Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3106)
З потоку життя (6330)
Душі криниця (3468)
Українці мої... (1457)
Резонанс (1489)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1663)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОЖИТИ ЖИТТЯ Г╤ДНО
Якби… Якби ми вчилися так, як треба… Якби знали свою ╕стор╕ю, то не повторювали б...


ДРУЖБА НАТАЛ╤╥ ГЛУХЕНЬКО╥ ТА В╤РИ РО╥К
14 березня 2019 року виповню╓ться 15 рок╕в в╕д дня смерт╕ в╕домого укра╖нського мистецтвознавця,...


ЛЮДИНА ЖИВЕ, ПОКИ ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ПРО НЕ╥
Вже стало традиц╕╓ю, що «Кримська св╕тлиця» щор╕чно пов╕домля╓ читачам про под╕╖,...


НЕ СТАЛО СВ╤ТЛИЧАНИНА МИКОЛИ МОСКАЛЕНКА…
Скорботну зв╕стку передали з Дн╕пра – не стало нашого кримського укра╖нського земляка,...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО: ТЕПЛОТА СЕРДЕЦЬ ╤ НЕЗАБУТН╤ ВРАЖЕННЯ
До 185-р╕ччя в╕д дня народження л╕каря й поета




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 19.04.2013
РОЗСТР╤ЛЯНИЙ ТАЛАНТ

(До 120-р╕ччя в╕д дня народження Мар╕╖ Шекун-Коломийченко)

В ╕стор╕╖ духовно╖ культури ми зна╓мо небагато ╕мен, посланих нам Богом, що приходять до нас раптово, спалахують, а пот╕м зникають, як комети, у неосяжному Всесв╕т╕. Саме про таку яскраву з╕рку, що засв╕тилася на нашому небосхил╕ музично╖ культури 1920-х рок╕в, талановиту й разом з тим безталанну укра╖нську концертно-камерну сп╕вачку Мар╕ю Шекун-Коломийченко я й хочу нагадати нашим читачам. Вона творила в наш╕й культур╕ лише десять рок╕в, але в╕дблиск ╖╖ таланту, його неосяжн╕сть ╕ чар╕вн╕сть св╕тять нам ╕ сьогодн╕. Це був один ╕з тих коштовних д╕амант╕в, як╕ трапляються в наш╕й ╕стор╕╖, можливо, один раз на стол╕ття. ╤ феномен ╖╖ поляга╓ не лише в тому, що вона була володаркою великого й красивого голосу (таких у нас було чимало!), не лише в ╖╖ музикальност╕ й артистизм╕, а тому, що Мар╕я Шекун-Коломийченко була глибоко нац╕ональним митцем ╕ всю себе в╕ддала укра╖нськ╕й культур╕.
Б╕ограф╕чну канву сп╕вачки нам ще треба ретельно досл╕джувати. У ╖╖ житт╓пис╕ ще багато невиясненого, нев╕домого, а то й заплутаного. Зна╓мо т╕льки, що Мар╕я Феофан╕вна Шекун народилася у 1893 роц╕ в ╢лисаветград╕ (нин╕ К╕ровоград). Проте невдовз╕ родина пере╖здить до Н╕жина (тепер Черн╕г╕вська область), де майбутня сп╕вачка бере участь в самод╕яльних театральних колективах, виступа╓ в принаг╕дних концертах. Тут вона зустр╕лася з ген╕альною Мар╕╓ю Заньковецькою, яка спрямувала ╖╖ на шлях укра╖нського мистецтва, була ╖╖ вокальним педагогом. Вона переконала Мар╕ю в необх╕дност╕ серйозно навчатися сп╕ву.
У 1913 роц╕ Мар╕я Шекун вступа╓ до Московського ф╕лармон╕чного училища (клас О. Донського), а невдовз╕ переходить до Московсько╖ консерватор╕╖, де вчиться у видатного ╕тал╕йського педагога У. Мазетт╕. Вже в роки навчання вона бере активну участь у музичному житт╕ Москви, зокрема виступа╓ в концертах укра╖нського музично-драматичного товариства «Кобзар», яке остаточно спрямову╓ ╖╖ на шлях служ╕ння р╕дному мистецтву. Тут вона одружу╓ться з в╕домим укра╖нським громадсько-культурним д╕ячем Федором Коломийченком ╕ з того часу виступа╓ уже п╕д подв╕йним пр╕звищем.
У 1917 роц╕ п╕сля зак╕нчення консерватор╕╖ за наполяганням свого педагога вона ви╖здить до ╤тал╕╖, де протягом двох рок╕в удосконалю╓ сво╓ вокальне мистецтво у найкращих педагог╕в. Завдяки сво╖м виступам у концертах, а також на оперн╕й сцен╕, вона ста╓ в╕домою не лише в ╤тал╕╖, а й за ╖╖ межами. Тому п╕сля зак╕нчення навчання д╕ста╓ к╕лька привабливих ангажемент╕в оперних театр╕в ╤тал╕╖ та ╕нших кра╖н, але вс╕ ╖х в╕дкида╓ заради служ╕ння р╕дному укра╖нському мистецтву. Щоправда, перед цим були ╖╖ гастрол╕ в ╤тал╕╖, Австр╕╖ та Польщ╕. Прийнявши р╕шення повернутися в Укра╖ну, яка п╕сля 1917 року збирала вс╕ сво╖ таланти, М. Шекун-Коломийченко по дороз╕ зупиня╓ться в Стрию (б╕ля Львова), де зустр╕ча╓ться з в╕домим укра╖нським композитором Остапом Нижанк╕вським, бере в нього уроки сп╕ву та вивча╓ укра╖нський репертуар. П╕сля траг╕чно╖ загибел╕ композитора (вбитий 1919 року б╕лополяками) вона протягом двох рок╕в гастролю╓ з концертами по Галичин╕ та Под╕ллю. Як п╕зн╕ше згадувала Мар╕я Феофан╕вна, це була для не╖ н╕би генеральна репетиц╕я перед ╖╖ виступами у Велик╕й Укра╖н╕.
1921 року вона прибува╓ до Харкова, тод╕шньо╖ столиц╕ Укра╖ни, ╕ невдовз╕ да╓ тут перший великий концерт. Враження в╕д виступу М. Шекун-Коломийченко було приголомшливим. Ось що про це писала газета «Коммунист»: «Укра╖нська драма мала Мар╕ю Заньковецьку, ╕ вона створила цю драму. Тепер ми ма╓мо Мар╕ю Шекун ╕ см╕ливо можемо сказати, що укра╖нська музика, укра╖нська опера буде створена ц╕╓ю артисткою» (2.06.1922). Проте до побудови сво╓╖ нац╕онально╖ опери Укра╖на була ще не готова, ╕ Мар╕я Феофан╕вна вир╕шила присвятити себе концертно-камерному виконавству, якого також в Укра╖н╕ ще не ╕снувало. До цього сп╕вачку схиляють ╕ кер╕вн╕ органи Радянсько╖ Укра╖ни. Треба зазначити, що мистецтво М. Шекун-Коломийченко було високо оц╕нене в Наркомпрос╕ Укра╖ни. Як дов╕ду╓мося, вона була чи не ╓дина серед митц╕в, як╕ зв╕льнялися в╕д будь-яких податк╕в.
По сут╕, М. Шекун-Коломийченко була першою профес╕йною укра╖нською концертно-камерною сп╕вачкою. З ╕н╕ц╕ативи Головпол╕тпросв╕ти вона зд╕йсню╓ численн╕ гастрольн╕ по╖здки по Укра╖н╕. Шекун-Коломийченко сп╕ва╓ в Харков╕, Ки╓в╕, Одес╕, Житомир╕, м╕стах Донбасу. ╤ виступа╓ не лише у великих концертних залах, але й у роб╕тничих клубах, у невеликих м╕стечках. ╥╖ концерти супроводжувалися короткими, але квал╕ф╕кованими лекц╕ями укра╖нських музикознавц╕в, як╕ пост╕йно з нею гастролювали. Ц╕кав╕ спогади про сп╕вачку залишив нам в╕домий музичний д╕яч Михайло Казневський, який восени 1924 року мав щастя акомпанувати ╖й на к╕лькох концертах в Одес╕. За його св╕дченням, М. Шекун-Коломийченко — «сп╕вачка великого масштабу, дуже музикальна, емоц╕йна, з доброю дикц╕╓ю. ╥╖ голос я визначив би як л╕рико-драматичне сопрано красивого тембру, великого д╕апазону з в╕льними верхн╕ми нотами (до-д╕╓з) ╕ соковитими, звучними в нижньому рег╕стр╕. В╕дчувалося, що вона ма╓ добру вокальну школу».
У репертуар╕ сп╕вачки був майже весь в╕домий на той час укра╖нський класичний репертуар та народн╕ п╕сн╕. Це насамперед романси М. Лисенка («М╕сяцю-князю»), К. Стеценка («Плавай, плавай, лебедонько», «Веч╕рня п╕сня»), Я. Степового («Три шляхи»), П. Сениц╕ («Полем, полем та долиною», «За серцем»), Д. С╕чинського («Не сп╕вайте мен╕ се╖ п╕сн╕», «╤ не питай мене»), Л. Ревуцького («Де т╕ слова») та ╕н. Зауважимо, що Мар╕я Феофан╕вна п╕дтримувала дружн╕ стосунки з багатьма композиторами, листувалася з ними, зокрема з П. Сеницею. Проте в ╖╖ репертуар╕ була не лише одна укра╖нська музична л╕тература. За св╕дченням того ж М. Казневського, вона майстерно виконувала ар╕╖ з опер Дж. Верд╕, Дж. Пучч╕н╕, Дж. Перголез╕, А. Понк╕╓лл╕, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, причому виконувала ╖х мовою ориг╕налу. Але деяк╕ ар╕╖ вона сп╕вала й укра╖нською мовою. Так, «Хабанеру» з опери «Кармен» Ж. Б╕зе М. Шекун-Коломийченко виконувала у власному переклад╕.
╤ все ж основою ╖╖ д╕яльност╕ була укра╖нська музика, як╕й вона в╕ддавала вс╕ сво╖ сили, глибоко в╕рячи у велику м╕с╕ю сво╓╖ д╕яльност╕. Про це, зокрема, св╕дчить ╖╖ напис на зворот╕ власного фото, подарованого М. Казневському: «Михайле Олександровичу, я в╕рю, що наш шлях з Вами т╕льки почався, ми пройдемо по ньому й залишимо яскравий пром╕нь» (20.10.1924). Мар╕я Шекун-Коломийченко пропагувала укра╖нську музичну культуру не лише в Укра╖н╕, але й далеко за ╖╖ межами. У 1925 роц╕ вона вперше концерту╓ в Москв╕, де да╓ ряд концерт╕в у багатьох залах радянсько╖ столиц╕. «Заслуга сп╕вачки М. Ф. Шекун-Коломийченко, — писала газета «Правда», — що вона знайомить нас з кращими творами чисто╖ укра╖нсько╖ музики… Сп╕вачц╕ особливо вдаються народн╕ п╕сн╕ та романси» (6.05.1925).
А ось 1926 року, п╕сля дванадцяти тр╕умфальних концерт╕в у Харков╕ вона протягом к╕лькох м╕сяц╕в з великим усп╕хом виступа╓ на Кубан╕, П╕вн╕чному Кавказ╕, Ростов╕ та ╕нших м╕стах. Цього ж року сп╕вачка вперше при╖здить до Севастополя. «Публ╕ка, яка заповнила зал м╕ськради, з самого початку концерту зрозум╕ла, що ма╓ справу з великою артисткою. Велико╖ сили й краси голос сп╕вачки протягом всього вечора повн╕стю волод╕в численною аудитор╕╓ю. Веч╕р пройшов з великим усп╕хом», — писала газета «Маяк Коммуны» (7.06.1926).
╤, нарешт╕, в 1927 роц╕, п╕сля ╖╖ знаменитого концерту в Ки╓в╕ (15.01.1927) вона ви╖здить на гостинн╕ запросини до Лен╕нграда, де да╓ 15 концерт╕в у кращих залах та роб╕тничих клубах п╕вн╕чно╖ столиц╕. А наступного 1928 року сп╕вачка з великим усп╕хом виступа╓ в Б╕лорус╕╖. Але тяжка недуга (запалення леген╕в) поступово гальму╓ ╖╖ активну концертну д╕яльн╕сть. Вона виступа╓ лише в Укра╖н╕. ╤ все ж у 1929 роц╕ зд╕йсню╓ велике концертне турне по Закавказзю (на жаль, останн╓), в тому числ╕ в Тб╕л╕с╕ та Баку. ╥╖ виступи вилилися тут у справжн╕й тр╕умф. «Як сп╕вачка, — писала тифл╕ська газета «Зоря Востока», — М. Шекун-Коломийченко волод╕╓ надзвичайними голосовими даними (звучне л╕рико-драматичне сопрано). ╤нтерпретац╕я виразна й пройнята великим почуттям стилю» (9.04.1929). Ц╕каво, що в Тифл╕с╕ вона, кр╕м укра╖нських, виконувала також ╕ грузинськ╕ народн╕ п╕сн╕, чим викликала велике захоплення вдячно╖ публ╕ки. П╕сля цього турне стан здоров’я сп╕вачки значно пог╕ршився ╕ вона припиня╓ активну концертну д╕яльн╕сть, лише зр╕дка виступаючи в Севастопол╕, де пост╕йно проживала.
Не знала, не в╕дала сп╕вачка, що над нею громадилися уже чорн╕ хмари. Стал╕нський маховик 1930-х рок╕в не об╕йшов ╕ н╕ в чому не винну М. Шекун-Коломийченко. П╕сля арешту ╖╖ другого чолов╕ка (морського оф╕цера Куценка) стал╕нськ╕ опричники прийшли ╕ за нею (28.11.1937), звинувативши ╖╖ в жахливих, дивовижних злочинах — шпигунств╕ на користь заруб╕жних держав (т╕льки так розц╕нювало радянське законодавство ╖╖ перебування в ╤тал╕╖ та ╕нших кра╖нах). П╕сля тривалого нелюдського судового процесу знаменита сп╕вачка, жриця муз, володарка м╕льйон╕в сердець була звинувачена у шпигунств╕ (б╕льшого блюзн╕рства й вигадати важко!) ╕ засуджена до розстр╕лу, який було виконано 3 березня 1938 року в С╕мферопол╕. Реаб╕л╕тована вона була 27 серпня 1957 року. Так ╕ промайнула Мар╕я Шекун-Коломийченко, як комета, на музичному небосхил╕ ╕ згасла, але в╕дблиск ╖╖ зор╕, ╖╖ яскравого пром╕ння мусить св╕тити вс╕м наступним нашим покол╕нням, не байдужим до духовно╖ культури.

╤ван ЛИСЕНКО,
заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни
На фото: сидять Мар╕я Шекун-Коломийченко ╕ Фед╕р Коломийченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11683

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков