"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "На допомогу вчителеві"
#14 за 05.04.2013
Сп╕ш╕мо робити добро, поки сонце св╕тить...
Чи не кожен з нас у певний пер╕од замислю╓ться: «Як давати соб╕ раду в житт╕? За чим варто сл╕дкувати перш за все?». До таких думок приходить чимало людей у моменти в╕дчаю, понев╕рянь або сумн╕в╕в. Недарма крилате латинське присл╕в’я твердить: «Мислю — значить ╕сную». Думкам же, у свою чергу, властиво матер╕ал╕зовуватися. Тож як не загубитись при розставленн╕ пр╕оритет╕в, вибор╕ вищо╖ ╕де╖ або житт╓вого шляху, яким будеш ╕ти надал╕? Нещодавно в музе╖ Тараса Шевченка Льв╕вського палацу мистецтв в╕дбулася небуденна зустр╕ч священика ╤горя Царя з вчителями Жидач╕вського району Льв╕вщини. Отець ╤гор д╕лився ц╕кавими ╕стор╕ями з╕ свого насиченого життя та розпов╕в, наск╕льки великою ╓ сила в╕ри. Як пише отець ╤гор у сво╖й книз╕ «Останн╕ будуть першими», його власне пр╕звище спонукало до того, щоб «мати свою г╕дн╕сть ╕ бути людиною». Проте не т╕льки це стало ключовим моментом на тернистому шляху до богослуж╕ння. Щирими ╕ палкими молитвами добрих людей в╕н здобув заступництво ╕ захист, став помилуваним Богом у час╕ кривавих ╕ жорстоких под╕й становлення Укра╖ни. «Старайтеся сво╖м життям св╕дчити, що ви — д╕ти Бож╕, — запов╕да╓ священик. — Як? Починаючи з християнського прив╕тання, жив╕ть чесно ╕ правильно. Прославляйте ╤суса, вихваляйте ╕ величайте Його у скрутну та рад╕сну годину». Ось така проста наука отця ╤горя. За сво╓ життя ця людина зробила ╕ надал╕ щоденно робить чимало добрих справ: чолов╕к молитвами зц╕лю╓ людей, допомага╓ нужденним, хворим та в’язням, забезпечуючи ╖х ус╕м необх╕дним. Десять рок╕в в╕н служив Божим учителем у в’язниц╕, не отримуючи за це жодно╖ платн╕. Навпаки, ще намагався принести ув’язненим т╕ дари, як╕ жертвували добр╕ в╕ряни: книги, взуття, медикаменти… ╕ найважлив╕ше – над╕ю на краще. Його часто запрошують у закордонн╕ по╖здки, але в╕дпов╕дь одна: «Я вдома маю багато прац╕, на яку не кожен зважиться. На кого залишу тих нем╕чних, як╕ не ходять ╕ не бачать, проте чекають на мо╖ в╕дв╕дини… Але це Бог приходить не т╕льки через мене, а й ус╕х небайдужих до таких ф╕зично нем╕чних людей, що мають велике духовне св╕тло». Його шлях до священнослуж╕ння був далеко не простим. Ще до того, як у тридцятитрир╕чному в╕ц╕ стати священиком, чолов╕к пережив службу в Забайкальському в╕йськовому окруз╕. Саме «пережив», бо колишн╕ «зеки» тод╕ казали, що краще три роки в тюрм╕ в╕дсид╕ти, н╕ж два — в так╕й арм╕╖. Силою в╕дстоював свою честь, кулаками заступався за побратим╕в. З допомогою Божих знак╕в в╕н продовжував бути в╕рним сво╖й Батьк╕вщин╕ ╕ працював на ╖╖ благо, в той час як б╕льшовицька система ламала тисяч╕ укра╖нц╕в. Дек╕лька ц╕нних порад, як╕ варто взяти до уваги: «Дуже важливо правильно говорити ╕ думати. Якщо будете нар╕кати: «Ох, як же мен╕ сьогодн╕ погано, то завтра вам буде ще важче». Якщо у ваш б╕к спрямован╕ поган╕ думки з чийогось боку — промовте: «В ╕м’я ╤суса Христа я не приймаю цього, проголошую сво╓ щасливе життя в любов╕ ╕ радост╕». Добре мати таку думку, щоб Бог через вас не псував цей св╕т. Мати перед собою мету: стати праведним. Як твердить Б╕бл╕я: «Ми створен╕ в Христ╕ робити добро» (до Ефесян, р. II). На жаль, далеко не вс╕ це пам’ятають. Тим не менш, кожен «живий християнин» повинен заново в╕дкрити для себе Б╕бл╕ю, не боятись бути в╕дважним ╕ йти сво╓ю стежкою, в╕дхиляючись в╕д зла, яке перешкоджа╓ навколо. Якби кожен жив так, як хоче Бог, — св╕т був би св╕тл╕шим».
Христина ЛУШИНА, учасниця творчо╖ студ╕╖ «У Кобзарев╕й св╕тлиц╕» музею Тараса Шевченка Льв╕вського палацу мистецтв
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11621
|