Версiя для друку Обговорити в форумi

В передостанній день листопада Український незалежний центр політичних досліджень в особі голови його Ради Юлії Тищенко, яка спеціально задля цього приїхала із Києва, та Володимира Притули, програмного директора Кримського незалежного центру політичних дослідників і журналістів, провели у Сімферополі засідання прес-клубу «Дискримінація в Україні: суспільні настрої та політика влади».
В основу розмови було покладено опитування, що проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 6 - 27 вересня цього року і охопило 110 населених пунктів по всій Україні. Базуючись на 2044 анкетах, одержаних від громадян, можна було дійти такого висновку: 15% українців вважають, що у 2013 році стикалися з випадками дискримінації за ознаками національної приналежності, статі, раси, майнового стану, релігійних уподобань, політичних поглядів, віку, стану здоров’я тощо. Проте 68% людей вважає, що із чимось подібним не мали справи взагалі.
Якщо існує негативне явище, засуджене законом, то мають бути і механізми його мінімізації, безпосередньо до викорінення цього явища, теж узаконені юридично. Тому Юлія Тищенко представила також моніторинг діяльності органів виконавчої влади різного рівня, які брали або не брали жодної участі в організації заходів з метою усунення явищ дискримінації та переведення їх в площину впливу законодавства.
Варто зазначити, що Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації» було ухвалено тільки у вересні цього року. Дискримінація ним визначається як «рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини». У статті № 1 роз’яснюється також, що таке непряма дискримінація та утиск.
А на побутовій мові дискримінація – це почуття приниження, пов’язане з різними чинниками. Та ось, як підказують логіка, а також реальний досвід, притягнути за такі речі до відповідальності практично неможливо. Слухаю інформаційну передачу по ДТРК «Крим» і чую, як, бажаючи применшити значення Євросоюзу та української перспективи щодо цього в особах Пета Кокса та Олександра Кваснєвського, кореспондентка називає їх всього лише двома пенсіонерами. Їхні паспорти я не дивилася, але ж вони — уповноважені особи, за якими 500 млн. громадян із різних країн. Та вікова дискримінація не кращим чином впливає на імідж цих людей серед телеглядачів, а також на авторитетність їхньої місії.
А ось молода жінка невдовзі після весілля приходить влаштовуватися на роботу. Керівник розуміє, що її трудова кар’єра розпочнеться з декретної відпустки, і, вибачившись перед нею, пояснює, що вакансія з якоїсь там вигаданої причини «розсмокталася». Але, з іншого боку, оголошуючи про прийом на роботу молодих дівчат модельної зовнішності, підприємець насправді не піддає дискримінації пишнотілих пенсіонерок, які в силу об’єктивних причин не можуть працювати ні моделями, ні стриптизерками.
Але буває й так, що людей ображають за національною ознакою просто в телеефірі, поряд – безліч свідків, а ті, хто мав би заявити свій протест, просто мовчки утираються. На передачі «Відкрита політика» один із запрошених, прибічник російської ідеї, заявляє: «Спочатку країною правив грузин, потім — хохол, потім – ще один хохол і нарешті прийшов російський цар». Я не про історичну достеменність, а про двох «хохлів», і тут, до речі, ведучий – ні пари з вуст, а мовчання – ознака згоди.
А чи є дискримінацією, коли тебе на порозі модного бутіка попереджають, що сюди входити не варто, бо «ви тут все одно нічого не купите, у нас дорого»?
Зрештою, все наше життя сповнене всіляких принижень і незручностей, які можуть підпадати під статтю: дискримінація. На засіданні, зокрема, зауважувалося, що україномовні журналісти мають одержувати папери, необхідні для їхньої професійної діяльності, українською мовою. Боротьбою із дискримінацією є і запобігання насильству щодо дітей та жінок в родині.
Згідно з новітніми віяннями, заговорили і про дискримінацію, пов’язану зі статевою орієнтацією. Скажімо, гея чи лесбіянку не беруть на цій підставі на роботу. Але де ви бачили такого транссексуала, який би вказував це у своєму резюме, та і влаштовуватися на роботу навряд чи прийдуть чоловіки у спідницях.
То як же насправді відрізнити протизаконні дії, варті судового провадження, від звичайних елементів побутового дисбалансу, що мають ті чи інші ознаки дискримінації? Відповідь намагаюся знайти у тексті самого закону. Дізнаюся, зокрема, що «не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права і свободи інших осіб і не створюють перешкод для їхньої реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам за їхніми певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян».
У цій статті (ст. 6) на перший план виходить термін: позитивні дії, про що йшлося і під час розмови. Політика позитивних дій має бути спрямована на вирівнювання ситуації.
Згідно із Законом, особи, які зазнали дискримінації, можуть звернутися до уповноваженого з прав людини або ж до суду. Та довести справу до судової інстанції, як повідомили організатори прес-клубу, вдалося поки що одиницям. «Пощастило» інвалідам, від котрих, як правило, не очікують ніякої загрози і не дуже панькаються з їхніми почуттями.
Взагалі ж, ведучими було зазначено, що Закон потребує серйозного доопрацювання, а від себе хочу додати: йому і в принципі не загрожує стати дієвим. А поки що він більше схожий на декларацію і, ймовірно, виник на гребені європейських прагнень України й так само легко може бути скасований нинішньою владою, як і ці прагнення.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема "З потоку життя"