Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3362)
З потоку життя (6581)
Душі криниця (3560)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1516)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1685)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕПОХИТНИЙ МИХА╥Л
Арх╕стратига Миха╖ла здавна називають ангелом-охоронцем ус╕х християн, а укра╖нц╕ ще й вважають...


ВАЛЕНТИН БУТ: ЗАЧАРОВАН╤ СКЕЛ╤ АТЛЕШУ
Продовження, попередн╕ частини в №№ 44-46


Л╤ТКОНКУРС ДЛЯ ШКОЛЯР╤В: ПОРА!
Впорядковуючи «Св╕тличний» арх╕в, натрапив на оцю, вже понад 20-р╕чно╖ давнини першу...


КУЗЬМИНКИ
Якщо погода похмура, на дорогах - болото, тод╕ до початку грудня мороз╕в не буде.


ВАЛЕНТИН БУТ: ЗАЧАРОВАН╤ СКЕЛ╤ АТЛЕШУ
Продовження. Початок у №№ 44, 45




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 26.04.2013
«Б╤ДНА ЦЕРКВА»...АБО ЧИ МА╢ РАЦ╤Ю ДМИТРО КОРЧИНСЬКИЙ

Дорога до Храму

Коли прочитав в ╤нтернет╕ статтю Дмитра Корчинського «Б╕дна церква», то подумав: про що б не писав колишн╕й ватажок унсовц╕в, за яку б тему не брався, як╕ б журнал╕стськ╕ провокац╕╖ не влаштовував, а виходить... ц╕каво. ╤ в ориг╕нальност╕ мислення йому не в╕дмовиш. В усякому випадку, його статт╕ можна обговорювати. Наведу к╕лька уривк╕в:
«Б╕бл╕я ╕сторична, й тому потребу╓ глибокого знання контексту. Концентрована Б╕бл╕я небезпечна, кожну стор╕нку Священного Писання треба розчиняти у тисяч╕ св╕тських стор╕нок...»
«Колективне п╕дсв╕доме збуджу╓ться християнською провокац╕╓ю, бо в╕дчува╓ справжню небезпеку. Ран╕ше такого не було. П╕дсв╕доме в╕дчува╓, що десь на перифер╕╖ звиклого православного фарисейства та католицького книжництва прокида╓ться несанкц╕оноване християнство, що спов╕ду╓ незаре╓строваного Бога...»
«Наш╕ предки не мали ╕мун╕тету в╕д Христа. Ув╕рувати означало почати в╕йну з сатаною. Нин╕ легкодоступн╕сть Б╕бл╕й, рел╕г╕йн╕ телепередач╕, церкви на кожному роз╕, танцююч╕ харизмати, все це – щеплення в╕д в╕ри...»
«Церква – ╓дине м╕сце у св╕т╕, де недоречн╕ компром╕си. Принаймн╕ такою вона була в проект╕, ╕ аби була приведена у в╕дпов╕дн╕сть до нього, то нин╕шн╕й сусп╕льн╕й згод╕ загрожувала б не менше, н╕ж колись культу ╕мператора...»
«Сам╕й Церкв╕ теж загрожують дв╕ смертельн╕ небезпеки – в╕дсутн╕сть пересл╕дувань ╕ надм╕р пожертв...»
«Ате╖сти, нео-ман╕хе╖ ╕ язичники критикують церкву за сребролюб╕╓ та розпусту кл╕ру. З ╖хнього боку це необережно, адже вади церкви – це ╓дине, що ╖х ряту╓. Нин╕ дедал╕ б╕льше в╕рян вважають, що бруд потрапля╓ до церкви разом ╕з грошима. Вс╕ ц╕ нечистоплотн╕ кл╕рики приходять до церкви, аби живитися з церковно╖ каси. Хочемо позбутися бруду – треба позбутися грошей. Рання церква не мала каси. Вона не накопичувала. Свят╕ дари роздавалися нужденним одразу п╕сля ╢вхарист╕╖. Згодом ситуац╕я зм╕нилася, ╕ це, на жаль, було необх╕дно. Б╕льше н╕ж тисячу рок╕в п╕сля легал╕зац╕╖ церкви на н╕й лежала основна вага орган╕зац╕╖ соц╕ального захисту для всього сусп╕льства (зах╕дна церква з цим завданням впоралася чудово), також осв╕та, збереження культури, створення мистецтва, масштабне буд╕вництво, часто ф╕нансування во╓нних кампан╕й тощо».
«У Ки╓в╕ храм╕в ╓ значно б╕льше, н╕ж в╕рян. Грош╕ в╕рян повз церковну касу мають йти на буд╕вництво не храм╕в, а дитячих притулк╕в та л╕карень, якщо вже ╓ така жага витрачатися на цеглу. Храмами конфес╕╖ стовплять територ╕ю, проте притулками та л╕карнями ╖╖ можна стовпити не г╕рше...»
«Древл╓ корол╕, шляхта, м╕ськ╕ громади будували храми як витвори мистецтва. Прекрасне так само необх╕дне, як ╖жа ╕ л╕ки. Нин╕ (у зв’язку з поверненням до варварства) красивий храм збудувати майже неможливо, в╕дсутня нав╕ть естетична амб╕ц╕я. Тому будувати не треба. Прикладом ефективного служ╕ння ╓ ки╖вськ╕ волонтерськ╕ групи в дитяч╕й онкогематолог╕╖. Вони складаються з християн-ортодокс╕в ╕ позацерковних актив╕ст╕в. Примудряються залучати дуже велик╕ кошти на л╕кування д╕тей, не використовуючи каси та фонди. Жодна коп╕йка з цих пожертв не витрача╓ться на орган╕зац╕ю залучення пожертв. Волонтери намагаються взагал╕ не торкатися грошей, окр╕м тих випадк╕в, коли жертвують власн╕. Отже, ╕ церковн╕ громади можуть виконувати функц╕ю служ╕ння, не торкаючись грошей...»
«Нин╕ функц╕╖ священика обмежуються майже виключно зд╕йсненням Та╖нств. В╕н зд╕йсню╓ ╖х разом ╕з громадою ╕ бува╓ зайнятий в обряд╕ не набагато б╕льше часу, н╕ж кожен член громади. Отже, й жити з громади йому нема╓ жодно╖ необх╕дност╕. В╕н може здобувати соб╕ хл╕б, як кожен член громади. Власне, священиком ц╕лком може бути авторитетний член громади, який пройшов к╕лькам╕сячн╕ л╕тург╕йн╕ курси «без в╕дриву в╕д виробництва». Можуть заперечити, що йому не вистачатиме теолог╕чно╖ осв╕ти. Проте б╕льшост╕ випускник╕в сем╕нар╕й ╖╖ ╕ так не вистача╓...»
«Пожитт╓ва теолог╕чна самоосв╕та ╓ обов’язком кожного християнина. Доц╕льн╕ теолог╕чн╕ академ╕╖ для особливо просунутих. ╢пископ ма╓ дбати за те, щоб самоосв╕та не призводила до ╓рес╕. ╢пископ ╓ ченцем, отже, ма╓ потреби в рази менш╕ за мирян. Йому так само нема потреби жити за пожертви, як╕ вс╕ мають ╕ти на нужденних ╕ хворих. ╢пископ ма╓ заробляти плет╕нням шатр╕в, мов святий Павло. Грош╕ в церкв╕ доц╕льно витрачати лише на церковну осв╕ту, видання специф╕чно╖ внутр╕шньоцерковно╖ л╕тератури та м╕с╕онерську д╕яльн╕сть в людо╖дських кра╖нах. Пам’ятки арх╕тектури мають бути повернен╕ на баланс держави, б╕льш╕сть монастирських прим╕щень – перепроф╕льована п╕д л╕карн╕ й притулки, де служитимуть ченц╕...»
«Коли говорять за укра╖нську церкву, говорять не за те. До якого патр╕архату вона ма╓ належати? Та до будь-якого, аби не до Московського. Чи повинна вона возз’╓днатися з Апостольським Престолом? Повинна, хоча це не вир╕шить жодно╖ проблеми. Церква як орган╕зац╕я – це громада, а вже десь пот╕м патр╕арх╕я. Якщо громада не функц╕ону╓ як братство, вона не функц╕ону╓ як Церква...»
«Якщо т╕, хто причащаються з вами з одн╕╓╖ чаш╕, не продадуть сво╖ машини та квартири, щоб оплатити вам пересадку к╕сткового мозку, якщо ви (не дай Боже!) захвор╕╓те на рак, або якщо под╕бного не зробите для кожного з них ви, то ви вс╕ не Церква. Якщо вас не викуплять з в’язниц╕, то ви не Церква. Якщо ви не служите один одному, то ви не Церква. Браття, полишимо наш╕ ╕люз╕╖: ми ще не Церква. Так кажуть нов╕ небезпечн╕ християни, як╕ прагнуть б╕дно╖ церкви в доповнення церкв╕ казенн╕й. Нин╕ утворю╓ться полюс б╕дност╕ в церкв╕. Коли ╖м це вдасться, тод╕ й почнеться справжн╕й крузейд, в╕йна за в╕ру...»
Скориставшись нагодою, я попросив под╕литися деяких наших читач╕в роздумами з приводу статт╕ Корчинського «Б╕дна церква».
Ось точка зору Любомира Грабця (громадський д╕яч м. Коломи╖, син командира групи в╕йськ «УПА-П╕вдень» Омеляна Грабця (1911-1944):
— Храм не повинен бути стодолою. В╕н таки ма╓ бути гарним... Хоча в усьому повинна бути м╕ра. Може, ставити питання й так: хай буде менше церков, але нехай у них буде тьма народу! В цьому ╓ рац╕ональне зерно. Але священик, на мою думку, не повинен оп╕куватися б╕льшою к╕льк╕стю прихожан, ан╕ж 100 с╕мей. Якщо в╕н справд╕ хоче бути духовним наставником християн, а не т╕льки «фах╕вцем» з хрестин та похорон╕в... Якщо в╕н наставник, то мусить знати кожну родину до сьомого кол╕на! Мусить бути дуже начитаним, ╕нтелектуальним. ╤ не повинен обмежувати свою д╕яльн╕сть лише церковними ритуалами... У нього повинен бути час ╕ на самозаглиблення, ╕ на сп╕лкування з людьми. Тод╕ це буде справжн╕й священик! Наш╕ дово╓нн╕ священики з УГКЦ таки справд╕ були ╕нтелектуалами. ╤ тепер так╕ ╓. Але чимало ╓ таких, як╕ кинулися в рел╕г╕ю в роки перебудови, бо думали, що грош╕ будуть загр╕бати лопатою... Тому й ма╓мо в церкв╕ повний спектр: ╕ нег╕дник╕в, ╕ фанатик╕в, ╕ святих людей. Ситуац╕я неоднозначна... ╤ коли Дмитро Корчинський докоря╓, що у нас буду╓ться забагато церков, то це також неправильно. На сход╕ Укра╖ни якраз буду╓ться мало церков укра╖нських конфес╕й...
Геннад╕й Романюк, депутат Коломийсько╖ м╕сько╖ ради (голова ком╕с╕╖ з питань осв╕ти, культури, туризму, ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, ЗМ╤ та свободи слова):
— У мене така думка з цього приводу. Я згоден з Дмитром Корчинським, що члени церкви повинн╕ навчитися п╕дтримувати одне одного у складних ситуац╕ях. Християни повинн╕ бути жертовними у ставленн╕ до свого ближнього. Але я згоден ╕ з Любомиром Грабцем у тому, що храм ма╓ бути... красивим ╕ багатим. Адже храм ╓ храм! Якщо наш╕ предки передали нам святу Соф╕ю ╕ ще багато безц╕нних пам’яток, як╕ простояли на наш╕й земл╕ понад тисячу рок╕в, то ╕ ми повинн╕ передати щось варт╕сне нашим нащадкам. Щоб ╕ наш╕ твор╕ння могли стояти ╕ прикрашати землю понад тисячу рок╕в! Але було б дуже добре, якби ц╕ гарн╕ храми будувалися виключно за кошти церковних громад, тих б╕дних людей, як╕ з чистим серцем ╕дуть до Бога. Б╕да в тому, що до побудови церков нер╕дко долучаються люди з «нечистими» грошима. ╤ пот╕м ц╕ «нечист╕» люди впливають на церкву. ╤ через священик╕в, ╕ нав╕ть через вищих духовних ос╕б вони можуть деструктивно впливати на мирян...
Роман Пляцко, доктор ф╕зико-математичних наук, член льв╕всько╖ ф╕л╕╖ НТШ:
— Зрозум╕ло, що, вибираючи м╕ж духовним ╕ матер╕альним, церква повинна в╕ддавати перевагу духовному. Символ╕чно, що яскравий зразок саме такого християнського п╕дходу пропону╓ новообраний глава католицько╖ церкви Папа Римський Франциск. Понтиф╕к в╕дмовився в╕ж «папамоб╕ля», попросив зам╕нити традиц╕йний папський трон та й об╕дати вир╕шив у загальн╕й ╖дальн╕; часом нав╕ть сам ╕ готу╓... В╕н заявив, що не буде пере╖жджати в оф╕ц╕йн╕ папськ╕ апартаменти, а залишиться в гостьов╕й резиденц╕╖. За словами представник╕в Ватикану, Папа Франциск не хоче в╕дгороджуватися в╕д простих людей високими ст╕нами Апостольського палацу. В╕н збира╓ться ходити в б╕бл╕отеку палацу ╕ працювати там. В╕дразу п╕сля обрання на Престол Святого Петра, яке сталося 13 березня, Папа в╕дмовився в╕д передбаченого л╕музина, а разом з ╕ншими кардиналами в╕дправився на сп╕льну трапезу на невеличкому автобус╕. Отже, сам Папа Франциск заявля╓, що хот╕в би очолювати «б╕дну церкву для б╕дних...». Так що н╕чого фантастичного в словах колишнього л╕дера УНСО нема╓. Варто лише зупинитися на тому момент╕, де Дмитро Корчинський стверджу╓, що нин╕ буду╓ться забагато церков. Може, в деяких рег╕онах саме так ╕ ╓. Але не сл╕д забувати, що в багатьох рег╕онах майже не будуються (╖х не дозволя╓ будувати влада) церкви укра╖нських конфес╕й. Ми зна╓мо, що велик╕ проблеми починаються нав╕ть на стад╕╖ вид╕лення земл╕ п╕д буд╕вництво храм╕в УГКЦ або УПЦ КП. Тому позитивно сприймаючи твердження про внутр╕шню силу «б╕дно╖ церкви», треба критично сприймати тезу Корчинського, яка стосу╓ться к╕лькост╕ церков. Нормал╕зац╕я рел╕г╕йного життя почнеться тод╕ (╕ н╕як не ран╕ше), коли до вс╕х конфес╕й влада ставитиметься однаково.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11701

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков