Версiя для друку Обговорити в форумi

Церковний етикет

Колись це знали всі, але після багатьох десятиліть державного атеїзму підзабули, і нині, приходячи до храму, люди часто-густо плутаються: хто священик, хто диякон, хто пономар, як до них звертатися.

Передусім треба знати, що існують священнослужителі і церковнослужителі.
До священнослужителів відносяться архієреї (митрополити, архієпископи та єпископи), священики (протоієреї та ієреї) і диякони. До церковнослужителів, які не висвячуються, відносяться помічники у храмовому житті: пономарі, дзвонарі та ін.
Якщо священнослужителями вищого ступеня можуть бути тільки ченці, то у другому і третьому ступені священства (священиками і дияконами) можуть бути і ченці (чорне духовенство), і одружені (біле духовенство).
Священик-чернець - це ієромонах, диякон-чернець - ієродиякон (диякон при архієреї зветься архідияконом).
Стосовно схимників (вищий чернецький ступінь святості, як кажуть - великий ангельський образ), то додається приставка "схи": схимонах, схиієродиякон, ієросхимонах і навіть схиігумен та схиархімандрит.
У білому духовенстві - середня ступінь священства - це протоієрей та ієрей, які можуть здійснювати практично всі таїнства (окрім хіротоній), і ниж-ча - диякон і протодиякон (старший диякон), які допомагають священикам у відправі літургій, панахид, літій, але самостійно правити не мають права, як не можуть самостійно хрестити, сповідати, соборувати, вінчати (тобто здійснювати таїнства), а також відспівувати, освячувати будинок та ін. (тобто правити треби).
Архієреями можуть бути лише ченці, і звертатися до них можна або загальним титулуванням "владико", або: до єпископів - ваше преосвященство, до архієпископів і митрополитів - ваше високопреосвященство, до митрополитів, яким даровано титул "блаженнійший", звертаються - ваше блаженство.
До священиків і дияконів прийнято звертатися загальним титулуванням - отче.
В Україні здавна ще прийнято звертання "панотче", але практично в побуті всі звертаються до священика "батюшка".
До речі, так можна звертатися лише в побуті. У офіційному контексті таке звертання неприпустиме, тільки "отче". Сам же священик, представляючись, говорить: "Ієрей (або священик) Кравченко", але в жодному разі він сам себе не може назвати "отець Іван Кравченко".
Треба мати на увазі розповсюджену помилку серед тих, хто тільки-но почав ходити до церкви. Вони переносять в її етикет чисто мирське правило вітатися: добрий день, отче, доброго ранку та ін.
Це неправильно. Зустрічаючи священика, просять благословення, складаючи долоні (права поверх лівої), і кажуть: "Благословіть, отче" або "Благословіть, владико".
Священик говорить або: "Бог благословить", або "В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа", накладає на мирянина хресне знамення і кладе на складені долоні свою праву руку, яку мирянин має поцілувати. Ще одна розповсюджена помилка - хреститеся перед тим, як узяти благословення у священнослужителя.
Благословення - це дуже тонка й делікатна форма церковного етикету. У кінофільмі "Іван Грозний" С. Ейзенштейна можна зустріти такий епізод: цар смиренно складає долоні, підходячи до митрополита Філіппа, але архієрей робить вигляд, що не помічає цього, не реагує він і на слова когось із царського почту: "Владико, цар благословення просить".
Відмова священнослужителя благословити або відмова мирянина просити його про це (тим більше, коли він до того постійно звертався за благословенням) свідчить або про порушення мирянином якихось правил, або, що приземлене, мирське почало брати в ньому гору над духовним.
Якщо ви опинилися у товаристві, де знаходиться кілька священиків, то загальне правило таке: спочатку беруть благословення у архієрея, потім у протоієреїв і, врешті, священиків. Якщо така церемонія чомусь утруднена (зібралося багато гостей і т. ін.), то, взявши благословення у старшого за саном, іншим варто сказати: "Благословіть, чесні отці" і вклонитися.
Зауважмо, що в православ'ї не прийнято звертатися до священика зі словами "святий отче", а тільки "чесний отче".
Якщо під благословення підходить сім'я, то першим підходить чоловік, потім - дружина, а далі - діти (за старшинством).
Ще одна форма вітання, яка використовується тільки від Великодня до Вознесіння: "Христос воскрес" - і відповідь: "Воістину воскрес".
Чомусь дехто вважає, що таке привітання годиться тільки на перші два - три дні Великодня, в кращому разі на світлу седмицю, але це неправильно. Таке вітання в церкві прийняте впродовж сорока днів.
Є ще одна невелика проблема, з якою може зустрітися новонавернений: як вчинити, коли зустрінеш священика в метро, трамваї, магазині, тим більше - у мирському одязі.
Якщо ви бачите, що не завадите тій справі, з якою прийшов сюди священик, то навіть якщо він у мирському, все одно можна підійти до нього і взяти благословення. А якщо хочуть когось представити священикові чи єпископу, то говорять: "Владико (отче), це моя дружина Надія, прошу вас, благословіть її".
Прощаючись, також треба просити у священика благословення.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2003 > Тема "Душі криниця"