Версiя для друку Обговорити в форумi

Урок літератури рідного краю в 5-му класі

ТЕМА: "Любов до рідного краю, України в творчості поета Василя Латанського".
МЕТА - ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета В. Г. Латанського. Вчити виразно читати вірші, аналізувати. Виховувати почуття любові до рідного краю, рідного слова.
ОБЛАДНАННЯ: учнівські ілюстрації до віршів, книги В. Г. Латанський "Ужинок", "Які очі - такий світ", "Де взялась Ведмідь-гора?" та стаття "Василь Латанський - поет від Бога" Данила Кононенка.

ХІД УРОКУ

Вчитель. Сьогодні незвичайний урок. До нас завітав у гості вчитель-поет В. Г. Латанський. Отож будемо подорожувати сторінками його книг, вести мову про його вірші, в яких тепла синівська любов до України, рідного слова, до батьків.
Учні розповідають про життєвий шлях В. Г. Латанського, читають уривки з його автобіографічних віршів "Отам, де Тікича роздолля...", "Сестрі Тані", "І знову рясна калина".
Учень. Благословенна Черкащина, багата щедрими людьми, талантами, напрочуд дивовижною природою. Саме тут, у селі Луківка, в сім'ї хлібо-робів народився Василь Григорович Латанський.
Отам, де Тікича роздолля,
Мої думки, мої сліди
І хліборобська світла доля
Зі степом вічно молодим.
Учениця. Сільська школа, голодне повоєнне дитинство... Любов до рідного краю, села Луківки, річки Тікич, до односельців надихає школяра на літературну творчість. Вже з 6-го класу Василько - юнкор газет "Зірка", "Пионерская правда". Його вчителі - відомі поети Марія Пригара та Микола Гірник.
Учень. У 1960 році Василь Григорович вступає до Львівського університету імені Івана Франка. А після закінчення приїздить у селище Совєтське, згодом - у Прудівську середню школу працювати директором і вчителем-україністом.
Учениця. У Василя Григоровича щаслива доля: він - відмінник освіти України, член Спілки журналістів і член Національної Спілки письменників України.
Учень. В. Г. Латанський - автор книг "Ужинок", "Які очі - такий світ", "Де взялась Ведмідь-гора?".
Вчитель (читає вірші "Україна" і
"А Тікич плине  собі, плине..."):
Знаєш ти,
Що таке
Україна?
Україна - це гай солов'їний,
Це твоя у садочку хата,
На пісні і казки багата.
Україна - це тато й ненька,
Це безсмертне
слово Шевченка,
Це божественно рідна мова,
Сонцесяйна і веселкова.
Україна - це волі голос,
Синє небо і спілий колос.
* * *
А Тікич плине собі, плине
У надвечір'я чарівне...
Уже я гість у цій долині,
Що не забула ще мене.
Іскряться хвилі прихололі,
Доріжки місячної гра...
І я шепочу: "Доле, доле,
Не дай забути отчий край!"
Запитання до учнів:
- Що означає для поета слово "Батьківщина"?
Учень. "Це - гай солов'їний, хата в садочку, тато й ненька", "безсмертне слово Шевченка", "божественно рідна мова", "це волі голос", "синє небо, спілий колос".
Вчитель. Які почуття тут висловлені?
Учень. Почуття любові до отчого дому, рідного краю.
Вчитель. Знайдіть епітети у вірші.
Учениця. "Надвечір'я чарівне", "безсмертне слово", а в переносному значенні вживається: "калина вигляда". Вони надають поезії "Україна" художньої краси. Тому мова вірша чарівна, багата.
Вчитель. Скажіть, які рядки у вірші римуються, що таке рима, чим прозова мова відрізняється від поетичної?
Учні. Рима - це співзвучне закінчення рядків. Наприклад, голос - колос, хата - багата, мова - веселкова. "Україна" - це поезія, тому що звучить ритмічно, а прозова мова схожа на розмовну.
Вчитель. А які символи України у віршах?
Учні. Верба, калина, синє небо, спілий колос.
Вчитель. Отже, вірші "Україна", "А Тікич плине собі, плине..." навчають нас любити отчий дім, рідну мову, Україну, її символи-обереги.
Учень (читає вірш "День незалежності"):
Питаю діда: чи було,
Щоб так на вулицях цвіло
І синьо-жовті прапори
Махали крилами згори?
І каже дід: "Таке було!
Тоді снігами замело
Стежки, дороги і хати,
Що ні проїхать, ні пройти.
То вісімнадцятий був рік.
Мороз нам руки пік і сік,
Та ми раділи: Україна
На волі квітла, мов калина.
Недовго квітла... Чужаки
Їй обламали цвіт, гілки,
А нас швиденько - на коліна.
Затихла мова солов'їна...
Та берегли ми до пори
Жовто-блакитні прапори,
Щоб наша ненька Україна
Довічно квітла, мов калина!"
Вчитель. Який настрій вірша?
Учень. Урочистий, святковий.
Вчитель. А де тут порівняння? Що це за художній образ?
Учениця. "Україна довічно квітла, мов калина".
Вчитель. Яке найбільше свято в українців?
Учень. День незалежності - 24 серпня, його святкує весь український народ. Цього дня Україна проголосила себе незалежною державою.
Вчитель. Поет  радіє, що Україна незалежна, висловлює бажання, щоб вона "довічно квітла, мов калина!".
Учень (читає вірш "До рідної мови"):
Верни до мене, материнська мово
З далекого черкаського села,
Де чорнобривці квітнуть чорноброво
І стежечка на Тікич повела!
Нехай у серці заструмує слово,
Те, від якого мамине тепло.
Хай будить пам'ять пісня веселкова, -
Без неї нас на світі б не було!

Приходь до мене в радості і будні!
Молю, благаю в снах і наяву.
Верни! І проклени, коли забуду,
Чий син, з якого кореня живу!
Вчитель. Що означає для ліричного героя рідна мова?
Учень. Він любить мову, в ній - "мамине тепло", "чорнобривці квітнуть чорноброво", кличе свою мову з "далекого черкаського села".
Вчитель. Чого навчає цей вірш?
Учениця. Шанувати материнську мову, від якої на серці тепло і радісно, шанувати і пам'ятати свої корені.
Вчитель. Пригадайте, які твори Василя Григоровича ви читали самостійно. Що вам сподобалось? Чи є вірші, написані з гумором?
Учень (читає лічилку):
"А скажить-но..."
Аж спітніла наша мама -
Всіх частує галушками:
І мене, і мого брата,
Двох сестер, бабуню, тата,
Трьох онуків, двох сусідів,
Свого й татового діда...
А скажіть-но: скількох мама
Частувала галушками?
Вчитель. Чи сподобалась вам лічилка? Яке слово взяли для себе?
Учень. Мені запам'ятались слова: галушки, бабуня, частувала.
Учні по черзі читають гумореску "Тихий день", "Римики", "Колисанку", "Доня хоче спати", "смішинки-веселинки", загадки, швидкомовку "Пилип").
Вчитель. А чому читали саме ці твори?
Учень. Мені подобаються гуморески про шкільне життя, люблю загадки. В них вишукую незнайомі слова, як-от: гамірня, стодола, нежить, вічка, чом-чомусик, Лоскотон.
Вчитель. На уроках мови ми вивчили синоніми. Чи помітили їх в прочитаних творах?
Учень. Наприклад: кричати, галасувати, кувікати, базікати, кукурікати, гудіти.
Вчитель. А у Василя Латанського є ще й пісні. Кілька його віршів поклав на музику композитор  В. Медведеря. Нумо, заспіваймо "Ластівки", "Застудився Їжачок".
Насамкінець виступає В. Г. Латанський, дякує п'ятикласникам за любов до української мови, до поезії, за урок. Пропонує гру буриме: хто більше підбере рим до слів "Україна", "школа".
Вчитель. Творчість В. Г. Латанського - душі народної криниця, невичерпне джерело духовності. Тож читайте його вірші своїм молодшим братикам, сестричкам, татам і мамам. Спасибі, діти, за урок!
Катерина МАЛЯРЕНКО,
старший вчитель-україніст
Прудівської ЗОШ
Совєтського району в АРК.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2003 > Тема "На допомогу вчителеві"