"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "Українці мої..."
#4 за 24.01.2014
ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ПЕРЕКЛАДАЧА БОГДАНА МЕЛЬНИКА
Митець ╕ час
Дорог╕ «св╕тличани»! Щастя ╕ добра вам у Новому роц╕, м╕цного здоров’я ╕ перемог! Подаю на ваш розгляд матер╕ал про ц╕каву людину, власне, про ╖╖ працю задля укра╖нства. Може, й кримчанам буде ц╕каво д╕знатися, що в нас ╓ так╕ доробки, якими сл╕д пишатися не одному покол╕нню.
З потужно╖ когорти творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖ — д╕тей Укра╖ни, — розс╕яних по св╕ту буремними в╕трами ХХ стол╕ття, для нас, ╖хн╕х краян, в╕домими стали т╕льки окрем╕ ╕мена, що заяскрав╕ли найперше на пол╕тичному пол╕. Нав╕ть двадцять л╕т незалежност╕ не змогли в╕дчутно й наочно заповнити так╕ «б╕л╕ плями» нашого вимушеного незнання. Тож немало укра╖нц╕в — буденних жертовних труд╕вник╕в на нив╕ укра╖нства у кра╖нах поселення залишаються для нас щойно в╕дкритими, та ще не широко знаними з╕рками. Хоч ╖хн╕ доробки, випром╕нене ними св╕тло душ╕ на т╕й чи ╕нш╕й д╕лянц╕ сусп╕льного, насамперед, культурного, духовного життя заслуговують пильно╖ уваги, зважено╖ оц╕нки та загальнолюдського пошан╕вку. Серед таких скромних культуртрегер╕в ╕ палких захисник╕в доброго ╕мен╕ Укра╖ни, пропагандист╕в ╖╖ справжн╕х л╕тературних скарб╕в назвемо Богдана Осиповича Мельника ╕з села Велика Плавуча Коз╕вського (колись Бережанського) району, де в╕н побачив св╕т 28 с╕чня 1914 року. В╕домо, що приблизно у той час у парламент╕ Австро-Угорщини група укра╖нських посл╕в, згуртованих представником в╕д Бережанщини Тимоте╓м Старухом, ставили перед урядом ╕ ц╕сарем вимогу про в╕двернення в╕йни з царською Рос╕╓ю, в╕йни, спровоковано╖ убивством престолонасл╕дника Фердинанда в Сара╓во (Босн╕я). Наводимо цей факт тому, що наступн╕ кривав╕ под╕╖ на арен╕ Першо╖ св╕тово╖, траг╕чн╕ дол╕ м╕льйон╕в людей дивним чином в╕ддзеркалились на житт╓вих стежках Богдана Осиповича та його р╕дних через неповн╕ тридцять л╕т. З фахом учителя в╕н у 1939 роц╕ опинився на територ╕╖ Польщ╕, окупован╕й г╕тлер╕вцями, а батько й мати з сестрою стали насильно вивезеними у 1941 роц╕ (як заможн╕ селяни) б╕льшовиками у Сиб╕р; брат Мирослав дещо п╕зн╕ше пол╕г як вояк УПА у бою проти московських окупант╕в. Тернова дор╕жка провела скитальця пово╓нною Н╕меччиною, таборами для перем╕щених ос╕б, де, завдяки орган╕зован╕й укра╖нськ╕й громад╕ б╕женц╕в, зак╕нчив трир╕чну школу англ╕йсько╖ мови, якою оволод╕в наст╕льки ╜рунтовно, що став фаховим перекладачем. Згодом був перевезений в Англ╕ю, в╕дтак переселився в Канаду, де працював на р╕зних роботах. Довелося йому пережити ╕ матер╕альн╕ труднощ╕, ╕ с╕мейн╕ драми. Та пров╕дною з╕ркою для Богдана Мельника св╕тила мр╕я ╕ спрагла охота долучити сво╖ можливост╕ для корист╕ укра╖нсько╖ справи. Мав переконання, що добре ╕м’я Укра╖ни можна утвердити у св╕т╕ завдяки перекладам твор╕в корифе╖в нашо╖ л╕тератури. Тож наполегливо взявся перекладати твори ╤вана Франка англ╕йською мовою. Це не була праця на замовлення якогось журналу чи орган╕зац╕╖, а справд╕ поклик серця. За це, як в╕домо, гонорар╕в не виплачують. Зате вся робота, в╕д машинопису ╕ до видавництв, пов’язана з чималими труднощами й ф╕нансовими затратами, з пост╕йним ф╕зичним ╕ душевним напруженням. Перекладач усв╕домлював: ╕ншомовний тв╕р буде читабельним в чужому середовищ╕ лише тод╕, коли найточн╕ше в╕дпов╕датиме ориг╕налу за вс╕ма лексичними тонкощами, смисловими в╕дт╕нками. Передати багатство укра╖нсько╖ мови англ╕йською — справа не з легких. Тим б╕льше, коли йдеться про твори титана мисл╕ ╕ прац╕ — ╤вана Франка. Не дивно, що для того пан Богдан в╕ддав немало л╕т ╕ чи не весь, поза основою роботою, в╕льний час. Зате доконаною працею мав ц╕лковите право бути радим. Поминемо труднощ╕в на перекладацькому шляху Богдана Осиповича, назвемо лише результати. Про них найб╕льш обширно, «по╕менно», сказав голова видавничого ком╕тету «Бережанська земля» сл. п. Лев Баб╕й у статт╕ до другого тому однойменного видання, що побачило св╕т у 1998 роц╕ в Торонто: «Переклади твор╕в ╤вана Франка англ╕йською мовою: «Лис Микита» (в╕ршем ╕ прозою), «Мойсей», «Панськ╕ жарти», «Б╕бл╕йне сотворення св╕ту у св╕тл╕ науки», «Перехресн╕ стежки», «Основи сусп╕льност╕», «Страшний суд»; н╕мецькою мовою: «Лис Микита» (прозою), за Наталею Заб╕лою — «Слово про ╤гор╕в пох╕д» (в╕ршем), «Чар╕вна хустина» (казка, в╕ршем); з англ╕йсько╖ укра╖нською, — А. Демчина «З╕ сходу на зах╕д» (спогади з н╕мецько╖ невол╕); У. Ранке-Гайнеманн «В╕дкинути д╕твацьк╕ реч╕» (студ╕╖ ╓вангел╕й)». А ще роком п╕зн╕ше Б. Мельник к╕лькома прим╕рниками машинописного вар╕анту оприлюднив переклад укра╖нською твору вченого ф╕зика й б╕олога Дж. Броновск╕ п╕д заголовком «Пох╕д людини вгору». (J. Bronowski, The Ascent of Man, Britishk Broadcasting Corporation, 1976). У такий самий спос╕б, у той же 1999 р╕к, наш краянин надав укра╖нське звучання понад 200-стор╕нков╕й прац╕: Давид А. Яллоп, «В ╕м’я Боже», кв╕тень 1984 р. Якщо взяти прик╕нцевий запис перекладача на с. 203, то стане зрозум╕ло, що трудився в╕н над цим твором не один р╕к, поки подав його на суд невелико╖ к╕лькост╕ читач╕в. (╤ «Пох╕д людини вгору», ╕ «В ╕м’я Боже» пан Богдан Мельник у 2000 р. над╕слав мен╕ поштою, як ╕ власний мемуарний тв╕р «Проти теч╕╖». Не маючи змоги видати ц╕ твори б╕льшим числом (накладом), передаю ╖х в користування Терноп╕льського обласного кра╓знавчого музею). Загалом перекладацький доробок п. Мельника на 2000 р╕к нараховував двадцять два твори. Як можемо судити, найпильн╕шо╖ уваги в╕н надав перекладам твор╕в ╤вана Франка, особливо поем╕-казц╕ «Лис Микита». Саме ╖╖ у 2000 роц╕ наш труд╕вник випустив сво╖м коштом окремим виданням у Торонто, подавши на кожн╕й стор╕нц╕ паралельно строфи ориг╕налу ╕ перекладу англ╕йською. Дв╕ст╕ цих двомовних книг перекладач передав знову ж сво╖м коштом для вуз╕вських б╕бл╕отек Укра╖ни через обласний Музей Книги у Бережанах. Дарунок справд╕ неоц╕ненний. На жаль, не можемо тут навести в╕дгуки на нього наших читач╕в, котр╕, вочевидь, контактували з перекладачем «напряму». Зате на ╕ншу ╜рунтовну працю Б. Мельника — переклад англ╕йською мовою безсмертно╖ травест╕йно╖ поеми «Ене╖да» ╤вана Петровича Котляревського, завершену й видану книгою у Торонто (Канада) 2004 року, не забарився схвильований в╕дгук чудового письменника, орган╕затора ╕ головного редактора альманаху «Весела С╕ч» (м. Запор╕жжя) Петра Павловича Ребра. У статт╕, подан╕й у двох номерах «Весело╖ С╕ч╕» за 2006 р╕к «╤. Котляревський заговорив англ╕йською», написано: «Що й казати, це неординарна под╕я, сенсац╕я планетарного масштабу: побачила св╕т «Ене╖да» у переклад╕ мовою Шексп╕ра! Зауважимо: вперше!.. Знаменно, що цю нелегку творчу працю зд╕йснив канадець укра╖нського походження Богдан Мельник, який мешка╓ в Торонто...». Подано теж коп╕ю обкладинки та одн╕╓╖ стор╕нки перекладу. А в лист╕ до автора цих сл╕в П. П. Ребро захоплено писав: «Якби п. Мельник зробив лише п╕дрядний переклад «Ене╖ди», то ╕ за це заслуговував би на вдячн╕сть покол╕нь. А то ж ма╓мо повноц╕нний в╕ршований переклад! Це просто диво!» Таких високих оц╕нок прац╕ нашого краянина, спод╕ва╓мося, прозвучало багато. В╕д кожного читача в Укра╖н╕ ╕ за океаном, у б╕бл╕отеках ВНЗ, яким п. Б. Мельник подарував цей труд. На превеликий жаль, сьогодн╕ не ма╓мо змоги сказати про дальшу долю б╕ограф╕чного мемуарного 520-стор╕нкового твору пера Богдана Осиповича «Проти теч╕╖», написаного до 1997 року й поданого паралельно англ╕йською. Професор ун╕верситету в Оттав╕ Патриша Морл╕ про не╖ сказала, зокрема: «Мене зворушила ╕стор╕я вашого життя проти теч╕╖», а кореспондент Ширл╕ Мей дав таку оц╕нку: «Ваша книжка написана чудово... я перший раз у житт╕ розум╕ю в маленьк╕й м╕р╕ ╕стор╕ю всього укра╖нського народу». Власне, ц╕ слова яскраво засв╕дчують важлив╕сть, високу варт╕сть ╕ значення перекладацького труда Богдана Мельника, адже саме завдяки таким дерзновенним душевним устремл╕нням жертовних одиниць св╕т краще ╕ ближче п╕зна╓ Укра╖ну, доторка╓ться душею до чар╕в красного письменства наших велет╕в ╕ пророк╕в. Жител╕ с. Плавуча Велика, всього району й област╕, як, врешт╕, вс╕╓╖ Укра╖ни повинн╕ знати ╕м’я скромного й самов╕дданого перекладача Богдана Мельника, патр╕ота, який старався, щоб англомовний св╕т по-братньому в╕дчував радощ╕ й убол╕вання його р╕дного краю. На завершення розмови хочу пов╕домити, що Богдан Мельник якнайретельн╕ше долучився до виходу у св╕т в 1998 роц╕ об’╓много другого тому видання «Бережанська земля». Як мовний редактор, в╕н подбав про ч╕тке дотримання правописних норм за словником Григор╕я Голоскевича 1929 р., який ╕ тепер «лиша╓ться найкращим соборним укра╖нським правописом», що витримав майже десять перевидань. Спод╕ва╓мося, що кожен читач, гортаючи стор╕нки раритетного другого тому «Бережансько╖ земл╕», в╕дчу╓ глибоке душевне тепло редактора. А мовою л╕тературознавц╕ нададуть належно╖ уваги ориг╕нальним ╕ перекладним творам Б. Мельника, що, на нашу думку, г╕дно можуть поповнити золот╕ запаси укра╖нського письменства. Якщо сьогодн╕ для нас це просто диво в╕дкриття ц╕╓╖ творчо╖ особистост╕, то завтра, над╕╓мось, станемо перед дивом осмисленого справжнього мистецького подвигу скромного працелюба ╕ палкого патр╕ота, уродженця Велико╖ Плавуч╕, трударя на нив╕ укра╖нства. Спом’ян╕мо його добрим серцем!
Василь САВЧУК, член НСЖУ м. Бережани, Терноп╕льська область
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12820
|