Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
ЩО СКАЗАЛО Б «В╤РМЕНСЬКЕ РАД╤О» ПРО СЬОГОДЕННЯ УКРА╥НИ?

Ми ╓сть народ!

У т╕ часи, коли ми вс╕ жили ╓диною ╕, здавалося, дружною с╕м’╓ю народ╕в СРСР, коли не дивилися ток-шоу «Шустер-лайф», а улюбленою програмою на телебаченн╕ був «Голубой огонек», засобом висловлювання пол╕тичних уподобань служили анекдоти, як╕ поширювалися, наприклад, п╕д всесоюзно в╕домою рубрикою «Армянское радио». Тим, хто старший, нагадаю, а нин╕шн╕й молод╕ наведу один з таких анекдотичних коментар╕в. Отже: «Гуляють по Ки╓ву батько ╕з сином (представники одн╕╓╖ з нац╕ональних меншин, яким так комфортно нин╕ в Укра╖н╕). Д╕йшовши до пам’ятника Богдану Хмельницькому, малий хлопчик запиту╓ тата:
— Папа, а кто это?
— Украинский царь.
— А что это у него в руке?
— Булава. Символ власти.
— А что показывает он этой властью?
— Он показывает, чтобы украинцы уходили туда, а мы оставались здесь»...
Ток-шоу Сав╕ка Шустера минуло╖ п’ятниц╕, 29 березня, де предметом обговорення в телееф╕р╕ були м╕жнац╕ональн╕ стосунки, можна вважати продовженням цього анекдоту — етн╕чним укра╖нцям н╕чого не залиша╓ться, як покидати свою Батьк╕вщину ╕ ╖хати св╕т за оч╕ шукати кращо╖ дол╕, якщо не хочуть перетворитися в безправну б╕олог╕чну масу на р╕дн╕й земл╕.
До того ж, приклад╕в, як укра╖нц╕ ставали усп╕шними за межами В╕тчизни, безл╕ч. Це ╕ талановита сп╕вачка Кв╕тка Ц╕сик, ф╕льм про яку пооб╕цяв показати в наступн╕й передач╕ Сав╕к Шустер; ╕ п╕дпри╓мець Петро Яцик — поборник ╕ меценат справи розвитку укра╖нсько╖ мови у св╕т╕; ╕ радник президента США у справах нац╕онально╖ пол╕тики в галуз╕ науки ╕ техн╕ки, професор Гарвардського ун╕верситету, д╕йсний член Американсько╖ нац╕онально╖ академ╕╖ наук, ╖╖ в╕це-президент, член Американського ком╕тету нац╕онально╖ оборони в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, один з автор╕в атомно╖ бомби (а пот╕м ╖╖ запеклий ворог), укра╖нець-киянин Георг╕й (Джордж) К╕стяк╕вський. На його рахунку було п╕вдюжини докторських ступен╕в, присуджених в ╢вроп╕ й Америц╕. Дюжина нагород — в╕д президентсько╖ медал╕ Свободи до ордена Франкл╕на, престижна прем╕я за в╕дкриття в галуз╕ ф╕зично╖ х╕м╕╖ ╕ т. д.
╤ не лише за океаном, а й там, куди вказу╓ булавою Богдан Хмельницький, укра╖нц╕ були вельми бажаними, нав╕ть проголошен╕ братами. Щоправда, отримали пот╕м газ за найвищою в св╕т╕ ц╕ною — оце така «плата» за ╕нтелект ╕ робочу силу, яка задарма 300 рок╕в пливла з Укра╖ни на терени Рос╕╖!
Так видатний укра╖нський вчений, письменник, пол╕тичний д╕яч, ректор Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Феофан Прокопович на запрошення Петра ╤ ви╖хав до Петербурга, де очолив Рос╕йську православну церкву, став радником ╕ активним прихильником реформ царя. Випускник Ки╖вського колег╕уму Симеон Полоцький заснував у Москв╕ Слов’яно-греко-латинське училище, де п╕зн╕ше вчився М. В. Ломоносов, а видатний представник укра╖нсько╖ науки XVII ст. С. Яворський став у 1697 роц╕ проректором Слов’яно-греко-латинсько╖ академ╕╖ ╕ допомагав царю Петру ╤ в проведенн╕ загальноосв╕тн╕х та церковних реформ. З в╕дкриттям Петербурзько╖ академ╕╖ наук (1725 р.) ╕ Московського ун╕верситету (1755 р.) туди пере╖хало немало викладач╕в ╕ студент╕в з Укра╖ни.
Не буду зупинятися на тому, ск╕льки укра╖нськими руками переорано ╕ полито потом земель Кубан╕, Сиб╕ру, Далекого Сходу, Казахстану, Канади, Бразил╕╖, Аргентини та далеко╖ Австрал╕╖, осво╓но нафтових та газових родовищ Тюмен╕ та Уренгою. Нагадаю лише, що укра╖нець Олександр Безбородько об╕ймав посаду канцлера Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, й тепер серед управл╕нц╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ╓ люди з укра╖нськими пр╕звищами. Як бачимо, чужинц╕ не цураються наших ╕ не вважають ╖х обмеженими та тупими! Лише в Укра╖н╕, наш╕й неньц╕, бути етн╕чним укра╖нцем (75-78 в╕дсотк╕в нац╕╖!), захищати права свого народу на участь в ус╕х сферах державного управл╕ння вважа╓ться розпалюванням нац╕онально╖ ворожнеч╕, що неминуче призведе до розвалу соборно╖ держави. Якщо протягом всього пер╕оду незалежност╕ Укра╖ни так ╕ не знайшли порозум╕ння та компром╕су, то щоб з нами, укра╖нцями, не сталося так, як з ╓гиптянами, як╕ втратили свою мову ╕ стародавню культуру, про яку тепер нагадують лише п╕рам╕ди, можливо, варто п╕ти «н╕мецьким» шляхом: одна нац╕я — дв╕ держави (Федеративна Республ╕ка Н╕меччини ╕ Австр╕я), або Чех╕╖ ╕ Словаччини та залишитися укра╖нською хоча б т╕й частин╕ Укра╖ни, яка не сприйняла Закону про рег╕ональн╕ мови, нав’язаного держав╕ К╕валовим-Колесн╕ченком-Чечетовим? Правда, якщо з цим погодяться укра╖нц╕, що проживають в тих дев’яти областях, де тр╕умфально проголошено рос╕йську мову рег╕ональною. ╤ кримськ╕ татари, державницька позиц╕я яких ╓ досить визначальною при вир╕шенн╕ цього питання в Криму.
Агрес╕ю, яку вихлюпнули на ток-шоу «Шустер-лайф» представники антиукра╖нських пол╕тичних сил на ВО «Свобода», пор╕внюючи ╖хню ╕деолог╕ю з фашистською та Г╕тлером, — не що ╕нше, як укра╖ноненависництво тих, хто дорвався до ситого владного корита ╕ не бажа╓ його позбутися. Повед╕нку ж депутата Анатол╕я Степановича Гриценка вважаю кон’юнктурною, що вже не раз принесло б╕ду Укра╖нськ╕й незалежн╕й держав╕. Саме в╕н п╕сля зв╕льнення з посади м╕н╕стра оборони був одним з перших, хто розпочав кидати кам╕ння в президента Ющенка. А короля робить свита! У нас же, виходить, ╕ робити-вибирати нема з кого, бо нищили наш народ протягом б╕льш як 700 рок╕в бездержавност╕, особливо в пер╕од полон╕зац╕╖ та русиф╕кац╕╖, п╕д час селянсько-козацьких повстань ╕ нац╕онально-визвольно╖ в╕йни 1648-1654 рр., трьох революц╕й ╕ громадянських во╓н, колектив╕зац╕й та голодомор╕в, пол╕тичних репрес╕й ╕ виснажливих роб╕т з╕ спорудження канал╕в, в╕йськових фортець, столичних м╕ст. Гулаги ╕ висилки, ви╖зд за кордон кращих ╕з кращих, Перша св╕това ╕ Велика В╕тчизняна в╕йни призвели до винищення нац╕онально╖ ел╕ти. Сьогодн╕ нема╓ у нас особистостей р╕вня Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, ╤вана С╕рка, Тараса Шевченка та ╕нших сильних, вольових, як╕ могли б об’╓днати нац╕ю ╕ повести ╖╖ до звитяжних перемог. Нема╓ готових, досв╕дчених державних управл╕нц╕в, бо укра╖нц╕в не допускають до влади у сво╖й держав╕. А кадри вир╕шують все, як сказав один з╕ «св╕точ╕в». ╥х потр╕бно плекати, вчити служити сво╓му народов╕. Адже там, де п╕сля розвалу радянсько╖ ╕мпер╕╖ до влади прийшли нац╕онально-патр╕отичн╕ сили, яким дорога своя р╕дна земля, св╕й народ (а це кра╖ни Прибалтики, Польща, Чех╕я, Словаччина, Угорщина та ╕нш╕), справи набагато кращ╕ в╕д наших.
Нам вельми браку╓ укра╖нського нац╕онального патр╕отизму, який властивий нашим найближчим сус╕дам. Горд╕сть за свою кра╖ну, повага до державних символ╕в Укра╖ни у наших громадян не вихован╕ з╕ шк╕льно╖ парти через розбрат у пол╕тичних силах кра╖ни, вихолощення з╕ шк╕льного курсу ╕стор╕╖ Укра╖ни тем високого патр╕отичного звучання, в╕домостей про видатних ╕сторичних постатей, славн╕ под╕╖, на як╕ був здатний укра╖нський народ, вшанування пам’ят╕ сво╖х ген╕╖в на державному р╕вн╕. Пор╕вняймо хоча б, як шанують Фредер╕ка Шопена у Польщ╕ та основоположника укра╖нсько╖ оперно╖ музики Семена Гулака-Артемовського у наш╕й держав╕...
Нам пост╕йно втовкмачують в голови на р╕зних р╕внях, що ми, укра╖нц╕, меншоварт╕сн╕, н╕ на що не здатн╕, особливо на управл╕ння державою чи командування арм╕╓ю ╕ флотом. А м╕ж тим одним ╕з командуючих геро╖чною обороною Порт-Артура був укра╖нець-киянин, генерал арм╕╖ Роман Кондратенко. Як пише в роман╕ «Порт-Артур» письменник О. Степанов, маленька Машенька просила батька перед в╕д’╖здом його на в╕йну привезти ╖й усур╕йського ведмедика. Не судилося, генерал Кондратенко загинув п╕д час рос╕йсько-японсько╖ в╕йни 1904-1905 рр., захищаючи рос╕йську цитадель на Тихому океан╕. (До слова, Мар╕я Роман╕вна Кондратенко, рятуючись в╕д голоду, з╕ зруйнованого в╕йною Ки╓ва добралася за 145 км до Чернях╕всько╖ середньо╖ школи, що на Житомирщин╕, була там мо╓ю вчителькою музики та сп╕в╕в). А наймолодший командуючий фронтом Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, дв╕ч╕ герой Радянського Союзу ╤ван Данилович Черняховський, укра╖нець, уродженець Уман╕, що на Черкащин╕, загинув у Кен╕гсберз╕. Останню крапку в дн╕ ц╕╓╖ св╕тово╖ б╕йн╕ поставили танков╕ в╕йська п╕д командуванням генерал╕в-укра╖нц╕в Рибалка ╕ Лелюшенка.
Повернемося до ток-шоу «Шустер-лайф». Вважаю, що це не легковажний ╕ дотепний анекдот з сер╕╖ «В╕рменського рад╕о» ╕ не м╕сце гармон╕зац╕╖ м╕жнац╕ональних в╕дносин, а потужний сучасний важ╕ль ман╕пуляц╕╖ св╕дом╕стю громадян Укра╖ни. Учасники цього д╕йства 29 березня, а це добре ╕ сумно в╕дом╕ укра╖нцям Вадим Колесн╕ченко, ╤нна Богословська, Олександр Голуб та п╕дтягнута «важка артилер╕я» (так важко було на це дивитися...) з Харкова в особ╕ мера Геннад╕я Кернеса, який не давав н╕кому з укра╖нц╕в сказати й слова, а також специф╕чно п╕д╕бран╕ «незалежн╕» оц╕нювач╕ сотворили в студ╕╖ те, що хот╕ли, — вогнище розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, хоча зовн╕ пан Сав╕к н╕би й стримував жовчну агрес╕ю укра╖ноненависник╕в. Тому об╕цяна демонстрац╕я цього тижня ф╕льму в знак св╕тло╖ пам’ят╕ нашо╖ улюблено╖ американсько╖ сп╕вачки укра╖нського походження Кв╕тки Ц╕сик у день ╖╖ народження не може служити спокутою сод╕яного паном Шустером. Особливо, якщо згадати ще один проект з його участю в ток-шоу «Свобода» — про 100 видатних укра╖нц╕в, коли п╕сля п╕дбиття п╕дсумк╕в рейтингу кожного укра╖нця ╕з сотн╕ ╕ визначенням його м╕сця в ╕стор╕╖ нашого народу шляхом ман╕пуляц╕й п╕д час останн╕х дн╕в голосування в╕дсунули з перших м╕сць Тараса Шевченка ╕ Степана Бандеру, чим принизили кор╕нний народ ц╕╓╖ земл╕, поставивши на перше м╕сце потомка Рюрикович╕в князя Ярослава Мудрого та рос╕янина Миколу Амосова. Не заперечую, що останн╕й — видатна ╕ дуже шанована укра╖нцями, зокрема ╕ мною, особист╕сть, але...
До слова, щоб не звинуватили мене, бува, в русофоб╕╖, пов╕домляю, що я — дочка рос╕янина, потомственого тульського роб╕тника Чекал╕на ╤вана Миколайовича. ╤ погоджуюся з╕ сказаним у програм╕ С. Шустера, що нац╕ональн╕сть кожна людина визнача╓ соб╕ сама, як вона себе внутр╕шньо в╕дчува╓. На п╕дтвердження цього я продемонструвала в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╓дину спадщину, що д╕сталася мен╕ в╕д батька, — домову книгу (сам д╕м д╕стався чужим людям), заповнену його рукою, де сини записан╕ за нац╕ональн╕стю рос╕янами, а дочки по матер╕ — укра╖нками.
А батько м╕й був ╕нтернац╕онал╕стом. Його найближчим товаришем по робот╕ став Еля Розенберг, ╓врей, якому в╕н посилав виклик для повернення на малу батьк╕вщину з м╕сць евакуац╕╖. Мо╖ми шк╕льними та студентськими друзями були ╓вре╖, а нин╕ найближчою приятелькою по дому ╓ сус╕дка-╓врейка, теж вчителька. У мо╓му р╕дному м╕ст╕ була ╓врейська школа, пот╕м н╕мецька, а п╕сля в╕йни — рос╕йська...
Але не розум╕ю, чому озвучення в телееф╕р╕ запиту члена ВО «Свобода» до Голови Верховно╖ Ради Укра╖ни стосовно нац╕онально╖ приналежност╕ депутат╕в Верховно╖ Ради Укра╖ни (не вбачаю в цьому жодного крим╕налу!) викликало такий аж╕отаж. Те, як проходила п╕сля цього телеекзекуц╕я над укра╖нцем Андр╕╓м Мохником, який в╕дважився прийти на судилище, нагадувало церковний суд-╕нкв╕зиц╕ю над Яном Гусом, котрий на початку XVI ст. захищав ╕нтереси чех╕в в╕д засилля н╕мц╕в ╕ католицько╖ церкви. Боже праведний, як багато сп╕льного з нашим укра╖нським сьогоденням! Ян Гус виступав на захист чесько╖ мови. Доказував, що богослуж╕ння повинне в╕дбуватися р╕дною мовою, а не латиною, а також що чехи у сво╖й кра╖н╕ мають бути попереду, а не позаду. Допити та р╕шення Констанцського Собору, спалення на вогнищ╕ пропов╕дника нац╕онально╖ г╕дност╕ та справедливост╕ для свого народу Яна Гуса породило в╕дом╕ вс╕м, хто вчився в школ╕, гуситськ╕ в╕йни.
Уяв╕мо соб╕ на мить, що повернулося середньов╕ччя з церковною ╕нкв╕зиц╕╓ю, за злочини яко╖ в наш час вибачався свят╕йший Папа Римський ╤оанн Павло ╤╤. «Свобод╕вця» Андр╕я Мохника чекало б аутодафе, ╕ т╕, хто звинувачував його ╕ всю «Свободу» в фашизм╕, а це, нагадаю ще раз, О. Голуб, ╤. Богословська, В. Колесн╕ченко, Г. Кернес (останн╕й ╕ без реставрац╕╖ ╕нкв╕зиц╕╖ загрожу╓ вс╕м, хто проти спов╕дувано╖ ним ╕деолог╕╖ ╕ уподобань, поламати ноги й руки) — вони вс╕ разом обов’язково були б серед тих, хто розпалював би вогнище п╕д ╓ретиком, ╕ радо п╕дкидали б др╕вець у вогонь — ви ж бачили ╖хн╕ обличчя того вечора на ток-шоу!
Тому, пане Шустере, не бер╕ть гр╕х на душу, не доводьте людей до стану афекту чи серцевого нападу (здогадуюся, що пережили в той веч╕р Андр╕й Мохник та депутат в╕д Ки╓ва Андр╕й ╤лл╓нко), а телеглядач╕в — до стресу та безсонних ночей! Не ман╕пулюйте св╕дом╕стю укра╖нц╕в, не розпалюйте нац╕ональну ворожнечу м╕ж людьми в наш╕й мирн╕й терпляч╕й Укра╖н╕!
А пол╕тики зам╕сть затишних комфортних телестуд╕й нехай краще ╕дуть в╕дробляти св╕й добротний прив╕лейований «хл╕б» до людей на майдани, на розграбован╕ заводи ╕ занедбан╕ с╕льськ╕ господарства ╕ там доказують, як вони вс╕х нас «люблять» ╕ «п╕клуються» про наш добробут. Нам же, громадянам Укра╖ни, поверн╕ть якщо не хл╕б, то хоча б спок╕й. Набридла вже ця гризня на телеекран╕! Поверн╕ть улюблену програму «Голубий вогник», який «св╕тив» конструктивно ╕ духовно, запрос╕ть на нього ╕з тих 100 видатних укра╖нц╕в не пол╕тик╕в, а людей, як╕ створили щось вагоме, матер╕ально в╕дчутне для нашого блага ╕ св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. Запрос╕ть тих, за ким ми скучили: Майю Пл╕сецьку, Йосипа Кобзона, Аллу Пугачову, Василя З╕нкевича, Н╕ну Матв╕╓нко, Над╕ю Бабк╕ну та ╕нших видатних з╕рок мистецтва р╕зних нац╕ональностей. Зроб╕ть щось г╕дне, як це зробили казахи в пам’ять про Мусл╕ма Магома╓ва, а ви так само покаж╕ть Л╕д╕ю Русланову, Анатол╕я Солов’яненка, Клавд╕ю Шульженко, ╢вген╕ю М╕рошниченко, Назар╕я Яремчука, Валентину Толкунову, Ра╖су Кириченко. Нам потр╕бне телебачення для створення позитивних емоц╕й, а не для того, щоб не спати ночами! Та поверн╕ть хоча б те «В╕рменське рад╕о», якщо на щось сво╓ не здатн╕!
А я разом з однодумцями-укра╖нцями в╕рю, що Укра╖на, болюча рана ╢вропи протягом ус╕х попередн╕х семи стол╕ть, з Божою допомогою сформу╓ться-таки як нац╕ональна держава за ╓вропейським зразком ╕ буде частиною дружно╖ с╕м’╖ ╓вропейських народ╕в. А на сво╖х теренах, сво╖й р╕дн╕й, Богом дан╕й земл╕, укра╖нц╕ будуть жити в мир╕ ╕ злагод╕ з ус╕ма нац╕ональними меншинами, разом творити добро для вс╕х сущих та примножувати славу Укра╖ни.
...╤ на завершення — якщо вже з «В╕рменського рад╕о» почала, ним же хочу й зак╕нчити:
«У квартир╕ одного з укра╖нських владоможц╕в пролунав телефонний дзв╕нок.
— Вам кого? — ц╕кавиться дружина.
— А можна Петра, — запиту╓ ж╕ночий голос (╕м’я — на ваш розсуд — авт.).
— А ви хто? — пита╓ дружина.
— Однокласниця.
— ... ти, а не однокласниця! Петро ж у школу не ходив!»
...То зв╕дки ж, йому, б╕долас╕, знати про Яна Гуса ╕ гуситськ╕ в╕йни, як╕, не приведи Боже, за такого життя можуть перекинутися на Укра╖ну?

Валентина ЧЕКАЛ╤НА,
в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни, кавалер ордена княгин╕ Ольги
м. С╕мферополь

УКРА╥НО, ВСТАВАЙ!
Фотоетюд В. Качули


ТИМ ЧАСОМ...

ПОС╤╢Ш ЗНЕВАГУ — ПОЖНЕШ БОЙКОТ!

Представники укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, як╕ створили ╕н╕ц╕ативну групу «Першого грудня», вважають, що укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р, який нехту╓ правами ╕ потребами людей, повинен готуватися до неминучого зворотного бойкоту людей. Про це йдеться у передан╕й УН╤АН заяв╕ ╤н╕ц╕ативно╖ групи «Першого грудня», яку п╕дписали В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, кардинал Любомир Гузар, ╤ван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, ╢вген Сверстюк, Вадим Скурат╕вський та ╤гор Юхновський.
«Три ознаки нин╕шньо╖ доби в Укра╖н╕ — в╕дчутне обмеження свободи слова, деукра╖н╕зац╕я масового ╕нформац╕йного продукту ╕ не менш упевнене поширення його внутр╕шньо╖ порожнеч╕», — йдеться у заяв╕.
Також в╕дзнача╓ться, що «укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р перебува╓ у духовн╕й ╕ смислов╕й криз╕», а журнал╕стська сп╕льнота перебува╓ у складних профес╕йних ╕ моральних умовах.
Автори заяви наголошують, що «╕нформац╕йний прост╕р, який нехту╓ права, г╕дн╕сть, культурн╕ смаки, духовн╕ потреби ╕ саме життя сусп╕льства, повинен готуватися до неминучого зворотного бойкоту людей».
Вони також нагадали пол╕тикам та власникам найб╕льших укра╖нських мед╕а про «виняткову сусп╕льну ╕ нац╕ональну в╕дпов╕дальн╕сть» та про те, що великий кап╕тал «може стати партнером сусп╕льства, якщо тверезо усв╕домить увесь масштаб збитк╕в в╕д власного страху перед владою».
«Пам’ятайте, що втрата свободи слова ╕ нац╕онального сенсу ╕нформац╕йного простору завжди призводить до втрати ╕ великого нац╕онального кап╕талу. У ваших силах — реал╕зувати на практиц╕ поняття моральних обов’язк╕в перед людьми ╕ кра╖ною», — п╕дкреслю╓ться в заяв╕. Кр╕м того, група «Першого грудня» висловлю╓ п╕дтримку журнал╕стам, як╕ дають приклади особисто╖ громадянсько╖ позиц╕╖ усьому сусп╕льству.
«Ми зверта╓мося до укра╖нських журнал╕ст╕в, ╖хн╕х творчих ╕ профес╕йних сп╕лок та об’╓днань стати ╕н╕ц╕аторами широко╖ загальнонац╕онально╖ зустр╕ч╕ за участ╕ громадських актив╕ст╕в та орган╕зац╕й, аби, можливо, вперше за останн╕ роки обговорити стан ╕нформац╕йного життя кра╖ни ╕ сп╕льн╕ найнагальн╕ш╕ д╕╖», — наголошують вони.
Також автори заяви закликали громадськ╕сть розпочати системну кампан╕ю для створення в Укра╖н╕ незалежного сусп╕льного мовлення та схвалення необх╕дного нац╕онального законодавства.
«Масштабна д╕я людей з вимогою створення сусп╕льного мовлення з необх╕дним широким громадським контролем може виявитися ключем до зм╕ни становища. Без нашо╖ сп╕льно╖ вол╕ ця мета н╕коли не стане досяжною», — переконан╕ вони.
Учасники «Першого грудня» також закликають укра╖нськ╕ ╕нтелектуальн╕ середовища, редакц╕╖ ╕ колективи часопис╕в та електронних мед╕а, книгарн╕ та книжков╕ форуми, театральн╕ ╕ мистецьк╕ об’╓днання, осв╕тян, науковц╕в, письменник╕в ╕ кожного, хто усв╕домлю╓ важлив╕сть думки та моральних ц╕нностей, розпочати формування «розумного простору» — альтернативного нин╕шньому ╕нформац╕йному простору, неформального, але в╕зуально виразного руху, об’╓днаного на ╓диних принципах.
* * *
╤н╕ц╕ативна група «Першого грудня» створена в 20-ту р╕чницю референдуму. До складу групи входять ч╕льн╕ представники нац╕онально╖ ╕нтел╕генц╕╖.
╤н╕ц╕ативна група «Першого грудня» вбача╓ сво╓ю м╕с╕╓ю встановлення в кра╖н╕ правил гри, як╕ базуватимуться на загальнолюдських ц╕нностях ╕ як╕ сьогодн╕ ╓ затребуваними укра╖нським сусп╕льством.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11603

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков