Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 28.06.2013
ШИРИТЬ П╤СНЯ МЕЖ╤ НЕБА

КОЛИ ДУША ЯСН╤╢ Й СПОВ╤ДА╢ТЬСЯ

З В╕рою Ро╖к кримський сп╕вак Орест Мартин╕в познайомився на одн╕й ╕з виставок вишитих вироб╕в у С╕мферопол╕. Запросили виступити ╖╖ учениц╕, яких в╕н знав ран╕ше. Коли О. Мартин╕в засп╕вав «Р╕дна мати моя» ╕ «Два кольори», В╕ра Серг╕╖вна запитала:
— Як ви здогадалися, що це мо╖ улюблен╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕? – ╕ додала: — А ще я обожнюю старовинн╕ романси.
Сп╕вак в╕дреагував одразу ж, ╕ зазвучали «Бубенцы», «Гори, гори, моя звезда». Зворушена В╕ра Серг╕╖вна подякувала ╕ промовила:
— Любов до романс╕в прищепив мен╕ батько, який багато ╖х знав ╕ прекрасно виконував. А укра╖нську п╕сню не можна не любити. Це сум╕ш кольор╕в, звук╕в, мелодики ╕ гармон╕╖. Сп╕вай, Оресте, ╖х завжди!
╤ в╕н сп╕вав на презентац╕ях виставок «Укра╖нський рушничок», на 90-р╕чч╕ з дня ╖╖ народження. Особливо любила В╕ра Серг╕╖вна слухати у виконанн╕ артиста солосп╕ви з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка», а п╕сн╕ Возного ╕ Виборного викликали в не╖ ╕ см╕х, ╕ сльози. Як пам’ять про т╕ часи залишився фотозн╕мок: Орест Мартин╕в сп╕ва╓ п╕д фортеп╕анний акомпанемент Св╕тлани Климашевсько╖, а В╕ра Ро╖к зачаровано слуха╓, сидячи в кр╕сл╕.
Коли композитори почали писати музику до в╕рш╕в-присвят видатн╕й майстрин╕, удосто╓н╕й за багатор╕чний самов╕дданий труд вишивальниц╕ та створення орнаментальних композиц╕й до сво╖х декоративних вироб╕в звання Героя Укра╖ни, ╖╖ родина звернулася до сп╕вака з пропозиц╕╓ю озвучити ╖х на сцен╕. ╤ в╕н не лише виконав ╖╖, а й почав записувати п╕сн╕ у р╕зних музичних студ╕ях С╕мферополя за сво╖ кошти на диск: «Беру до рук старий рушник», «Хрестиком гаптоване життя», «Завжди тим соняхам цв╕сти»... Записавши десять, в╕н подарував диск В╕р╕ Ро╖к. ╤ п╕сн╕ з нього зазвучали музичним супроводом ╖╖ вишиванок по вс╕й Укра╖н╕, куди простилалося дорожн╓ полотно виставкового туру.
В останн╕ два роки вже без майстрин╕ сп╕вак знову повернувся до цього музичного проекту, додаючи до нього нов╕ п╕сн╕, присвячен╕ ╖╖ пам’ят╕ композиторами Дмитром Малим, Валер╕аном Стратуцою, В╕тал╕╓м Лазаренком, Володимиром Могильницьким на слова Данила Кононенка, Над╕╖ Риндич, Тамари Соловей, Серг╕я Сурмача: «Кольоров╕ нитки вишиванок», «Учениц╕ велико╖ майстрин╕», «Вишиванки мо╖» та ╕нш╕.
— Б╕льш╕сть ╕з цих п╕сень — голосов╕ та мелод╕йн╕, як╕ називають класичною естрадою, — говорить артист. – Однак я завжди у першу чергу звертаю увагу на слова, а якщо до них створена ще й мелод╕я красива, то п╕сня обов’язково зазвучить.
╤ не лише його голосом, а й акомпанементом: п╕дголосками ╕ р╕зними ╕нструментами – скрипками, трубами, мандол╕нами, що ╓ традиц╕йним складом невеликого концертного оркестру. Нещодавно О. Мартин╕в вручив сину геро╖н╕ – Вадиму Ро╖ку св╕й новий диск ╕з записами вже п’ятнадцяти п╕сень, присвячених його знаменит╕й матер╕.
Цей тематичний проект в╕добража╓ техн╕чно лише невеличку частину великого ╕ р╕зножанрового репертуару сп╕вака, що нал╕чу╓ близько двохсот твор╕в, а «м╕нусовок» – музики, до яко╖ ще не д╕йшла черга накладення голосу, — в нього набагато б╕льше.

ВЕСЬ СВ╤Т — НА ДВОХ: ТИ ╤ МУЗИКА

Юнаком О. Мартин╕в ╕ не мр╕яв про кар’╓ру артиста. Усп╕шно навчався столярн╕й справ╕ в техн╕чному училищ╕. Його шаховий столик ╕з гор╕хового дерева, наприклад, купили зразу ж, як т╕льки в╕н його зак╕нчив. А вечорами в гуртожитку в╕н почав самотужки освоювати баян. Нотну грамоту осягав на приватних уроках з учителем музики. ╤ осм╕л╕в наст╕льки, що нав╕ть п╕шов на прослуховування в музичне училище. Однак таку первинну приватну п╕дготовку для майбутнього виконавця-╕нструментал╕ста там розц╕нили, як замалу, ╕ в╕н вступа╓ на хорове в╕дд╕лення Снятинського культурно-осв╕тнього училища ╤вано-Франк╕всько╖ област╕.
— Якщо навчишся сп╕вати народн╕ п╕сн╕, бути тоб╕, Оресте, сп╕ваком, — сказали йому викладач╕, побачивши в учнев╕ ╕нтерес до сольного вокалу.
Зразком для нього у той пер╕од стали кращ╕ драматичн╕ тенори св╕ту. В╕н купляв плат╕вки, репетирував, ╕ з одн╕╓ю з ар╕й – князя ╤горя з опери О. Бород╕на — вийшов з навчального класу на м╕ську сцену. Оплески глядач╕в додавали впевненост╕ в сво╖х силах. ╤ коли в першому тур╕ музичного прослуховування на вступних ╕спитах у Ки╖вську консерватор╕ю Орест виконав «П╕сню про Дн╕про», члени ком╕с╕╖ – видатн╕ оперн╕ сп╕ваки Бела Руденко ╕ Микола Кондратюк зааплодували йому. Так в╕н пройшов у другий тур, в якому з 130 аб╕тур╕╓нт╕в залишилося тридцять. Почувши верхн╕ ноти «фа-д╕╓з» ╕ «соль» у рос╕йськ╕й народн╕й п╕сн╕ «Из-за острова на стрежень» та ар╕╖ Ф╕гаро з опери В. Моцарта «Вес╕лля Ф╕гаро», д╕апазон його голосу б╕льше перев╕ряти не стали ╕ сказали:
— Складайте предметн╕ ╕спити.
В╕н став одним ╕з прийнятих того року дванадцяти першокурсник╕в: п’ять — на оперне в╕дд╕лення, у тому числ╕ й Орест як баритон, ╕ с╕м – на вперше в╕дкрите опереткове.
— Я любив сп╕вати п╕сн╕, — розпов╕да╓ О. Мартин╕в. – Ще в училищ╕ виступав без м╕крофона з оркестрами народних ╕ духових ╕нструмент╕в, з баян╕стом Ю. Чуприною на площах, заводах ╕ фабриках, на р╕зних фестивалях.
А з Ки╓ва в╕д Укрконцерту студентська бригада на чол╕ з О. Мартин╕вим об’╖здила з виступами всю Одеську область. Зупинялися на ноч╕влю в таких чудових м╕сцях, як╕ в╕н згаду╓ з при╓мн╕стю ╕ сьогодн╕: корабельний готель на Дуна╖ в ╤зма╖л╕, Б╕лгород-Дн╕стровська фортеця, що ╓ одним ╕з арх╕тектурних чудес Укра╖ни. ╤з здобутою в консерватор╕╖ квал╕ф╕кац╕╓ю концертного сп╕вака в╕н працював за направленням у Черн╕г╕вськ╕й ф╕лармон╕╖, один р╕к служив в ансамбл╕ п╕сн╕ ╕ танцю Ки╖вського в╕йськового округу сол╕стом, виконуючи в╕йськово-патр╕отичн╕ та л╕ричн╕ п╕сн╕.

«НА СЦЕН╤ — ЖИТТЯ МО╢, ДИХАННЯ, В╤ТЧИЗНА!»

У Крим Орест Мартин╕в при╖хав до батьк╕в, як╕ на той час пере╖хали з ╤вано-Франк╕вщини спочатку в Запор╕зьку область, а пот╕м – у Бахчисарайський район, поближче до моря. Так було краще для маминого здоров’я. В╕дмовився в╕д пропозиц╕╖ працювати в ансамбл╕ радянських в╕йськ у Чех╕╖, пройшов прослуховування в Кримському укра╖нському музичному театр╕. ╤ з того часу його сценою й домом став С╕мферополь. В╕н ╕де по м╕сту ╕ його прост╕р з вулицями та площами в╕дм╕рю╓ сво╖ми ор╕╓нтирами: на цих майданчиках виступав з естрадним оркестром «Крим», вокально-хореограф╕чним ансамблем «Тавр╕я», оркестром музичного училища, а тут сп╕вав з хором Свято-Тро╖цького собору на освяченн╕ води та зд╕йсненн╕ ╕нших рел╕г╕йних обряд╕в.
А одного разу О. Мартин╕в неспод╕вано для вс╕х замовк. Лише для нього самого це не було неспод╕ванкою. Не звернув увагу на свою п╕двищену температуру ╕, щоб не переривати гастролей, продовжував сп╕вати. Це не минуло безсл╕дно. П╕сля т╕╓╖ по╖здки на голосових зв’язках утворилися вузлики — справжня б╕да для вокал╕ста...
Тод╕, студентом, в╕н зм╕нив викладача ╕ перейшов до ╕ншого, в якого навчалися колись М. Кондратюк, А. Мокренко. А в цьому кримському рецидив╕ артист мовчав м╕сяць, мовчав другий ╕ змушений був на деякий час взагал╕ в╕дмовитися в╕д сп╕ву. Перейшов на роботу викладачем у музичне училище, заступником директора в училище культури.
Та п╕сня, що жила в його серц╕, кликала на сцену. ╤ як колись батькова скрипка пробудила в нього ╕нтерес до музики, до баяна, а нин╕ в╕н гра╓ ╕ на фортеп╕ано, так в╕н знову вийшов до публ╕ки. Очоливши музичну частину Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в у С╕мферопол╕, О. Мартин╕в об’╖здив з концертами всю Укра╖ну, виступав у Рос╕╖, В╕рмен╕╖, Н╕меччин╕ та Польщ╕. Його п╕сн╕ про арм╕ю ╕ флот, яких у нього в репертуар╕ б╕льше п’ятдесяти, з рад╕стю чекають у дн╕ свят ╕ хвилини в╕дпочинку в╕йськовослужбовц╕ та моряки на прикордонних заставах ╕ кораблях. А «Марш берегово╖ оборони», що прозвучав у його виконанн╕ к╕лька рок╕в тому в Перевальному на урочистих проводах наших сол-дат╕в з миротворчою м╕с╕╓ю в Косово, вони взяли з собою в дорогу. ╤ пот╕м ц╕╓ю ж мелод╕╓ю в╕тали ╖хн╓ повернення додому.
Виконуван╕ сп╕ваком п╕сн╕ в супровод╕ духових оркестр╕в, а в окремих випадках – ╕ п’яти-шести одночасно, як п╕д час минулор╕чно╖ дати визволення Криму в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в, виховують у молодих людей та арм╕йського особового складу патр╕отизм, що ╓ вищою формою проявлення духовност╕ та ╓дност╕ покол╕нь, вшановують ветеран╕в в╕йни та учасник╕в бойових д╕й у гарячих точках планети, а геро╖чне минуле поста╓ перед нами як ╕деал в╕рност╕ традиц╕ям предк╕в ╕ готовност╕ боротися за славу ╕ честь Батьк╕вщини.
Отриман╕ артистом державн╕ нагороди – медаль «Захиснику В╕тчизни» в╕д Головнокомандувача Збройних Сил Укра╖ни, пам’ятний знак «За зм╕цнення обороноздатност╕ Збройних Сил Укра╖ни», звання заслуженого прац╕вника культури, Прем╕я АРК додають ╕ йому самому натхнення у творчост╕, запис╕ нових п╕сень, п╕дготовц╕ музичних програм. Тож до зустр╕ч╕ з Вами, Оресте Федоровичу, у концертних залах ╕ з новими п╕снями з╕ сцени!

Валентина НАСТ╤НА


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11966

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков