Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3033)
З потоку життя (6242)
Душі криниця (3437)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1479)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1659)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО: ТЕПЛОТА СЕРДЕЦЬ ╤ НЕЗАБУТН╤ ВРАЖЕННЯ
До 185-р╕ччя в╕д дня народження л╕каря й поета


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ДУХОВНА ╢ДН╤СТЬ ПОКОЛ╤НЬ
Можна не сумн╕ватися, що Степан Руданський, великий прихильник укра╖нського слова, р╕дно╖ мови,...


ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ…
Колись на хвилях Укра╖нського рад╕о часто звучала п╕сня «Чом, чом, земле моя»,...


ДУХОВНИЙ УЧИТЕЛЬ: ╢ВГЕН СВЕРСТЮК
Яким був ╢вген Сверстюк ╕ як╕ повчання залишив у спадок новим покол╕нням, нам розпов╕ла зав╕дувач...


ЗАБУТЕ ╤М’Я Л╤КАРЯ МАР’ЯНА ПАНЧИШИНА
«Знання ╕ досв╕д – в ╕м’я збереження здоров’я укра╖нц╕в”, - таким...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2012
ДЕ Ж ПОХОВАНИЙ ОЛЕКСАНДР КОШИЦЬ?

Постат╕

Готуючи «Всеукра╖нську енциклопед╕ю некрополезнавства», — диво ╕з див у мо╖й кра╓знавч╕й пошуков╕й робот╕, – н╕як не м╕г знайти поховання Олександра Антоновича Кошиця (1875-1944), д╕знатися у пров╕дних л╕тератор╕в, як╕ досл╕джували творч╕сть композитора ╕ диригента, де ж його могила. Запитав у в╕домих л╕тературознавц╕в ╕ культуролог╕в Укра╖ни – ╤вана Лисенка, ╤вана Гамкала, В╕тал╕я Карпенка та ╕нших – сказали уже мен╕ в╕доме: в мавзоле╖ канадського м╕ста В╕нн╕пег. Нема╓ конкретики та фото поховання ╕ в документальних виданнях. Скаж╕мо, Михайло Головащенко ще 1990 року став вивчати арх╕ви О. Кошиця у В╕нн╕пез╕. Результат: п╕д його упорядкуванням виходять в Ки╓в╕ двотомник О. Кощиця «Спогади» (1995) та його ж «З п╕снею через св╕т» (подорожн╕ записи). У 2007 роц╕ його книга в 2-х томах «Феномен О. Кошиця» (2007) — це ун╕кальний зб╕рник спомин╕в про О. Кошиця, його хорист╕в, друз╕в, колег, статт╕, спомини та ╕нтерв’ю з композитором. У 2007 роц╕ з’явилася книжка Л. Пархоменко «Олександр Кошиць. Листи до друга» — там також нема╓ м╕сця поховання композитора ╕ диригента. 2006 року в ╤вано-Франк╕вську надруковано зб╕рник статей, спогад╕в ╕ матер╕ал╕в на 197 стор╕нках «Олександр Кошиць. До 130-р╕ччя ген╕ального диригента ╕ композитора». Автор проекту та укладач — ентуз╕аст, любитель музики та кра╓знавства ╕з Нью-Йорка ╢вген Паранюк (родом з ╤вано-Франк╕вщини), ╕ тут не вказано м╕сце останнього спочинку Кошиця. Велику статтю «Чи зна╓те ви, хто такий Олександр Кошиць?» надрукували Л╕д╕я Корсун ╕з Нью-Йорка – ╕ н╕ слова про останн╓ м╕сце на ц╕й земл╕, окр╕м того, що помер у В╕нн╕пез╕ й «там ╕ похований, у мавзоле╖».
О. Кошиць, як писала пан╕ Л╕д╕я, був людиною високо╖ культури, осв╕ченост╕, високо╖ морал╕, шляхетно╖ манери повед╕нки. Людина чест╕, порядност╕, в╕рност╕ обраному шляху. В його випадку — укра╖нському шляху. Таким — зовн╕шньо та внутр╕шньо — поста╓ в╕н перед нами з фотопортрет╕в та його щирих, безпосередньо занотованих «Спогад╕в» та у листах до друз╕в. У приватному житт╕ мав при╓мний характер, був ц╕кавим опов╕дачем, сп╕врозмовником, любив жарти. Г╕пнотизував сво╓ю приваблив╕стю (харизмою, як тепер кажуть) ╕ хорист╕в, ╕ оточуючих людей. А ще був дуже вразливим та сентиментальним — риса нац╕ональна, народна. Але найголовн╕ше — був особою, яку можна насл╕дувати у проявах людяност╕ та шляхетност╕. Тепер, як ми звикли говорити, так╕ не народжуються. Горд╕сть нац╕╖!
Про О. Кошиця я вм╕стив великий матер╕ал в упорядковану мною ун╕версальну енциклопед╕ю «Черкащина», ╕ неспроста – Олександр народився в сел╕ Ромашки Звенигородського пов╕ту Ки╖всько╖ губерн╕╖, в с╕м’╖ священика Антона Гнатовича Кошиця ╕з стародавнього шляхетного роду. Мав 8 брат╕в та сестер. Коли йому минуло два роки, батько отримав прих╕д у сел╕ Тарас╕вка на Кан╕вщин╕, поблизу села Кирил╕вка, де минуло дитинство Тараса Шевченка.
Один з близьких родич╕в Олександра – Григор╕й ╤ванович Кошиць — був священиком у сел╕ Кирил╕вка, а Тарас Шевченко був у нього наймитом. Коли у вересн╕ 1848 року при╖здив в Укра╖ну, нав╕ть сватався до його доньки Феододос╕╖, але д╕вчина в╕дмовила. Сам Олександр добре знав плем╕нника Тараса – Петра Микитовича Шевченка (1847-1944), а з його (Петра) сином Григор╕╓м дружив. У сво╖х «Спогадах», як╕ видан╕ в Канад╕ та у наш╕ дн╕ в Укра╖н╕, Олександр Антонович писав, що «Шевченко в ╖х сел╕ знався ╕ мислився, як щось сво╓, недавн╓, майже сучасне». Отож колискою малого Олександра стала Черкащина, яка пиша╓ться тим, що виростила двох св╕тових ген╕╖в – Тараса Шевченка ╕ Олександра Кошиця. Правда, Шевченка зна╓ весь св╕т, а Кошиця до нин╕шн╕х час╕в – б╕льше лише закордон. Олександр Антонович згадував село свого дитинства «як землю, де лунають найкращ╕ у св╕т╕ п╕сн╕, де чутно наймилозвучн╕шу мову, де ся╓ найясн╕ше з-пом╕ж ус╕х сонць сонце, яку вкрило найблакитн╕ше небо; земля... одне слово — найкращий куточок на св╕т╕, де сто╖ть моя люба Тарас╕вка. Хай хто посм╕╓ сказати ╕накше!».
Навчався Олександр Кошиць ╕ в Ки╖вськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖ (1890-1896) на Подол╕, де й проживав ус╕ ц╕ роки, винаймаючи з одногрупниками помешкання на нин╕ в╕домих вулицях: Андр╕╖вському узвоз╕, Борисогл╕бськ╕й, Спаськ╕й, Хорев╕й, Поча╖вськ╕й... Роки навчання тут — це час вдосконалення його музично╖ осв╕ти (в╕дв╕ду╓ музичну школу, Ки╖вську оперу, муздрамтеатр) ╕ становлення як диригента.
…Про творч╕ роки О. Кошиця та його хорових колектив╕в, усп╕хи Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ капели на вс╕х континентах св╕ту написано чимало. А я свою розпов╕дь завершу останн╕ми трьома п╕сля Америки роками, як╕ Олександр Антонович пров╕в у В╕нн╕пез╕ – у цьому канадському м╕стечку Кошиць об╕ймав посаду викладача на курсах п╕дготовки диригент╕в та керував укра╖нським хором. Тут ╕ зд╕йснив запов╕тну мр╕ю — залишив для нащадк╕в звукозаписи укра╖нських п╕сень. Десять плат╕вок, 27 записаних п╕сень, як╕ представляють ус╕ жанри укра╖нсько╖ п╕сн╕, це, як у «Спогадах» визначив О. Кошиць: «Щедр╕вки та колядки дохристиянського пер╕оду, ╕сторичн╕, геро╖чн╕, в╕йськов╕ (стр╕лецьк╕), балади, побутов╕, любовн╕, с╕мейн╕, колисков╕, жарт╕влив╕, сатиричн╕, гумористичн╕ та п╕сн╕ до танцю (коломийки)... П╕сн╕ з Велико╖ Укра╖ни, з Галичини та Буковини».
Але не зм╕г би зд╕йснити задумане Олександр Кошиць, аби поруч не була кохана дружина ╕ в╕рний пом╕чник — Тетяна Омелян╕вна Георг╕╓вська (1892-1966), яка також родом з Укра╖ни, з В╕нниц╕, колишня хористка Кошиця в ки╖вськ╕ роки, незм╕нна учасниця ус╕х склад╕в Укра╖нського хору в часи всесв╕тн╕х гастролей. Це Тетяна Омелян╕вна передала арх╕в Олександра Кошиця п╕сля його смерт╕ Осередку укра╖нсько╖ культури та осв╕ти у В╕нн╕пез╕, ╕ з 1948 року до останн╕х сво╖х дн╕в була його директором, а також членом редакц╕йно╖ групи з видання «Спогад╕в» та «Щоденник╕в», оп╕кункою хору ╕мен╕ Кошиця.
…О. Кошиць ╕з дружиною покояться не в мавзоле╖, як написано в ус╕х виданнях та ╤нтернет╕ (мавзолею просто нема╓ у м╕ст╕), а в колумбар╕╖ цвинтаря «╫лен-╤ден», за двадцять п’ять к╕лометр╕в од В╕нн╕пега, де зазвичай ховають визначних православних канадц╕в укра╖нського походження. Розпов╕дають, що Олександр Антонович запов╕дав перенести його прах на Батьк╕вщину…

В╕ктор ЖАДЬКО,
письменник, професор, радник м╕н╕стра культури Укра╖ни
Ки╖в — В╕нн╕пег — Ки╖в
Фото автора

На фото: Село Тарас╕вка Звенигородського району Черкащини.
Пам'ятна стела О. Кошицю

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11167

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков