"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Душі криниця"
#26 за 28.06.2013
ТА╥НСТВО
Творч╕сть наших читач╕в
ТА╥НСТВО
Бувало так, що ╕нод╕ кохання Приходило в любисткову куп╕ль, Займало думки й серце до св╕тання ╤ в╕дпускало учорашн╕й б╕ль. Здавалося, що ближч╕ кв╕ти-зор╕. ╤, як мале похрещене дитя, Блукало в снах при янгольському хор╕, Прокинулось незнане почуття. ╤ солов’╖ний сп╕в дзв╕нкоголосий, Як молитву до скроплених га╖в, Зах╕дне сонце, мов рудоволосе, Дослухало за обр╕╓м сво╖м. А пот╕м встало, ╕ джерела-дзвони Ц╕лющим гомоном звертались до бог╕в, На прощу кликали серця, розбит╕ й квол╕, Що слухали до ноч╕ дзвонар╕в. Та як паломник у святому м╕сц╕ Христа в╕дчу╓ погляд на соб╕, Так душ╕ у коханн╕ св╕тл╕ й чист╕ Творця побачать на земл╕ тверд╕й.
РОМАНТИКУ
Воскресить твоя рука Ср╕бних струн звучання, Засп╕ва╓ хтось стиха П╕сню про кохання. У ╖╖ словах палких Хтось нестримно плаче, В згадках н╕жних ╕ п’янких – Вечори побачень. П╕д балконом у лоз╕ – Серенада тиха, Грають з╕рки у сльоз╕, Щастя в╕тром диха. Розкрадач та╓мних мр╕й ╤ казкар чар╕вний, Ти дару╓ш чари т╕й, Що до тебе лине. Тв╕й грац╕йний реверанс – Казка сн╕в д╕вочих. Вся твоя душа — романс У затишш╕ ноч╕. Тож сп╕вай, ц╕луй, кохай, Поки пов╕нь лл╓ться, ╤ любов тоб╕ нехай Струнами см╕╓ться!
* * *
Справдилась н╕ч над земними шляхами, Сплуталось м╕сячне сяйво над ними – Сон приплива╓ тяжкими думками, Сяючи в пов╕нь з╕рками сумними.
Леле, м╕й Леле, де з╕рка упала, Там загубила я сл╕д тв╕й самотн╕й. Щастя шукала я та не вгадала, Щастя мо╓ – в материнськ╕й турбот╕.
Де ж ти блука╓ш з конем шовкогривим? Може, виблиску╓ шаблею м╕сяць? В пастку загнав тебе ворог ╓диний, Чи ти склада╓ш з товаришем п╕сню?
Може, ти в ╕ншого в╕ру╓ш Бога? Хтось тебе, може, як пана, прийма╓? Може, святку╓ш ти десь перемогу, Там, де мене ╕ у згадках нема╓.
Леле, дивлюся на тиху стежину, Де вирушав до далекого св╕ту. Чи не ведеш ти смугляву дружину? Чи не см╕ються довкола вас д╕ти?
Кожного часу туди виглядаю, Може, коню порад╕ю старому? Кра╓ться серце, бо мати не зна╓, Де ╖╖ син, чи вернеться додому.
ХМАРИ (М. Ю. Лермонтов)
Хмари небесн╕ у мандрах одв╕чних, Шляхом блакитним перлинами з ларцю, Степом п╕вденним в╕д казок п╕вн╕чних Ви, як ╕ я, женетеся, вигнанц╕. Чи вас спокуту╓ мандрами доля? Злоба в╕дкрита чи в пошептах заздр╕сть? Злочин затягу╓ вас до невол╕? Друз╕в брехня чи отруйна ненависть? Н╕, вам набридли лани ц╕ безпл╕дн╕. Пристрасть чужа ╕ чуж╕ вам страждання. В╕чно-холодн╕ ╕ думками в╕льн╕ Дому нема вам, нема ╕ вигнання!
Ганна ТРЕТЬЯК, ЗОШ № 43, 11 клас м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11961
|