"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Українці мої..."
#23 за 07.06.2013
ПОВЕРНЕННЯ
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
Пам’ять – неоц╕ненний скарб кожного народу. Там ╓ майбутн╓, де пам’ятають минуле ╕ його творц╕в. Забут╕ ╕мена. Колись чиясь жорстока ╕ п╕дла рука намагалась викреслити ╕ в╕ддати забуттю справжн╕х витяз╕в укра╖нсько╖ л╕тератури. Це стосу╓ться ╕ Тодося Осьмачки. Колискою його дитинства стало село Куц╕вка на Черкащин╕. П╕сля зак╕нчення м╕сцево╖ школи екстерном склав ╕спит на звання земського вчителя при Ки╖вськ╕й перш╕й г╕мназ╕╖. Пот╕м вчителював у р╕дному сел╕. 1921 р╕к ознаменувався тим, що Тодось Осьмачка вступив до Ки╖вського ╕нституту народно╖ осв╕ти, який не зак╕нчив, став працювати вчителем у Ки╓в╕. Свою ╕деолог╕чну позиц╕ю в╕н яскраво висловив у 1932 роц╕, звернувшись ╕з проханням до влади ви╖хати за кордон через неможлив╕сть в╕льно творити. Звичайно, йому не дозволили. Почались його блукання р╕зними м╕стами, арешти, псих╕атричн╕ л╕карн╕. Невлаштован╕сть особистого життя пересл╕дувала Тодося Осьмачку ╕ за кордоном, куди в╕н ви╖хав у 1944 роц╕. Уже перша зб╕рка «Круча» виразно окреслила спрямован╕сть поета-символ╕ста. У прозових творах «План до двору» та «Ротонда душогубц╕в» знайшли в╕дображення траг╕чн╕ под╕╖ колектив╕зац╕╖ та голоду 30-х рок╕в ХХ стол╕ття. Його житт╓вий шлях зак╕нчився у 1961 роц╕ на чужин╕. В╕чний спок╕й Тодось Осьмачка знайшов далеко в╕д Укра╖ни у США. У роки незалежност╕ Тодось Осьмачка сво╖ми творами нарешт╕ повернувся в Укра╖ну, а значить, ╕ в р╕дне село, де 16 травня 2013 року в╕дбулася л╕рично-поетична толока «Хата Осьмачки», присвячена 118-й р╕чниц╕ в╕д дня народження в╕домого письменника, перекладача. Вшанувати майстра пера до р╕дного його села при╖хали гост╕ ╕з Ки╓ва, Черкас, См╕ли. Валентина Коваленко, голова Черкасько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ НСПУ, в╕дзначила неординарн╕сть постат╕ Тодося Осьмачки, його ген╕альн╕сть, спод╕вання, що т╕ло повернеться в р╕дне село: «╤ дасть Бог, а ми вже хот╕ли цього, що може все-таки Осьмачка зможе примандрувати ╕з тих св╕т╕в, куди помандрував колись далеко, сюди до сво╓╖ земл╕. Ми вже говорили, ╕ уже почалися перш╕ перемовини ╕з Америкою про те, як би переправити Тодося Осьмачку додому. Дума╓мо, що все-таки ╕ його мр╕я збудеться, ╕ наша». На неоднозначн╕сть постат╕ письменника у сво╓му виступ╕ наголосив голова районно╖ ради Олег Косенко, зазначивши, що постать була не простою, нав╕ть траг╕чною, адже Тодось Осьмачка зазнав репрес╕й та арешт╕в. На урочистих заходах с╕льському голов╕ ╤горю Волошину було вручено подяку в╕д ╤горя Коваленка, голови благод╕йного фонду «Тодось Осьмачка». Варто в╕дзначити, що пошанування митця слова в╕дбува╓ться на всеукра╖нському р╕вн╕. Серед присутн╕х та учасник╕в свята – секретар Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Серг╕й Пантюк, який у сво╓му виступ╕ зазначив: «Кажу все-таки, що я дочекаюсь того часу, що ми будемо на його могил╕… У мо╖х руках ╓ книжки: оце Семенко, оце Гео Шкуруп╕й, це сер╕я «Розстр╕ляне В╕дродження», яку започаткував ╕ почав вести «Смолоскип». Я укл╕нно звертаюсь до вас, пан╕ Валентино, до Володимира Пол╕щука, до Володимира Ткаченка: треба упорядкувати Осьмачку – ╕ ми його видамо у такому формат╕, куди б ув╕йшли вс╕ його твори». Можна погодитися ╕з головою Черкасько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ НСПУ Валентиною Коваленко про те, що Осьмачка страждав за Укра╖ну та за правду. Серед присутн╕х – Олекса Р╕зник╕в, уродженець села Куц╕вки, багатор╕чний в’язень мордовських табор╕в, який при╖жджа╓ щороку. Г╕сть згадав слова Стал╕на про те, що письменники будуть жити в сел╕, ╕ знайдете там людину, яку вс╕ люблять, ус╕ поважають для того, щоб знищити ╖╖. ╤ нема╓ тут н╕чого дивного, адже ╕з ╕стор╕╖ ми зна╓мо про часи стал╕нських репрес╕й… Пан Олекса присутн╕м запропонував власну поез╕ю: На ц╕м крил╕ до тебе примайну, На т╕м приляжу, тим крилом прикриюсь, а це, зал╕тане, надламане, утну. Багатокрил╕сть. Зал╕тане! Залатаних – нема! Нема залежаних, а ╓ лиш незалежн╕. Я ст╕льки крил бездумно наламав, Б’ючись об св╕ту боки протилежн╕! Не шанував, не скнарив, не бер╕г. З таких висот в так╕ шугав низини. Лиш рад╕стю хлоп’ячою гор╕в: Ростуть невпинно. Н╕! Обезкрил╕ти ╕ впасти не дано. Мен╕ судилась буряна рухлив╕сть. Мене п’янить, сильн╕ше за вино, Багатокрил╕сть. Широко представлен╕ поетичн╕ надбання справжнього борця за свободу, правду Тодося Осьмачки, адже звучали в╕рш╕ у виконанн╕ учасник╕в л╕тературного театру Черкаського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Богдана Хмельницького п╕д кер╕вництвом заслужено╖ артистки Укра╖ни Тамари Власенко. Справд╕, Анна Квартальова, Альона Тарасенко, Людмила Шл╕хта, Ярослав Литвин наст╕льки душевно та емоц╕йно читали твори, що створювалась атмосфера присутност╕ ген╕я поетичного та прозового слова Тодося Осьмачки. Звучать слова – а ми уявля╓мо написане митцем. Склада╓ться таке враження, що у в╕ршах зображена сучасн╕сть, те, що хвилю╓ як молодь, так ╕ старше покол╕ння. Насправд╕ ж, будемо спод╕ватися: Тодось Осьмачка прийшов ╕з минулого у сучасне. У його творах бачимо ╕ погляд у майбутн╓. Любов до батьк╕вщини передано у в╕рш╕ «Розкрила небо Укра╖ни» (як образно сказано): Моя тужлива Укра╖но, таку тебе я полюбив… Т╕льки справжн╕й патр╕от м╕г би так написати. Хочеться цитувати й цитувати: Омит╕ дощами та шумами трав Шляхи прогинались в степу до канав. За гори п╕д сонцем лягав ╤ билося серце тривожно, ╤ груди бол╕ли в╕д жал… У сел╕ шанують поета, знають його творч╕сть, у б╕бл╕отец╕ створено к╕мнату-музей, яку мали змогу в╕дв╕дати учасники заход╕в. Тут Валентина Коваленко подарувала книги. Пот╕м учасники урочистих заход╕в по╖хали до Храму Р╕здва Свято╖ Богородиц╕, який в╕дв╕дував ╕ сам поет. Одна ╕з вулиць села Куц╕вки названа ╕м’ям Тодося Осьмачки, де гостинн╕ жител╕ пригостили ус╕х присутн╕х смачними варениками. Пам’ятною ╕ символ╕чною у сел╕ ╓ мемор╕альна дошка, на як╕й викарбуван╕ слова: «Тут була хата, в як╕й народився ╕ вир╕с Тодось Осьмачка». Саме на цьому м╕сц╕ вручалася перша Всеукра╖нська прем╕я Тодося Осьмачки, заснована Черкаською обласною орган╕зац╕╓ю НСПУ, за п╕дтримки См╕лянського м╕ськрайонного благод╕йного фонду «Тодось Осьмачка» та п╕дпри╓мства «Булатецьк╕ брати». Ц╕╓ю почесною нагородою в╕дзначено письменника Мирослава Дочинця. Диплом та грошову винагороду у розм╕р╕ 5 тисяч гривень лауреатов╕ передасть Серг╕й Пантюк. Поети, а також учн╕ м╕сцево╖ школи мали змогу взяти участь у поетичних читаннях, презентувати як власну творч╕сть, так ╕ ╕нших письменник╕в, звучали нав╕ть п╕сн╕. Конкурс ╓ конкурс, тому голосуванням було визначено переможц╕в. Ними стали: Яна Коваленко (╤╤╤ м╕сце), Володимир Ткаченко (╤╤ м╕сце) та Олекса Р╕зник╕в (╤ м╕сце). Учасники поетично╖ толоки отримали «Холодний Яр» в╕д Черкасько╖ орган╕зац╕╖ НСПУ, книги видавництва «Смолоскип», а також солодощ╕ в╕д спонсора – кондитерсько╖ фабрики «Меркур╕й». П╕сля зак╕нчення свята присутн╕ смакували юшкою, кашею… Слово ╕ слава поета в╕чн╕, як оця земля, небо ╕ сонце, як в╕чний укра╖нський народ.
Оксана ГАЛА╢ВА, член НСПУ
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11865
|