Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2014
СОЛОДКО Й СОРОМНО ЖИТИ В КРИМУ...

Солодко — це, зрештою, ус╕м, нав╕ть безхатченкам, на боц╕ яких — кримська м’яка зима. Але ╓ й зовс╕м ╕нший вим╕р, пов’язаний з власниками приморських котедж╕в та ма╓тк╕в, де ос╕дають чимал╕ грош╕ в╕дпочиваючих, а також з розвиненою як для автоном╕╖ владною надбудовою (якщо не зраджу╓ пам’ять, лише 24 м╕н╕стерства та в╕домства, що утримуються платниками податк╕в).
Солодко контактувати ╕з живописною кримською природою, вдихати сповнене озоном морське пов╕тря, ╕ чим товщий гаманець, тим б╕льше можна отримати р╕зних суто кримських задоволень. Але добро не завжди породжу╓ добро, ╕ на ц╕й благословенн╕й Господом земл╕ переважна б╕льш╕сть громадян спов╕дують особлив╕ ц╕нност╕, що виклика╓ тривогу ╕ насторожен╕сть.
Переважна — це тому, що саме кримчани, в╕ддаючи сво╖ голоси, формують представницьку владу, отже, й под╕ляють ╖╖ позиц╕ю, бо ╕накше б ця влада була б розважлив╕шою ╕ толерантн╕шою, де╕нде нав╕ть наступаючи на горло власн╕й п╕сн╕.
А п╕сня ця така:
— Пора новые законы употреблять в дело, в том числе и в Крыму.
Це лейтмотив виступу Григор╕я ╤оффе, заступника голови ВР АРК Володимира Константинова. ╤ ма╓ в╕н на уваз╕ т╕ сам╕ закони Ол╕йника-Колесн╕ченка, як╕ призвели до збройних сутичок на ки╖вському Майдан╕ ╕ поклали в гроби к╕лька хлопц╕в з боку протестувальник╕в: в╕рменина Серг╕я Н╕гояна, б╕лоруса Михайла Жизневського та укра╖нц╕в Юр╕я Вербицького ╕ Романа Сеника. Ц╕ хлопц╕ не зробили н╕чого злого пану Григор╕ю, до них нав╕ть не кле╖ться тавро «бандер╕вець», бо перший — ╕з в╕рменсько╖ с╕м’╖, що ╕мм╕грувала до Укра╖ни ╕з Нагорного Карабаху, а Михайло — дитя режиму Лукашенка, щоправда, неслухняне, в душу котрого якимись в╕трами занесло зерно свободи, що з╕йшло ╕ розкв╕тло любов’ю до сво╖х укра╖нських брат╕в ╕ бажанням бути корисним в ╖хн╕й боротьб╕. Т╕, хто знав льв╕в’янина пана Юр╕я, називають його пациф╕стом ╕ не розум╕ють, чому так склалася його доля: пораненого 51-л╕тнього чолов╕ка викрали в присутност╕ л╕кар╕в прямо з ╖хнього каб╕нету, п╕ддали його нелюдським тортурам, а пот╕м кинули роздягненим замерзати при десятиградусному мороз╕ у л╕сосмуз╕. П╕сля важких ран, отриманих на вулиц╕ Грушевського, помер у л╕карн╕ укра╖нець Роман Сеник...
Ц╕каво, а кого хоче пан Григор╕й покарати з допомогою нов╕тн╕х дракон╕вських закон╕в з╕ сво╖х земляк╕в? Адже вони дозволяють ув’язнювати на 15 рок╕в не сер╕йних сексуальних ман╕як╕в (до них особливих претенз╕й нема╓), а звичайних громадян, не задоволених владним режимом. Важко мен╕ чути под╕бн╕ слова саме в╕д ц╕╓╖ людини, адже знала Григор╕я Адольфовича як чесного прогресивного журнал╕ста ╕ дуже спод╕валася, що разом з його входженням до депутатського корпусу там поб╕льша╓ людяност╕ ╕ здорового глузду. Але ╕ напередодн╕ Дня Соборност╕ та Свободи чую приблизно таке: ц╕ под╕╖ до Криму насправд╕ не мають жодного стосунку, ╕нша справа — день Кримсько╖ автоном╕╖. А ведучий телепередач╕ вже наполяга╓ на тому, що цей «знаменний» день варто зробити вих╕дним.
То невже так солодко перебувати у кримському представницькому орган╕, що смак не псу╓ ╕ г╕ркота сл╕з, як╕ проливають за загиблими ╖хн╕ соратники ╕ р╕дн╕?
До пана Константинова особливих претенз╕й не маю — в╕н завжди був таким: в╕дкрито зневажав державну мову, а ось тепер вже вкотре ╕н╕ц╕ю╓ звернення до Президента, аби той припинив ф╕нансування бунт╕вних рег╕он╕в та вв╕в у держав╕ надзвичайний стан, щоб задушити «коричневу чуму» ╕ розправитися з «бандформуваннями екстрем╕ст╕в». А це ж м╕льйони укра╖нц╕в, охоплених обуренням, що накопичилося за останн╕ роки злиденного ╕ несправедливого життя, це ж дв╕ третини нашо╖ держави! «Я — Олеся, я — не екстрем╕стка, я — укра╖нський народ» — запам’ятався напис на одному з плакат╕в. Але це — не в Криму, тут гасла ╕нш╕. Ну, скаж╕мо: «США ╕ НАТО на … нам не надо» (щодо трьох крапок, то це вже корекц╕я моя власна).
Бо ╕ д╕йсно, США кримчанам не авторитет. Депутат ВР АРК С. Шувайников заклика╓ оф╕ц╕йно звернутися до л╕дера ╕ншо╖ кра╖ни, аби той посприяв вир╕шенню питання щодо самовизначення п╕вострова. Те, що ми живемо поки що не в Рос╕╖, не важко було ╕ сплутати, оск╕льки мова сус╕дньо╖ держави пану╓ в ус╕х владних каб╕нетах та в оф╕ц╕йних засобах масово╖ ╕нформац╕╖.
Але хорошого н╕коли не бува╓ забагато. Ось на одному з телев╕з╕йних ток-шоу виступа╓ депутат ВР АРК з двадцятир╕чним стажем Серг╕й Цеков: «Мы, русские, устали от того, что уже 20 лет живем в Украине», — скаржиться в╕н. ╤ н╕кому дати йому слушно╖ поради, приблизно тако╖: «Устал? То ╖дь соб╕ в рос╕йську глибинку ╕ будеш там у сво╓ задоволення працювати за фахом — л╕карем».
Та не менше «устала» ╕ депутатка м╕ськради Св╕тлана Савченко, яка наполяга╓ на конфедерац╕╖ ╕ принципово не згодна ╕з визначенням «укра╖нський народ». Вона скаржиться, що ╖╖ як рос╕йськомовну людину тут утискають. Вт╕м, край цим дурницям поклала двадцятир╕чна д╕вчина, яка заявила, що теж ╓ рос╕йськомовною, але жодного разу в житт╕ не мала пов’язаних з цим проблем.
Та депутати р╕зних р╕вн╕в чують т╕льки себе. Але це не стосу╓ться пропозиц╕╖ взятися до патрулювання вулиць з боку представник╕в парт╕╖ «Русское единство» та рос╕йського козацтва. Щоправда, прем’╓р-м╕н╕стр Криму Анатол╕й Могильов в ╕нтерв’ю одн╕й ╕з журнал╕сток заявив, що охороняти так╕ формування можуть х╕ба що власний дв╕р. Взагал╕ позиц╕я кримського уряду значно в╕др╕зня╓ться в╕д позиц╕╖ народних обранц╕в, за яких д╕йсно соромно. Анатол╕й Могильов виступа╓ з мирними ╕н╕ц╕ативами. Можливо, тому ╕ кримська м╕л╕ц╕я викону╓ сво╖ природн╕ функц╕╖: себто захища╓ тих, на кого спрямована агрес╕я, ╕ не сп╕впрацю╓ з м╕сцевими т╕тушками, як це в╕дбува╓ться в ╕нших рег╕онах Укра╖ни.
Тож свою любов ╕ захоплення наша громада висловлю╓ саме кримському «Беркуту», який сьогодн╕ демонстру╓ сво╖ моральн╕ якост╕ на ки╖вському ╢вромайдан╕ у двобо╖ з «фашистами», «подлецами», «бандеровцами». А ВР АРК заклика╓ збирати для цих хлопц╕в посилки ╕ не як╕сь там сухар╕, а згущене молоко та малинове варення.
Д╕╖ «Беркуту» в еп╕центр╕ революц╕╖ — це особлива тема, сьогодн╕ вона обговорю╓ться у всьому св╕т╕ — ╕ не лише правозахисниками. Це, зокрема, саме завдяки ╖м простий селянин, козак Михайло Гаврилюк став «з╕ркою ╤нтернету». Захопивши вже немолодого козака п╕д час наступу, «беркут╕вц╕» роздягнули його догола на п’ятнадцятиградусному мороз╕, спочатку били, доки його т╕ло не вкрилося синцями, в два прийоми в╕друбали козацького «оселедця», а пот╕м вручили в руки льодоруб ╕ почали з ним фотографуватися, як д╕тлахи на Ялтинськ╕й набережн╕й з мавпою. Голий, син╕й в╕д морозу та побо╖в, в оточенн╕ сво╖х кат╕в, на думку глави УПЦ Ки╖вського патр╕архату Свят╕йшого Патр╕арха Ф╕ларета, цей чолов╕к, який так ╕ не схилив перед ворогами голови, став уособленням укра╖нського народу: змученого, але не приниженого, гордого ╕ незламного. А для м╕жнародних правозахисник╕в ця сцена да╓ п╕дстави говорити про порушення карних справ проти так званих правоохоронц╕в, бо, скаж╕мо, в т╕й же Америц╕, куди нам «не надо», побиття громадян пол╕ц╕╓ю — в╕рний шлях на лаву п╕дсудних.
Щодо пакету скандальних закон╕в, як╕, з╕ сл╕в тих, хто за них проголосував, у пом’якшеному вигляд╕ повторяють американськ╕ та ╓вропейськ╕ ╕ як╕ так обурили кер╕вництво саме цих кра╖н (чи не парадоксально?), м╕жнародний правозахисник Андр╕й Юров наголосив, що вони суперечать будь-яким м╕жнародним нормам, ╕ наступним кроком Укра╖ни ма╓ стати вих╕д ╕з Ради ╢вропи, а в подальшому ╕ з ООН.
А ось один ╕з ╖хн╕х автор╕в пан Колесн╕ченко пов╕домив з телеекрану, що працював над ними три роки ╕ дуже ними пиша╓ться. До реч╕, сам в╕н — теж кримчанин, ╕ мен╕ й дос╕ несила пов╕рити, що це в╕н годував колись севастопольц╕в дешевим хл╕бом, ╕рон╕зував над кримським президентом Ю. М╓шковим, за що нав╕ть одержав в╕д нього ляпаса в л╕фт╕. Тод╕ пан Вадим здавався мен╕ надзвичайно симпатичною людиною, а ось тепер думаю: що на нього чека╓, коли в╕н, як ╕ вс╕ ми, потрапить у той вим╕р, де вже не д╕╓ депутатська недоторканн╕сть? ╤ чи переважить дешевий хл╕б от╕ молод╕ втрачен╕ життя, страждання ╕ сльози, в яких прямо чи опосередковано в╕н винний?
А перед очима — ще одна картинка. Це неповнол╕тн╕й хлопець, який фотографував на моб╕льний телефон под╕╖ на вул. Грушевського ╕ потрапив до рук «беркут╕вц╕в». З п╕дл╕тка зробили справжню в╕дбивну, перетрощивши йому кост╕, а добивали вже голим, поставивши на сн╕г на кол╕на ╕ примушуючи при цьому сп╕вати Г╕мн Укра╖ни та з╕знаватися в симпат╕╖ до сво╖х кат╕в. П╕зн╕ше хлопець вт╕к ╕з л╕карн╕, бо катування було лише прелюд╕╓ю, а в майбутньому на нього оч╕кувало ув’язнення до 15 рок╕в «за участь в масових заворушеннях». Ну а для тих, хто над ним знущався (або ж таких самих), кримчани збирали малинове варення. Як це?
Простояв чотири години на майже двадцятиградусному мороз╕ на кол╕нах ╕ рос╕йський журнал╕ст, якого схопили за компан╕ю разом ╕з автомайдан╕вцями, ╕ якби не нота протесту рос╕йського посла, ймов╕рно, розд╕лив би ╕ ╖хню подальшу долю. Пане Вадиме, ви ж любите Рос╕ю, невже це вас абсолютно не хвилю╓?
Вт╕м, ╓ люди, котр╕ встають перед «Беркутом» на кол╕на ц╕лком добров╕льно. Це — свят╕ люди, бо вони — матер╕, ╕ для них «чужих д╕тей нема╓». Ж╕нки моляться, благають вояк╕в не стр╕ляти, натом╕сть повертатися додому, заводити с╕м’╖, народжувати д╕тей, таким чином спод╕ваючись зберегти хоча б к╕лька людських житт╕в. На ╖хн╕х жилетках написане одне лише слово — «мама». А вас, пане Колесн╕ченко, х╕ба не мама народжувала й виховувала? У вас не перехоплю╓ горло, коли ви спостер╕га╓те под╕бн╕ сцени на телеекран╕?
А якщо «так», не хвилюйтеся, це не в╕д слабкост╕, це ц╕лком нормально. Бо, як каже глава Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви Блаженн╕йший Святослав (Шевчук), той, хто б’╓ конкретну людину, у цей же час б’╓ усе сусп╕льство, завда╓ болю кожному, хто спостер╕га╓ за катуванням. Так само ╕ матер╕ звертаються з благанням до кожного. А всл╕д за ними представники ус╕х рел╕г╕йних конфес╕й, ╓диним захистом ╕ збро╓ю яких ╓ молитва, подовгу моляться за мир ╕ порозум╕ння, стоячи на «нейтральн╕й смуз╕» пом╕ж ворогуючими сторонами. Вт╕м, вона не така вже й нейтральна. Ось б╕ля само╖ ноги священика розрива╓ться пляшка з горючою сум╕шшю. Та Бог береже, бо моляться вони не за введення комендантсько╖ години — за це треба молитися рогатому.
А я думаю: зв╕дки раптом у людей взялося ст╕льки ненавист╕ одне до одного? «Беркут╕вц╕», там де ╖хн╕ д╕╖ таки обмежу╓ оф╕ц╕йний статус, сп╕впрацюють з продажними т╕тушками, як╕, зважаючи на ╖хню повед╕нку, ╓ нап╕вкрим╕нальним елементом. Буквально р╕к тому об’╓дналися ╕ праворадикальн╕ укра╖нськ╕ угруповання, утворивши «правий сектор», для якого нема╓ переконливих авторитет╕в ╕ який безрозсудно рветься в б╕й.
Але ж для всього цього ╕снують певн╕ причини, як╕ чи то виникли, чи то загострилися, ╕ це не лише звол╕кання з╕ вступом до асоц╕йованого членства в ╢вросоюз╕ та закон Ол╕йника-Колесн╕ченка. Пам’ятаю, як п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖ люди прикрашали щити спецпризначенц╕в кв╕тами, ╕ тод╕ не пролилося жодно╖ крапл╕ кров╕. Що зм╕нилося з того часу? Чому сьогодн╕ поводяться, як фашисти, т╕, хто назива╓ фашистами ╕ншу сторону?
Спостер╕гаючи, як завзято працюють майдан╕вц╕, рубаючи л╕д ╕ споруджуючи барикади, думаю не без сарказму: «Цю б енерг╕ю — та у мирних ц╕лях!». ╤ в╕дпов╕даю сама соб╕: «Так використовували ж! Працювали, горбатилися, а який результат, окр╕м того, що накопичили комусь м╕льярди?». Часто згадую сус╕да, пенс╕онера, який поставив у електрол╕чильник «жучка», а коли його схопили на гарячому ╕ призначили штраф у 15 тис. гривень, не маючи чим платити, просто пов╕сився. Вся ця негативна енерг╕я: горе, в╕дчай, безнад╕я — вона не зника╓ безсл╕дно. ╤ тут не впоратися одн╕й церкв╕, потр╕бна чесна влада, яка признача╓ на ключов╕ посади г╕дних, а не сво╖х, кара╓ винних, а не цап╕в-в╕дбувайл╕в, у яко╖ слово не розходиться з д╕лом, а «соц╕альний» бюджет — це не 70 грн. на р╕к додатково до м╕н╕мально╖ пенс╕╖, якщо вже за к╕лька м╕сяц╕в картопля подорожчала вп’ятеро, влада, котра сво╖х опонент╕в не «розводить, як кошенят», а власну достойну повед╕нку вважа╓ справою чест╕.
╤ карну в╕дпов╕дальн╕сть треба вводити не за наклеп, бо його п╕дтвердити або спростувати можна т╕льки через наш (продажний) суд, а за зумисний обман народу, у вс╕х його формах, словом ╕ д╕╓ю, та ╕нш╕ злочини проти нього. Але такий пакет закон╕в не буде н╕коли з╕н╕ц╕йований згори, а знизу, як бачимо, в╕н може бути написаний т╕льки власною кров’ю.
Дв╕ч╕ за веч╕р вмикаю телев╕зор, ╕ знову на екран╕ — Григор╕й ╤оффе, який з нагоди Дня пам’ят╕ жертв Голокосту назива╓ майдан╕вц╕в ╕дейними соратниками тих, хто нищив ╓вре╖в ╕ хто насправд╕ ╓ вишколеними закордонними спецслужбами бойовиками. Пан ╤оффе заклика╓ якнайшвидше застосовувати до них «непопулярн╕» засоби (голокостом по голокосту).
Про╕гноровано ╕ позиц╕ю прем’╓р-м╕н╕стра А. Могильова — в Криму вже створюються народн╕ во╓н╕зован╕ дружини. Заборонено тут також д╕яльн╕сть парт╕╖ «Свобода».
А я думаю про тих 136 журнал╕ст╕в (донедавна колег пана Григор╕я), як╕ зазнали тортур п╕д час виконання сво╖х профес╕йних обов’язк╕в у «гарячих точках» Укра╖ни, ╕ розм╕рковую, ск╕льки ╖х ще постражда╓ н╕защо п╕д час зд╕йснення «непопулярних» заход╕в? Невже ж вони теж ус╕ — фашисти ╕ ╖х зовс╕м не шкода? Думаю, б╕льшост╕ з них, як ╕ мен╕, теж хот╕лося б миру ╕ злагоди, але не на кров╕ ╕ не за рахунок слабшого, а на основ╕ вза╓мних домовленостей та компром╕с╕в.

Тамара СОЛОВЕЙ

С╕мферополь, 28 с╕чня 2014 р. М╕тинг «неп╕двладний»


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Наступний номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вийде 14 лютого.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12832

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков