Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 01.02.2013
ЧЕРН╤ВЕЦЬКА МАЛАНКА ТА РОЗДУМИ ПРО УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ

У наш╕й журнал╕стськ╕й справ╕ враження одного дня можуть вплинути на перел╕к ╕ чергов╕сть наступних по╖здок. Сталося так, що п╕сля в╕дв╕дування севастопольського Музею зах╕дноукра╖нсько╖ культури ╕м. ╤вана Сн╕гура, я дуже захопився Буковиною. Цей буковинський дух, привнесений до Криму Михайлом Кузменюком, поки що локал╕зований в одному м╕сц╕, ╕ на територ╕╖ АР Крим обмежу╓ться рамками згаданого приватного музею в Чорнор╕чч╕. Припускаю, що к╕лька десятк╕в чи сотень севастопольц╕в, як╕ в╕дв╕дали музей, також в╕дчувають щось под╕бне — не одного ж мене «прив’язав» Михайло Кузменюк до сво╖х любовно з╕браних експонат╕в! К╕лька раз╕в на р╕к ╖здить на Черн╕веччину за ними, щоразу привозячи до Криму щось нове ╕ ц╕каве. Вдало п╕д╕бран╕ (╕ розм╕щен╕ на пом╕тних м╕сцях у музейних к╕мнатах) вислови в╕домих людей також надовго залишаються в пам’ят╕. Скаж╕мо, ось цей: «Що важить для мне Буковина, яку мен╕ довелося зм╕нити на нову в╕тчизну, котру полюбив? Мен╕ неважко сказати, що це колиска мо╖х батьк╕в ╕ д╕д╕в, казковий край мого прекрасного дитинства, скриня спомин╕в, ритися в як╕й мене в поважному в╕ц╕ манить дедал╕ дужче – без будь-якого плану, просто так, як дикту╓ мен╕ пам’ять...».
Ц╕ слова належать Георгу Дроздовському ╕ викладен╕ в його книз╕ «Спогади старого австр╕йця». Зг╕дно з пактом Молотова-Р╕ббентропа, н╕мець з дом╕шкою чесько╖ кров╕ Георг Дроздовський у 1940 роц╕ пере╖здить з Буковини до Австр╕╖. А спогади про р╕дний край залишаються у нього на все життя. То яка ж вона, нин╕шня Буковина? Чи вдасться колись по╖хати в Черн╕вецьку область не на день-два, а надовго? Кажуть, що коли дуже-дуже хочеться зробити добру справу, Бог може п╕ти тоб╕ назустр╕ч. Щось под╕бне сталося з╕ мною — Михайло Кузменюк вирушав у свою чергову по╖здку в Зах╕дну Укра╖ну, а я саме в цей час зателефонував йому в Севастополь. Звичайно, буковинець був не проти зустр╕тися в Черн╕вцях — залишалося т╕льки домовитись про детал╕, скоординувати плани.
...╤ ось я вже виходжу з по╖зда ╕ роблю к╕лька дзв╕нк╕в з черн╕вецького вокзалу. Попереджений Кузменюком, що саме сьогодн╕ в Черн╕вцях в╕дбуватиметься парад Маланок «Маланка-фест», я п╕шки прямую до центру м╕ста. Святковий настр╕й в╕дчува╓ться уже на п╕дходах до центрально╖ частини «маленького В╕дня» (так називають Черн╕вц╕ закохан╕ у нього городяни), а сотн╕ й тисяч╕ маланкар╕в перетворюють парад на священне етнод╕йство. Треба сказати, що цього дня багато п╕дпри╓мств ╕ установ дали черн╕вчанам вих╕дний день, тож людей на вулицях було дуже багато. ╤ ось центральна площа перед ф╕лармон╕╓ю. Зустр╕ча╓мося з Михайлом Кузменюком, а пот╕м к╕лька раз╕в «губимося», полюючи за ц╕кавими фотозн╕мками, пот╕м знову з╕дзвоню╓мося ╕ зустр╕ча╓мося. Оч╕, звичайно, розб╕гаються. Ось привертають увагу як╕сь афганськ╕ моджахеди з гранатометами та автоматами Калашникова, ось вояки г╕тлер╕вського вермахту на мотоциклах, ось фрацузьк╕ жандарми (╕ Лу╖ де Фюнес серед них – як же без нього?), пот╕м ще персонаж╕ ф╕льму «Кавказька полонянка» з в╕домим Шуриком та славетною к╕нематограф╕чною тр╕йцею – В╕циним, Н╕кул╕ним, Моргуновим та багато-багато ╕ншого. В╕дразу кида╓ться у в╕ч╕, що Черн╕вц╕ – не Льв╕в, тут все з претенз╕╓ю на ориг╕нальн╕сть, а не «майже по-галичанськи», як я спод╕вався. У столиц╕ Буковини все модерн╕ше, масштабн╕ше, але... не так автентично. Пот╕м не один журнал╕ст зазначав, що справжн╕ Маланки були затьмарен╕ отаким ось радикальним новаторством. ╤ все ж намагаюся фотографувати найц╕кав╕ше: ось м╕ською брук╕вкою суне фрегат з Клеопатрою на борту, ось черепашки-н╕ндзя, ось кадилак з бразильськими красунями, ось «пекельна кухня» ╕з «св╕жоздертою шк╕рою по-податк╕вськи»... Сьогодн╕ у м╕ст╕ дом╕ну╓ румунська музика. Тут ╕ як╕сть, ╕ к╕льк╕сть, ╕ децибели. Чув нав╕ть нашу п╕сню «Ти ж мене п╕дманула» в переклад╕ румунською. Звучало «кльово» — романським мовам не в╕дмовиш у крас╕ ╕ мелод╕йност╕. Нав╕ть укра╖номовн╕ черн╕вчани охоче п╕дтанцьовували, в╕дгукуючись на румунськ╕ ╕ молдавськ╕ мелод╕╖, а люди, як╕ в натовп╕ розмовляли румунською, — т╕ взагал╕ плакали в╕д зворушення, мовляв: «знай наших!». Оск╕льки в мен╕ десь глибоко сидить затятий галичанин (попри черн╕г╕вське походження ╕ ки╖вське виховання), то я почав думати у такому ключ╕: а укра╖нц╕ Румун╕╖ теж можуть ось так, запросто перекласти румунський народий х╕т на укра╖нську ╕ популяризувати п╕д час румунського нац╕онального чи рел╕г╕йного свята? Вони можуть розраховувати на повальну любов румун╕в до сво╓╖ культури хоча б у м╕сцях компактного проживання? Пригадав, що под╕бна любов до угорсько╖ культури ╓ на Закарпатт╕; чимало тамтешн╕х укра╖нц╕в опановують угорську мову, слухаючи музичн╕ передач╕ з Будапешта. Колись познайомився з одним таким «мадяроф╕лом», до того ж, не кор╕нним закарпатцем, а укра╖нцем з житомирським кор╕нням. Под╕бн╕ реч╕ чомусь р╕дко бувають предметом обговорення в середовищ╕ укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. А варто б...
Добре, що на свят╕ були представлен╕ вс╕ куточки област╕: укра╖нська Маланка ╕з села Бабина Кельменецького району, бессарабськ╕ «весел╕» кон╕ з В╕трянки Сокирянського району, гуцульська Маланка з Вашк╕вц╕в на Вижниччин╕, молдовська — з Маршинц╕в Новоселицького району, справжн╕й х╕т фестивалю — румунська Маланка з Красно╖льська. З прикордонного села у Черн╕вц╕ прибуло аж 250 перебраних «циган╕в» та солом’яних ведмед╕в. Село Горбова Глибоцького району цього року пос╕ло трет╓ м╕сце: ╕ кон╕ «калуци» яскрав╕, ╕ ╕дея хороша. Селяни самотужки змайстрували з дерева не лише в╕з ╕з колесами, але й пару вол╕в. У дерев’яних бичк╕в рухалися ноги й голови, а з нос╕в валила пара. Горб╕вчани цьогор╕ч отримали 20 тисяч гривень за креативн╕сть. 30 тисяч ╕ друге м╕сце д╕сталося Красно╖льську, а перший приз (50 тисяч гривень) чомусь д╕стався перибер╕╖ з Вашк╕вц╕в. Вона була побудована на алюз╕ях з рос╕йських телеканал╕в. Нав╕ть головна платформа цього селища називалася чомусь «Сказочная Русь» — ╕ на н╕й гарцювали бояри ╕ Пут╕н. Дивно, що саме цю Маланку вважають флагманом укра╖нського маланкарства, адже в╕д укра╖нсько╖ культури там майже н╕чого не залишилося...
Ввечер╕ ми обговорювали «Маланку-фест» (без переб╕льшення под╕ю обласного значення) у кол╕ друз╕в. Зайшла розмова про ╕дентичн╕сть. Звернув увагу, що галичани за походженням, як╕ тепер живуть у Черн╕вцях, дос╕ вважають себе спочатку укра╖нцями, а вже пот╕м мешканцями того чи ╕ншого рег╕ону. А ось у деяких черн╕вчан буковинська ╕дентичн╕сть затуля╓ собою укра╖нську.
Вважа╓ться, що чим б╕льше мов ╕ культур зна╓ш, тим багатшим духовно ста╓ш. При цьому забува╓мо, що ╕ наш╕ п╕вн╕чн╕ сус╕ди, ╕ п╕вденно-зах╕дн╕ не завжди кохаються в мультикультурал╕зм╕ ╕ не надто часто виявляють под╕бну до нашо╖, але «дзеркальну» любов до всього укра╖нського. Отже, рано заспокоюватися, рано зн╕мати мовне питання з порядку денного — нав╕ть на зах╕дноукра╖нських теренах рано... Може, мен╕ дор╕кнуть черн╕вчани, що в чудов╕й акц╕╖, яка ╓ горд╕стю краю, я пом╕тив тривожн╕ моменти... А кому ж, скаж╕ть, сигнал╕зувати сусп╕льству про ╕снуюч╕ тенденц╕╖, як не таким газетам, як «Кримська св╕тлиця»? Наша м╕с╕я – захищати ╕ плекати укра╖нське в Криму, але й загальноукра╖нськ╕ тенденц╕╖ ми добре в╕дчува╓мо. Не в останню чергу в╕д них залежить мовна ╕ культурна ситуац╕я на п╕востров╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Севастополь – Черн╕вц╕ – Льв╕в

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11367

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков