Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩО В╤ДОМО ПРО ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З УВ'ЯЗНЕННЯ В РОС╤╥
До Укра╖ни повернулися 11 незаконно засуджених у Рос╕╖ сп╕вгромадян та 24 моряк╕в, яких Рос╕я...


МОРЯК ГРИЦЕНКО: ЯКБИ МИ СТР╤ЛЯЛИ У В╤ДПОВ╤ДЬ — НАС БИ ВЖЕ НЕ БУЛО
"Пройшов час, я роз╕брав для себе цю ситуац╕ю. Бог мене в╕в, ми зробили те що треба. Якщо було б...


╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу...


П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛИЦАР╤В НЕБА
Стр╕чка розпов╕да╓ про п’ятнадцятьох добровольц╕в батальйону «Дн╕про-1», як╕...


ЖУРНАЛ╤СТКА ВКАЗАЛА НА П╤ДСТУПН╤СТЬ ПУТ╤НА У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО «КРИМСЬКОГО СПИСКУ» ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
Рос╕я торгу╓ться за зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в, щоб Укра╖на визнала ╖х рос╕йське...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
П╤СЛЯ КРИМУ БУВ КАВКАЗ, А ЗА ЛЬВОВОМ – ПОЛЬЩА!

В╕тер мандр╕в

Олександра Волощука, мандр╕вника з Черн╕гова, я завжди радий бачити. Добре, що редакц╕ю «Кримсько╖ св╕тлиц╕» напередодн╕ дня народження газети завжди пров╕ду╓, та й у Львов╕ раз-два на р╕к бува╓. Про╖здом, звичайно, — така вже у нього мандр╕вна натура... Цього разу при╖зд черн╕г╕вця припав на р╕шучий реванш льв╕всько╖ зими. ╤ морози, ╕ сн╕гов╕ замети – все було. Тому Олександр зам╕сть того, щоб прибути на дев’яту вечора (як об╕цяв), подзвонив у двер╕ лише... о друг╕й ноч╕. Виявля╓ться, перед Львовом на трас╕ були страшенн╕ «корки», та й до мо╓╖ осел╕ чотири к╕лометри довелося йти н╕чним Львовом п╕шки. ╤ не по розчищеному тротуару, а вузенькими стежками, бо дв╕рники тод╕ явно здалися, кап╕тулювали перед натиском стих╕╖... Нарешт╕ рят╕вний льв╕вський корпункт! Сашко скида╓ важкий рюкзак (я ще й пожартував, що у чеченських бойовик╕в рюкзаки, однозначно, легш╕), просить гарячого чаю ╕ ледве доходить до л╕жка. Зате наступного ранку прокида╓ться бадьорим ╕ св╕жим — як н╕чого й не було! Виявля╓ться, сьогодн╕ ж ╖де до Польщ╕! Прошу розпов╕сти, де ж в╕н побував ╕ що побачив п╕сля нашого з ним прощання в С╕мферопол╕ наприк╕нц╕ грудня 2012 року.

— За традиц╕╓ю я зустр╕в Новий р╕к на Мангуп╕, — каже мандр╕вник. – А пот╕м по╖хав у Перевальне до шанованого укра╖нською громадою священика отця ╤вана. Посп╕лкувався з ним добре, ми разом з ним побували у сел╕ Мраморному, де в╕н буду╓ другий храм разом ╕з сином. Пот╕м через Керченську протоку я потрапив на Кубань ╕ зустр╕в Р╕здво сред брат╕в-укра╖нц╕в станиц╕ Лен╕нградсько╖. Ран╕ше вона, до реч╕, називалася Уманською. ╤ станичники дуже хот╕ли повернути стару назву, але... бояться звинувачень у сепаратизм╕. Зрозум╕ло, що м╕сцева влада поставилася б до тако╖ «укра╖н╕зац╕╖» негативно. Не т╕ зараз тенденц╕╖ в пут╕нськ╕й Рос╕╖...
— П╕сля Кубан╕ був Кавказ?
— Так, Кабардино-Балкар╕я, точн╕ше, головне балкарське м╕сто Тирниауз. Там я зупинився у священика отця Андр╕я Василь╓ва, настоятеля православного храму Святого Георг╕я. В травн╕ 2011 року фанатик-ваххаб╕т убив попереднього настоятеля цього храму отця ╤горя Роз╕на. Того ж дня пономар Андр╕й Василь╓в дав соб╕ клятву, що зам╕нить уб╕╓нного отця ╤горя. Пот╕м його постригли у монахи, в╕н зак╕нчив Ставропольську сем╕нар╕ю ╕ вже дванадцять рок╕в очолю╓ православний храм Святого Георг╕я, взявши соб╕ духовне ╕м’я свого попередника. До реч╕, у 2011 роц╕ ми разом з отцем ╤горем робили сходження на Ельбрус... Тод╕ ж в╕н запропонував мен╕ взяти участь у п╕дготовч╕й робот╕ до зйомок документального ф╕льму про монахиню Анну ╤говську.
— А хто це? Можна трохи детальн╕ше розпов╕сти?
— Анна ╤говська народилася в 1907 роц╕, пережила блокаду Лен╕нграда, пот╕м була евакуйована на п╕вн╕ч Омсько╖ област╕. А вже там отримала в╕с╕м рок╕в табор╕в за статтею 58 ч. 10 (антирадянська пропаганда й аг╕тац╕я). Очевидно, розпов╕дала людям про християнство, а хтось «стуконув», допов╕в органам. Табори вона в╕дбувала в Якут╕╖ на л╕соповал╕. Рос╕йська православна церква ц╕ну╓ ╖╖ як «нову спов╕дницю», до того ж вона залишила п╕сля себе 16 зошит╕в спогад╕в. Сама вона назвала цю доб╕рку «Генеральною спов╕ддю». У не╖ була чудова пам’ять, ╕ вона пам’ятала себе з раннього дитинства, саме тод╕ ж вона ╕ стала в╕руючою. Детально опису╓ вс╕ сво╖ понев╕ряння в таборах. Пот╕м вона переселилася в Казахстан, щоб бути ближче до преподобного Севаст╕яна Карагандинського (м╕сцевого святого, який заснував ж╕ночий монастир у Караганд╕), там вона жила до само╖ смерт╕, тобто з 1955 до 1994 року. Про не╖ мало хто знав, але завдяки тому, що залишила п╕сля себе спогади, тепер про не╖ знають багато людей. Мо╖м завданням було по╖здити по м╕сцях, де вона перебувала, ╕ розшукати людей, як╕ ╖╖ знали особисто.
— ╤ це вдалося?
— У с╕чн╕ я побував у м╕ст╕ Тар╕ на п╕вноч╕ Омсько╖ област╕, пот╕м про╖хав ще дал╕ на п╕вн╕ч, туди, де вже справжня тайга ╕ де стояли морози м╕нус 35 градус╕в за Цельс╕╓м. Там Анна ╤говська жила в 1942-1944 роках. ╤ таки знайшов одну людину, яка ╖╖ пам’ята╓, – це старенький д╕дусь Семен Степанович Ярта╓в, який в роки в╕йни був ╕ще хлопчиком. Я побачив т╕ м╕сця ╕ храми, як╕ вона опису╓ у сво╖х спогадах. Пот╕м по╖хав у Караганду ╕ там знайшов уже б╕льше людей, як╕ пам’ятають монахиню. Це серйозна пошукова робота, яку я дуже люблю. ╤ вона чудово по╓дну╓ться з подорожами.
— Олександре, а де зараз перебувають Серг╕й ╕ Валя Новикови, з якими я познайомився завдяки тоб╕ ╕ про яких писав у статт╕ «В╕дкриття Чечн╕» («КС» в╕д 22 лютого 2013 року)? Куди вони по╖хали п╕сля Львова?
— Знаю, що побували в Ки╓в╕, тод╕ по╖хали додому в П╕дмосков’я. Пот╕м вони вилет╕ли до Киргиз╕╖, дал╕ автостопом до Таджикистану. Зв╕дти планують ╖хати в Афган╕стан...
— Страху перед мусульманами кра╖ни, яка не так давно воювала з СРСР, у них нема╓?
— Страх перед мусульманами ╓ лише у людей, як╕ звикли в╕рити телев╕зору. А Серг╕й ╕ Валя надто багато подорожували, багато знають ╕ мають власну точку зору щодо агресивност╕ мусульман.
— А як╕ у тебе плани на найближчий м╕сяць?
— Мандр╕вка в Польщу! Задумав я цю подорож ще минулого року. Оск╕льки ще н╕коли не був у ц╕й кра╖н╕, то мен╕ буде дуже ц╕каво побачити р╕зн╕ м╕ста ╕ рег╕они. До того ж хочу ознайомитися з життям м╕сцевого укра╖нства. У мене домовлен╕сть з УВКР (Укра╖нська Всесв╕тня Координац╕йна Рада – С. Л.) про те, що по ходу мандр╕вки я буду в╕дсилати подорожн╕ матер╕али: де ╕ з ким сп╕лкувався, що бачив... Хочу побувати у Перемишл╕, Варшав╕, Гданську... Везу з собою багато укра╖нських книжок, тому й рюкзак такий важкий! Повертатися назад буду також через Льв╕в ╕ вже тод╕ зможу розпов╕сти про Польщу дуже й дуже багато.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11613

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков