Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2013
КОЗАКИ П╤Д В╤ТРИЛАМИ

З найц╕кав╕ших з во╓нно╖ точки зору, операц╕й укра╖нського в╕йськово-морського флоту час╕в запор╕зьких козак╕в можна назвати взяття Кафи Сагайдачним 1616 року, а в п╕зн╕ш╕ часи, коли козаки служили «п╕д царським орлом», — Лиманське побо╖ще 1788 року, взяття Очакова 1788 року та ╤зма╖ла 1790 року.
Ос╕бно вид╕ля╓ться розв╕дувально-диверс╕йна операц╕я запорожц╕в на Дуна╖, проведена за прямою вказ╕вкою Катерини II. У березн╕ 1771 року ╕мператриця над╕слала на С╕ч листа, в якому, зокрема, запитувала: «Не можно ли из Сечи Запорожской, мимо Очакова и Кинбурна, пройти лодками в Черное море и оттуда на Дунай или хотя бы до Аккермана?». У кв╕тн╕ 1771 року п╕д командуванням полковника Якова С╕дловського двадцять морських чайок з 1000 козак╕в в╕дправилися за вказаним маршрутом. Пох╕д тривав в╕д кв╕тня до серпня. П╕сля важких бо╖в чайки д╕сталися Дунаю. Незважаючи на невелик╕ сили, козаки д╕йшли до К╕л╕╖, а, виконуючи накази царських генерал╕в, ходили й п╕д Тульчин, ╤зма╖л, Бра╖л╕в, Маччин та С╕л╕стр╕ю. У вересн╕ 1771 року на С╕ч в╕д╕слали 1000 ср╕бних медалей запорожцям «на в╕дзначення наданих ними заслуг». Рядов╕ козаки отримували медал╕ ср╕бн╕, на кшталт «рублевика», а старшина — золот╕ ╕менн╕ медал╕. На кожн╕й з них був напис: «За надан╕ в в╕йську заслуги. 1771». Це була перша медаль, викарбувана на честь в╕йськово-морсько╖ операц╕╖ Чорноморсько╖ запорозько╖ флотил╕╖ та ╖╖ морсько╖ п╕хоти.
Прикладом профес╕онал╕зму у во╓нно-морськ╕й операц╕╖ може бути Лиманське побо╖ще, в якому Чорноморська козача флотил╕я практично врятувала ╕мператорський галерний флот.
У серпн╕ 1787 року в╕це-адм╕рал Марко Войнович вив╕в за наказом Потьомк╕на у Чорне море Севастопольську ескадру на пошуки турецького флоту. До ескадри входили корабл╕ Азовсько╖ флотил╕╖ та нов╕ судна, збудован╕ в Херсон╕. Чорноморський флот царсько╖ Рос╕╖ не являв собою ╓диного ц╕лого. Частина корабл╕в базувалася в Севастопол╕ (флот великого моря), а частина — в гирл╕ Дн╕пра (Лиманська Дн╕провська флотил╕я). До ц╕╓╖ частини флоту, що складалася з гребних та малих в╕трильних суден, входила Чорноморська флотил╕я В╕йська в╕рних козак╕в п╕д командуванням в╕йськового судд╕ Ант╕на Головатого, яка складалася з морських чайок та 6 456 козак╕в морсько╖ п╕хоти.
Корабл╕ Севастопольсько╖ ескадри були невисоко╖ якост╕, будувалися нашвидкоруч, ╕ перший же вересневий шторм розм╕в ескадру по всьому Чорному морю. Втрати були наст╕льки серйозними, що Потьомк╕н вважав за необх╕дне нав╕ть покинути Крим, а залишки ескадри перевести в Азовське море.
Отже, Севастопольська ескадра, зализуючи рани, завдан╕ штормом, не мала змоги вийти в море, ╕ Лиманська флотил╕я залишилася сам на сам з могутн╕м турецьким флотом, котрий отримав п╕дтримку з Алжиру й Тун╕су. Турки вир╕шили розгромити царський флот по частинах, а пот╕м, висадивши десант, повернути Крим у лоно Оттомансько╖ Порти.
7 червня 1788 року турецький флот Гасан-паш╕ з 57 корабл╕в вийшов з Очак╕всько╖ гаван╕ ╕, закупоривши лиман, в╕дкрив вогонь по Лиманськ╕й гребн╕й флотил╕╖. В цей час подув зустр╕чний сильний в╕тер, ╕ царський флот ставав легкою здобиччю турецьких артилерист╕в, котр╕ розстр╕лювали з далеко╖ в╕дстан╕ судна Лимансько╖ флотил╕╖. Чорноморська козача флотил╕я знаходилася в трет╕й л╕н╕╖, командував нею Ант╕н Головатий, а на передн╕й чайц╕ перебував отаман Сид╕р Б╕лий. Козаки, швидко зор╕╓нтувавшись в обстановц╕, вир╕шили зв’язати турецьку ескадру ближн╕м бо╓м. Тим паче, що скампаве╖ (судна царсько╖ арм╕╖) мали на бортах морську п╕хоту, пристосування для абордажу, як ╕ навички абордажного бою.
Козацьк╕ чайки «виб╕гли» наперед, взяли на буксири скампаве╖ та, незважаючи на турецький вогонь, почали п╕дтягувати ╖х на розгон╕ до турецьких корабл╕в. Пот╕м, в╕дчепивши буксири, ув╕йшли у пром╕жок м╕ж скампавеями ╕ також ударили на абордаж. Скампаве╖ вже таранили турецьк╕ судна, рос╕йським п╕хотинцям допомагали козаки. Гасан-паша, бачачи, що справа склада╓ться негаразд, дав команду виступати п╕д захист гармат острова Березань. Проте к╕лька суден було вже спалено.
Героями дня стали запорожц╕ та ╖хн╕й адм╕рал Головатий.
Протягом десяти дн╕в збирався ╕з силами Гасан-паша, адже флот було замкнуто в Очак╕вськ╕й гаван╕, а треба було прориватися в море. То ж 17 червня 1788 року турки вир╕шили знову дати б╕й Чорноморськ╕й козач╕й флотил╕╖. Сид╕р Б╕лий ум╕лими маневрами чайок заманив турецьк╕ л╕н╕йн╕ корабл╕ на м╕лину. В╕тер затих, ╕ в╕трила у турк╕в обвисли. Тод╕ козаки накинулися на турецький флагман ╕ взяли його на абордаж. ╤нш╕ судна розповзлися вус╕б╕ч, ╕ чайки розпочали ганятися за ними, обираючи здобич. Царський флот спостер╕гав за бо╓м, бо через глибоку посадку скампаве╖ не мали змоги взяти участь у бою. Згодом турки почали ут╕кати назад в Очак╕вську гавань. Частина козак╕в-запорожц╕в потрапила в полон, хоча втрати були невеликими: к╕лька чайок розгромлено, смертельно поранено Сидора Б╕лого, а також 235 запорожц╕в полонено.
Уранц╕ турецький флот знову вийшов ╕з гаван╕, та потрапив п╕д обстр╕л гармат К╕нбурна. Стр╕й флоту розс╕явся, ╕ козаки на чайках почали нападати на них. З великими втратами турки прорвалися в море. Перемога була повна ╕ мала широкий резонанс. Катерина II спец╕ально заснувала медаль «За хоробр╕сть у водах Очак╕вських, червень 1788 р.». Ср╕бна медаль на георг╕╖вськ╕й стр╕чц╕ стала нагородою для морсько╖ козачо╖ п╕хоти, матрос╕в та солдат╕в Лимансько╖ флотил╕╖.
Ось так в╕дбулося хрещення Чорноморсько╖ козачо╖ флотил╕╖: найменування це почало з’являтися в оф╕ц╕йних документах п╕сля того, як Катерина II за цю перемогу присво╖ла В╕йську в╕рних козак╕в звання Чорноморського. Уперше в оф╕ц╕йних документах ця назва зустр╕ча╓ться 21 травня 1792 року, коли генерал-аншеф Каховський пов╕домив в╕це-адм╕рала Мордвинова, головнокомандуючого Чорноморським флотом ╕ портами, про царський указ — негайно в╕дправити Чорноморську козачу флотил╕ю на Тамань. Отже, ще 1792 року до складу Чорноморського флоту входила Чорноморська укра╖нська козача флотил╕я як славна бойова одиниця.
Насл╕дком Лиманського побо╖ща стало те, що Очак╕в залишився без морського прикриття, а Севастопольська ескадра розгромила залишки турецького флоту, котр╕ вт╕кали в╕д козак╕в-чорноморц╕в.
Та козацьку стратег╕ю в Лиманському побо╖щ╕ по-справжньому оц╕нив лише один профес╕онал — кап╕тан-бригадир Фед╕р Ушаков, командуючий авангардом Севастопольсько╖ ескадри контр-адм╕рала Войновича. Коли турецький флот, втрачаючи корабл╕, все ж вирвався у в╕дкрите море з Очак╕всько╖ гаван╕, Ушаков з авангардом наздогнав його ╕, застосувавши цей прийом — атаку на флагмана, розгромив 3 липня 1788 року, хоча перевага була на боц╕ Еск╕-Хусейна: 1 100 гармат турк╕в проти 550 гармат Севастопольсько╖ ескадри. Перемога Ушакова стала також першою перемогою ╕мператорського Чорноморського флоту. Але те, що Ушаков використав прийом, який козаки усп╕шно застосовували протягом усього ╕снування Укра╖нського Чорноморського флоту, н╕хто не пом╕тив.

Володимир КРАВЦЕВИЧ
(З арх╕ву «КС»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12025

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков