Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2262)
З потоку життя (5395)
Душі криниця (3085)
Українці мої... (1396)
Резонанс (1362)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1580)
Крим - наш дім (526)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УДАВ, ЩО ЗАПОВЗЯВСЯ ПРОКОВТНУТИ ГОРУ
Власне, навряд чи треба чекати, що суд, завдання якого не в╕дшукання ╕стини, але вини Ахтема...


КРИМ НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ З УКРА╥НОЮ – САМ ГОРНИЙ ТОМУ СВ╤ДОК!
це вже у пана Горного прик╕нцева ╕стерика ╕ абсолютно необх╕дний для улюбленого автором жанру...


«Н╤ЯКО╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО╥ АВТОНОМ╤╥»?
Мина╓ 18 травня - ╕ кримська б╕да знову в╕дсува╓ться кудись на задв╕рки сусп╕льно╖ св╕домост╕,...


КРИМСЬКИЙ КРИК ДУШ╤
Браво, пане державний чиновнику! Ти робиш все, як треба Рос╕╖


ТАНЦ╤ НА КРОВ╤. ЧИ БУДЕ ПРОБУДЖЕННЯ?
Прокидаймося, товариство! Змиваймо з очей розмальован╕ кокошники ╓вробачень та ╕нших...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 19.07.2013
МЕМУАРИ НОМЕНКЛАТУРНИКА

У дзеркал╕ ╕стор╕╖

Так сталось, що ╤вану Федосовичу ╢рмакову довелося керувати м╕стом у важк╕ часи зм╕н. Йому довелося бути св╕дком под╕й серпневого путчу 1991 року, розпаду Радянського Союзу, розд╕лу Чорноморського флоту ╕ викликаного ним протистоянням. Займаючи важлив╕ посади голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ Ради, кер╕вника виконкому, представника Президента Укра╖ни в Севастопол╕, заступника голови Верховно╖ Ради АР Крим, в╕н був ╕ безпосередн╕м учасником цих под╕й. ╤ван ╢рмаков нагороджений 11 урядовими нагородами СРСР, орденом Укра╖ни «За заслуги» III ступеня, а у 2001 роц╕ — грамотою ╕ почесним знаком «За заслуги перед м╕стом-геро╓м Севастополем».
До високого кар’╓рного злету в╕н 20 рок╕в працював на ав╕ац╕йному п╕дпри╓мств╕, з яких 8 рок╕в головним ╕нженером ╕ 6 рок╕в — директором.
Отже, в╕н ╓ типовим представником номенклатури — пан╕вного класу радянського сусп╕льства, вищого прошарку парт╕йного, господарського та в╕йськового кер╕вництва в СРСР з притаманними прив╕леями. Тому в╕н не м╕г не зберегти великий п╕╓тет перед т╕╓ю наддержавою — «в╓л╕ко╓ государство» — ╕ зрозум╕л╕ почуття до «головного чинника розвалу» Михайла Горбачова.
Цими днями у видавництв╕ «Таврида» вийшла накладом 1500 екземпляр╕в його книга мемуар╕в «Севастополь может...». Представляючи книгу, яка на момент прес-конференц╕╖ була в к╕лькост╕ лише 10 сигнальних прим╕рник╕в, один ╕з яких автор подарував вашому кореспонденту, в╕н вже на 5-й хвилин╕ пов╕домив журнал╕стам, що «прарод╕т╓льн╕цей Севастополя» була цариця Катерина ╤╤ — за переконаннями б╕льша рос╕янка, н╕ж сам╕ рос╕яни, а «л╕вий папа Хрущов» передав Укра╖н╕ Крим.
Щодо першого твердження хочеться зауважити, що у 1983 роц╕ в книз╕, присвячен╕й 200-р╕ччю Севастополя, зазначено, що за наказом графа Потьомк╕на м╕сто Севастополь заснував адм╕рал Маккенз╕. Незважаючи на те, що указ Катерини ╤╤ про м╕сто був виданий у 1784 роц╕, фанати н╕мкен╕ продовжують наполягати на сво╖х поглядах.
А про те, що такий «подарунок» схожий на в╕дому укра╖нську приказку «на тоб╕, небоже, що мен╕ не гоже», про те, що зруйнована п╕сля в╕йни економ╕ка Криму була в╕дновлена в основному зусиллями народу Укра╖ни ╕ в склад╕ Укра╖ни, та про те, що у 1954 роц╕ Микита Хрущов не мав тако╖ влади, щоб зд╕йснювати «подарунки» на такому р╕вн╕, хоча ╕дея передач╕ Криму Укра╖нськ╕й РСР була безсумн╕вно його, гарно описано в досл╕дженн╕ голови Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Шевченка, академ╕ка УЕАН, заслуженого д╕яча науки ╕ техн╕ки АР Крим Петра Вольвача «Чи став би Крим «орденом на грудях планети», якби не укра╖нськ╕ мозол╕», яке публ╕кувалось в наш╕й газет╕ у 2004 роц╕, до 50-р╕ччя при╓днання Кримсько╖ област╕ до Укра╖ни.
Дал╕ ╤ван ╢рмаков заявив, що «при вс╕й поваз╕ до Заходу голов-ними друзями Укра╖ни мусять бути Рос╕я, Б╕лорус╕я, Казахстан».
Одночасно ╕з такими сво╖ми пол╕тичними уподобаннями, автор впевнений, що «становлення Укра╖ни — незворотн╕й процес». Будучи одним ╕з учасник╕в процесу створення ВМС Укра╖ни та призначення першого командувача, в╕н засмучений неувагою держави до орган╕затор╕в укра╖нського флоту. Пригадуючи жорстке протистояння перших рок╕в, в╕н розпов╕в, як кер╕вництво ЧФ РФ не погоджувалось не те що на сп╕льний, а нав╕ть на почерговий прох╕д в╕йськових моряк╕в на День Перемоги, ╕ тому перший парад ВМС Укра╖ни в╕дбувся в Балаклав╕. Зараз п╕д час парад╕в моряки ходять поряд, «спод╕ваюсь, що так буде довго», — упевнений ╤ван Федосович.
Очевидно, що представник Президента Укра╖ни в Севастопол╕ свого часу прид╕лив увагу депортованим народам, бо по Севастополю не було р╕шення, ╕ м╕сцева влада дозволила замешкати тим, хто захищав ╕ визволяв м╕сто, нав╕ть побудували для них будинок.
Також в╕н висловив свою позиц╕ю про необх╕дн╕сть передач╕ к╕нотеатру «Дружба» римо-католикам.
А ось опис под╕й 1 березня 1992 р. автор пода╓ упереджено: «Вперше в Севастополь прибули ешелони (! – М.В.) з представниками УНА-УНСО з Хмарою». Але дал╕ пише, що для участ╕ в молебн╕ на честь укра╖нських моряк╕в, як╕ загинули п╕д час оборони Севастополя та за волю Укра╖ни, було вид╕лено два автобуси ╕ загальна к╕льк╕сть ╖х була 80 ос╕б. Зрозум╕ло, що роль ╤вана ╢рмакова ╕ його заступника Миколи М╕ненка у примиренн╕ 800 во╖н╕в-╕нтернац╕онал╕ст╕в ╕ афганц╕в, як╕ рвались у ф╕зичну сутичку з молодими посланцями ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни, ╓ незаперечною. Але дал╕ в╕н пише: «Так що в╕д’╖хали б╕йц╕ УНА-УНСО до себе геть «побитими ╕ зганьбленими», так ╕ не досягнувши сво╓╖ мети».
Але ж народний депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни Степан Хмара сказав: «В Укра╖н╕ не можуть бути закрит╕ м╕ста. ╤ те, що м╕сто Сева-стополь закрите, це абсурд. Весь св╕т бачить, як адм╕рал Касатонов допуска╓ на корабл╕ ╕ноземних журнал╕ст╕в. В╕н проводить протиукра╖нську пол╕тику, ╕ його швидко приберуть».
Принаймн╕ ╤горя Касатонова невдовз╕ усунули, м╕сто в╕дкрили. ╤ той факт, що молод╕ унсовц╕ ╕ служител╕ УАПЦ з державними прапорами Укра╖ни, ╕конами, п╕снями про Укра╖нську Соборну Державу пройшлись по Севастополю та вшанували укра╖нських вояк╕в, теж ╓ незаперечним.
Дал╕ ╤. ╢рмаков сказав, що унсовцям «не вистачило розуму» ╕ вони п╕д час посадки на катер з╕рвали прапорець не╕снуючого СРСР, що викликало бурхливу реакц╕ю севастопольц╕в.
Очевидно, що значно б╕льший негатив до Укра╖ни викликав тод╕шн╕й пропагандистський в╕деоматер╕ал Бориса Еск╕на про цю под╕ю «Хроника неожиданного визита», який п╕д╕гр╕вав пристраст╕. Його показували тривалий час на м╕сцевому та московському телебаченн╕. Особливий б╕ль у глядач╕в викликав червоний шматочок з╕рваного прапорця не╕снуючого СРСР, який бовтався у вод╕ б╕ля зал╕зних ланцюг╕в.
Ми пам’ята╓мо про страусячу пол╕тику м╕сцево╖ влади тих час╕в, яка нав╕ть на державн╕ свята у м╕ст╕ не вив╕шувала нац╕ональн╕ прапори, зна╓мо ╕ про негативну роль газет ╕ телебачення, як╕ безкарно пропагували (╕ пропагують!) ворожнечу до укра╖нц╕в та укра╖нсько╖ мови. Не вир╕шував представник Президента Укра╖ни ╕ питання орган╕зац╕╖ вивчення укра╖нсько╖ мови в школах Севастополя, використання ╖╖ в органах м╕сцево╖ ╕ районних влад, надання прим╕щення для роботи укра╖нських громадсько-пол╕тичних орган╕зац╕й. Останн╓ питання стосовно товариства «Просв╕та» ╕м. Тараса Шевченка вир╕шив Борис Кучер, який короткий час з кв╕тня 1998 р. до кв╕тня 1999 р. був головою Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ ╕ запам’ятався городянам як найкращий представник влади.
Про сучасний стан управл╕ння ╤ван ╢рмаков говорить: «Кер╕вництво Севастополя багато в чому залежить в╕д того, як╕ ти ма╓ш зв’язки у верхах, наск╕льки ти вм╕╓ш толерантно, розумно п╕д╕йти до кошика роздач╕, як ти можеш зустр╕ти кер╕вництво, що прибува╓ з Рос╕╖».
На запитання, чи не шкоду╓ в╕н про те, що працював заступником керуючого Кримського комерц╕йного церковного банку, який розорився в 1996 роц╕, залишивши п╕сля себе тисяч╕ ошуканих вкладник╕в, автор в╕дмежувався твердженням, що був заступником банку ╕з загальних питань ╕ до ф╕нансових документ╕в не мав жодного стосунку.
«Я сп╕впрацю з Шуригою оц╕нюю позитивно. Те, що з ним сталося, це «рок дол╕». Якби в╕н з грошима вт╕к за кордон, я б сказав, що в╕н злод╕й. Але в╕н зараз не ма╓ н╕якого майна, кр╕м однок╕мнатно╖ квартири в Ки╓в╕. У С╤ЗО в╕н втратив здоров’я. Я вважаю, що в╕н сам ╕ його вкладники стали жертвами його ж «з╕рково╖ хвороби». ╤ додав: «Хто його п╕дставив, не хочу говорити». Автор книги каже, що просив Шуригу хоч покаятись перед ошуканими вкладниками, але той не погодився.
У книз╕ ╤ван ╢рмаков пригаду╓, що коли був зв╕льнений з посади, то командувач ЧФ адм╕рал Балт╕н зарахував його в сво╓ розпорядження. М╕н╕стр оборони Рос╕╖ Павло Грачов був здивований тим, що ╢рмаков не приймав присягу Укра╖н╕, будучи представником президента, ╕ в╕дправив щодо цього питання телеграму в штаб ЧФ. Опинившись в так╕й ситуац╕╖, ╤ван Федосович вир╕шив не продовжувати в╕йськову службу.
Пригадуючи знаменну под╕ю у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни, ╤ван ╢рмаков пише: «Коли Леон╕д Кравчук оголосив про дозв╕л внести жовто-блакитний прапор в зал зас╕дань, треба було бачити, що творилось. Я сприйняв це д╕йство досить спок╕йно. Та й зрозум╕ло: для мене, вих╕дця з П╕вдня, цей прапор асоц╕ювався з «бандер╕вщиною», з убивцями тисяч радянських людей, у тому числ╕ Героя Радянського Союзу М. Кузн╓цова».
Книга «Севастополь может...» ма╓ 251 стор╕нку, оздоблена великою к╕льк╕стю фотограф╕й, у тому числ╕ в╕домих сепаратист╕в ╕ антидержавник╕в, ╕нших негативних персонаж╕в ╕ недруг╕в Укра╖ни, що не применшу╓ ╖╖ ц╕нност╕ у цьому в╕дношенн╕. Автор, будучи учасником под╕й, почасти не висловлю╓ свого ставлення до сепаратист╕в чи д╕йових ос╕б влади, часто замовчу╓ механ╕зми прийняття р╕шень ╕ ма╓ значно б╕льше важливо╖ ╕нформац╕╖, н╕ж описав. Багато м╕сця вид╕лено на просте перерахування пр╕звищ, р╕зних орган╕зац╕й, парт╕й, депутат╕в м╕сько╖ Ради р╕зних скликань. Документ╕в автор н╕яких не опубл╕кував, окр╕м в╕дкритого звернення до кер╕вництва Укра╖ни в╕д 11 грудня 1993 р. В текст╕ присутн╕ багато помилок, автор часто-густо не наводить необх╕дних дат, як от про в╕зит Степана Хмари: «╤ ось рано-вранц╕, десь близько 5 години в суботу мен╕ допов╕ли, що ешелони перетнули кордон територ╕╖ Севастополя».
До недол╕к╕в можна в╕днести ╕ слабку структурован╕сть книги, у як╕й, незважаючи на 21 розд╕л, зм╕шуються под╕╖ початку 90-х рок╕в, коли ╤ван ╢рмаков був при влад╕, ╕ под╕╖ сучасн╕.
Отже, як св╕дчить ╕стор╕я Севастополя час╕в незалежност╕ Укра╖ни, його владна верх╕вка ╓ б╕льш ор╕╓нтованою на Москву, а не на Ки╖в, а кер╕вники, що призначаються центральною владою, ╓ номенклатурою радянських час╕в, ╕ д╕яльн╕сть першого представника Президента Укра╖ни в Севастопол╕ ╤вана ╢рмакова та його мемуари ╓ ще одним п╕дтвердженням ц╕╓╖ тези.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12042

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков