Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 20.12.2013
У СЕВАСТОПОЛ╤ В╤ДРОДЖУЮТЬ ТРАДИЦ╤╥. ЛИШЕ ЧИ╥ ╤ ЯК╤?

В сво╖й хат╕ - своя правда?

29 листопада 2013 р. у Севастопол╕ представники командування, штабу В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни, кер╕вники орган╕зац╕╖ ветеран╕в ╕ Клубу адм╕рал╕в ╕ генерал╕в ВМС Укра╖ни за участ╕ кер╕вник╕в м╕ста та командування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ оф╕ц╕йно ╕ урочисто в╕дродили Севастопольське Морське З╕брання. Ритуал освячення прапора Севастопольського Морського З╕брання в╕дбувся у Свято-Володимирському собор╕ на територ╕╖ Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський», п╕сля якого провели урочисту Асамблею ╕, як належить, покладання кв╕т╕в до Мемор╕алу захисник╕в Севастополя та «Синопський об╕д». Ця под╕я, як оголошувалося, була приурочена до 160-р╕ччя Синопсько╖ битви та 115-р╕ччя встановлення пам’ятника адм╕ралу П. С. Нах╕мову у Севастопол╕.

Под╕я стала наст╕льки вагомою для Збройних Сил Укра╖ни, що п╕д заголовком «В╕йськово-Морськ╕ Сили шанують флотськ╕ традиц╕╖» ╕нформац╕ю про в╕дродження Морського З╕брання у Севастопол╕ подав оф╕ц╕йний сайт М╕н╕стерства оборони Укра╖ни.
Командувач В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни адм╕рал Юр╕й ╤ль╖н п╕д час участ╕ в цих заходах заявив таке (цитую з ╕нтерв’ю ТРК «Бриз»): «Флот силён традициями и традиции должны сохраняться. …Задача нашего поколения возродить утраченное и не допустить, чтобы были забыты лучшие традиции флота. Создана новая общественная организация «Севастопольское Морское Собрание», и мы приняли решение активно ее поддерживать. Здесь нет политики, здесь – флотское братство». А голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба н╕би продовжив думку командувача: «Мы возродили традиции, утраченные в 1919 году». Разом з цим проголошувалося, що нова громадська орган╕зац╕я головним сво╖м завданням ма╓ об’╓днати вс╕х моряк╕в, в╕йськових ╕ цив╕льних на основ╕ морського патр╕отизму, служби флоту ╕ В╕тчизн╕.
З приводу цього гучного «в╕дродження» у ветеран╕в ВМС Укра╖ни виникло запитання: на в╕дродження ╕мператорського «Морського собран╕я» голова м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба прибув особисто, а ось на святкуванн╕ в╕дродження В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни цей державний чиновник не був жодного разу. Це багато про що промовисто св╕дчить.
Тому ╕нформац╕я про створення З╕брання викликала чимало запитань: служб╕ як╕й В╕тчизн╕ буде служити створене З╕брання, як та В╕тчизна назива╓ться, чи╖ традиц╕╖ ╕, головне, як╕ взялося в╕дроджувати? Тим б╕льше, що н╕ укра╖нських адм╕рал╕в, н╕ святих отц╕в не бентежило, що освячений прапор З╕брання н╕чого сп╕льного з флотом Укра╖ни, його символ╕кою та й з оф╕ц╕йною символ╕кою самого м╕ста-героя не ма╓: б╕лий Андр╕╖вський хрест на синьому пол╕, на який накладений герб Севастополя час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
То що в╕дновлю╓мо, коли в основ╕ цього прапора — прапор колишнього «Императорского Морского Собрания в Севастополе», за яким кри╓ться незграбно прихована тепер╕шня символ╕ка рос╕йського Санкт-Петербурзького Морського Собран╕я? Р╕зниця лише у тому, що навколо герба Севастополя царських час╕в написали заголовн╕ букви з абрев╕атури назви З╕брання – «СМС». Та й саме З╕брання ╓ не чим ╕ншим, як вчорашн╕м ф╕л╕алом Санкт-Петербурзького Морського Собран╕я в Укра╖н╕, заснованим у Севастопол╕ в 2011 роц╕ та реал╕зованим проектом Русского м╕ра. Кер╕вником як того ф╕л╕алу, так ╕ нин╕шнього З╕брання ╓ той же самий В╕ктор Кот.
Необх╕дно зазначити, що побудова сп╕впрац╕, товариських зв’язк╕в м╕ж моряками не лише р╕зних в╕домств Укра╖ни, але й ╕нших держав, спираючись на вза╓мний нац╕ональний ╕нтерес, ╓ важливим напрямком д╕яльност╕ в розвитку в╕тчизняно╖ морсько╖ справи ╕ морсько╖ практики. ╤ ╖х сл╕д розвивати. Вони можуть стати корисними для кра╖ни лише як сп╕впраця на баз╕ сп╕льних нац╕ональних морських ц╕нностей, як╕ могли б розвивати ╕ доповнювати одне одного. Але в нашому випадку н╕чого сп╕льного не прогляда╓ться, ╓ лише громадяни Укра╖ни, як╕ пропагують морськ╕ традиц╕╖ рос╕йського флоту. На п╕дтвердження ц╕╓╖ тези св╕дчить факт, що з часу оф╕ц╕йно╖ ре╓страц╕╖ у Севастопол╕ в 2011 роц╕ ф╕л╕ал Санкт-Петербурзького Морського Собран╕я активно позиц╕онував себе продовжувачем справи виключно «Императорского Морского собрания в Севастополе», морських традиц╕й виключно Рос╕╖, мовби таких в Укра╖н╕ й не було н╕коли. Засновником ф╕л╕алу стала громадська орган╕зац╕я «Санкт-Петербургское Морское собрание», створена 1 жовтня 1996 року, у почесних старшинах яко╖ числиться сам Президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н. Серед основних ц╕лей створення ╕ д╕яльност╕ Морського Собран╕я зг╕дно з його Статутом ╓ в╕дродження традиц╕й морських з╕брань рос╕йського флоту, згуртування моряк╕в ╕ ос╕б, сприяння ╖м у виконанн╕ службового обов’язку на ╕деях патр╕отизму та щирого служ╕ння В╕тчизн╕, розвиток активност╕ ╕ самост╕йност╕ моряк╕в з пропаганди геро╖чно╖ ╕стор╕╖ рос╕йського флоту ╕ морських традиц╕й. Севастопольському ф╕л╕алу були поставлен╕ завдання «…по патриотическому воспитанию молодежи, усилению позиций Черноморского флота на южных рубежах нашей Родины…». Може, у цьому хтось побачив ╕нтереси флоту Укра╖ни?
╤ почали посилювати позиц╕╖. За словами учасник╕в з╕брань того ф╕л╕алу, грош╕ у орган╕зац╕╖ ╓, ╕ ╓ велик╕. Мовляв, вже нав╕ть готов╕ збудувати будинок для Морского З╕брання, однак при цьому виявилося, що ╕ноземний ф╕л╕ал за укра╖нським законодавством не може самост╕йно розпоряджатися коштами ╕ з вид╕ленням йому земл╕ п╕д буд╕вництво теж виникли проблеми. Ось тому ╕ перере╓стрували ╕ перейменували ф╕л╕ал у н╕бито окрему укра╖нську самост╕йну громадську орган╕зац╕ю. Тепер, треба думати, под╕бних проблем у «братських моряк╕в» б╕льше не буде.
Про те, що презентована орган╕зац╕я не б╕дна ╕ ма╓ в╕дпов╕дний вплив у в╕дпов╕дних владних колах, св╕дчило, що й тод╕шн╕й командувач ВМС Укра╖ни, а тепер пом╕чник м╕н╕стра оборони адм╕рал В╕ктор Максимов одним з перших записався до Санкт-Петербурзького ф╕л╕алу ╕ розпорядився написати под╕бн╕ заяви оф╕церам штабу ВМС ╕ командирам в╕йськових частин. Тепер в╕н ╕ тепер╕шн╕й командувач ВМС адм╕рал Юр╕й ╤ль╖н виставляють колишн╕й ф╕л╕ал мовби в╕тчизняною патр╕отичною морською орган╕зац╕╓ю з …╕мперською атрибутикою ╕ традиц╕ями, як╕ намагаються накласти на в╕тчизняне тло.
А тепер дещо про в╕дродження традиц╕й, про як╕ говорили ╕ адм╕рал Юр╕й ╤ль╖н, ╕ Володимир Яцуба. У мене склалося враження, що це питання, як ╕ д╕яльн╕сть самого «Императорского Морского Собрания в Севастополе», у В╕йськово-Морських Силах н╕хто не вивчав ╕ н╕кого вона не ц╕кавила – просто беруть на в╕ру все те, про що ╖м розказують з Санкт-Петербурга.
Для ясност╕ питання зазначимо, що створення Морського Собран╕я у Санкт-Петербурз╕ бере св╕й початок з в╕дпов╕дного указу ╕мператора Миколи ╤╤ в 1910 роц╕, яким заведен╕ ще при Катерин╕ ╤╤ в 1756 роц╕ морськ╕ клуби «для улучшения работы с адмиралами, офицерами и служащими морского ведомства» отримали статус Морських Собран╕й.
Створено таке Собран╕╓ було ╕ у Севастопол╕, ╕ будинок Морського Собран╕я знаходився на м╕сц╕, де зараз горить В╕чний вогонь б╕ля Мемор╕алу захисникам Севастополя. В часи радянсько╖ влади цей будинок знесли разом з його фундаментом, ╕ правильно зробили, бо б╕д ╕ нещасть флоту та Севастополю «Морське Собран╕╓» завдало чимало.
Саме морськ╕ оф╕церськ╕ клуби ╕ «Морськ╕ Собран╕я» витворили з оф╕цер╕в-командир╕в окрему касту, «б╓лую кость флота» (за кольором б╕лого Андр╕╖вського хреста), а ╖хн╕ матроси стали безправними п╕дданими, для яких права не ╕снувало. Саме це «Собран╕╓» десятил╕ттями продукувало от╕ «благород╕я» ╕ «високопр╓восход╕т╓льства», як╕ розд╕лили флот на два непримиренних стани.
«Собрание пронизано духом кают-компании…», заявив на урочистих зборах начальник штабу ВМС Укра╖ни контр-адм╕рал Дмитро Шакуро. В╕дчува╓ться, що молодий укра╖нський адм╕рал не брав до рук спогад╕в Михайла Михайлика, Панаса Матюшенка чи ╕нших учасник╕в под╕й того часу. Якби читав, то знав би, що м╕ж тими кают-компан╕ями оф╕цер╕в ╕ кубриками матрос╕в було вибудуване ц╕ле провалля, попри проголошуван╕ «честь ╕ г╕дн╕сть» на флот╕ панувала теор╕я ╕ практика зверхност╕ й аристократизму «б╕ло╖ кост╕» флотських бар╕нов над безправними кр╕посними у флотськ╕й форм╕, практика принизливого ставлення до стану простих матрос╕в. Яскравим св╕дченням «благородства» член╕в «Морського Собран╕я» було оголошення на вход╕ до Приморського бульвару у Севастопол╕, якраз напроти «Морського Собран╕я», яке вис╕ло там до самого 1917 року: «Вх╕д собакам ╕ матросам заборонено». Матроськ╕ повстання 1905 року та кривава розправа над оф╕церами в 1917-1918 роках мали наст╕льки вагом╕ причини, як╕ перевершили бойове братство ек╕паж╕в у роки Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. Не забуваймо, хто ╕ як та п╕д якою символ╕кою розстр╕лював матрос╕в броненосця «Потьомк╕н-Тавр╕йський» та крейсера «Очаков», як╕ повстали проти феодально╖ системи на флот╕, вироблено╖ саме «Морськими Собран╕ями». Сьогодн╕ дехто вважа╓, що ц╕ под╕╖ з плином часу призабулися ╕ намага╓ться в╕дродити систему на флот╕, проти яко╖ 100 рок╕в тому р╕шуче виступили насамперед укра╖нц╕.
Про под╕╖ тих час╕в та результати впровадження традиц╕й ╕мператорських з╕брань у флотське життя ма╓мо надзвичайно багато документальних св╕дчень, про як╕ орган╕затори ╖хнього в╕дродження згадувати не хочуть. Тож як╕ традиц╕╖ «Императорского Морского Собрания в Севастополе», от╕, як╕ були л╕кв╕дован╕ у 1919 роц╕, хочемо в╕дродити, пане Яцуба, чи як╕сь ╕нш╕, поки що нам не в╕дом╕?
Мен╕ ж зда╓ться, що саме вище наведен╕, бо, цитую голову «Севастопольского Морского Собрания» В╕ктора Кота в╕д 7 грудня минулого року: «Считаем необходимым отметить, что девиз «Честь. Флот. Отечество»… призван подчеркнуть преемственность севастопольских Морских собраний XIX и XXI столетий. Императорское Морское Собрание в Севастополе учреждалось на основе традиций отечественного флота и офицерской чести, являлось духовным центром Севастополя и Черноморского флота». А дал╕ громадянин Укра╖ни пан В. Кот розкрива╓ ц╕л╕ ╕ завдання, для чого створю╓ться орган╕зац╕я, як╕й В╕тчизн╕ ма╓ служити та хто для створеного З╕брання ╓ патроном: «Для всех, кажется, стало ясно теперь, что только тот народ имеет право и власть держать в своих руках море, который может его отстоять. …В деле воссоздания нашего морского могущества, нашей морской мощи может быть только один лозунг, один пароль, и этот пароль — вперед!». Ось воно, гасло в╕дродженого З╕брання з промови П. Столип╕на в Державн╕й Дум╕ Рос╕╖ 24 травня 1908 року, яке взяв за еп╕граф пан Кот.
Сказане Столип╕ним ма╓ пряме в╕дношення до сьогодн╕шньо╖ ситуац╕╖ з флотсько╖ проблематики. В╕дверт╕ше ╕ не скажеш про руки, як╕ намагаються «в╕дстояти» в Укра╖ни ╕ в укра╖нц╕в ╖хн╓ Чорне море, як це сформулював 100 рок╕в тому Петро Столип╕н. Т╕льки зараз намагаються це зробити, ╕ це вже у традиц╕ях Морського Собран╕я, самими укра╖нськими руками. ╤ бажаюч╕ знайшлися! Виходить, що ╓ у Морському З╕бранн╕ пол╕тика, ╕ пол╕тика велика.
У Севастопольського Морського З╕брання, зда╓ться, буде багато роботи з в╕дродження втрачених традиц╕й рос╕йського флоту ╕ одночасного приховання найб╕льш ганебних стор╕нок в його ╕стор╕╖. Насамперед це стосу╓ться рол╕ «Морського Собран╕я» в Севастопол╕ ╕ на флот╕ у 1917-1918 роках. Тод╕ «Морське Собран╕╓» було перетворене на кат╕вню як для ╕нтел╕генц╕╖ Севастополя, так ╕ для прихильник╕в укра╖н╕зац╕╖ Чорноморського флоту ╕ формування на його баз╕ флоту Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Ось як розказував про тод╕шню роль Морського Собран╕я в орган╕зац╕╖ вбивств севастопольц╕в та про под╕╖ у Севастопол╕, як╕ розгорнулися у н╕ч з 23 на 24 лютого 1918 року, депутат м╕сько╖ ради в╕йськових ╕ роб╕тничих депутат╕в матрос Б╓ля╓в на ╤╤ Загальночорноморському з’╖зд╕: «…привели человек 60 или 40 в Морское Собрание. Когда все люди были собраны в одной комнате, я посмотрел на них: там были и офицеры, и священники, и так, просто разные, кто попало. Там были совсем старые, больные старики. …Никто не знал арестованных, ни того, за что их арестовали… А около 12 час. ночи звонит телефон из городской больницы, меня спрашивают, что делать с 40 трупами, что около больницы. И тогда я узнал, что всех поубивали….». Ось так народжувався Червоний флот, ╕ роль вихованц╕в Морського Собран╕я у створенн╕ ╕ проведенн╕ Варфолом╕╖вських ночей у Севастопол╕ очевидна ╕ незаперечна. Що, теж в╕дродимо втрачене?
П╕сля остаточно╖ перемоги б╕льшовик╕в, щоби витерти саме цю ганебну стор╕нку в ╕стор╕╖ флоту ╕ Севастополя, «Императорское Морское Собрание» ╕ було стерте з севастопольсько╖ земл╕. Щоб ╕ сл╕ду не зосталося в╕д нього. Та зараз за ним дехто заскучав, бо бачимо, що знаходяться бажаюч╕ в╕дродити в Севастопол╕ далеку в╕д укра╖нських в╕йськових традиц╕й орган╕зац╕ю. Тепер п╕д виглядом «флотського братства».
Виразно прогляда╓ться, що у створеному Морському З╕бранн╕ не лише не знають укра╖нського морського ╕сторичного минулого, але, не знаючи, морську ╕стор╕ю Укра╖ни активно заперечують! Не могло тако╖ бути в принцип╕, то все рос╕йське, привнесене сюди з Санкт-Петербурга!
Такий п╕дх╕д до формування традиц╕й форму╓ ╕ в╕дпов╕дн╕ д╕╖: можемо лише нагадати, що в╕йськовослужбовц╕ оф╕ц╕йно народних, роб╕тничо-селянських арм╕╖ ╕ флоту, вихован╕ на ц╕й ╕деолог╕╖ ╕ традиц╕ях, протягом десятил╕ть вже вивозили ╕ депортували укра╖нський народ з р╕дно╖ земл╕. Як в ╕мператорськ╕ часи, так ╕ в радянськ╕. Ця методолог╕я прим╕рялася до наших батьк╕в, а тепер нам╕рилися прикласти ╖╖ до дол╕ нашого покол╕ння?
Сьогодн╕ нос╕ями ратних традиц╕й виставляються не геро╖, як╕ нехтували сво╖м життям заради вол╕ ╕ свободи свого народу, а т╕, котр╕ в╕рно служили колон╕альн╕й систем╕ ╕ творцям геноциду ╕ Голодомору в Укра╖н╕ – визволяли народ в╕д останнього шматка хл╕ба. Можемо з впевнен╕стю констатувати, що недавн╓ зв╕ряче побиття протестуючих студент╕в «беркут╕вцями», б╕льш╕сть з яких ╓ оф╕церами, теж в╕дбулося не без впливу дом╕нуючо╖ у силових в╕домствах ╕деолог╕╖ «слов’янського братерства» ╕ повернення «втрачених традиц╕й». Лише люди, вихован╕ на цих догмах, могли п╕дняти руку на д╕вчину, ж╕нку, л╕тню людину, вдарити лежачого ╕ ст╕ною стояти на сторож╕ пам’ятника катов╕ укра╖нського народу — Лен╕на. Ц╕ под╕╖ лише п╕дтверджують, що гасла про честь ╕ г╕дн╕сть без опори на нац╕ональн╕ традиц╕╖ залишаються голими фразами.
Насамк╕нець поставимо запитання: чи потр╕бна така орган╕зац╕я, яка б об’╓днувала ╓диною справою та флотськими традиц╕ями морського братства вс╕х моряк╕в Укра╖ни? Звичайно, потр╕бна, але вона мала б бути сконструйована на нац╕ональних морських традиц╕ях ╕ у сво╖й д╕яльност╕ демонструвати св╕ту Укра╖ну як морську державу. А поки що вона створена для того, щоб демонструвати Укра╖ну лише як колон╕ю, як чужу приморську територ╕ю без власних традиц╕й. Без власно╖ ╕стор╕╖. Без звитяжних перемог ╕ з забутими байдужими до свого родоводу правнуками «славними прад╕дами-моряками».

Мирослав МАМЧАК,
кап╕тан 1 рангу у в╕дставц╕
 м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12693

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков