"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "Резонанс"
#11 за 15.03.2013
«ЩЕ ЛЕН╤НОВИХ ПАМ’ЯТНИК╤В ПОЛК ТРИМА╢ В ОКУПАЦ╤╥ ДЕРЖАВУ…»
Кримський Майдан
КОЛОН╤АЛЬНИЙ СПАДОК ╤ ЗАСУДЖЕННЯ ╢ВРОПОЮ
Б╕льше 2500 пам’ятник╕в Лен╕ну в Укра╖н╕ — колон╕альний спадок, який дос╕ обер╕га╓ться владою, незважаючи на те, що Основний Закон — Конституц╕я Укра╖ни у статт╕ 15 проголошу╓, що жодна ╕деолог╕я не може визнаватися державою як обов’язкова. Але ж визна╓ться! ╤ не т╕льки в кам’яних чи гран╕тних бовванах, а й у топон╕м╕ц╕ ╕ на телеекранах. Важливим фактом ╓ те, що пол╕тика засм╕чення укра╖нсько╖ земл╕ цими пам’ятниками розпочата найб╕льшим тираном ус╕х в╕к╕в Стал╕ним. ╤ вс╕ кер╕вники СРСР, як╕ ╖╖ продовжували, ╕ т╕ кер╕вники Укра╖ни, як╕ не боролись з цим ганебним явищем, фактично ╓ стал╕н╕стами. 25 с╕чня 2006 р. Парламентська асамблея Ради ╢вропи (ПАР╢) ухвалила резолюц╕ю 1481 про «необх╕дн╕сть м╕жнародного засудження злочин╕в тотал╕тарних комун╕стичних режим╕в». Комун╕стичний тотал╕таризм засуджений ╕ в Резолюц╕╖ ПАР╢ «Возз’╓днання розд╕лено╖ ╢вропи» 2009 року, Резолюц╕╖ ╢вропарламенту «Про ╓вропейську св╕дом╕сть ╕ тотал╕таризм» 2009 року, Празьк╕й декларац╕╖ «Про ╓вропейську св╕дом╕сть та комун╕зм» 2008 року. Здавалося б, на час╕ встановлення крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за пропаганду, публ╕чне схвалення тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ та практики комун╕зму. А повсюдне ╕снування пам’ятник╕в тотал╕тарно╖ епохи чи колон╕ально╖ топон╕м╕ки в Укра╖н╕, де Лен╕н н╕коли не був, хоча посилав сюди каральн╕ в╕йська, ╕ ╓ цим публ╕чним схваленням, а зовс╕м не витворами мистецтва чи ╕сторичною справедлив╕стю. ╤ тут неприйнятн╕ нав╕ть пропозиц╕╖ орендно╖ плати Комун╕стичною парт╕╓ю за використання земл╕, де можна справляти ╕деолог╕чну нужду, що могло б допомогти м╕сцевим бюджетам. Лен╕н, Г╕тлер ╕ Стал╕н — ╕сторичн╕ вороги Укра╖ни, ╕ тому не може бути жодного компром╕су. Днями голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба зазначив, що в╕н н╕кому не дозволить зд╕йснити наругу над пам’ятником Лен╕ну ╕ дав команду м╕л╕ц╕╖ його охороняти, зважаючи на його особливу ╕сторичну ц╕нн╕сть (зам╕сть простого встановлення камер спостереження). Ще б пак! У м╕ст╕ морсько╖ слави на Центральн╕й г╕рц╕, яка колись називалась Хребет Беззаконня, б╕ля штабу Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ сто╖ть монумент д╕ячу, який дав розпорядження затопити Чорноморський флот, аби корабл╕ не д╕стались Укра╖н╕, ╕ н╕кому це не зда╓ться безглуздям. Забулось ╕ те, що б╕льшовики топили оф╕цер╕в у севастопольських бухтах. Забулось ╕ те, що загальнофлотськ╕ збори на Чорноморському флот╕ 340 голосами з 409 делегат╕в ухвалили р╕шення направити в ус╕ гарн╕зони флоту телеграму з вимогою «н╕ в якому раз╕ не допустити при╖зду Лен╕на до Севастополя». Не треба забувати ╕ того, як кати укра╖нського народу Лен╕н ╕ Стал╕н нищили церкви.
СОЦ╤ОЛОГ╤Я ╤ СТАТИСТИКА СВ╤ДЧАТЬ
Соц╕олог╕чн╕ досл╕дження демонструють пряму залежн╕сть якост╕ життя в╕д к╕лькост╕ топон╕м╕в та пам’ятник╕в, пов’язаних з тотал╕тарним траг╕чним минулим. Статистика показу╓, що на Зах╕дн╕й Укра╖н╕, де в╕дсутн╕ пам’ятники катов╕ укра╖нського народу Лен╕ну, чист╕ша еколог╕я, менш╕ показники к╕лькост╕ р╕зноман╕тних злочин╕в, аборт╕в, захворювань, ╕нфекц╕йних хвороб, смертност╕ ж╕нок ╕ чолов╕к╕в, смертност╕ в╕д травм ╕ отру╓нь, вбивств ╕ самогубств. Позитивн╕ш╕ показники в рег╕онах, де прожива╓ населення, яке вважа╓ укра╖нську мову р╕дною. Негативн╕ш╕ – в рег╕онах з часткою переселенц╕в ╕з Рос╕╖, яка перевищу╓ 7%. З розвитком Всемережжя ц╕ дан╕ доступн╕ для ознайомлення. Було б бажання.
В╤ЙНА З ПАМ’ЯТНИКАМИ?
Важливо пригадати, що у кв╕тн╕ 2010 року нав╕ть Рада отаман╕в Криму та актив╕сти рос╕йсько╖ громади провели п╕кет б╕ля пам’ятника Лен╕ну «на згадку про вбитого рос╕йського самодержця Миколу II». Кр╕м цього, козаки принесли ╕ поставили б╕ля пам’ятника велику пластмасову бочку, наповнену перегно╓м. Перший секретар Севастопольського м╕ськкому КПУ Василь Пархоменко ту бочку з╕штовхнув на клумбу, а його соратники висипали перегн╕й на землю. Чи можна це вважати в╕йною з пам’ятником Лен╕ну? Навряд чи. Антиукра╖нськ╕ сили просто провели п╕ар-акц╕ю. Листопадово╖ ноч╕ 2011 року у Дитячому парку в Севастопол╕ було зд╕йснено акт вандал╕зму щодо пам’ятника Володимиру Ульянову в дитячому в╕ц╕. Нев╕дом╕ облили пам’ятник червоною фарбою ╕ над╕ли на нього новор╕чну маску зайця. Окр╕м того, на постамент╕ намалювали з╕рку Давида ╕ зробили напис «жид». ╢вропейський ╕ цив╕л╕зований п╕дх╕д 10 рок╕в тому продемонстрував начальник севастопольського шпиталю ВМС Збройних Сил Укра╖ни Петро Пепескул. П╕сля численних звернень ╕ з дозволу кер╕вництва 21 с╕чня 2003 року п’ятитонна споруда силами службовц╕в в╕йськово╖ установи була демонтована. Навряд чи така под╕я негативно вплинула на л╕кувальн╕ процедури в╕йськових моряк╕в. У к╕нц╕ лютого 2013 р. Сумська м╕ськрада на сво╖й сес╕╖ б╕льш╕стю голос╕в (43 з 75) п╕дтримала пропозиц╕ю м╕ського голови Сум Геннад╕я М╕на╓ва про знесення двох пам’ятник╕в Лен╕ну, як╕ залишилися в м╕ст╕. Такий позитивний приклад г╕дний поширення по вс╕й незалежн╕й Укра╖н╕. А ось нещодавн╕й випадок у м╕ст╕ Охтирка на Сумщин╕, коли прихильники парт╕╖ «Свобода» на чол╕ з депутатом парламенту ╤горем М╕рошниченком зруйнували монумент Лен╕ну, катал╕зував «в╕йну пам’ятник╕в» по Укра╖н╕: на Заход╕ було поруйновано к╕лька споруд, присвячених Степану Бандер╕ та Роману Шухевичу, яких патр╕оти вважають героями Укра╖ни. Пол╕тологи вважають ц╕ провокац╕╖ пол╕тикою ╕ способом в╕двол╕кання в╕д насущних проблем сусп╕льства.
ЧИ ╢ МОЖЛИВ╤СТЬ ВИР╤ШИТИ КОНФЛ╤КТ?
Навряд чи влада Севастополя колись дозр╕╓ до звершень, скаж╕мо, Лугансько╖ област╕, де було демонтовано 120 (!) пам’ятник╕в кровожерливому тирану, чи Одеси з ╖╖ музе╓м пам’ятник╕в тотал╕таризму, чи нав╕ть Казантипу на сход╕ Криму, де музей лен╕нських бюстик╕в знаходиться п╕д водою. Не зрозум╕ло, чого оч╕кують нос╕╖ влади, збер╕гаючи символи тотал╕тарного режиму, адже це ╓ показником р╕вня демократ╕╖. Повернення назад уже не буде. ╤ незаперечним ╓ твердження про те, що пам’ятники Лен╕ну як частина тотал╕тарно╖ топон╕м╕ки ╓, по сут╕, антиукра╖нським ╕ антидемократичним явищем. М╕сце цим пам’яткам у музеях, парках, але не на майданах Укра╖ни, проти яко╖ посилав карател╕в Лен╕н. Нехай тотал╕тарне минуле залиша╓ться в п╕дручниках ╕стор╕╖ як факт омани людства ╕ глухий кут цив╕л╕зац╕╖. Рос╕йська ╕мпер╕я обер╕га╓ сво╖ окупац╕йн╕ символи в Укра╖н╕. Чому цьому процесу сприяють укра╖нськ╕ державн╕ чиновники?
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ * * *
P. S. Зазначу, що заголовок статт╕ ╓ цитатою одного з в╕рш╕в Олеся Луп╕я. На жаль, в ╤нтернет╕ я не зм╕г знайти його повн╕стю. Натом╕сть пропоную читачам його в╕рш, який прямо стосу╓ться зазначено╖ теми.
ТЕРПЛЯЧИЙ НАРОД Перетерп╕ти ус╕х, Хто приходив в Укра╖ну ╤ вчиняв смертельний гр╕х, Залишаючи ру╖ну. Перетерп╕ти нових Окупант╕в чорн╕ згра╖, Перетерп╕ти ╕ тих, Хто й сьогодн╕ заз╕ха╓ На простори золот╕, На багатий край козачий... Ми терпляч╕, ми так╕, До нестерпност╕ терпляч╕. Перетерп╕ти кат╕в ╤ не втратить кор╕нь роду. Жити! — упродовж в╕к╕в Був закон мого народу. Жити! Жити! Щоб колись Пережити ус╕х трутн╕в Та, уже не боячись, В╕льно дихати майбутн╕м.
ДОРОГА КАТЕРИНА...
Управл╕ння з питань охорони об’╓кт╕в культурно╖ спадщини Одесько╖ м╕ськради за результатами тендера уклало угоду з Управл╕нням державно╖ служби охорони на послуги варт╕стю 551 тис. грн. Про це пишуть «Наш╕ грош╕» з посиланням на «В╕сник державних закуп╕вель». Зг╕дно з пов╕домленням, до к╕нця року патруль УДСО на службовому транспорт╕ охоронятиме скульптурну групу пам’ятника «Засновникам Одеси» на Катерининськ╕й площ╕. Дво╓ охоронц╕в у бронежилетах ╕ арм╕йських шоломах будуть озбро╓н╕ вогнепальною збро╓ю, гумовими кийками ╕ матимуть при соб╕ наручники. В обов’язки патруля входить затримувати та доставляти правопорушник╕в до чергових частин територ╕ального ВВС та складати на затриманих ociб адм╕н╕стративн╕ протоколи про порушення законодавства. Послуги охорони оплачуватимуть з державного бюджету. Як нагадують «Наш╕ грош╕», м╕ськрада почала замовляти охорону пам’ятника три роки тому — п╕сля того, як у лютому 2010 року нев╕дом╕ облили його червоною фарбою ╕ написали на постамент╕ слова «Катам Укра╖ни». З того часу на охорону пам’ятника вже витратили 1,43 млн. грн. Скульптурна група «Засновникам Одеси» явля╓ собою постамент, на вершин╕ котрого сто╖ть пам’ятник ╕мператриц╕ Катерин╕ ╤╤, а довкола ще чотири пам’ятники – засновников╕ м╕ста Осипов╕ де Рибасу, першому арх╕тектору м╕ста Францу де Волану, а також двом фаворитам цариц╕ – князю Григор╕ю Потьомк╕ну та начальнику Чорноморського флоту, новорос╕йському генерал-губернатору Павлу Зубову. Пам’ятник Катерин╕ та ╖╖ сподвижникам на цьому м╕сц╕ було встановлено ще в 1900 роц╕, однак з приходом радянсько╖ влади його демонтували, п╕зн╕ше встановивши пам’ятник повсталим матросам броненосця «Потьомк╕н». У 2007 роц╕ м╕ська влада вир╕шила в╕дновити скульптурну групу з Катериною на чол╕. В╕дкриття пам’ятника пройшло п╕д протести представник╕в ВО «Свобода» та Укра╖нського козацтва, як╕ тримали лозунги «Пам’ятник Катерин╕ ╤╤ – злочин проти Укра╖ни».
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11531
|