закону покладено на органи влади та органи м╕сцевого самоврядування.
3. Будь-яка рац╕ональна та сусп╕льно корисна ╕н╕ц╕атива, старання та позитивна робота громадських орган╕зац╕й, заре╓строваних в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, як ╕ окремих громадських актив╕ст╕в, у сфер╕ захисту державних, сусп╕льних ╕нтерес╕в або ж законних прав та ╕нтерес╕в окремих громад чи нав╕ть окремо╖ людини – заслуговують на повагу та мають заохочуватися ╕ отримувати в╕дпов╕дну ╕ не т╕льки моральну п╕дтримку м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади, орган╕в м╕сцевого самоврядування, а особливо – ╖хнього кер╕вництва. Необх╕дно зрозум╕ти, що органи влади в демократичн╕й держав╕ не можуть ╕ не повинн╕ протиставляти себе сусп╕льству, адже сусп╕льство – це народ. А народ, зг╕дно з Конституц╕╓ю Укра╖ни (ст. 5), – ╓ ╓диним джерелом влади, яку в╕н делегу╓ в╕дпов╕дно органам законодавчо╖, виконавчо╖, судово╖ влади та органам м╕сцевого самоврядування. Спроба позбавити (у будь-як╕й форм╕) народ влади чи узурпувати (у будь-який спос╕б) владу будь-ким ╓ незаконною, антиконституц╕йною.
4. На сьогодн╕ можна говорити лише про появу в кримськ╕й автоном╕╖ зародк╕в чи окремих рис громадянського сусп╕льства в ╓вропейському розум╕нн╕ цього ╕нституту, його рол╕ та м╕сця в держав╕. Для усп╕шно╖ побудови громадянського сусп╕льства, як вбача╓ться, потр╕бна належна правова, орган╕зац╕йна база, б╕льша сусп╕льна активн╕сть громадян, вища зр╕л╕сть та св╕дом╕сть населення, а також в╕дпов╕дн╕ науков╕ напрацювання, певна як моральна, так ╕ матер╕альна п╕дтримка владою корисних справ громадських орган╕зац╕й, адекватного сприйняття та сп╕льного формування ╖хнього позитивного ╕м╕джу в сусп╕льств╕.
5. Стосовно перспектив розвитку громадянського сусп╕льства в Криму, то очевидно, що: по-перше, – громадянське сусп╕льство потр╕бно формувати та виховувати, по-друге, – населення, тобто сусп╕льство, ма╓ дорости, дозр╕ти до р╕вня громадянського. ╤ в╕дпов╕дно виникають запитання: «Хто ма╓ виховувати та хто ма╓ формувати?». А також: «Коли сучасне сусп╕льство дозр╕╓ до р╕вня громадянського?». Виховувати та формувати, а точн╕ше, сприяти формуванню мають як влада, так ╕ сам╕ громадськ╕ актив╕сти. Правда, ╓ загроза, що влада може спробувати сформувати щось соб╕ под╕бне. Не виключен╕ також саморозвиток ╕ самоформування громадянського сусп╕льства, под╕бно людському ембр╕ону. Легше в╕дпов╕сти на запитання: «Коли в╕дбудеться (рос. – состоится) громадянське сусп╕льство в Укра╖н╕?». Не скоро. Адже громадянське сусп╕льство може не т╕льки приймати р╕шення, а й повинно вм╕ти ╖х виконувати, ╕ головне, – нести за них в╕дпов╕дальн╕сть. Чи буде сприяти цим процесам асоц╕ац╕я, а тим б╕льше вступ Укра╖ни до ╢вросоюзу? Попри вс╕ наш╕ негаразди та пол╕тичн╕ кульб╕ти – безумовно, що так! Якщо в╕тчизняна влада ╕ громадськ╕сть зможуть виробити Дорожню карту побудови в╕дносин ╕ вза╓мод╕╖ за ╓вропейським зразком. Адже саме у ╓вропейських кра╖нах громадський рух ╓ найб╕льш зр╕лим ╕ найб╕льш активним у державному ╕ сусп╕льному житт╕. Чи не вперше за роки незалежност╕ справжню ╓дн╕сть саме громадянського сусп╕льства було продемонстровано наприк╕нц╕ 2013 – на початку 2014 року в зв’язку з неп╕дписанням асоц╕ац╕╖ з ╢вропейським Союзом та спроб влади зам╕сть д╕алогу силою вир╕шити протистояння. А сам рух сформувався у нову, до того не бачену, Всеукра╖нську громадську орган╕зац╕ю «Майдан», яку нав╕ть за участ╕ опозиц╕йних л╕дер╕в не можна вважати ╖м п╕двладною чи пол╕тизованою. Найб╕льш актуальним ╕ проблемним, як вбача╓ться, буде правильне визначення, зг╕дно з Законом Укра╖ни «Про громадськ╕ об’╓днання», мети, завдань ╕ форм д╕яльност╕ ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ як громадсько╖, що й визначить ╖╖ житт╓здатн╕сть ╕ подальшу долю.
6. Щодо кримських реал╕й сьогодення, то у переб╕гу сем╕нару-трен╕нгу «Актуальн╕ питання розвитку громадянського сусп╕льства в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим», що пройшов у листопад╕ 2013 р. в м╕ст╕ Алушт╕, на якому були присутн╕ як прац╕вники орган╕в влади, так ╕ представники громадських орган╕зац╕й, в ход╕ комплексно╖ рольово╖ гри: «Оксфордськ╕ дебати» на запитання: «Чи в╕дбудеться громадянське сусп╕льство в Укра╖н╕ через 20 рок╕в?», докази та аргументи приб╕чник╕в «за» ╕ «проти» виявилися р╕вно вагомими, а ╖хн╕ голоси розд╕лилися майже пор╕вну.
Прикро, але доводиться констатувати, що значна к╕льк╕сть чиновник╕в м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади, орган╕в м╕сцевого самоврядування Автономно╖ Республ╕ки Крим, зокрема й ╖хн╕ кер╕вники, поки що мають недостатн╕ знання щодо громадянського сусп╕льства, його рол╕ та м╕сця в демократичн╕й держав╕, форм ╕ механ╕зм╕в вза╓мод╕╖ з ним ╕ самост╕йно ще не готов╕ (в силу р╕зних причин) сприйняти ф╕лософ╕ю громадянського сусп╕льства та належним чином сп╕впрацювати або ж пл╕дно вза╓мод╕яти з м╕сцевими громадськими орган╕зац╕ями.
7. В силу тепер╕шнього стану окремих кримських громадських орган╕зац╕й (в╕дсутн╕сть реальних член╕в, безд╕яльн╕сть чи нев╕дпов╕дн╕сть ╖хнього Статуту новому Закону «Про громадськ╕ об’╓днання»), т╕╓╖ негативно╖ або ж неконструктивно╖ д╕яльност╕ (правопорушення, дискредитац╕я, очевидна залежн╕сть в╕д пол╕тичних парт╕й ╕ влади), у подальшому вони не можуть стати основою формування справжнього громадянського сусп╕льства в кримськ╕й автоном╕╖, оск╕льки дискредитують його ц╕л╕, завдання та ц╕нност╕.
8. Було б доречним, на наш погляд, якби органи влади Автономно╖ Республ╕ки Крим (Рада м╕н╕стр╕в чи Верховна Рада) доручили, наприклад, Головному управл╕нню юстиц╕╖ розробити та затвердити рег╕ональну ц╕льову Програму правово╖ андрагог╕ки (правово╖ осв╕ти дорослого населення) на 2014-2018 рр., присвятивши ╖╖ 70-р╕ччю прийняття ООН Загально╖ декларац╕╖ прав людини.
9. На нашу думку, на в╕дзначення рол╕ та активно╖ участ╕ представник╕в громадських орган╕зац╕й Укра╖ни у державному та сусп╕льному житт╕, з метою подальшого формування позитивного ╕м╕джу та зм╕цнення авторитету було б доречно Громадськ╕й рад╕ при Рад╕ м╕н╕стр╕в АР Крим через кримський Центр законодавчих ╕н╕ц╕атив внести до Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни пропозиц╕ю про запровадження 24 березня – Дня громадського актив╕ста.

Роман САВОНЮК,
кандидат юридичних наук, доцент,
заслужений юрист АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12840

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков