"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"
#49 за 06.12.2013
ЯК СТАТИ ╢ВРОПЕЙЦЯМИ?
Чому так багато смертей ╕ кал╕цтв на наших дорогах? Це не пор╕вняти з жодною ╓вропейською державою. Яку ц╕ну платить звичайна людина за цю укра╖нську вседозволен╕сть? Платять кал╕цтвом, смертю сво╖х р╕дних, сир╕тством д╕тей. Що це з нами сталося? ╤ чи можна хоча би над╕ятись, що це буде колись введено в нормальне русло? ╥дучи дорогами ╓вропейських кра╖н, хоча би Польщею чи Румун╕╓ю, або нав╕ть такою в╕д нас далекою кра╖ною, якою ╓ ╤зра╖ль, ви не побачите порушення правил руху. Хоча на ╖хн╕х дорогах чи вулицях м╕ст ви не побачите авто╕нспектор╕в. Вони, звичайно, ╓, бо вони виникають, немов з-п╕д земл╕, на випадок авар╕╖. Але це досить р╕дке явище. Чому у нас так багато, на кожному кроц╕, державно╖ авто╕нспекц╕╖, а авар╕й набагато б╕льше, н╕ж в названих кра╖нах? Для цього ╓ дек╕лька причин. Одна з них — це поган╕ дороги. У будь-який момент вод╕й може в’╖хати у видовбану в асфальт╕ яму або попасти на хвилястий витиснений з-п╕д дороги асфальт. Друге — це те, що багато вод╕╖в не бояться авто╕нспектор╕в, можуть в╕дкупитися в╕д кари грошовим хабарем. Трет╓ — це керування машиною дорослими багат╕ями або ╖хн╕ми недорослями, так званими мажорами, що можуть в╕дкупитися або скористатися сво╖ми вельможними зв’язками, щоби уникнути покарання. Тобто для ц╕╓╖ категор╕╖ вод╕╖в закони не для виконання. Вони ╖дуть, «п╕др╕зають» ╕нш╕ автомоб╕л╕, з великою швидк╕стю зникають за горизонтом. З наших ЗМ╤ ми зна╓мо, що нав╕ть смерть перехожих на вулицях м╕ст обходиться ╖м або безкарно, або з дуже маленькою карою. Закон для них «не писаний». Коли я запитав у сво╖х ╕зра╖льських друз╕в, чи можна у них в╕дкупитися в╕д ╕нспектор╕в, то почув у в╕дпов╕дь, що це би обернулося ╖м (вод╕ям) або ╕нспекторам нечуваною карою. Чи станемо ми колись нормальною державою, в як╕й дороги будуть, як у Польщ╕, Румун╕╖ чи ╤зра╖л╕, а вод╕╖ будуть дотримуватися правил дорожнього руху без догляду за ними тисяч ╕ тисяч авто╕нспектор╕в? На це риторичне запитання важко в╕дпов╕сти. Бо для цього мають бути однаков╕ правила ╕ обов’язки для вс╕х вод╕╖в, незважаючи на ╖хн╕й в╕к, статки чи службове становище. А сьогодн╕ у нас ма╓ б╕льше прав той, у кого б╕льше можливостей. На запитання, з якого почався цей матер╕ал, треба в╕дпов╕сти так: ми мусимо знати, що правила мають бути написан╕ для вс╕х. Десять рок╕в тому я був у Бразил╕╖ ╕ одного дня побачив, як тод╕шн╕й президент кра╖ни Лулу де С╕льва на вс╕х телеканалах Бразил╕╖ впродовж тижня вибачався за те, що в╕н порушив правила дорожнього руху (перевищив швидк╕сть руху з 90 до 120 км/год.), бо в нього були як╕сь поважн╕ причини. Чи можемо ми соб╕ уявити щось таке в Укра╖н╕, коли нав╕ть не Президент Укра╖ни, а чиновник рангом нижчий, наприклад, голова обласно╖ адм╕н╕страц╕╖ вибачався би перед сво╖ми громадянами за порушення правил руху? Так ╕ хочеться вигукнути: «Люди! Я хочу бути ╓вропейцем!». А що цьому заважа╓? Брехня, блюзн╕рство, лицем╕рство, хабарництво, подв╕йна мораль. Я цього не хочу!
Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК, доктор техн╕чних наук, професор м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12627
|