Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 01.02.2013
СР╤БНА НОТА Б╤ЛО╥ СКЕЛ╤

Книжкова полиця

У будинку-музе╖ видатного рос╕йського поета ХХ стол╕ття ╤лл╕ Сельв╕нського в С╕мферопол╕, в якому в╕н народився в с╕м’╖ кримчак╕в, в╕дбувся л╕тературно-музичний веч╕р «Загадка Ак-Кая», проведений товариством «Кримчахлар» сп╕льно з Всеукра╖нським ╕нформац╕йно-культурним центром. Основою його сценар╕ю стала поетично-п╕сенна творч╕сть кримчацько╖ поетеси Н╕ни Бакш╕, якою вона немов доводить ус╕м, що пр╕звище ╖╖ неспроста в переклад╕ з кримчацько╖ мови означа╓ «сп╕вець, розпов╕дач билин». У н╕й живе почуття нац╕онально╖ гордост╕ та причетност╕ до ╕сторично╖ дол╕ цього невеликого народу, одного з кор╕нних на п╕востров╕.
Кримчаки в╕ками жили у Сх╕дному Криму. В роки в╕йни лише небагатьом ╕з них вдалося вижити п╕сля масового знищення нацистами в рову на 10-му к╕лометр╕ Феодос╕йського шосе.
Н╕на Бакш╕ народилася вже у п╕сляво╓нн╕ роки ╕ про ╕стор╕ю свого народу д╕знавалася з розпов╕дей батьк╕в, родич╕в, очевидц╕в пережитих под╕й ╕ житт╓вих драм минулого. Педагог за фахом, вона почала збирати реч╕, родинн╕ рел╕кв╕╖, картини, пов’язан╕ з особливостями побуту кримчак╕в, ╖хн╕ми звичаями, традиц╕ями, нац╕ональним характером. ╤з створенням у С╕мферопол╕ товариства «Кримчахлар» вона у числ╕ перших в╕дгукнулася на формування експозиц╕╖ ╕сторико-культурного музею, яким ╕ зав╕ду╓ з 1989 року й донин╕. Сама ши╓ для нього нац╕ональн╕ костюми, проводить екскурс╕╖, пише статт╕ ╕сторико-етнограф╕чного характеру.
Коли стар╕йшина кримчак╕в Давид Реб╕, редактор видавничо╖ справи ╕ художник, знайшов алфав╕тний ключ для прочитання джонок – старовинних рукописних журнал╕в-хрон╕к, як╕ велися в багатьох с╕м’ях, Н╕на Бакш╕ заглибилася у вивчення ╖хнього зм╕сту ╕ на основ╕ одн╕╓╖ прочитано╖ романтично╖ ╕стор╕╖ кохання молодо╖ смуглянки-кримчачки написала в╕рш «Джонка». Цим в╕ршем Н╕на Юр╕╖вна, яка обрала соб╕ л╕тературний псевдон╕м Карасубазарська, ╕ розпочала поетичну розпов╕дь про св╕й народ, для когось загадковий, як скеля Ак-Кая поблизу Б╕лог╕рська, що ран╕ше називався Карасубазар, а для не╖ р╕дний, близький, зрозум╕лий. Розгадки його в╕кових та╓мниць ╕ в╕дпов╕д╕ на багато сво╖х сучасних запитань вона знаходить у кримчацькому епос╕, фольклор╕, народн╕й музиц╕, танцях. Вона ╕ сама нац╕ональною пластикою супроводжувала читання та коментар╕ окремих в╕рш╕в. Коли ж прозвучала двома мовами – рос╕йською ╕ кримськотатарською ╖╖ «Хайтарма», веселий ╕ запальний характер цього святкового танцю, в якому по╓дналися пов╕льн╕ мотиви ╕з сплеском сх╕дних перелив╕в у ритмах ср╕бних струмен╕в водопаду Учан-Су, продемонструвала присутн╕м юна сол╕стка ансамблю «Золота молодь».
Все в звуках музичних мен╕ знайоме.
Я ╖х сприймаю, як слова.
╤ в╕дчуваю тепло р╕дного дому.
О В╕тчизна, м╕й Крим,
 ти – хайтарма!
Приводом для створення багатьох в╕рш╕в стали конкретн╕ под╕╖ та факти з ╕стор╕╖ краю та етносу, близького оточення, навколишньо╖ природи. ╤ перед слухачами в╕дкрився ц╕лий св╕т поетеси з ╖╖ почуттями, що образно вт╕лен╕ у рядках про зимовий день, стару скриню, з╕рки, що яскраво сяють, як мр╕╖ оч╕кування та над╕╖. Для не╖ нема╓ м╕сця на земл╕, кращого в╕д Криму. Тут нав╕ть прост╕ камен╕ здатн╕ дати ╖й силу. Г╕лочка барбарису допомага╓ чекати. Вона рад╕╓, як дзв╕нко, гн╕здуючись, сп╕вають птахи, солодко дзюркотить вода, п╕сенно б’ють крапл╕. ╤ щиро турбу╓ться, як на ╖╖ та чужих перехрестях життя з’являються тривоги, плачуть кв╕ти чи раптом заховалася любов. Свою розпов╕дь, насл╕дуючи п╕сенн╕сть билин ╕ догматичн╕ звича╖ народних традиц╕й, веде несп╕шно з подробицями ╕ деталями, як╕ перекликаються в окремих еп╕зодах сюжет╕в з ф╕лософською стил╕стикою та образн╕стю ╤. Сельв╕нського.
В╕рш╕ Н. Бакш╕ видан╕ друком двома поетичними зб╕рками: «Послухай серця стук» у 2004 роц╕ та «Фен╕кс» – у 2010-му. У виконанн╕ авторки вони вв╕йшли в документальн╕ ф╕льми про кримчак╕в «Роз╕рване коло» ╕ «Перегортаючи древн╕ стор╕нки джонки». У минулому 2012 роц╕ на Тарасов╕й гор╕ в Канев╕ вона декламувала кримчацькою мовою поетичн╕ твори Тараса Шевченка. А ╖╖ власну поез╕ю незабаром зможуть прочитати в переклад╕ з мови ориг╕налу в Азербайджан╕. Його зд╕йснила подруга, азербайджанська поетеса Ар╕фа Мухтарова. Один ╕з переклад╕в вона прочитала на вечор╕. А наймолодш╕ учасники читецько╖ програми за декламування напам’ять в╕рш╕в поетеси отримали в╕д не╖ в подарунок м’як╕ ╕грашки.
Коли ж почали звучати п╕сн╕, написан╕ на слова Н. Бакш╕, наприклад «Старе м╕сто», до виконавц╕в-вокал╕ст╕в при╓днувалася ╕ сама авторка, одягнута в яскраву червону нац╕ональну сукню ╕ феску. Мова ╕ культура кримчак╕в багато в чому схож╕ з кримськотатарською. ╤ це продемонструвала виконанням кримськотатарсько╖ народно╖ п╕сн╕ «Баликч╕» («Рибалка») Ур’яне Кеджика╓ва, композитор, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни. Вона засп╕вала, акомпануючи соб╕ на фортеп╕ано, фрагменти ще к╕лькох п╕сень р╕зними мовами, у тому числ╕ французькою «Мадам» з репертуару Ед╕т П╕аф на спец╕альне замовлення головно╖ геро╖н╕ свята – Н╕ни Бакш╕. А його завершальним музичним акордом став виступ сестри Ур’яне – Зери Кеджика╓во╖, заслужено╖ артистки АРК.
Власне «танго ╕з спогадами», як у в╕рш╕ з такою ж назвою, поетес╕ поср╕блили мудр╕стю роки. Вони були ╕ поблажливими до не╖, ╕ позитивними, ╕ вимогливими, подарувавши на смугастост╕ дол╕ щастя б╕серн╕ крапельки. Н╕на Бакш╕ продовжу╓ вдивлятися в гординю Ак-Ка╖ ╕ розгадувати на ╖╖ в╕дшл╕фованих в╕тром ╕ сонцем б╕локам’яних виступах радост╕ та бол╕, нагромаджен╕ тут в╕ками людьми, що звались кримчаками.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11354

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков