"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"
#5 за 01.02.2013
У КРАЮ ГОЛУБИХ ДОЛИН
Джерела
На виставц╕ акварелей «Б╕ле сонце», що в╕дбулася в к╕нц╕ минулого року у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ (статтю про не╖ «Д╕м на схилах г╕р» опубл╕ковано в газет╕ «Кримська св╕тлиця» в╕д 23 листопада 2012 року), в╕дв╕дувач╕ вдивлялися у стар╕ кримськотатарськ╕ буд╕вл╕ ╕ за особливим св╕тлом, яке струмен╕ло з кожного кам╕нця, будинку, огорож╕ чи серпантину г╕рсько╖ дороги, безпомилково називали м╕сця, змальован╕ автором – Олександром Кропком з натури. Це верхор╕ччя, яйла – край голубих долин. Там течуть дв╕ р╕чки з такою чистою ╕ прозорою, як г╕рський кришталь, водою, що ╖╖ можна використовувати для пиття та приготування ╖ж╕ без очищення. По ц╕й долин╕ кримськ╕ татари колись п╕шки ходили в Ялту. Коли житло ╖х опуст╕ло п╕сля депортац╕╖, в нього почали вселятися при╖ждж╕ за переселенням сюди з Укра╖ни та Рос╕╖ с╕м’╖. Однак довго вони тут не затрималися. Р╕чки перер╕зали гребл╕ ╕ люди зв╕дси по╖хали. ╤ цей край з одв╕чним л╕сом, галявинами ароматних яблунь ╕ груш – залишком високо╖ культури сад╕вництва кор╕нних жител╕в цих м╕сць так ╕ залишився незайманим. Вл╕тку сюди при╖жджали на в╕дпочинок у вих╕дн╕ доросл╕ та п╕дл╕тки з Севастополя. А О. Кропко, за його словами, багато раз╕в про╖жджав цей шлях з Бахчисарая велосипедом. У перший же при╖зд на базу художник╕в у Соколиному його просто зачарувала гармон╕я м╕сцевих споруд з природою. В╕н почав робити начерки будинк╕в, мечетей, колодяз╕в. — Подоба╓ться? – п╕д╕йшов до нього одного разу на етюдах з натури художник-кра╓знавець Костянтин Федотов. – Я покажу точки, з яких в╕дкриваються найкрасив╕ш╕ панорами. ╤ пов╕в О. Кропка в поле, кар’╓ри. У Федотова вже тод╕ була сформована величезна фототека Криму, в як╕й одних лише мечетей нал╕чувалося близько трьохсот! Вона до цього часу не видана. Бери в руки альбом ╕ малюй. ╤ О. Кропко малював мечет╕ в Соколиному, Богатир╕, П╕онерському, стар╕ вулички Бахчисарая ╕ Феодос╕╖, судацьк╕ гори, фонтан п╕д Мангупом... У кожн╕й пейзажн╕й композиц╕╖ був не лише художником, а й як арх╕тектор за фахом особисто обстежив ззовн╕ ╕ всередин╕ багато дерев’яних будинк╕в. Окрем╕ з них просто ун╕кальн╕: дубов╕ каркаси з╕бран╕ без жодного цвяха, в╕кна – здво╓н╕, к╕мнат не три, як у б╕льшост╕ народних осель, а ш╕сть. В╕н обм╕ряв детал╕ цих буд╕вель – балки, крокви, покр╕влю, сфотографував ╕нтер’╓р. Прикметно, що теплозабезпечення, як ╕ у вс╕х ╕нших п╕вденних буд╕влях, у кримських татар не було передбачено. Об╕гр╕валися вони в╕д вогнища в центр╕ першого поверху, тепло з якого по к╕лькох каналах прямого димоходу п╕дн╕малося на верхн╕ трет╕й-четвертий поверхи, швидко втрачалося ╕ через це в к╕мнатах було дуже холодно. Цей тип кам’яного житла, запозичений у Прибалтиц╕, найб╕льше застосовувався у передг╕р’╖. На п╕вдн╕ п╕вострова переважало терасне житло. Всього ж у кримських татар за в╕ковими традиц╕ями було вироблено п’ять тип╕в будинк╕в р╕зно╖ поверховост╕. В окремих з них в одн╕й довг╕й споруд╕ по╓днувалася житлова та господарська частини. Поряд з ними на подв╕р’ях розташовувалися печ╕ для вип╕кання хл╕ба, колодяз╕ та ╕нш╕ буд╕вл╕ малих арх╕тектурних форм. Найб╕льше таких ун╕кальних будинк╕в ╕ комплекс╕в, що в╕дносяться до епохи раннього середньов╕ччя, збереглося в маленькому сел╕ Махульдур (нин╕ Наг╕рне), що заховалося в далек╕й г╕рськ╕й глухоман╕. Щоб зберегти ╖х для нащадк╕в, О. Кропко, який вперше сюди потрапив у 1983 роц╕, та ╕нш╕ художники, арх╕тектори, етнографи об╕йшли багато каб╕нет╕в для реал╕зац╕╖ ╕де╖ створення в сел╕ за ╓вропейським зразком музею п╕д в╕дкритим небом, однак в╕дпов╕дь чиновник╕в була одна: нема╓ кошт╕в. Тод╕ вони розробили ╕нший проект: в╕дновлення природних джерел питно╖ води. На цей раз ╕н╕ц╕ативу з низ╕в почули, ╕ за кошти ╢вропейського банку реконструкц╕╖ та розвитку було очищено ╕ в╕дреставровано в Бахчисарайському район╕ б╕льше тридцяти колодяз╕в. А в Махульдур╕, де, до реч╕, народився класик кримськотатарсько╖ л╕тератури Шам╕ль Алад╕н, все менше залиша╓ться будинк╕в, як╕ з 1994 до 2010 року О. Кропко встиг до руйнування сфотографувати ╕ замалювати. Присутн╕ на зустр╕ч╕ художника з молодими арх╕текторами, якою завершувалося експонування у В╤КЦ його ретроспективи кримськотатарсько╖ арх╕тектури, побачили ╖х у в╕деоряд╕ на великому екран╕ та з великою любов’ю ╕ н╕жн╕стю закарбованими власною техн╕кою в арх╕тектурно-пейзажних зображеннях акварельними фарбами на папер╕. За цими картинами тепер можна в╕дтворювати багатов╕кову культуру житла кримських татар, д╕знаватися, як воно було побудовано та впорядковано. — В акварелях Олександра Кропка ст╕льки тепла ╕ сонячност╕, що вони мен╕ нагадують знаменит╕ пейзаж╕ Волошина, — сказав п╕сля перегляду арх╕тектор ╕з Судака Сел╕м С╓утов. В╕н народився в Узбекистан╕ ╕ п╕сля пере╖зду в 1991 роц╕ в Крим вивчав народну арх╕тектуру кримських татар з р╕зних джерел: арх╕вних матер╕ал╕в експедиц╕╖ 1938 року, фотограф╕й, малюнк╕в. На ╖хн╕й основ╕ розробив к╕лька тип╕в будинк╕в для рег╕он╕в Криму – п╕вденнобережжя, степу ╕ г╕р, за як╕ був удосто╓ний першо╖ прем╕╖ у конкурс╕ в Ки╓в╕. Вони були використан╕ в сер╕йному проектуванн╕ простого ╕ зручного для кримських татар народного житла ╕з збереженням традиц╕йного стилю ╕ характеру. Однак тепер нав╕ть сам не може знайти к╕нц╕в, в яких каб╕нетах вони застряли для узгодження. А люди повертаються з депортац╕╖ ╕ споруджують житло так, щоб швидше в нього вселитися, зм╕шуючи вс╕ стил╕. ╤ д╕м, що буду╓ться на в╕ки, форму╓ середовище, в якому будуть рости ╕ виховуватися нов╕ покол╕ння, виходить безликою с╕р╕стю п╕д шифером. — За п’ятдесят рок╕в, що нас не було на п╕востров╕, залишилося дуже мало кримськотатарських сл╕д╕в в арх╕тектур╕, — говорить С. С╓утов. – Нове буд╕вництво з дотриманням нац╕ональних традиц╕й розпочинати дорого. Це можуть дозволити соб╕ лише заможн╕ люди. На його думку, потр╕бно б╕льше споруджувати колективно, акумулюючи кошти в одному м╕сц╕, використовувати нац╕ональне оздоблення з дерева при реставрац╕╖ фасад╕в та ╕нших елемент╕в старих будинк╕в, зберегти в╕д руйнування палацов╕ споруди в район╕ великого каньйону, створивши на ╖хн╕й баз╕ м╕н╕-готел╕ для турист╕в, яких приваблюють сюди стежки Юсупова, захоплююч╕ кра╓види з водоспадами на зелених та еколог╕чних маршрутах. До ц╕╓╖ ╕сторико-культурно╖ та етнограф╕чно╖ роботи нин╕ при╓дналися Кримський ╕сторичний музей «Лар╕шес», молод╕ члени арх╕тектурно-дизайнерського об’╓днання. В акварелях Олександра Кропка, який за багато рок╕в створив р╕зн╕ живописн╕ сер╕╖, зокрема, кв╕тков╕ – «Бузок», «╤риси», а його велика колекц╕я картин, пов’язаних з Балаклавою, демонструвалася на персональних виставках в Будинку художника С╕мферополя та В╤КЦ, вони отримують ц╕нний ╕люстративний матер╕ал, який да╓ п╕д╜рунтя та енергетичний заряд для розробки ╕ реал╕зац╕╖ нових ориг╕нальних проект╕в у сучасн╕й житлов╕й арх╕тектур╕ та садово-парковому мистецтв╕.
Валентина НАСТ╤НА
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11350
|