Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 01.11.2013
ЧОРНЕ МОРЕ ОБ’╢ДНУ╢ ВС╤Х

Актуально!

У формат╕ панельних сес╕й ╕ дискус╕й пройшов ╤V М╕жнародний Чорноморський економ╕чний форум у Л╕вад╕йському палац╕ в Ялт╕. Протягом двох дн╕в — 24 ╕ 25 жовтня представники влади ╕ б╕знесу, пол╕тики та експерти б╕льш як з п’ятнадцяти кра╖н: Укра╖ни, Австр╕╖, Азербайджану, В╕рмен╕╖, Великобритан╕╖, Груз╕╖, Рос╕╖, Туреччини та ╕нших обговорювали економ╕чну ситуац╕ю в Причорномор’╖, об’╓днання зусиль для його розвитку. ╤ реальним кроком на цьому шляху стало визначення в умовах впливу св╕тово╖ ф╕нансово╖ кризи перспективних точок зростання та вкладення кап╕талу в ╕нвестиц╕йно приваблив╕ об’╓кти Криму, що ╕ в╕дображено в п╕дписаних на форум╕ меморандумах.

В╕дстан╕ дола╓ ╕нвестиц╕йна приваблив╕сть

Виступаючи на форум╕, Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Микола Азаров сказав, що Крим для Укра╖ни — це м╕сце, яке самою природою визначено як курортна зона. В╕н ╕ сам, за його словами, ╓ великим патр╕отом Криму, сорок рок╕в при╖жджа╓ сюди на в╕дпочинок. Тут багато вапняку — геолог╕чно╖ породи, що вбира╓ вологу. ╤ це зумовлю╓ прекрасний кл╕мат з найб╕льшою в держав╕ к╕льк╕стю сонячних дн╕в. З урахуванням ц╕╓╖ особливост╕ ╕ потр╕бно забезпечувати тут стаб╕льну еколог╕чну ситуац╕ю на багато рок╕в уперед.
М. Азаров визнав, що в 2012-му та нин╕шньому роках зростання економ╕чних показник╕в у кра╖н╕ загальмувалося пор╕вняно з попередн╕ми роками ╕ перебува╓ на нульов╕й позначц╕. ╤ хоч нема╓ зростання, але нема╓ ╕ борг╕в як зовн╕шн╕х, так ╕ внутр╕шн╕х. ╤ це вселя╓ оптим╕зм у реал╕зац╕╖ план╕в, як╕ в уряду велик╕. Потр╕бно, за словами Прем’╓р-м╕н╕стра, багато зробити для того, щоб перетворити кримськ╕ курорти в сучасну л╕кувально-оздоровчу ╕ндустр╕ю. Для цього необх╕дно розвивати Ялтинський, Феодос╕йський та ╢впатор╕йський порти, транспортне сполучення, в тому числ╕ реал╕зувати складний та ╓мкий проект буд╕вництва моста з Керч╕ в напрямку П╕вн╕чного Кавказу, в якому зац╕кавлен╕ ╕ ми, ╕ Рос╕я.
«Ми доб’╓мося, щоб у Чорне море не надходили неочищен╕ води», — запевнив М. Азаров. Анал╕зуючи в╕дносини Укра╖ни з ╢вросоюзом ╕ п╕дготовку до п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю, 80% яко╖ складають договори про зону в╕льно╖ торг╕вл╕, в╕н сказав про побоювання ╓вропейських партнер╕в, частка яких у товарооб╕гу Укра╖ни склада╓ б╕льше 30%, що п╕сля скасування вв╕зного мита пот╕к ╖хн╕х товар╕в безперешкодно спряму╓ться в кра╖ни Митного союзу, з якими в Укра╖ни також в╕льна торг╕вля. ╤ в╕дмовлятися в╕д не╖ — не в наших ╕нтересах, бо це — 40% укра╖нського товарооб╕гу. Навпаки, це сп╕вроб╕тництво ми прагнемо не лише зберегти, а й зб╕льшувати його масштаби.
Дуже важливим партнером для Укра╖ни ╓ Турецька Республ╕ка, з якою також на стад╕╖ завершення перебува╓ проект створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕. Проблемним в обговоренн╕ поки що залиша╓ться захист ринку с╕льгосппродукц╕╖. В Туреччин╕, наприклад, добре розвинуте парникове господарство ╕ 70% ог╕рк╕в на укра╖нському ринку — турецьк╕. Однак ╕ у нас останн╕м часом почав розвиватися цей напрямок.
— Думаю, ми знайдемо компром╕сне р╕шення, — сказав М. Азаров, — в одному випадку набудемо, в другому — уступимо. Потенц╕ал нашого сп╕вроб╕тництва дуже великий ╕ реал╕зовуватися буде в р╕зних напрямках в╕д використання ресурсних можливостей Чорного моря в добуванн╕ газу, сильних теч╕й для г╕дроенергетики до нового розпод╕лу прац╕, розвитку ╕сторичного туризму.
Багато великих ╕нфраструктурних проект╕в, в основному в галузях курортного б╕знесу ╕ с╕льського господарства, вже сьогодн╕ реал╕зуються в Криму. Ц╕ сфери, за словами директора Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень при Президентов╕ Укра╖ни Андр╕я ╢рмола╓ва, найб╕льш приваблив╕ для ╕нвестор╕в ╕ визначен╕ Стратег╕╓ю розвитку до 2020 року як ключов╕, перебувають п╕д патронатом уряду ╕ отримують максимальну п╕дтримку.
10 жовтня Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Закон про основи розвитку Автономно╖ Республ╕ки Крим та особливост╕ зд╕йснення ╕нвестиц╕йно╖ д╕яльност╕ на ╖╖ територ╕╖ ╕ це в╕дкрива╓ для п╕вострова, що входить сьогодн╕ у тр╕йку л╕дер╕в серед рег╕он╕в Укра╖ни за к╕льк╕стю залучених ╕нвестиц╕й, нов╕ можливост╕. Голова Ради м╕н╕стр╕в АРК Анатол╕й Могильов назвав напрямки, як╕ визначен╕ як пр╕оритетн╕. Це спорудження нових готел╕в, розвиток альтернативно╖ енергетики, в╕дновлення ╕снуючих з час╕в колишнього Союзу систем зрошення земель для нарощування в степових районах виробництва с╕льгосппродукц╕╖ та продукт╕в харчування.
Учасникам форуму було презентовано с╕м перспективних ╕нвестиц╕йних проект╕в переробки с╕льгосппродукц╕╖, як╕ пропону╓ться реал╕зувати на територ╕╖ Криму. Ц╕ та ╕нш╕ модел╕ ╕нвестиц╕йного прориву для Криму ╕ перетворення Укра╖ни та АРК в «╓вропейську Кал╕форн╕ю» — пров╕дного експортера с╕льгосппродукц╕╖ в рег╕он╕, кращ╕ практики в розкритт╕ потенц╕алу туризму та готельного б╕знесу обговорювалися на пленарному зас╕данн╕ «Макроеконом╕чне бачення та точки зростання рег╕ону».

Територ╕я сп╕вроб╕тництва — Крим

У рамках форуму кримський прем’╓р А. Могильов пров╕в зас╕дання «круглого столу» «Розвиток м╕жрег╕онального сп╕вроб╕тництва в нових економ╕чних умовах: завдання ╕ перспективи» за участ╕ представник╕в ПАЧЕС — Парламентсько╖ асамбле╖ Чорноморського економ╕чного сп╕вроб╕тництва з Рос╕╖, Туреччини та Азербайджану. В╕н зустр╕вся також ╕з Почесним консулом Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Лозанн╕ (Швейцар╕я) Фредер╕ком Паулсеном. У ход╕ ц╕╓╖ зустр╕ч╕ обговорювалися перспективи реал╕зац╕╖ в Криму ╕нвестиц╕йних проект╕в з розвитку виноробства, створення центр╕в репродуктивно╖ медицини.
— Це значущ╕ проекти, ╕ ми готов╕ сприяти в ╖хн╕й реал╕зац╕╖, — сказав А. Могильов.
На форум╕ п╕дписано ряд меморандум╕в. Так, Меморандум про сп╕вроб╕тництво м╕ж Радою м╕н╕стр╕в АРК ╕ Координац╕йним оф╕сом Турецького агентства ╕з сп╕вроб╕тництва ╕ координац╕╖ в Укра╖н╕ (Т╤КА) спрямований на забезпечення ефективно╖ реал╕зац╕╖ проект╕в м╕жнародно╖ техн╕чно╖ допомоги на територ╕╖ Криму. Цим документом передбача╓ться сп╕вроб╕тництво стор╕н у розвитку ╕нфраструктури осв╕ти, п╕двищення с╕льськогосподарського виробництва ╕ розвитку с╕льських територ╕й, надання консультац╕йних послуг ╕ послуг з навчання, реал╕зац╕я проект╕в з розвитку туристичного сектора Укра╖ни ╕ Туреччини, п╕дтримка громадських орган╕зац╕й ╕ розвиток культурного сп╕вроб╕тництва, а також вза╓мод╕я в соц╕альн╕й та медичн╕й сферах.
Зг╕дно з Меморандумом про вза╓морозум╕ння ╕ сп╕вроб╕тництво м╕ж Радою м╕н╕стр╕в АРК ╕ швейцарсько-укра╖нським проектом «П╕дтримка децентрал╕зац╕╖ в Укра╖н╕» DESPRO ╕нвестор в особ╕ кер╕вника Оксани Гарнець бере на себе обов’язки щодо ф╕нансування 12 проект╕в територ╕альних громад у розм╕р╕ 40% в╕д загально╖ вартост╕, але не б╕льше 250 тисяч гривень на один проект, забезпечить консультац╕йну п╕дтримку ╕ сп╕вф╕нансування двох п╕лотних проект╕в у рег╕онах автоном╕╖ з пол╕пшення водопостачання ╕ водов╕дведення в розм╕р╕ до 850 тисяч гривень кожен. Укладений меморандум д╕ятиме до 30 кв╕тня 2017 року.
Комплексна реконструкц╕я ╕ модерн╕зац╕я мереж теплозабезпечення ╓ метою Меморандуму про сп╕вроб╕тництво з╕ словацьким ТзОВ «Графобал Груп Енерджи ЮА». У 2014 роц╕ компан╕я плану╓ побудувати на п╕востров╕ нову котельню, а також реконструювати ╕ модерн╕зувати ╕снуюч╕ системи теплопостачання. Ця робота, а також спорудження нових котелень передбачен╕ на пер╕од до 2016 року.
Десять м╕льйон╕в гривень плану╓ ╕нвестувати в 2014-2015 роках у рег╕ональн╕ програми соц╕ально-економ╕чного розвитку Криму ТзОВ «ДТЕК». Це найб╕льша приватна вертикально ╕нтегрована енергетична компан╕я Укра╖ни, що ма╓ л╕дируюч╕ позиц╕╖ на ╖╖ паливно-енергетичному ринку. В н╕й працю╓ 140 тисяч ос╕б, у тому числ╕ б╕льше 5,6 тисяч╕ — в «Крименерго».
— «ДТЕК» буде вза╓мод╕яти з органами м╕сцево╖ влади ╕ громадськими орган╕зац╕ями автоном╕╖ при розробц╕ програм соц╕ального партнерства та оц╕нки ╖хньо╖ результативност╕, як це в╕дбува╓ться в ╕нших рег╕онах Укра╖ни, де ми реал╕зу╓мо соц╕альн╕ проекти, — сказав генеральний директор «ДТЕК» Максим Тимченко. — Наш акц╕онер Р╕нат Ахметов поставив завдання перетворити м╕ста б╕знесу компан╕╖ у найб╕льш комфортн╕ для проживання. Пр╕оритетн╕ напрямки для ╕нвестування — енергоефективн╕сть у комунальному сектор╕, охорона здоров’я, розвиток п╕дпри╓мницько╖ та соц╕ально╖ ╕нфраструктури.
З╕ свого боку Рада м╕н╕стр╕в АРК зобов’язу╓ться в установленому порядку сприяти компан╕╖ в реал╕зац╕╖ програм ╕ проект╕в спорудження та реконструкц╕╖ об’╓кт╕в енергетики на територ╕╖ п╕вострова, зокрема в╕тряних електростанц╕й.
У рамках ЧЕФ п╕дписано Протокол № 2 щодо реал╕зац╕╖ Угоди м╕ж Радою м╕н╕стр╕в АРК та Адм╕н╕страц╕╓ю Тамбовсько╖ област╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ним передбачено сп╕вроб╕тництво у торгово-економ╕чн╕й, науково-техн╕чн╕й ╕ гуман╕тарно-культурн╕й сферах на пер╕од до 2016 року.
Завершився форум вперше проведеним ток-шоу «Блакитн╕ океани в Чорному мор╕», учасники якого сп╕льно шукали вар╕анти ╕нновац╕йних ц╕нностей для рег╕ону, створення в ньому ╕нновац╕йного ринкового простору, п╕дготовки завтрашн╕х л╕дер╕в — конкурентоспроможно╖ робочо╖ сили для глобального ринку прац╕. А нов╕ формати дискус╕й сприяли живому сп╕лкуванню та обм╕ну думками, налагодженню д╕лових контакт╕в в ╕сторичн╕й атмосфер╕ Л╕вад╕йського палацу.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12481

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков