Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
ДО ХМАР ТОРКНУТИСЯ РУКОЮ

Хвилювання ╕ рад╕сть водночас охопили в середин╕ 90-х рок╕в минулого стол╕ття кара╖мськ╕ с╕м’╖. Уперше за багато десятир╕ч у них з’явилася можлив╕сть показати нац╕ональне декоративно-прикладне мистецтво широк╕й аудитор╕╖ кримчан. Як дорогоц╕нн╕ рел╕кв╕╖ збирали вони по всьому п╕вострову старовинн╕ вироби ткацтва, вишивки. ╤ експозиц╕я, в╕дкрита в кримськотатарськ╕й галере╖, продемонструвала кара╖м╕в як народ, що в╕ками живе на кримськ╕й земл╕, збер╕гаючи сво╖ традиц╕╖ та звича╖. Що вони собою являють, розпов╕в тод╕ в лекц╕╖ академ╕к Юр╕й Полканов.
Кара╖мська колекц╕я привернула увагу знавц╕в народних промисл╕в, громадськ╕сть ╕ через к╕лька рок╕в у ви╖зному вар╕ант╕ ╖╖ було розгорнуто спочатку в Галич╕ ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, а пот╕м – у Луцьку, куди в попередн╕ в╕ки, у пер╕од князювання Данила Галицького, переселялися кримськ╕ кара╖ми. Багато з них проживали там до Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Нин╕ цю роботу з в╕дродження ╕ збереження древн╕х кара╖мських ремесел, розпочату Ю. Полкановим, продовжу╓ його дочка Анна, старший науковий сп╕вроб╕тник Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника. На виставц╕-сем╕нар╕, присвячен╕й декоративно-прикладному мистецтву кара╖м╕в, яку пров╕в нещодавно Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр сп╕льно з С╕мферопольським м╕ським культурно-просв╕тницьким товариством «Чокрак» («Джерело»), вона розпов╕ла, як традиц╕╖ вишивання, яким у минулому займалася значна частина кара╖мського народу, до цього часу збер╕гаються в пр╕звищах людей, книгах, дов╕дниках, б╕бл╕ограф╕╖.
Вишитими в╕зерунками прикрашали домашн╕ реч╕, повсякденний одяг, вбрання наречено╖. Кара╖мськ╕ майстрин╕ були так╕ вправн╕, що ╖хн╕ вироби ручно╖ роботи, наприклад, в╕яла з оксамиту продавалися на виставках у Петербурз╕. У той пер╕од вдалим вважалося вкладення кап╕тал╕в у прикраси фесок – головного убору кара╖мок. Кращ╕ зразки фесок з оксамиту, бавовни, скла ╕ металу нин╕ знаходяться в музеях ╢впатор╕╖, Бахчисарая, Феодос╕╖, литовського м╕ста Тракай, де  прожива╓ багато кара╖м╕в. А в одн╕й кара╖мськ╕й с╕м’╖ збер╕гся низ старовинного плаття, оздобленого вишивкою.
Кара╖мськ╕ орнаменти дуже схож╕ на кримськотатарськ╕. Ц╕ два народи багато в╕к╕в жили поряд ╕ законом╕рно, що в╕дбулося вза╓мопроникнення ╖хн╕х культур в оздобленн╕ одягу, побутових речей, створенн╕ техн╕к шв╕в. Лише предмети рел╕г╕йного культу в них р╕зн╕.  Солярн╕ знаки стил╕зувалися п╕д колоски у ваз╕, що означало добрий врожай, достаток у дом╕, п╕д мигдаль, гранати. Вважалося, що вони мали маг╕чну силу, служили оберегами. ╤ якщо, наприклад, килими з такими захисними орнаментами-символами псувалися, а новий не було можливост╕ виткати, бо ╖х вит╕снили з побуту дешевш╕ в╕д вироб╕в ручно╖ роботи фабричн╕, господин╕ повторювали ╖х у вишивках на подушках, серветках, хусточках. Ця традиц╕я збереглася донин╕, а на ритуальних предметах майстрин╕ ще й вишивали сво╖ ╕мена. Щоб прочитали ╖х, д╕зналися про рукотворну красу кара╖мського народу якомога б╕льше людей на п╕востров╕, ╕ колекц╕ону╓ багато рок╕в ц╕ вироби голова товариства «Чокрак» Галина Глад╕лова-Ормел╕. Для сво╓╖ родини ╕ майбутнього музею в С╕мферопольськ╕й кенас╕, прим╕щення яко╖ нин╕ перебува╓ в стад╕╖ передач╕ асоц╕ац╕╖ кримських кара╖м╕в «Кримкарайлар».
З особливою приск╕плив╕стю ╕ винах╕длив╕стю кара╖мки прикрашали сво╖ головн╕ убори. Найб╕льше любили низьк╕ шапочки, обшивали ╖х ран╕ше перлинами, с╕точками ╕ монетками, а нин╕ для ╖х прикрашання використовують б╕сер. Коли кара╖мка Св╕тлана Шергене на в╕дкритт╕ кенаси в ╢впатор╕╖ побачила експозиц╕ю старовинних фесок, була просто вражена ╖хньою красою. Пожалкувала, що ╖╖ батьки, як╕ були рем╕сниками, не дожили до цього дня. ╤ ╖й захот╕лося сам╕й в╕дновити для сучасник╕в ц╕ традиц╕йн╕ нац╕ональн╕ реч╕ одягу свого народу.
С. Шергене за фахом — фармацевт, зак╕нчила ╤ Московський медичний ун╕верситет ╕ багато рок╕в працювала в С╕мферопол╕ пров╕зором. Вона розпов╕да╓, що тод╕ вм╕ла плести лише гачком, а б╕сер н╕коли нав╕ть у руках не тримала. Тож для початку уважно роздивилася принесену додому колекц╕йну феску ╕ за ╖╖ зразком почала кро╖ти ╕ шити св╕й перший власний вир╕б. Пот╕м – другий, трет╕й. Узори для вишивання орнамент╕в п╕дбирала ╕ компонувала сама за традиц╕йними нац╕ональними символами ╕ кольорами, доповнюючи ╖х сучасними мотивами. Деяким, найб╕льш улюбленим, да╓ назви. Наприклад, на створення композиц╕й «П╕вденна н╕ч на Кале» ╕ «Смарагдова ящ╕рка» ╖╖ надихнуло перебування в древн╕й кара╖мськ╕й фортец╕ Джуфт Кале поблизу Бахчисарая.
— Це неповторн╕ м╕сця. Там хмари нижче людей до земл╕ опускаються, — говорить. – Мабуть, за цю красу предки ╕ обрали ╖х для проживання.
Побачене на свят╕ врожаю в ╢впатор╕╖ священне дерево гранат – символ добробуту стало основою для створення гранатово╖ фески, виноградн╕ грона – для ╕ншо╖. Майстриня н╕коли не почина╓ нового виробу, поки не зак╕нчить попередн╕й. Готов╕ дару╓ найближчим ╕ дорогим ╖й людям, виражаючи таким способом свою шану традиц╕ям предк╕в ╕ залишаючи пам’ять про нас, сьогодн╕шн╕х.
У родин╕ друго╖ учасниц╕ виставки – Тамари Обр╕нсько╖-Камбур, кара╖мки по л╕н╕╖ мами, н╕коли не виникало питання, як волод╕ти голкою.
— Я з дитинства бачила, як займалася рукод╕ллям бабуся, як вона шила наволочки на подушки, сорочки, а мама вишивала ╖х хрестиком, — розпов╕да╓ вона.
╥й же одного разу внучка привезла з Севастополя книги про техн╕ку вузликового мережива – фр╕вол╕те, яке вивчалося у не╖ в школ╕. Це мереживо завезли до нас з Франц╕╖ в середин╕ ХV╤╤╤ стол╕ття, збер╕гши його назву, що в переклад╕ означа╓ «легкий, пов╕тряний». Ж╕нка зац╕кавилася ним, а поштовх до власно╖ творчост╕ в цьому вид╕ декоративного мистецтва дала ╖й художниця В╕ра Романовська. З нею вона зв’язала без спиць ╕ гачка, за допомогою спец╕альних човник╕в, сво╖ перш╕ вироби — метелики.
— Велику рад╕сть в╕дчува╓ш, коли бачиш, яку форму набува╓ зав’язана тобою нитка, — говорить майстриня. – ╤ льодинку, ╕ кам╕нець, а ╕нод╕ — немов в╕дкарбований др╕т.
Хвилями розходяться, спадають донизу на демонстрац╕йних стендах вплетен╕ капроновими нитками, шпагатом у мереживн╕ орнаменти кв╕ти, трилисники, сн╕жинки, подв╕йн╕ к╕льця, розетки на серветках «Гармон╕я» та «Орх╕дея», шапочках, р╕зних видах нарядних ком╕рц╕в. Вона розм╕стила мереживо з улюбленими перлинами на фесц╕, медальйон╕, ╕ нав╕ть не в╕риться, що вони виготовлен╕ не в ювел╕рному цеху, а вручну. Десятки вироб╕в з ниток лежать тепер у не╖ вдома у скринях, коробках, а ╖й одного цього заняття човниковим плет╕нням, непростого ╕ трудом╕сткого, зда╓ться мало. Як спец╕ал╕ст ф╕зико-математичного проф╕лю, Т. Обр╕нська в усьому любить точн╕сть ╕ порядок.
— Не можу викидати з дому реч╕, що в╕дслужили св╕й в╕к, —  коменту╓ другу частину сво╓╖ колекц╕╖, в як╕й г╕рками складен╕ кругл╕ ╕ квадратн╕ килимки на п╕длогу, на ст╕лець для п╕ан╕но, розпов╕да╓, як створю╓ для них малюнки з довгих смужок старих клаптик╕в тканин.
Минають роки, а це захоплення творч╕стю через призму нац╕онально╖ культури не проходить. ╤де╖ для нових вироб╕в майстриня бачить на кожному кроц╕, озвучу╓ ╖х в╕ршованими рядками, народними кара╖мськими п╕снями у власному аранжуванн╕, одну з яких – «Байрам» ╕ свою, створену за мотивами розпов╕д╕ з родинних л╕тописних хрон╕к «меджума», виконала акапельно перед присутн╕ми. А для широко╖ аудитор╕╖ читач╕в нею видано б╕льше двадцяти авторських зб╕рок з в╕ршами для д╕тей ╕ дорослих, п’╓сами для фортеп╕ано, п╕снями на сво╖ та ╕нших поет╕в тексти.
А третя учасниця виставки сучасно╖ кара╖мсько╖ творчост╕ – самод╕яльна художниця Марина Бобовська-Коген п╕д╕йшла до фортеп╕ано ╕ заграла к╕лька твор╕в, присвятивши ╖х сво╖й мам╕. Вона також грала на цьому ╕нструмент╕, залучила до музики й дочку. ╤ хоч вона обрала профес╕ю б╕олога, любов ця залишилася в не╖ на все життя.
Працюючи в природному середовищ╕ Криму, М. Бобовська просто закохалася в його чудов╕ кра╓види. Осво╖ла в ╕зостуд╕╖ С╕мферопольського художнього музею техн╕ку створення пейзаж╕в аквареллю ╕  вони «зазвучали» в ╖╖ руках музикою серця, святом для душ╕: зах╕д сонця, туманна долина в Алупц╕, хвил╕, що б’ються об берег. Згодом до них додалися портрети мами, святителя Луки, л╕тограф╕я Бахчисарайського ханського палацу, зображення геллю кара╖мсько╖ кенаси, натюрморти з к╕мнатними рослинами.
Все менше залиша╓ться в кара╖мському етнос╕ людей, як╕ знають стар╕ техн╕ки народних ремесел, яких, за описами етнограф╕в, нал╕чувалося б╕льше с╕мдесяти. Характерн╕ ознаки нац╕онального одягу, наприклад, кара╖ми хот╕ли встановити на основ╕ приданого наречено╖ в колекц╕╖ ╢впатор╕йського музею. Однак його збереглося так мало, що зробити цього не вдалося. Не вивчен╕ ще на профес╕йному р╕вн╕ кара╖мськ╕ орнаменти. ╥х в╕дродження в чистому канон╕чному вигляд╕ в╕дбува╓ться з урахуванням особливостей вбрання та його елемент╕в —  рукав╕в, манжет╕в, пояс╕в, жилет╕в, головних убор╕в та аксесуар╕в, а також колористики: однотонно╖ — зелено╖, червоно╖, ф╕олетово╖ на свято ╕ в кл╕тинку та смужку – на будень, притаманно╖ вс╕м кор╕нним народам п╕вострова.
Кара╖ми прагнуть, щоб ╖хн╕ д╕ти, як ╕ вони сам╕ колись малими, з ╕нтересом чекали того дня, коли, в╕дкривши скриню чи шафу для пров╕трювання, а робилося це к╕лька раз╕в на р╕к перед святами, побачили б там вироби сво╖х предк╕в чи стил╕зован╕ п╕д старовину, за якими, немов у практичному пос╕бнику з народознавства, прочиту╓ться ╕стор╕я краю, до творення яко╖, прагнення до гармон╕╖ в особистих ╕ сусп╕льних в╕дносинах були причетн╕ ╕ представники ╖хньо╖ родини. Один ╕з малих народ╕в Криму — кара╖мський — сво╖ми щоденними справами доводить, що може жити як етнос ╕ сам збер╕гати свою давню ╕ неповторну духовн╕сть та культуру.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11249

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков