Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 01.03.2013
«ТАВР╤Я» П╤СНЕЮ П╤ДКОРЮ╢ СВ╤Т!

М╕жсезоння у концертно-гастрольн╕й д╕яльност╕ державного вокально-хореограф╕чного ансамблю «Тавр╕я» в зимов╕ м╕сяц╕ зовс╕м не означа╓, що в нього мертвий сезон, як на багатьох чорноморських базах в╕дпочинку, чи затишшя, як у ц╕лор╕чних санатор╕ях. Через неможлив╕сть виступ╕в у холодних, неопалювальних залах б╕льшост╕ курортних заклад╕в колектив майже вс╕м сцен╕чним складом у грудн╕ перебував у чергов╕й щор╕чн╕й в╕дпустц╕, а в с╕чн╕-лютому концерт╕в було небагато, в основному проводилися репетиц╕╖: повтори ╕ шл╕фування ран╕ше поставлених номер╕в, розучування нових ╕нструментальних ╕ вокальних твор╕в, хореограф╕чних композиц╕й. Для мене ж це була найкраща нагода заглянути за лаштунки сцени ╕ з перших рук д╕знатися, що чека╓ на нас, глядач╕в, у новому сезон╕. А черговий вих╕д «Тавр╕╖» до кримсько╖ публ╕ки в╕дбудеться 9 березня, в р╕чницю дня народження великого укра╖нського поета, художника та мислителя Тараса Шевченка. В ╖╖ концерт╕ в зал╕ Центрального музею Тавр╕ди поез╕╖ Кобзаря декламуватимуть ╕ юн╕ таланти – переможц╕ проведеного минулого року Всеукра╖нським ╕нформац╕йно-культурним центром Всекримського конкурсу читц╕в «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!».
— Для прем’╓ри чотири нових твори готують сол╕сти, два – вокальна група, поставлено один новий танець, — сказав мен╕ художн╕й кер╕вник ╕ диригент оркестру, заслужений д╕яч мистецтв АРК Вадим Тарк╕нський. – Цього року розпочина╓ сольн╕ виступи молодий сп╕вак, учасник камерного хору, заслужений артист АРК Денис Бенько, який ╕ сам пише п╕сн╕. З ним п╕дготовлено три номери. Ще чотири твори – по два для оркестру ╕ вокально╖ групи — знаходяться в розробц╕.
Всього ж у репертуар╕ ансамблю нал╕чуються десятки стил╕зованих у сучасн╕й манер╕ виконання укра╖нських ╕ рос╕йських народних п╕сень, твор╕в камерно╖ класики св╕ту, естрадних композиц╕й для скрипки ╕ флейти, танц╕в багатьох народ╕в та етн╕чних груп Кримського п╕вострова. Я побувала в репетиц╕йних залах старовинного двоповерхового будинку по вулиц╕ Одеськ╕й у центр╕ С╕мферополя ╕ побачила, як створюються концертн╕ програми, яким аплодують глядач╕ всього св╕ту.
Моя перша зустр╕ч – ╕з заслуженою артисткою Укра╖ни, лауреатом Прем╕╖ АРК Л╕л╕╓ю Титовою.

С╤М НОТ, А СК╤ЛЬКИ ПОЧУТТ╤В!

Л╕л╕я Титова – прима ансамблю, в якому виступа╓ з двадцяти рок╕в. В ╖╖ родин╕ сп╕вала мама, укра╖нка з Запор╕зько╖ област╕, а батько, донський козак, грав на дерев’яних ложках. ╤ Л╕л╕я, успадкувавши музичне обдарування, п╕сля зак╕нчення школи в сел╕ Охотн╕кове Сакського району приходить у липн╕ 1972 року в «Тавр╕ю», а вже в листопад╕-грудн╕ виступа╓ в хоровод╕ «Пшениця золота» у Палац╕ культури «Укра╖на» в Ки╓в╕, разом з ╕ншими артистками хору проводжа╓ на б╕й матрос╕в у театрал╕зован╕й композиц╕╖ «Н╕хто не забутий, н╕що не забуте», як╕ в ф╕нальн╕й частин╕ виходять на сцену з прапором перемоги.
Було тод╕ в склад╕ колективу тридцять артист╕в хору, двадцять – балету. ╤ вс╕ – д╕вчата. В╕н ╕ був створений як ж╕ночий за постановою Ради М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 2 жовтня 1971 року з формулюванням: для пол╕пшення концертного обслуговування трудящих, розширення форм пропаганди укра╖нського п╕сенно-танцювального мистецтва ╕ подальшого збагачення музичного життя республ╕ки.
Л╕л╕я з аз╕в освоювала основи вокалу ╕ хореограф╕╖, годинами в╕дшл╕фовувала перед дзеркалами хореограф╕чного залу танц╕, хороводи, п╕дтанцьовувальн╕ елементи ╕ через р╕к у концерт╕ в Трускавецькому будинку культури на Льв╕вщин╕ вперше виходить на сцену як сол╕стка. Вона виконала укра╖нську народну п╕сню «Глибока кирниця» та п╕сню Наталки з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Створен╕ «Тавр╕╓ю» за аналогом рос╕йсько╖ «Бер╕зки» концертн╕ програми починають розширюватися за рахунок введення в 1982 роц╕ до складу ансамблю чолов╕к╕в. Артистки-ж╕нки цьому були безмежно рад╕. В репертуар╕ з’явилися нов╕ танц╕: парн╕, парубоцьк╕, мал╕ форми вокально-хореограф╕чних жанр╕в. Костюми для них шили кращ╕ майстри Ки╓ва, Черн╕вц╕в, Ужгорода та ╕нших м╕ст Укра╖ни. З гастролями ансамбль об’╖здив ус╕ ╖╖ рег╕они, а найяскрав╕ший акорд зробив концерт у Кремл╕вському палац╕ Москви. Це був сво╓р╕дний м╕сток з во╓нного минулого в сучасн╕сть художнього кер╕вника «Тавр╕╖» Л╕д╕╖ Чернишово╖, яка з в╕йськовим ансамблем пройшла дорогами в╕йни разом з Другим укра╖нським фронтом.
— За звучанням укра╖нськ╕ п╕сн╕ пор╕внюють з ╕тал╕йськими, — розпов╕да╓ Л. Титова, — але для мене на першому м╕сц╕ — укра╖нськ╕. Ними можна висловити все: почуття, думки, передати сусп╕льн╕ та житт╓в╕ под╕╖.
Сама вона любить л╕ричн╕ п╕сн╕ «Ой не св╕ти, м╕сяченьку», «На вулиц╕ скрипка гра╓», «В╕ють в╕три». Всього ж ╖╖ репертуар нал╕чу╓ б╕льше ста народних ╕ створених укра╖нськими авторами п╕сень, романс╕в. Л. Титова виконувала ╖х у турне ансамблю за програмою концерт╕в ╕ на замовлення глядач╕в у багатьох кра╖нах св╕ту: Болгар╕╖, ╤тал╕╖, Англ╕╖, Чех╕╖, Словаччин╕... Виступала як сол╕стка в двох американських штатах – В╕рджин╕╖ та П╕вн╕чн╕й Карол╕н╕, перед президентом Чил╕ на фольклорному фестивал╕ в Сантьяго, у склад╕ делегац╕╖ «Укра╖на – Св╕т» зд╕йснила концертну по╖здку по л╕н╕╖ ЮНЕСКО за маршрутом Париж – Л╕он – Бургунд╕я. А коли сп╕вачка в укра╖нському нац╕ональному костюм╕ засп╕вала на гастролях у Туреччин╕ п╕сню «Якби сльози мо╖ були вином» турецькою мовою, зал просто вибухнув оплесками.
У деяких з цих ви╖зних тур╕в поруч на сцен╕ був ╖╖ чолов╕к Дмитро Кучм╕й, заслужений артист АРК. В╕н, як ╕ дружина, розпочинав свою музичну д╕яльн╕сть у «Тавр╕╖», грав на труб╕ в оркестр╕, нин╕ – викладач С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського. Сп╕в ╕з грою на фортеп╕ано по╓дну╓ ╕ ╖хня дочка Тетяна, студентка третього курсу факультету оперно-симфон╕чного диригування Льв╕всько╖ консерватор╕╖.
В ансамбл╕ працювали ран╕ше так╕ визначн╕ особистост╕, як заслужений артист Укра╖ни ╕ Б╕лорус╕ Олександр Опанасенко, народна артистка Укра╖ни Клара Балог, народна артистка Таджикистану Ремз╕╓ Баккал. ╥хн╕ постановки реставрують, творчо переробляють в╕дпов╕дно до нових концертних форм ╕ сучасних запит╕в людей молод╕ музиканти ╕ танцюристи, що поповнили колектив останн╕ми роками. Хор, наприклад, зменшено з тридцяти чолов╕к до п’ятнадцяти. З нього вид╕лено квартет, тр╕о, як╕ цими малими формами часто ви╖жджають для виступ╕в на невеликих майданчиках у панс╕онатах, базах в╕дпочинку, оздоровчих дитячих таборах Криму.
— Мен╕ б хот╕лося в╕дновити «Тро╖стих музик» для ╕нструментального супроводу жарт╕вливих п╕сень, — говорить Л. Титова. – Це був би колоритний номер!

ПОЛ╤Т ЕМОЦ╤Й В ╤СКРОМЕТНОМУ ТАНЦ╤

У танц╕ народу, як в жодному ╕ншому вид╕ сцен╕чного мистецтва, нав╕ть не знаючи мови, можна без сл╕в зрозум╕ти його рад╕сть ╕ сум, всю гаму людських настро╖в ╕ переживань, а костюм – класичний чи нац╕ональний – посилю╓ емоц╕йне враження в╕д хореограф╕чно╖ постановки, ╖╖ вплив на глядача. У р╕зн╕ пер╕оди для балетно╖ трупи ансамблю були поставлен╕ танц╕ «Вишиванки», «Прив╕тальна», «Притопанець», «Гопак», «Викрутас», «Кодреняска»... Зм╕нюються за в╕ком склади танц╕вник╕в, а вони ╕ нин╕ не сходять з╕ сцени. ╤з тридцяти танц╕в д╕ючого репертуару чотирнадцять належать до укра╖нсько╖ тематики.
Вс╕м техн╕чним прийомам ╕ тонкощам хореограф╕чних рух╕в навча╓ ╖хн╕х виконавц╕в Людмила Душенко-Москаленко. Вона сама понад двадцять рок╕в працювала артисткою балету в «Тавр╕╖» ╕ тепер св╕й досв╕д використову╓ як репетитор ╕ педагог. Вона була над╕йним пом╕чником головного балетмейстера Л╕д╕╖ Мещеряково╖, яка, вид╕лившись ╕з творчого складу трупи, зд╕йснила постановки близько десяти танц╕в. Однак три роки тому ╖╖ не стало, ╕ для нин╕шнього концертного сезону за в╕дсутност╕ балетмейстера Людмила Олекс╕╖вна сама поставила один танець – «Рак╕вчанка» за карпатськими мотивами.
Багато вихованц╕в ансамблю, удосто╓н╕ високих профес╕йних звань Укра╖ни, працюють нин╕ за кордоном – у США, Великобритан╕╖, Чех╕╖, Япон╕╖. А в дитяч╕й студ╕╖ роблять перш╕ кроки до вершин хореограф╕╖ нов╕ с╕мферопольськ╕ хлопчики ╕ д╕вчатка. В трупу, яка нал╕чу╓ в╕с╕мнадцять ос╕б, для виконання окремих номер╕в включаються ╕з запасу студенти-хореографи кримських вищих навчальних заклад╕в.
Для найб╕льш затребувано╖ в глядач╕в концертно╖ програми «Танц╕ та п╕сн╕ народ╕в Криму», створено╖ в 1995 роц╕ ╕ в╕дзначено╖ в наступному 1996 роц╕ Прем╕╓ю АРК, до класично╖ укра╖нсько╖ кадрил╕ «Дев’ятка» Павла В╕рського балетна трупа пост╕йно дода╓ нов╕ постановки рос╕йських, кримськотатарських, молдавських, грецьких, ╓врейських, циганських та ╕нших танц╕в. З усп╕хом проходять ц╕ концерти для кримчан, ╕ноземних турист╕в кру╖зних теплоход╕в у кришталевому ╕ мармуровому залах готелю «Ялта-╤нтурист», для гостей Криму – на базах в╕дпочинку. Всього на м╕сяць з урахуванням роз’╖зного характеру д╕яльност╕ ансамбль проводить близько п’ятнадцяти концерт╕в.

СОЛО З ОРКЕСТРОМ

Вадим Тарк╕нський, акордеон╕ст ╕ кер╕вник оркестру народних ╕нструмент╕в за фахом, прийшов у «Тавр╕ю» в 2001 роц╕. Це був пер╕од, коли в н╕й к╕лька раз╕в зм╕нювалося кер╕вництво ╕, за його словами, з призначенням на посаду директора в 2002 роц╕ ╤горя Михайлевського розпочалося в╕дродження ансамблю. Закуповувалася нова музична та осв╕тлювальна апаратура, шилися костюми для постановок нових номер╕в. Лише ремонт прим╕щення за десять рок╕в так ╕ не змогли зробити.
— Це пам’ятка арх╕тектури ╕ самим нам його художн╓ оздоблення оновити неможливо, — сказав В. Тарк╕нський.
— А що в ваших руках?
— Репертуар. П╕дбираю його сам, але раджуся ╕ з директором, ╕ з сол╕стами оркестру.
Сол╕сти-╕нструментал╕сти «Тавр╕╖»: ╤рина ╢мельянова – концертмейстер ╕ скрипка, Едуард Волков – кларнет ╕ саксофон, Ал╕на Сух╕н╕на – кларнет, кр╕м соло, виступають дуетами, а Е. Волков за необх╕дност╕ зд╕йсню╓ й аранжування музичних твор╕в для оркестру.
Для ╕ноземц╕в у програму включа╓ться б╕льше музики р╕зних народ╕в п╕вострова, а в панс╕онатах, де оздоровлюються доросл╕ з д╕тьми, демонструються жарт╕влив╕ фольклорн╕ м╕н╕атюри та естрадн╕ номери, у тому числ╕ й джаз, мало в╕домий в╕тчизняним глядачам. Наприклад, п╕д час двотижневого турне «Тавр╕╖» по ╢вроп╕ в 2011 роц╕ ╖╖ концертну програму складали укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ п╕сн╕, укра╖нська, молдавська та в╕рменська ╕нструментальна музика ╕ танц╕ – укра╖нський, рос╕йський, кримськотатарський, болгарський та грецький.
Три дн╕ автобусом швидк╕сними автобанами – ╕ ансамбль: дванадцять музикант╕в, десять артист╕в балету, чотири вокал╕сти, два звукорежисери та адм╕н╕стративна група – всього тридцять три особи опинилися на п╕вдн╕ Франц╕╖, поблизу м╕ста Тулуза. Концерти там, розпов╕да╓ В. Тарк╕нський, розпочинаються п╕зно, у п’ятницю-суботу, як правило, о 21-й годин╕, лише в нед╕лю – о 17-й ╕ складаються зазвичай з двох в╕дд╕лень. Перше кримськ╕ артисти зак╕нчували матроським танцем «Яблучко», а друге – «Гопаком».
Проживали п╕д час гастролей у м╕стечку Аутор╕ве в с╕м’ях, як╕ також мають в╕дношення до сп╕ву чи працюють у хорах. А фермер, в якого перебував В. Тарк╕нський з товаришем, хоч ╕ не хорист, отримував за прийом ╕ноземних гостей знижку в оплат╕ кредиту за трактори та ╕ншу польову техн╕ку, якою обробля╓ сво╖ ш╕стдесят гектар╕в земл╕. Отже, ╕нтерес з обох бок╕в був вза╓мовиг╕дний: ╕ духовний, ╕ матер╕альний.
Французи сприйняли виступи «Тавр╕╖» як сх╕дну екзотику в сво╓му культурному простор╕, а кримчан вразила ╖хня ╕деальна чистота на вулицях, акуратно п╕др╕зан╕ дерева ╕ газони. По дороз╕ назад ╖м пощастило ще й побачити, як в╕дзнача╓ться свято закоханих у День святого Валентина в Париж╕. Всього п╕д час цього туру вони провели ш╕сть концерт╕в у р╕зних м╕стах Франц╕╖, два – в Н╕дерландах ╕ один – у Н╕меччин╕. Через р╕к – з 20 с╕чня до 2 лютого 2012 року ансамбль зд╕йснив ще одне концертне турне на п╕вдн╕ Франц╕╖, однак уже за ╕ншим маршрутом.
Нин╕ вже у Криму чекають при╖зду гостей з-за кордону – диригент╕в з Н╕меччини, Н╕дерланд╕в та Франц╕╖, щоб продовжити розпочат╕ роботи з реал╕зац╕╖ сп╕льних м╕жнародних проект╕в.

ДВА ДИРИГЕНТИ ╤ ОДНА МЕЛОД╤Я

На одному з фольклорних фестивал╕в у французькому Прованс╕ до ╤. Михайлевського п╕д╕йшов Кр╕с Йобс, диригент ╕з Н╕дерланд╕в. Познайомилися. Засобами музики будь-яка кра╖на сприйма╓ться по-╕ншому, н╕ж у туристичн╕й подорож╕, тож укра╖нський хормейстер запросив ╕ноземного колегу до себе. К. Йобс при╖хав, ╕ в червн╕ 2003 року на п╕востров╕ в╕дбулися перш╕ концерти оркестру «Тавр╕╖» ╕ Кримського камерного хору п╕д його диригуванням. Пот╕м була робота двох диригент╕в над програмою рос╕йських та ╓вропейських композитор╕в «Романтичн╕ струнн╕», прем’╓ра яко╖ в╕дбулася в жовтн╕ 2006 року, а через п╕вроку ╖╖ було записано на компакт-диску п╕д такою ж назвою. Це був перв╕сток сп╕льного кримсько-н╕дерландського проекту з ознайомлення слухач╕в п╕вострова з музичною спадщиною кра╖н Зах╕дно╖ ╢вропи, а музиканти ансамблю набули досв╕ду роботи з ╕ноземним диригентом.
У травн╕ 2008 року разом з К. Йобсом у Крим при╖хав американський п╕ан╕ст ╕ композитор Гер╕ Голдшнайдер. Вони вдвох провели майстер-класи в с╕мферопольських навчальних музичних закладах, а камерний оркестр за ╖хньою участю зд╕йснив св╕тову прем’╓ру твору Г. Голдшнайдера «С╕найя».
Ц╕ профес╕йн╕ контакти ╕ мистецьк╕ проекти двох диригент╕в – хору та оркестру тривають донин╕. ╤. Михайлевський пер╕одично ви╖жджа╓ в Н╕дерланди. З останньо╖ по╖здки, наприклад, повернувся в грудн╕ 2012 року. Перебуваючи в Гааз╕, пров╕в майстер-класи як хормейстер, а на концерт╕ в одному з собор╕в виконання ним укра╖нських п╕сенних твор╕в зал, в якому були присутн╕ ╕ноземн╕ посли, мери м╕ст, сприйняв гучними овац╕ями ╕ встав. Така гаряча реакц╕я зазвичай прохолодно╖ п╕вн╕чно╓вропейсько╖ публ╕ки була найвищою оц╕нкою виступу укра╖нського виконавця.
— Зв╕дки у вас така любов до хорово╖, зокрема духовно╖, музики? – запитую ╤. Михайлевського.
— У дитинств╕ я, як ╕ вс╕ хлопчики в Слов’янську Донецько╖ област╕, захоплювався футболом, риболовлею, а за компан╕ю з сус╕дом-ровесником почав ходити в музичну школу по класу баяна, — розпов╕в ╤гор Миколайович. – Педагоги часто посилали мене на р╕зн╕ музичн╕ конкурси, де я перемагав. ╤ я задумався: хоб╕ для мене буде музика чи профес╕я?
Виб╕р допомогла зробити Святог╕рська лавра, що знаходиться недалеко в╕д Слов’янська. М╕сця там так╕ живописн╕, що хлопець проводив у них вс╕ л╕тн╕ шк╕льн╕ кан╕кули, обходив ус╕ храми, монастирськ╕ кел╕╖, в яких у той час розташовувалися санаторн╕ корпуси ╕ к╕нотеатр. Це нин╕ п╕сля реставрац╕╖ лавра стала м╕сцем паломництва для православних в╕рян.
В╕йськову службу також проходив у частин╕, яка розташовувалася на територ╕╖ прекрасного за арх╕тектурою монастирського комплексу м╕ж Москвою ╕ Петербургом. У величних склеп╕ннях ╕ старовинних фресках йому вчувалася натхненн╕сть ╕ сила духу людини.
╤гор Михайлевський зак╕нчу╓ спочатку музичне училище, пот╕м – Донецьку консерватор╕ю як хоровий диригент ╕, отримавши диплом з в╕дзнакою, при╖жджа╓ в С╕мферополь, зв╕дки родом дружина ╤нга. Нин╕ вона, колишня однокурсниця ╕ п╕ан╕стка – директор республ╕кансько╖ академ╕╖ вокалу ╕ кер╕вник ансамблю «Св╕тлиця». Як п╕ан╕стка ╕ спец╕ал╕ст з романо-германсько╖ ф╕лолог╕╖ здобува╓ осв╕ту в двох ун╕верситетах ╖хня дочка Пол╕на. А ╤. Михайлевський ╕з власним творчим колективом – Кримським камерним хором щороку реал╕зову╓ все нов╕ ╕ нов╕ п╕сенн╕ проекти. З репертуаром, в якому – вся хорова музика св╕ту, йому, зда╓ться, п╕двладне все. Записано дев’ять компакт-диск╕в. ╤ тепер у будь-який зручний для себе час можна послухати у виконанн╕ хору л╕тург╕╖ «Всенощное бдение» Серг╕я Рахман╕нова ╕ «Запечатленный ангел» Род╕она Щедр╕на, симфон╕ю «Передзвони» Валер╕я Гаврил╕на, оперу «Купало» ╢вгена Станковича, укра╖нський ╕ рос╕йський фольклор та ╕нш╕ твори.
Хорова духовна музика особлива, тому ╕ запису╓ ╖╖ ╤. Михайлевський з представниками одн╕╓╖ з ки╖вських ф╕рм у храмах С╕мферополя – Свято-Тро╖цькому, Петро-Павл╕вському, Трьох Святител╕в ╕ за кордоном з дотриманням ус╕х християнських канон╕в п╕снесп╕в╕в ╕ зд╕йсненням перед цим молебн╕в.
За другим м╕жнародним проектом «Тавр╕╖», який назива╓ться «Об’╓днана ╢вропа», у Крим для ознайомлення слухач╕в з кращими зразками ╓вропейського музичного мистецтва при╖жджали чотири хорових колективи з Франц╕╖, два – з Н╕меччини, один – з Польщ╕, учениця Монсерат Кабаль╓, сп╕вачка Мон╕к Естрад Спенсер ╕з Франц╕╖ та орган╕ст ╕ диригент Кр╕стоф Андреас Шефер ╕з Н╕меччини. В ╕нтернац╕ональних концертах разом з ними виступали Кримський камерний хор, оркестри «Тавр╕╖» та Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру. Цього року в його рамках передбача╓ться при╖зд ансамблю «╤вушка» з Рос╕╖.
А за трет╕м м╕жнародним проектом – «Кримський терем» — засобами мистецтва в╕дбува╓ться вза╓мозбагачення р╕зних нац╕ональних культур, п╕двищу╓ться роль ╕ значення музичних традиц╕й у сучасному м╕жнародному соц╕окультурному простор╕. У вересн╕ нин╕шнього року цей фестиваль в╕дбудеться четвертий раз.
Нових задум╕в ╕ план╕в у колективу «Тавр╕╖» дуже багато. В ╤горя Михайлевського, якому в 2012 роц╕ присво╓но звання заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, розписан╕ наперед по м╕сяцях уже весь цей р╕к ╕ наступний. Наприклад, у березн╕ в╕н буде проводити протягом десяти дн╕в майстер-класи для диригент╕в ╕ сп╕вак╕в з усього св╕ту в Гренобл╕, у липн╕ – в Тулуз╕, Л╕он╕ та ╕нших м╕стах Франц╕╖. У рамках фестивалю «Французька весна в Укра╖н╕» 24 кв╕тня в Севастопол╕ в╕дбудеться прем’╓ра музичного твору грецького композитора М╕к╕са Теодорак╕са на слова чил╕йського поета Пабло Неруди «Канто женераль». Його викона╓ камерний хор та оркестр «Тавр╕╖» сп╕льно з хором ╕ сол╕стами з французько╖ Бретан╕ п╕д кер╕вництвом диригента з Парижа.
Нин╕ колектив знову готу╓ться в дорогу за меж╕ п╕вострова – в Херсонську область. Однак директора турбу╓ те, що, незважаючи на концертн╕ по╖здки по Криму, участь у телев╕з╕йному музичному проект╕ «Музична ном╕нац╕я Крим-ТВ», в якому «Тавр╕ю» визнано кращим ансамблем п╕сн╕ ╕ танцю 2011 року, ╖╖ мало бачать вдома, в сво╓му м╕ст╕. На орендованих сценах виступати дорого, тому й мр╕╓ ╤. Михайлевський про власний концертний зал, в якому б вирувало творче життя, а музиканти та артисти у пропаганд╕ укра╖нського нац╕онального мистецтва вдосконалювались, поповнювали репертуар, вели д╕алог, мали не тимчасовий, в╕д випадку до випадку, а пост╕йний зв’язок з╕ сво╖м глядачем.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков