"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"
#14 за 05.04.2013
ВЕЛИКИЙ СИН КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
У КРИМУ В╤ДЗНАЧИЛИ 162-Р╤ЧЧЯ ╤СМА╥ЛА ГАСПРИНСЬКОГО
Гаспринський — ╕м’я, визнане у всьому мусульманському св╕т╕, ╕ ми по праву пиша╓мося цим ╕м’ям. Св╕тла пам’ять ╤сма╖л-бея Гаспринського назавжди збережеться в наших серцях, ╕ ми готов╕ завжди схилятися перед пам’яттю ц╕╓╖ людини. Амет Озенбашли
У Криму в╕дбулися заходи до 162-р╕ччя в╕д дня народження кримськотатарського осв╕тянина, письменника, педагога, перекладача ╕ громадського д╕яча ╤сма╖ла Гаспринського. Орган╕заторами заход╕в виступили М╕н╕стерство культури АРК сп╕льно з КРУ «Кримськотатарська б╕бл╕отека ╕м. ╤. Гаспринського». Урочист╕ заходи в╕дкрилися покладанням кв╕т╕в до пам’ятника ╤сма╖лу Гаспринському. У ньому взяли участь заступник голови Ради м╕н╕стр╕в АРК — м╕н╕стр рег╕онального розвитку ╕ житлово-комунального господарства АРК Аз╕з Абдулла╓в, перший заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров, голова Пост╕йно╖ ком╕с╕╖ Верховно╖ Ради АРК з культури Серг╕й Цеков, начальник Управл╕ння анал╕зу й прогнозування д╕яльност╕ музе╖в, запов╕дник╕в ╕ б╕бл╕отек Олена Ем╕рова, перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму Володимир Дегтярьов. Також покласти кв╕ти до пам’ятника великому кримськотатарському осв╕тянину прийшли представники Державно╖ орган╕зац╕╖ «Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр». Присутн╕ вшанували пам’ятним словом великого сина кримськотатарського народу ╤сма╖ла Гаспринського. А у КРУ «Ун╕версальна наукова б╕бл╕отека» ╕мен╕ ╤. Я. Франка в╕дбулися л╕тературн╕ читання «Св╕т ╤сма╖ла Гаспринського». У рамках в╕дкриття була презентована книжково-фотодокументальна виставка «╤сма╖л Гаспринський — великий просв╕тник». В експозиц╕╖ представлен╕ матер╕али, присвячен╕ життю, творчост╕ ╕ науков╕й д╕яльност╕ автора. Експонати виставки видан╕ в р╕зн╕ роки в багатьох кра╖нах св╕ту. З╕ сво╓ю допов╕ддю п╕д назвою «Педагог╕чн╕ погляди ╕ д╕яльн╕сть ╤сма╖ла Гаспринського» виступив доктор педагог╕чних наук, професор, академ╕к М╕жнародно╖ академ╕╖ осв╕ти ╕м. Я. А. Коменського Му╓дд╕н Хайрудд╕нов. Також виступила методист КРУ «Кримськотатарська б╕бл╕отека ╕м. ╤. Гаспринського» Зарема Абдура╖мова з допов╕ддю «╤смаил бей Гаспринский ве Къырым къадынлыгъи». Зав╕дувачка сектора арх╕вних ╕ рукописних матер╕ал╕в ц╕╓╖ ж б╕бл╕отеки Мед╕не Ал╕мова презентувала електронну верс╕ю першо╖ кримськотатарсько-рос╕йсько╖ газети «Терджиман» (Перекладач). ╤сма╖л Мустафа-оглу Гаспринський народився 8 (21) березня 1851 року в сел╕ Авджикой Бахчисарайського району. В╕н здобув хорошу осв╕ту, вчився в С╕мферопол╕, Москв╕, Стамбул╕ та Париж╕. Ш╕сть рок╕в працював учителем рос╕йсько╖ мови в дек╕лькох татарських школах. У 1879 р. Гаспринський був обраний м╕ським головою Бахчисарая ╕ перебував на ц╕й посад╕ до 1883 р. Талант ╕ любов до публ╕цистики, бажання принести користь сво╓му народу привели його до газетно-видавничо╖ ╕ просв╕тницько╖ д╕яльност╕. Починаючи з 10 (23) кв╕тня 1883 р. ╕ до к╕нця свого життя, в╕н видавав газету «Терджиман» (Перекладач), що довгий час була ╓диним тюркомовним пер╕одичним виданням у Рос╕╖, а з початком XX стол╕ття — найстар╕шою мусульманською газетою у св╕т╕. Газета про╕снувала майже 35 рок╕в ╕ була закрита 23 лютого 1918 року. Через «Терджиман» ╕де╖ ╤сма╖ла Гаспринського поширювалися в Рос╕╖ (Татарстан╕, Башкортостан╕, Б╕лорус╕╖, Казахстан╕, Киргиз╕╖, Х╕в╕нському та Бухарському ханствах, Туркмен╕╖, Таджикистан╕, Азербайджан╕). Кр╕м того, газета поширювалася в Перс╕╖, Кита╖, Туреччин╕, ╢гипт╕, Болгар╕╖, Франц╕╖, Швейцар╕╖, США. У 1886 роц╕ в╕н налагодив видання рекламного додатку до газети «Терджиман» п╕д назвою «Листок оголошень». З к╕нця 1905 року Гаспринський почав видавати перший кримськотатарський журнал для ж╕нок «Алем-и-Нисван» (Св╕т ж╕нок), редактором якого була його дочка Шеф╕ка. Це була третя спроба (перш╕ дв╕ невдал╕ в╕н зробив у 1887 роц╕ — журнал «Тербие» (Виховання), а в 1891 роц╕ додаток до газети «Терджиман» — «Къадын» (Ж╕нка). У 1906 роц╕ ╤сма╖л Гаспринський дом╕гся дозволу на видання першого гумористичного журналу на р╕дн╕й мов╕ п╕д назвою «Ха-ха-ха». П╕зн╕ше в╕н створив новий тижневик — орган мусульмансько╖ фракц╕╖ Державно╖ Думи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ газету «Миллет» (Нац╕я). Творча д╕яльн╕сть Гаспринського почалася в 1887 роц╕ з видання роману «Френкистан мектюплери» (Французьк╕ листи). В основу роману-епопе╖ з умовною назвою «Молла-Аббас» лягли твори «Френкистан мектюплери», «Дар уль-Рахат мусульманлары» (Мусульмани кра╖ни Благоденствування), «Африка мектюплери» (Африканськ╕ листи), «Къадынлар улькеси» (Край ж╕нок), пов’язан╕ сюжетними л╕н╕ями ╕ головними героями. Тут художн╕й текст ма╓ б╕ограф╕чний характер, у ньому майстерно перепл╕таються ╕стор╕я, економ╕ка, пол╕тика, а також р╕зн╕ г╕потези автора стосовно розвитку сусп╕льства. Сво╓ю просв╕тницькою д╕яльн╕стю, що проходила п╕д гаслом «╢дн╕сть в мов╕, думках, робот╕», ╤сма╖л Гаспринський зробив великий внесок у справу зближення тюркських народ╕в, розвиток ╖хньо╖ нац╕онально╖ культури ╕ пол╕тично╖ самосв╕домост╕. За багатор╕чну й пл╕дну просв╕тянську та громадську д╕яльн╕сть Гаспринський був нагороджений к╕лькома орденами й медаллю. Серед них треба в╕дзначити: бухарський «Золотий орден З╕рки» (╤╤╤ ступеня) – 1893 р.; турецький «Меджидие» (IV ступеня) – 1894 р.; рос╕йська «Медаль Санкт-Петербурзького рос╕йського ╕мператорського техн╕чного товариства» (бронзова) – 1897 р.; перський «Лева та Сонця» (IV й III ступеня), останн╕й – у 1904 р. У 1910 р. французьким журналом «Pevue du monde musulman» кандидатура Гаспринського була висунена на здобуття Нобел╕всько╖ прем╕╖ св╕ту. ╤сма╖л Гаспринський помер 11 (24) вересня 1914 р. ╕ похований на територ╕╖ «Зинджырлы» медресе у Бахчисара╖.
З╕нуре ╤СМАЙЛОВА, пров╕дний методист в╕дд╕лу зв’язк╕в ДО «Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр»
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11619
|