Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 14.06.2013
СЕРЦЯ Р╤ДНА ПРИСТАНЬ...

Джерела

Якщо ╖хати одеською трасою по територ╕╖ В╕нницько╖ област╕ ╕, не до╖жджаючи меж╕ з к╕ровоградськими землями, повернути праворуч, потрапля╓ш у м╕сто Бершадь на р╕чц╕ Дохна, мальовниче, затишне, з переважаючою одно- та двоповерховою забудовою, характерною для б╕льшост╕ в╕нницьких районних центр╕в. Можливо, воно так ╕ залишилося б лише N-им к╕лометром на карт╕ Укра╖ни, якби не люди, що в╕ками селилися тут серед розк╕шно╖ природи. Одних лише археолог╕чних пам’яток у район╕ нал╕чу╓ться 38, а про Бершадь як населений пункт в╕домо з 1459 року. Нин╕ в ньому д╕ють п╕дпри╓мства харчово╖ промисловост╕, меблеве ╕ швейне виробництва, медичний коледж, будинок культури ╕ кра╓знавчий музей.
Тут, за словами педагога ╕з с. Джулинки, композитора ╕ поета Володимира ╤васика, жито с╕ють ╕з п╕снею, передаючи в н╕й ус╕ порухи власно╖ душ╕. А праця над прикрашанням житла, виготовленням р╕зноман╕тних побутових речей, повсякденного ╕ святкового одягу ╕з творенням сво╖ми руками краси п╕дн╕малася до р╕вня мистецтва. Кращ╕ зразки ц╕╓╖ народно╖ пал╕три та культури демонструються в кра╓знавчому музе╖, експозиц╕ях музе╖в ╕стор╕╖ Балан╕вки, композитора Род╕она Скалецького у Михайл╕вц╕, картинн╕й галере╖ Прокопа Кол╕сника в Поташн╕.
А нещодавно першу спробу ╖╖ ширшого досл╕дження зробив Петро Ман╕ленко, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, впорядкувавши л╕тературно-мистецький альманах «Суз╕р’я бершадських талант╕в». Це об’╓мне великоформатне видання обсягом понад чотириста стор╕нок з кольоровими вкладками фотозн╕мк╕в геро╖в розпов╕дей та ╖хн╕х твор╕в надруковано накладом одна тисяча прим╕рник╕в завдяки ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ кер╕вник╕в державних установ та орган╕зац╕й, промислових ╕ с╕льськогосподарських п╕дпри╓мств, депутат╕в р╕зного р╕вня, с╕льських гол╕в ╕ приватних ос╕б.
«Под╕льський соловей», «чар╕вник музики ╕ слова» – так говорили про Р. Скалецького, з ╕м’ям якого пов’язано в район╕ становлення ╕ розвиток п╕сенно-музично╖ культури. В╕н народився у 1899 роц╕ в сел╕ Михайл╕вка. Фахову осв╕ту здобув в Одеському педагог╕чному ╕нститут╕. Викладав укра╖нську мову, л╕тературу ╕ музику в школах Михайл╕вки, Ольгополя, Тульчина, у В╕нницькому педучилищ╕, працював у В╕нницькому ╕нститут╕ вдосконалення вчител╕в ╕ пед╕нститут╕. Музичне надбання Р. Скалецького склада╓ близько шестисот твор╕в, б╕льша половина з яких надрукована у к╕лькох зб╕рниках п╕сень, зокрема, «Стелися, барв╕нку», «Щедрий веч╕р, добрий веч╕р». В╕н зд╕йснив обробку 24-х укра╖нських п╕сень про вечорниц╕. А коли чита╓ш у двотомнику «Вес╕лля» (1970 р.) записаний композитором у Михайл╕вц╕ обряд одруження, в╕дчува╓ш м╕сцевий колорит щирост╕ та доброзичливост╕. За оц╕нкою фах╕вц╕в, це був один ╕з кращих опис╕в вес╕лля у радянський пер╕од.
Р. Скалецький записував п╕сн╕ на рад╕о, зд╕йснював обробку старовинно╖ музики, працював з хоровими колективами. При В╕нницьк╕й ф╕лармон╕╖ з його ╕н╕ц╕ативи була орган╕зована капела бандурист╕в «Под╕льський в╕терець». ╥╖ назва – в╕д перших сл╕в п╕сн╕ композитора, яка б╕льше двадцяти рок╕в звучала як позивн╕ обласного рад╕омовлення. Згодом на основ╕ капели був створений ансамбль п╕сн╕ ╕ танцю «Под╕лля». Нин╕ ╕м’я Р. Скалецького присво╓но Бершадськ╕й дитяч╕й музичн╕й школ╕, а б╕ля не╖ встановлено йому пам’ятник.
Бершадський край ╓ р╕дним джерелом для багатьох митц╕в р╕зних жанр╕в, що вс╕ма гранями свого таланту збер╕гають ун╕кальну спадщину ╕ традиц╕╖ предк╕в, розвивають ╖х особистим внеском у скарбницю духовних ц╕нностей. Як д╕амант звучить на вокальному небозвод╕ Укра╖ни голос Олександри Фоменко, сол╕стки Одесько╖ ф╕лармон╕╖, народно╖ артистки Укра╖ни.
Увесь св╕т зна╓ Галину Струтинську з Бершад╕. Вона, випускниця Ки╖вського циркового училища ╕ Московсько╖ театрально╖ академ╕╖, блискуче виступала як ╕люз╕он╕стка з фантастичними трюками майже в ус╕х кра╖нах ╢вропи, США, Япон╕╖, Австрал╕╖, а нин╕ разом з чолов╕ком, британським ком╕ком Санн╕ Хенз╕ працю╓ в Берл╕н╕, в найб╕льшому шоу-ревю ╢вропи.
Виклада╓ живопис у Пряш╕вському ун╕верситет╕ Словаччини Прок╕п Кол╕сник, заслужений художник Укра╖ни. З його ╕н╕ц╕ативи в р╕дн╕й Поташн╕ створено музей культури села та картинну галерею. Щороку тут проводяться мистецьк╕ пленери, а сам художник зд╕йснив презентац╕╖ сво╖х двох книг есе «Чисниця» та «В╕д першо╖ особи самоти».
Пейзаж╕ та натюрморти малю╓ в години дозв╕лля, а ще – пише в╕рш╕, видавши зб╕рником, Богдан ╢горов, колишн╕й випускник м╕сько╖ школи № 1, а нин╕ ректор Одесько╖ нац╕онально╖ академ╕╖ харчових технолог╕й, доктор техн╕чних наук, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни. П╕дтриму╓ видання книг земляк╕в вчений-металург ╕з Дн╕пропетровська, доктор техн╕чних наук, дв╕ч╕ лауреат Державних прем╕й Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки Анатол╕й Овчарук.
Лауреатом багатьох л╕тературних прем╕й, у тому числ╕ м╕жнародно╖ ╕м. Марус╕ Бек (США, 2002 р.), стала поетеса Наталка Поклад, яка родом ╕з Маньк╕вки. Автором чотирьох поетичних зб╕рок ╓ дочка письменниц╕ Н╕ни Ткаченко, яка народилася в с. Л╕сничому, Олеся Б╕лоцв╕т. Вона живе нин╕ в Австрал╕╖.
╤ цей перел╕к яскравих талант╕в, розпов╕д╕ про яких вм╕щен╕ в перш╕й частин╕ «Розкрилена творч╕сть», можна продовжити ╕менами письменника, доктора с╕льськогосподарських наук Василя Троянського, поета-ф╕лософа Василя Думанського, художника Василя Корчинського, скульптора Степана Печеного, майстринь ткацького мистецтва – Фросини Пелих ╕ Настас╕╖ Мандзенко. Майже двадцять аматорських колектив╕в удосто╓н╕ звань «зразковий» ╕ «народний».
У творчих особистостей — педагог╕в ╕ наставник╕в — так╕ ж зд╕бн╕ учн╕ та вихованц╕. ╥хн╕ поетичн╕ твори з розпов╕дями про автор╕в друкуються в альманас╕ у друг╕й частин╕ «Л╕тературний зорепад» п╕д рубриками «Мо╖ книжки – мо╓ багатство», «Поетична пектораль» ╕ «В╕рш╕ звеселяють серця». Рол╕ д╕тей-близнят головних геро╖в художнього ф╕льму «Криза» за однойменним романом письменника Володимира Явор╕вського, к╕лька еп╕зод╕в якого зн╕малися Ки╖вською к╕ностуд╕╓ю ╕м. О. Довженка в сел╕ Яланець на об╕йст╕ Мар╕╖ ╤ван╕вни та ╤вана Кириловича Чорненьких, виконали вихованц╕ бершадського м╕ського дитсадка «Малятко» — трир╕чн╕ дв╕йнята Ярослав ╕ Назар╕й Синявськ╕.
А на одному з фотозн╕мк╕в, ум╕щених у книз╕, я побачила зовс╕м не под╕льську, а кримську географ╕чну назву «Ялта». Виявля╓ться, така р╕чка прот╕ка╓ в сел╕ М’якох╕д. З ╕стор╕╓ю Бершадського району пов’язаний ╕ житт╓пис видатно╖ кримсько╖ вишивальниц╕, Героя Укра╖ни, заслуженого майстра народно╖ творчост╕ Укра╖ни В╕ри Ро╖к.
«Я щасливий, що мен╕ вдалося по-новому в╕дкрити це ╕м’я для подолян, — пише у сво╓му зверненн╕ до читач╕в автор-упорядник альманаху «Суз╕р’я бершадських талант╕в» П. Ман╕ленко, — з╕брати матер╕ал про родов╕д ж╕нки-легенди, чи╖ вироби збер╕гаються у музеях 44-х кра╖н св╕ту, ╕ надрукувати його в книз╕ «Добридень, Берез╕вко!».
З цього села родом ╖╖ чолов╕к – Михайло Ро╖к. У 1925-1927 роках в╕н працював головою Берез╕всько╖ с╕льради, пот╕м служив в арм╕╖. Одружившись у 1935 роц╕ з В╕рою Сосюрко, пере╖хав у ╖╖ р╕дне м╕сто Лубни на Полтавщин╕. З перших дн╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни в╕н – на фронт╕. Пройшов бойовий шлях в╕д Стал╕нграда до Варшави, за мужн╕сть ╕ в╕двагу нагороджений багатьма орденами та медалями.
В╕ра Ро╖к побувала на В╕нниччин╕ к╕лька раз╕в, зокрема в липн╕ 2006 року п╕д час виставкового туру м╕стами Укра╖ни з нагоди 95-р╕ччя в╕д дня народження. Тод╕ в обласному художньому музе╖ за участ╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в╕дбулася ╖╖ персональна виставка «Укра╖нський рушничок», на як╕й демонструвалося близько ста декоративних вироб╕в: панно, рушники, сорочки, серветки.
В альманас╕ вм╕щено розпов╕дь про майстриню, ╖╖ житт╓вий ╕ творчий шлях, к╕лька зн╕мк╕в р╕зних пер╕од╕в, у тому числ╕ заф╕ксований сином – Вадимом Ро╖ком момент перетину мат╕р’ю меж╕ В╕нницько╖ област╕, а також фото площ╕ ╖╖ ╕мен╕ в С╕мферопол╕. Друкуються в╕ршован╕ присвяти людей р╕зного в╕ку та профес╕й майстрин╕ з книги «У вишиванках цв╕т вс╕╓╖ Укра╖ни» та репортаж, опубл╕кований у газет╕ «Бершадський край» 7 листопада 2012 року, про презентац╕ю в кра╓знавчому музе╖ виставки пам’ят╕ В╕ри Ро╖к, орган╕зовано╖ з ╕н╕ц╕ативи П. Ман╕ленка. На н╕й експонувався рушник, один ╕з перших, вишитих В╕рою Серг╕╖вною, ╖╖ сукня, два наперстки, якими вона працювала, книги та газетно-журнальн╕ публ╕кац╕╖ про ╖╖ творч╕сть.
Вироби майстрин╕ вишито на полотн╕ простими нитками, у колорит╕ яких дом╕нують червон╕ кольори, ╖╖ улюблен╕. Ще при житт╕ ╖м було дано оц╕нку на вагу золота. ╤ пр╕звище ╖╖ викарбувано в ╕тал╕йському м╕ст╕ Бар╕, де покояться мощ╕ Миколи Чудотворця, поряд з ╕менами папи Римського ╤оанна Павла ╤╤ та Матер╕ Терези також золотими л╕терами. Во╕стину для справжн╕х талант╕в не ╕сну╓ кордон╕в. ╥хн╕ п╕сн╕, музика, художн╓ слово чи рукотворне полотно без будь-яких в╕з ╕ посольств досягають людських душ ╕ сердець в усьому св╕т╕.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11888

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков