Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2013
НОВОР╤ЧН╤ ЗВИЧА╥

Справжн╕й новор╕чний подарунок — книжечку «Новий р╕к» над╕слав до редакц╕╖ Михайло Григорович КУРДЮК – пост╕йний багатор╕чний передплатник ╕ автор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з Черн╕г╕вщини, академ╕к Укра╖нсько╖ м╕жнародно╖ академ╕╖ ориг╕нальних ╕дей, член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни, письменник. Ця книжка — про ╕стор╕ю, значення та в╕дзначення новор╕чних свят укра╖нцями та багатьма ╕ншими народами св╕ту. В основу написання книги покладен╕ в╕домост╕, з╕бран╕ автором, л╕тературн╕ матер╕али, розпов╕д╕ очевидц╕в та власн╕ враження. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в уривок з ц╕╓╖ новор╕чно╖ книги.

НОВОР╤ЧН╤ ЗВИЧА╥

Нин╕ в кра╖нах ╓вропейсько╖ культури (а це добра половина св╕ту) Новий р╕к в╕дзнача╓ться за неодм╕нно╖ участ╕ зелено╖ красун╕ — ялинки, з Д╕дом Морозом, Сн╕гуронькою, ╕ншими казковими героями. Звичай цей сяга╓ сиво╖ давнини. Обряд прикрашання ╕ вшанування ялини (не сосни, до реч╕, а саме й т╕льки ялини) ╕снував ще у давн╕х германц╕в ╕ заф╕ксований у римських ╕сторико-л╕тературних джерелах. Германц╕ вважали, що у в╕чнозеленому дерев╕ живе Дух л╕су, який може посприяти на полюванн╕ та в ╕нших справах, якщо його вмилостивити, а може, й вельми нашкодити, якщо прогн╕вити. Тому найстар╕ш╕ й наймудр╕ш╕ члени племен╕ вибирали найкращу ялину, розв╕шували на г╕лл╕ подарунки, виголошували заклинання. Ц╕каво, що в тих же германц╕в священним деревом вважався й дуб, але з ╕ншою обрядов╕стю.
З часом, особливо п╕сля поширення християнства, поганськ╕ обряди забулись, але звичай залишився, хоч ╕ в дуже зм╕неному вигляд╕.
Деяк╕ вчен╕ вважають, що германц╕ запозичили обряд прикрашання ялини у сво╖х зах╕дних сус╕д╕в — кельт╕в. Але ╓ думка, що прийшов в╕н з ╕ншого, сх╕дного боку — в╕д Рус╕-Укра╖ни. У наших пращур╕в Новий р╕к починався навесн╕, ╕ символом його була кв╕туча вишня, а германц╕ зам╕нили в себе весняну вишню зимовою засн╕женою ялиною. Був час, коли Новий р╕к в╕тали в березн╕, в╕дзначаючи сн╕говими розвагами на п╕вноч╕ ╕ першою борозною на п╕вдн╕. Пот╕м першим днем року стало 1 вересня за календарем «в╕д створення св╕ту». А 1700 року це свято в Рос╕╖ було перенесено на початок с╕чня, запроваджено прикрашання будинк╕в та к╕мнат ялиновими, сосновими, ял╕вцевими г╕лочками. Звичай ставити ялинку в прим╕щенн╕ прийшов п╕зн╕ше — ╕ н╕чого доброго, як на мене, в цьому нема╓. По-перше, щороку без практично╖ потреби винищу╓ться безл╕ч дерев, найчаст╕ше молодих, яким би ще рости й рости. По-друге, дерево, котре вмира╓, випром╕ню╓ шк╕дливу для людей енерг╕ю, стимулю╓ хвороби. Композиц╕╖ з г╕лочок — ╕нша р╕ч, в╕д них шкоди нема.
У старовинному рукопис╕, датованому 1605 роком, який збер╕га╓ться у французькому м╕ст╕ Страсбурз╕, зазначено, що святков╕ ялинки прикрашалися кв╕тами ╕з кольорового паперу, вафлями в позолочен╕й фольз╕ та головками цукру. Склян╕ прикраси були в╕дом╕ вже й тод╕, причому дуже ц╕кав╕ й химерн╕ коштували вельми дорого, а секрет ╖хнього виготовлення ╕тал╕йськ╕ майстри тримали в та╓мниц╕.
Наш╕ предки починали новий р╕к з накликуванням щастя ╕ врожаю. Найважлив╕ше д╕йство на Новий р╕к — пос╕вання. Пос╕вають вранц╕, роблять це хлопчики, с╕ючи на дол╕вку зерно з рукавиц╕. Хлопц╕, за народними в╕руваннями, — уособлення чистоти, краси ╕ над╕╖. Вони виголошують в╕ршован╕ побажання як подяку Богов╕ за прожитий р╕к ╕ накликування щастя та врожаю в новому роц╕.
Новий р╕к — традиц╕йне родинне свято. У нас його зустр╕чають дв╕ч╕: 1 ╕ 14 с╕чня. Перший в╕дзнача╓ться зустр╕чами родич╕в, друз╕в ╕ знайомих та щедрими заст╕ллями. Другий — щедр╕вками та ворож╕нням.
У селах краще й охоч╕ше, особливо д╕твора, святкують Новий р╕к за юл╕анським календарем, тобто на 13 д╕б п╕зн╕ше оф╕ц╕йно╖ дати. Бо Новий р╕к 1 с╕чня — це св╕тське свято, яке стало виходити на перший план у тридцятих роках. Комун╕сти популяризували його на противагу рел╕г╕╖.
Переду╓ старому Новому року (13 с╕чня) свято Меланки, з яким пов’язано чимало звича╖в, обряд╕в та пов╕р’╖в. Меланкар╕ ввечер╕, на щедру кутю, ходять ватагами п╕д хатами, щедрують, висловлюють господарям добр╕ побажання, звеселяють п╕снями, жарт╕вливими сценками. Господар╕ з рад╕стю приймають ╕ пригощають щедр╕вник╕в. Передновор╕чний веч╕р, за народним пов╕р’ям, — сприятлива пора для сватання.
Старий Новий р╕к ще й сьогодн╕ в пошан╕, ╓ важливим для д╕твори, коли можна йти зас╕вати й отримувати подарунки. Кращого свята для п╕дл╕тк╕в нема╓. З самого ранку 14 с╕чня хлопц╕ ходять по хатах, пос╕вають ╕ промовляють:

С╕ю-в╕ю, пос╕ваю,
З Новим роком вас в╕таю!
На щастя, на здоров’я,
На Новий р╕к,
Щоб краще вродило,
Н╕ж тор╕к,
Жито, пшениця
╤ всяка пашниця,
Конопл╕ п╕д стелю,
Льон вище кол╕на,
Щоб у вас н╕коли
Голова не бол╕ла.
Будьте здоров╕!

У новор╕чну н╕ч вгадують погоду, ворожачи на цибулин╕, яку розр╕зають на дванадцять частин, щоб кожна в╕дпов╕дала одному з м╕сяц╕в, посипають ╖х с╕ллю, залишають до ранку. Вранц╕ дивляться: на як╕й частин╕ с╕ль намокла, той м╕сяць буде мокрим, на як╕й н╕ — буде сухим. Прикмети новор╕чно╖ ноч╕ прогнозують ╕ врожа╖ наступного року.
На Новий р╕к д╕ти-пос╕вальники в╕дв╕дують родич╕в ╕ знайомих, поздоровляють ╖х, висловлюючи добр╕ побажання. В минулому ╖м, кр╕м ╕ншого, за це давали корж╕-медяники, як╕ спец╕ально вип╕кали у вигляд╕ р╕зних тварин — п╕вник╕в, зайчик╕в, коник╕в. Тепер цей звичай почина╓ в╕дновлюватись.
За нашою сучасною традиц╕╓ю обов’язково на святковому стол╕ ма╓ бути шампанське укра╖нського розливу, яким наповнюють келихи перед приходом Нового року, щоб дзв╕н кришталю лунав у перш╕ хвилини ново╖ доби. Перед цим не забувають провести Старий р╕к, згадуючи добр╕ справи й досягнення. На ст╕л ставиться багато м’ясних ╕ борошняних страв, за звича╓м багата ╖жа забезпечу╓ добробут на весь р╕к.
Новий р╕к — свято, коли треба забувати все погане, загадати бажання, яке може зд╕йснитися, якщо щиросердечно в нього в╕рити.
Наш╕ предки — ск╕фи завжди святкували Новий р╕к в переддень весняного сонцестояння — 21 березня. Ця традиц╕я збереглася в ╤нд╕╖, ╤ран╕, Казахстан╕, де Новий р╕к назива╓ться Навруз, а прив╕тання «З Новим роком» переклада╓ться як «З новим богом», яких у ск╕ф╕в було ш╕стнадцять — по числу ск╕фських м╕сяц╕в року.
Новор╕чне свято ув╕йшло в укра╖нський побут ╕ культуру, т╕сно пов’язуючись з християнськими традиц╕ями. Про це, зокрема, св╕дчить прикрашання ялинки за канонами православ’я. Тому верх╕вку ялинки в╕нчала «Вифле╓мська з╕рка». Кульки (ран╕ше яблука) уособлювали заборонений пл╕д, який скуштували наш╕ предки Адам ╕ ╢ва. А ф╕гурн╕ пряники ╕ печиво нагадували про «пр╕сн╕ хл╕бц╕», як╕ вживали при обряд╕ причастя.
Серед укра╖нського селянства тривалий час збер╕гались зм╕шан╕ новор╕чн╕ традиц╕╖ язичницького та християнського походження. В╕длуння язичництва деякою м╕рою в╕дчува╓ться ╕ тепер. Дуже довго жила в╕ра, що в╕дзначення новор╕чного свята визнача╓ долю всього року. На цьому ╜рунт╕ яскраво в╕добразився св╕тогляд хл╕бороба ╕ сформувались звича╖, обряди, заборони та обмеження. Традиц╕йна обрядов╕сть — це низка зимових свят в╕д 1 с╕чня через Р╕здво до Хрещення.
Вважа╓ться, що ╓ три дати зустр╕ч╕ Нового року: 1 с╕чня — ф╕зичний р╕к, 22 березня — духовний, 19 серпня — божественний (Преображення Господн╓ — Спас). Був ц╕лий цикл зимових свят, починаючи в╕д дня свято╖ Катерини (7 грудня) до Хрещення (19 с╕чня). У день свято╖ Катерини д╕вчата ворожили, намагаючись взнати, чи вийдуть зам╕ж у прийдешньому роц╕. Для цього г╕лочки бузку ставили у воду. Якщо до свята Андр╕я (13 грудня) розпускались бруньки — бути вес╕ллю!


НОВИЙ Р╤К У НАРОД╤В СВ╤ТУ

У Швец╕╖ в день Нового року спалюють великого солом’яного козла, а Старий р╕к проганяють постр╕лами в пов╕тря, влаштовують маскарад ╕ б’ють посуд об двер╕ сво╖х сус╕д╕в.
У Дан╕╖ в╕рять, що на горищ╕ живуть гноми, ╕ якщо ╖х не нагодувати в новор╕чну н╕ч солодкою рисовою кашею, вони будуть дражнити господар╕в увесь р╕к. Тому датчани варять каструлю смачно╖ рисово╖ каш╕ з корицею та ╕зюмом, обов’язково залишають ╖╖ в╕дкритою на н╕ч, щоб гноми не образилися.
Болгари рад╕ють, коли за новор╕чним столом хтось чхне. Це, вважають, приносить у д╕м щастя.
Китайц╕ знають, що перед святом треба розрахуватися з ус╕ма боргами, купити новий одяг, влаштувати с╕мейне заст╕лля ╕ приготувати дари духам. Запасаються петардами, щоб з ╖хньою допомогою в╕длякувати нечисту силу.
У Камбодж╕ в день Нового року вс╕ насипають невеличк╕ горбики ╕з п╕ску, в╕рячи, що кожна п╕щинка в горбику означа╓ прощення одного поганого вчинку.
Японц╕ вважають, що в перш╕ секунди Нового року належить обов’язково засм╕ятись — це приносить удачу. За будд╕йськими традиц╕ями в новор╕чну н╕ч дзвони храм╕в роблять 108 удар╕в, кожен з яких «вбива╓» одну з людських вад. У японц╕в ╖х всього ш╕сть: жад╕бн╕сть, дур╕сть, заздр╕сть, зл╕сть, легковажн╕сть, нер╕шуч╕сть. Але в кожно╖ вади ╓ 18 р╕зних в╕дт╕нк╕в. От по них ╕ дзвонить японський дзв╕н.
На Куб╕ перед настанням свята наповнюють весь посуд, що ╓ в дом╕, водою, а коли стр╕лка торкнеться цифри 12, виливають ╖╖ з в╕кон, що означа╓ к╕нець старого року, якому бажають св╕тлого, як вода, шляху.
У Колумб╕╖ кожному на святковому стол╕ кладуть виноградне гроно ╕з 12 яг╕д. З бо╓м годинника з’╖даються вс╕ ягоди, ╕ до кожно╖ з них загаду╓ться та╓мне бажання на в╕дпов╕дний м╕сяць.
╤тал╕йц╕ в перший день року сн╕дають кашею ╕з сочевиц╕, щоб гаманець завжди був наповнений гр╕шми.
У В’╓тнам╕ роль новор╕чно╖ ялинки викону╓ персик, який саме почина╓ розцв╕тати. А ще високий бамбук — традиц╕йна рослина — ставиться посеред к╕мнати, прикраша╓ться глиняними рибками та дзв╕ночками.
У Коре╖ п╕д Новий р╕к не сплять. Корейц╕ переконан╕: «Якщо в новор╕чну н╕ч будеш спати, брови посив╕ють». Тому влаштовуються р╕зн╕ гуляння та розваги.
В Еквадор╕ р╕вно оп╕вноч╕ спалюють опудала «поганих чолов╕к╕в» п╕д акомпанемент так званого «плачу вд╕в», яких зображують чолов╕ки, переодягнен╕ в ж╕ночий одяг, з мак╕яжем ╕ в перуках.
Суданц╕ на щастя в Новий р╕к дарують одне одному зелений, ще недостиглий гор╕х.
У Непал╕ Новий р╕к зустр╕чають з╕ сходом сонця. Перед тим уноч╕ непальц╕ запалюють велик╕ багаття ╕ кидають у вогонь непотр╕бн╕ реч╕.

(Б╕льше про те, як у св╕т╕ святкують Новий р╕к, можна прочитати у книжц╕ М. Курдюка, яка ╓ в б╕бл╕отец╕ «КС»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12732

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков