"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"
#3 за 17.01.2014
ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА З Р╤ЗНИМ П╤ДТЕКСТОМ...
Видатному укра╖нському поету, журнал╕сту, «ш╕стдесятнику» Василю Симоненку 8 с╕чня 2014 року мало б виповнитися 78 л╕т. Та в╕н п╕шов ╕з життя ще 13 грудня 1963 року, невдовз╕ п╕сля жорстокого побиття кадеб╕стами на зал╕зничн╕й станц╕╖ у м╕ст╕ См╕л╕. Його вважають «сво╖м» у Лубенському район╕ на Полтавщин╕, де в╕н народився ╕ вир╕с, у столиц╕, де п╕д час навчання на факультет╕ журнал╕стики Ки╖вського ун╕верситету почав писати в╕рш╕, у Черкасах, де працював газетярем ╕ знайшов св╕й в╕чний спочинок. З нагоди вшанування пам’ят╕ Василя Симоненка у ц╕ дн╕ в╕дбулося чимало заход╕в. Делегац╕я творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖ м╕ста Лубни побувала у сел╕ Б╕╖вц╕, де поклала кв╕ти до пам’ятника поету та в╕дв╕дала хату-музей В. Симоненка у м╕сцев╕й початков╕й школ╕. У Черкасах 8 с╕чня в╕дбулося покладання кв╕т╕в до пам’ятника В. Симоненку та до його могили. Цього ж дня у Черкаському академ╕чному обласному укра╖нському музично-драматичному театр╕ ╕м. Тараса Шевченка пройшов веч╕р ушанування пам’ят╕ Василя Симоненка. В╕н розпочався ╕з прослуховування запису голосу Василя Симоненка та його найв╕дом╕шого в╕рша: «Ти зна╓ш, що ти — людина? Ти зна╓ш про це чи н╕? Усм╕шка твоя — ╓дина, Мука твоя — ╓дина, Оч╕ тво╖ — одн╕». Отак ╕ по смерт╕ поет зверта╓ться до укра╖нц╕в ╕з в╕чност╕, в╕н такий самий молодий, яким його пам’ятають Черкаси. У рамках святкування в╕дбулася ╕ церемон╕я вручення обласно╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Симоненка. Вона була започаткована у 1993 роц╕ облдержадм╕н╕страц╕╓ю й обласною радою для в╕дзначення талановитих л╕тератор╕в. Цього року перемогу здобув Юр╕й Тупицький за роман «Заговорений: хрон╕ка одного життя». Це перший роман автора, дос╕ в╕н писав здеб╕льшого поез╕ю. В╕дпов╕даючи на прив╕тання, Юр╕й Тупицький процитував слова Симоненка: «Можна все на св╕т╕ вибирати, сину, вибрати не можна т╕льки Батьк╕вщину» ╕ звернувся до Черкасько╖ м╕сько╖ ради з проханням, щоб на в’╖зд╕ до Черкас цю пророчу фразу було написано золотими л╕терами. Адже такий запов╕т залишив незламний укра╖нський патр╕от нащадкам. Присутн╕й на урочистостях в. о. м╕ського голови В╕ктор Б╕лоусов пооб╕цяв донести це прохання лауреата обласно╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Симоненка до депутат╕в м╕сько╖ ради. Але це не ╓дина Симоненк╕вська прем╕я, адже ╕сну╓ ще й альтернативна всеукра╖нська л╕тературна прем╕я ╕мен╕ Василя Симоненка. Вона встановлена Черкаською обласною письменницькою орган╕зац╕╓ю сп╕льно з Нац╕ональною сп╕лкою письменник╕в Укра╖ни за п╕дтримки Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка та Л╕ги укра╖нських меценат╕в з метою вшанування пам’ят╕ поета-гуман╕ста Василя Симоненка, популяризац╕╖ його ╕мен╕ й творчост╕, для заохочення профес╕йних ╕ непрофес╕йних л╕тератор╕в до творчих пошук╕в у галуз╕ л╕тератури, до написання високохудожн╕х л╕тературних твор╕в громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежно╖ демократично╖ Укра╖ни. Встановлена ця прем╕я на знак протесту проти репрес╕й м╕сцево╖ влади щодо конкурсно╖ ком╕с╕╖. Справа в т╕м, що кер╕вництво област╕ вкрай агресивно сприйняло той факт, що позаминулого року конкурсна ком╕с╕я л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Симоненка визнала найдостойн╕шим письменником координатора Ради опозиц╕йних сил Черкащини, по сут╕, головного пол╕тичного опонента губернатора Серг╕я Тулуба – Леон╕да Даценка. Коли в каб╕нетах ОДА стало в╕домо про це р╕шення ком╕с╕╖, влада спробувала натиснути на письменник╕в та л╕тературознавц╕в, що складали б╕льш╕сть ком╕с╕╖, однак марно. Прем╕ю Даценку вручили, хоч уперше за ╕стор╕ю ╖╖ ╕снування на церемон╕ю не прийшли ан╕ губернатор, ан╕ голова обласно╖ ради, ан╕ мер Черкас. А вже за якийсь м╕сяць обласна рада вир╕шила перекро╖ти склад конкурсно╖ ком╕с╕╖ та умови нагородження. Само собою зрозум╕ло, що в╕д попереднього профес╕йного складу залишилось всього к╕лька ос╕б, та й т╕ в╕дмовились в╕д тако╖ «почесно╖» участ╕, коли побачили, що роль поц╕новувач╕в художньо╖ якост╕ твор╕в влада поклала на чиновник╕в. Цьогор╕ч альтернативну письменницьку Симоненк╕вську прем╕ю присуджено у ном╕нац╕╖ «За кращу першу поетичну зб╕рку» черкащанц╕ Олен╕ Железняк. Перемогу ╖й принесла зб╕рка в╕рш╕в «Шукаючи ключ╕ до св╕тла». В ном╕нац╕╖ «За кращий художн╕й тв╕р» конкурсна ком╕с╕я в╕дзначила киянина Олександра Климчука за книги прози «Я ╓сьм…» (╤ван Марчук) та «Фактор╕я Завойка». Ще одна щор╕чна Симоненк╕вська прем╕я заснована у 2000 роц╕ Лубенською районною радою. Вона присуджу╓ться письменникам, л╕тераторам, науковцям, прац╕вникам осв╕ти й культури, журнал╕стам, митцям за кращ╕ л╕тературно-мистецьк╕ твори, як╕ утверджують ╕деали гуман╕зму, духовн╕ ц╕нност╕ укра╖нського народу, в╕дстоюють права людини ╕ ╓ вагомим внеском у соц╕ально-культурне в╕дродження Укра╖нсько╖ держави. Цього року в ном╕нац╕╖ «Л╕тература й публ╕цистика» перемогу здобула письменниця Ра╖са Плотникова за книгу поез╕й «Без ф╕ранок», а у ном╕нац╕╖ «Мистецтво ╕ монументальна скульптура» — Володимир Семенюта за цикл полотен кра╓вид╕в Лубенщини. Свою Симоненк╕вську прем╕ю заснували р╕к тому й журнал╕сти Лубенського мед╕а-клубу. 14 грудня 2013 року, в День пам’ят╕ Василя Симоненка, було оприлюднено ╕м’я першого лауреата. Ним стала молода лубенська журнал╕стка, член мед╕а-клубу Олена Сатдарова. А п╕сля того, як лубенськ╕ журнал╕сти провели акц╕ю протесту б╕ля м╕ського в╕дд╕лу м╕л╕ц╕╖ й засудили зв╕ряче побиття журнал╕стки «Укра╖нсько╖ правди» Тетяни Чорновол, було внесено пропозиц╕ю визнати лауреатом Симоненк╕всько╖ в╕дзнаки також ╕ ╖╖. ╤дея була п╕дтримана членами мед╕а-клубу одноголосно. За словами його голови Володимира Безчасного, в такий спос╕б було визнано особист╕ заслуги Тетяни Чорновол у розвитку укра╖нсько╖ журнал╕стики та виявлен╕ при цьому мужн╕сть ╕ патр╕отизм.
Серг╕й ГОРИЦВ╤Т
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12799
|