"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "На допомогу вчителеві"
#3 за 17.01.2014
А ПРИКЛАДОМ СТАВ БОРИС ГР╤НЧЕНКО
Ф╤Л╤Я КАФЕДРИ УКРА╥НСЬКО╥ Ф╤ЛОЛОГ╤╥ К╤ПУ – В Д╤╥
Науково-методичний сем╕нар, присвячений 150-м роковинам з дня народження Бориса Гр╕нченка, в╕дбувся в загальноосв╕тн╕й школ╕ № 29 ╤–╤╤ ступен╕в С╕мферопольсько╖ м╕ськради. В ньому взяли участь ф╕лологи Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету та вчител╕-словесники. ╤ це законом╕рно. При школ╕, зг╕дно з наказом ректора, в╕дкрита ф╕л╕я укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ К╤ПУ. Це, можна сказати, одна ╕з досить д╕╓вих форм по╓днання науки та практики, спрямовано╖ на вдосконалення навчально-виховного процесу. В╕дкрили сем╕нар директор школи Тетяна Чупрова та зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ К╤ПУ, кандидат ф╕лолог╕чних наук Н╕на Грозян. Зокрема, Н╕на Грозян зазначила, що под╕бн╕ сем╕нари та ╕нш╕ заходи, як╕ уже багато рок╕в практику╓ кафедра, допомагають учителям кримських шк╕л п╕двищувати св╕й профес╕йний р╕вень, а значить, ╕ як╕сть навчання та виховання п╕дростаючого покол╕ння. Що стосу╓ться багатющо╖ творчо╖ спадщини Бориса Гр╕нченка — видатного укра╖нського письменника, публ╕циста, фольклориста, етнографа, мовознавця, критика, перекладача, ╕сторика ╕ педагога, то, за ╖╖ словами, вона ще недооц╕нена нашим сусп╕льством. ╤ тому виника╓ нагальна потреба у б╕льш широкому та глибокому вивченн╕ його творчост╕ перш за все у школах. ╤ тут же надала слово письменников╕ В╕ктору Стусу. Саме його роман «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця» кафедра представляла на Всеукра╖нську л╕тературну прем╕ю ╕мен╕ Степана Руданського. Нещодавно жур╕ визнало його переможцем у ном╕нац╕╖ «Проза». Говорячи про багатогранну д╕яльн╕сть Бориса Гр╕нченка, проза╖к в╕дзначив його титан╕чну роботу над створенням «Словника укра╖нсько╖ мови», на якому виховувалося не одне покол╕ння укра╖нських мовознавц╕в та л╕тератор╕в. Особисто в╕н ознайомився з творч╕стю юв╕ляра ще в далек╕ ш╕стдесят╕ роки п╕д час навчання в Дн╕пропетровському держун╕верситет╕ — саме тод╕ ╕м’я Бориса Гр╕нченка п╕сля багатор╕чно╖ заборони комун╕стичним режимом почало повертатися ╕з забуття. А «Словник» став не просто в╕дкриттям, а стимулом для творчост╕ багатьох укра╖нських письменник╕в. В╕ктор Стус подарував школ╕ п’ять книг власних художн╕х твор╕в, випущених протягом трьох останн╕х рок╕в. А голова С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ товариства «Просв╕та» Павло Власенко нагадав, що саме Борис Гр╕нченко стояв б╕ля виток╕в створення цього товариства в тод╕шн╕й Укра╖н╕ та надавав йому великого значення у просв╕тницьк╕й робот╕ серед населення, особливо незаможного. Виступаючий наголосив, що нин╕ осередки «Просв╕ти» бажано мати в кожн╕й школ╕. Про житт╓вий ╕ творчий шлях Бориса Гр╕нченка розпов╕в голова творчого об’╓днання укра╖номовних письменник╕в КРО НСПУ, кандидат ф╕лолог╕чних наук Михайло Вишняк. За його словами, Борис Гр╕нченко був одним ╕з найактивн╕ших популяризатор╕в укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в тогочасн╕й царськ╕й Рос╕╖. Ще в юност╕ в╕н задумав випустити сер╕ю книг, як╕ були б за ц╕ною доступн╕ для простого люду. ╤ в 1881 роц╕ вида╓ три так╕ книги. Працюючи тривалий час у школ╕, в╕н багато уваги прид╕ляв проблемам пол╕пшення навчання, його статт╕ регулярно публ╕кувалися в р╕зних пер╕одичних виданнях. ╤ в ц╕ ж роки з-п╕д його пера виходять зб╕рки поез╕й «П╕сн╕ Василя Чайченка», «П╕д с╕льською стр╕хою», «П╕сн╕ та думи», «П╕д хмарним небом», пов╕ст╕ «На розпутт╕», «Серед темно╖ ноч╕», «П╕д тихими вербами», безл╕ч опов╕дань, байок ╕ п’╓си «Нахмарило», «Степовий г╕сть». Та головним подвигом Бориса Гр╕нченка, на думку вченого, стало укладання чотиритомного «Словника укра╖нсько╖ мови» на замовлення редакц╕╖ журналу «Киевская старина». В╕н вийшов друком протягом 1907–1909 рок╕в, за що його укладач отримав в╕д Рос╕йсько╖ академ╕╖ наук другу прем╕ю ╕мен╕ Миколи Костомарова. В незалежн╕й Укра╖н╕, як уточнив учений, ╕нтерес до спадщини Бориса Гр╕нченка значно посилився. ╤ не випадково. Його твори, досв╕д та знання актуальн╕ й сьогодн╕. Насамк╕нець Михайло Вишняк подарував школ╕ зб╕рку сво╖х гумористичних та сатиричних твор╕в «Перо п╕д ребро». На педагог╕чн╕й д╕яльност╕ Бориса Гр╕нченка детально спинилася кандидат ф╕лолог╕чних наук Валентина Власенко. Зокрема, зазначила, що в╕н протягом усього свого життя в╕дстоював ╕дею навчання в школах укра╖нською мовою. Це не подобалося тогочасному режиму в царськ╕й Рос╕╖. ╤, зв╕сно, письменник ╕ педагог п╕ддавався пересл╕дуванням. Та в╕н не звертав з обраного шляху. З ц╕╓ю метою уклав «Словник укра╖нсько╖ мови», робив переклади та популяризував твори багатьох слов’янських письменник╕в. Фактично за його «Словником» формувався укра╖нський правопис. Власна б╕бл╕отека Бориса Дмитровича виявилася наст╕льки багатою, що згодом стала основою для створення б╕бл╕отеки ╕мен╕ Володимира Вернадського в Ки╓в╕. Валентина Власенко ознайомила присутн╕х з розма╖ттям словник╕в, що видан╕ в Укра╖н╕. ╤, як вона зауважила, майже в кожному з них ╓ чимала частка прац╕ Бориса Гр╕нченка. За в╕дгуками учасник╕в сем╕нару, под╕бн╕ заходи, що орган╕зову╓ кафедра укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ К╤ПУ, мають велике практичне значення — вони збагачують педколективи новими знаннями ╕ формами роботи з д╕тьми.
В╕ктор ОР╤Й
На фото: учасники сем╕нару в загальноосв╕тн╕й школ╕ № 29 м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2014 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12792
|