Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановна редакціє!
Пише до вас жителька с. Лапшин Бережанського р-ну Тернопільської області. Недавно мені одна знайома принесла кілька примірників «Кримської світлиці» за 2012 рік. Я була приємно вражена, що в Криму є така газета. Знаю, що вам нелегко в цьому середовищі вистояти. Я схиляю голову перед вами за ту любов до українського слова, до нашої мови, до нашої землі. Здивувало мене і те, що серед молоді Криму є також патріоти України, наприклад, Тетяна Остапчук, учениця 10 класу Азовського НВК Джанкойського р-ну. Дякую тобі, Тетянко, за любов до всього українського. Ти талановита, пиши, хай щастить тобі в житті!
На сході України і в Криму люди негативно ставляться до воїнів УПА. Вважають їх бандитами, прибічниками німецьких нацистів, забуваючи про те, що Бандера був у німецькому полоні і що його два брати загинули в німецьких концтаборах. Воїни УПА — це ті герої і лицарі, які піднялись на захист свого народу, які боролись на межі життя і смерті. Вони були сильні духом, бо несли ідею, були відважними в бою, були незламними, бо любили свою землю. Вони не боялись смерті, бо воліли радше померти, ніж жити в неволі. Вони за нас клали свої голови, бо любили свій край і свій народ.
Сказано в Біблії: «Ніхто не спроможний любити більше, ніж той, хто за друзів своїх життя віддав». Тому я написала такий вірш:

СЛОВО ПОВСТАНЦЯ

На своїй ми
боролись землі,
До чужої не входили хати,
І за кривди, за муки свої
Не чекали
 від когось заплати.
Над життя
ми любили свій край,
Поклялися,
щоби захистити
Рідне поле, село,
луг і гай.
Хіба можна за це
 нас судити?
А були тоді в кожного з нас
Рідна ненька,
 дружина, дівчина.
Та покликала нас у цей час
Поневолена наша Вкраїна.
І благала помститись за тих,
Хто у тюрмах терпів
 страшні муки,
І за тих, хто в тортурах
 тяжких
Склав на грудях
 натруджені руки.
І за тих, хто в Сибіру
 страждав,
Умирав там голодною
 смертю...
Тому кожен із нас воював,
Не боявся за це і умерти.
Ми тим самим
 засвідчили вам,
Що живе ще
 народ України,
Що колишні «кабанє»,
 «хохли»
Піднялися з тяжкої руїни.
Пам’ятаймо ми їх
 молодими,
Хоч давно загубився їх слід,
Піднялись вони ввись
 журавлями
В свій далекий
 останній політ.
На повстанську тематику в мене багато віршів і пісень. Якщо ви не проти, то я можу щось написати із свого доробку. Бажаю вам всім доброго здоров’я, творчої наснаги у праці в ім’я нашої Батьківщини!

Степанія ЖЕЛІНСЬКА,
пенсіонерка
с. Лапшин,
Бережанський район,
Тернопільська область

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "З потоку життя"