Версiя для друку Обговорити в форумi

Другої неділі червня Україна святкувала День медичного працівника. А незадовго до того в Алушті та Сімферополі відбувся IV Всеукраїнський симпозіум за участі міжнародних фахівців «Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів». Втім, мова зовсім не про науковий зміст симпозіуму, мало зрозумілий далеким від цієї тематики людям. Важливо те, що він був присвячений 140-річчю з дня народження засновника Кримської морфологічної школи професора Р. І. Гельвіга, людини, ім’я якої знають далеко не всі кримчани, навіть студенти ТНУ, хоча професор фактично був його засновником і першим обраним ректором у 1918 році.
Біля джерел створення Таврійського національного університету стояла ціла група професорів Київського національного університету, а однією із перших кафедр, що розпочала тут працювати, стала кафедра нормальної анатомії людини. Очолив її Роман Іванович Гельвіг, він же став і деканом медичного факультету.
Старожили від медичної науки пам’ятають, хоча вже в переказах, як він заявляв: «Університет має яскраво горіти», і робив усе, щоб так воно і було. Його лекції завжди користувалися «аншлагом», як і публічні виступи.
Народився Роман Гельвіг 12 вересня 1873 року в м. Липецьк Тамбовської губернії. У 1897 році закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, далі вступив на медичний факультет Київського університету ім. св. князя Володимира, де завершив навчання на відмінно. Після чого залишився працювати на кафедрі нормальної анатомії, а водночас викладав анатомію в цілій низці медичних закладів.
У 1907 році Р. Гельвіг складає іспит на доктора медицини і починає працювати в Київському жіночому медичному інституті. Він відвідує анатомічні інститути Німеччини та Австрії, а під час літніх канікул займається дослідницькою роботою в петербурзькій біологічній лабораторії, використовуючи набутий там досвід для подальшої роботи у своєму ВНЗ. У результаті в березні 1913 року відбувається вдалий публічний захист Гельвігом його докторського ступеня.
У той же час з’являються такі його роботи, як «Вступ до курсу анатомії людини», «Головні нерви», «Дані про побудову голови і черепа людини», «Анатомія судин голови людини» тощо. Пізніше він впритул підступає до нового наукового спрямування: проблем нейрохірургії.
Та ось настає кримський період його життя. Спочатку в Криму працює лише філія Київського університету ім. св. Володимира, до якої входять медичний та фізико-математичний факультети, і вже з того часу до останнього дня Роман Іванович пов’язує своє життя з Кримом. Це тоді, у 1918 році, молодий університет одержав назву Таврійського і розташовувався на вул. Пушкіна. Потім розпочинаються пошуки по всій країні гідних для нього фахівців.
Читаючи лекції з анатомії людини, Роман Іванович не забував і про її душу, вдаючись до міркувань про психологію, педагогіку, виховання і майстерно володіючи увагою аудиторії.
На згадку про себе він залишив багато наукових праць, що є актуальними й досі. Вони зайняли почесне місце в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського. Там вони — потрібніші, хоча першу наукову бібліотеку при Таврійському університеті створив саме Р. Гельвіг. Мав він і власну, сформовану з любов’ю бібліотеку, яку теж залишив університетові і до якої входило 1500 томів. Ця бібліотека зберігається в ТНУ й досі.
Інтерес до особи Романа Гельвіга в наукових колах не зникає і сьогодні. В симпозіумі взяло участь понад 120 фахівців у галузі анатомії, гістології, топографічної анатомії та експериментальної морфології. В рамках симпозіуму відбулися пленарне засідання та засідання по секціях, де було заслухано і обговорено понад 50 доповідей. Та найбільше уваги викликала саме та, що була присвячена ювілярові: «Р. І. Гельвіг — фундатор кримської морфології». З нею виступив професор Василь Степанович Пикалюк. З цієї доповіді присутні більше довідалися про біографію та внесок вченого у створення Таврійського класичного університету і медичної науки в Криму, підґрунтям для якої стало понад 100 праць, оприлюднених вченим.
За підсумками симпозіуму, його учасники внесли цілу низку пропозицій, пов’язаних з увічненням пам’яті Романа Гельвіга. А саме: просити встановити меморіальну дошку і присвоїти ім’я науковця одному із навчальних корпусів ТНУ, перейменувати вул. Студентську (або якусь поряд) на вулицю професора Гельвіга, активізувати роботу, пов’язану з дослідженнями професора.
В організації та проведенні симпозіуму взяли участь Міністерство охорони здоров’я України, Академія наук вищої освіти України, ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського» та Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України.
Сам факт проведення цього заходу свідчить про те, що свічка пам’яті про цю людину, і навіть не свічка, а смолоскип, ще довго горітиме на кримській землі, нагадуючи сучасникам і нащадкам: зберігається не те, що заховав у клуні, а те, що віддав людям.

Тамара ФЕДОРЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "З потоку життя"