Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2012
БЕРЕСТЕЙЩИНА У НАШОМУ СЕРЦ╤…

Кра╓знавство

«Кримська св╕тлиця» ╓ газетою особливою — ми не обмежу╓мося публ╕кац╕ями лише про життя кримських укра╖нц╕в. ╤ цю «особлив╕сть» дикту╓ нам специф╕ка автоном╕╖. В АРК переважа╓ рос╕йськомовне населення – це факт. П╕востр╕в ╓ батьк╕вщиною кримських татар, як╕ хочуть в╕дновити свою нац╕онально-територ╕альну автоном╕ю. Це також факт, який укра╖нськ╕ демократи повинн╕ сприймати з ус╕╓ю серйозн╕стю ╕ керуватися повагою до кор╕нного народу. Укра╖нц╕ живуть начебто у рамках «сво╓╖» держави, але насправд╕ ╖хн╓ ╕снування ╓ досить дискомфортним. Тому нам конче необх╕дно навчитися мирному сп╕в╕снуванню. Але не за радянською моделлю, яка передбачала прискорену (наск╕льки це можливо) асим╕ляц╕ю етнос╕в. А за демократичною – коли мови ╕ культури збер╕гаються, але народи-сус╕ди привчен╕ не лише мирно сп╕в╕снувати, але й шанувати сус╕дн╕ культури, ц╕кавитися ними. Тому «Кримська св╕тлиця» так багато уваги прид╕ля╓ Берестейщин╕ та Кубан╕, тр╕шки менше – П╕дляшшю та Придн╕стров’ю. Це т╕ земл╕, де укра╖нц╕ почуваються приблизно так, як ╕ кримськ╕ татари в Криму — «на р╕дн╕й, не сво╖й земл╕». Але говорячи про безправн╕сть укра╖нц╕в Берестейщини, ми повинн╕ усв╕домлювати, що й етн╕чн╕ б╕лоруси цього краю аж н╕як не почуваються прив╕лейованими. Вони, як ╕ укра╖нц╕ Криму, посилено зрос╕йщуються. Ви бачите, ск╕льки в╕дразу паралелей з Кримом? Х╕ба кримський татарин не зрозум╕╓ берестейця? Чи в╕н не зрозум╕╓ лемка, якого депортували з р╕дних м╕сць ╕ дос╕ н╕хто (на державному р╕вн╕) не допомага╓ повернутися на землю предк╕в? Спок╕йн╕ дискус╕╖ на тему ╕дентичност╕ завжди наближають нас до консенсусу. Тому мене завжди раду╓ толерантна позиц╕я тих, хто прагне до яко╖сь гармон╕зац╕╖ м╕жнац╕ональних стосунк╕в. В╕д берестейських актив╕ст╕в укра╖нського напрямку неодноразово чув: «Державна мова в кра╖н╕ повинна бути одна — б╕лоруська. Укра╖нська на Берестейщин╕ повинна вивчатися як окремий шк╕льний предмет…». Це набагато пом╕ркован╕ша позиц╕я, н╕ж та, яку мали укра╖нськ╕ партизани з УПА. Вони до 1952 року продовжували збройний оп╕р, спод╕ваючись, що Берестейщина колись повернеться в лоно неньки-Укра╖ни. УПА тод╕ програла, але та геро╖чна боротьба пол╕щук╕в багато до чого зобов’язу╓ нас — укра╖нц╕в третього тисячол╕ття. Ми конче мусимо допомогти зберегти сво╓ укра╖нство хоча б тим людям на Берестейщин╕, як╕ цього забажають. Нав╕ть якщо хтось прагне зберегти свою окрем╕шню «пол╕щуцьку» самобутн╕сть, так╕ люди будуть нам не чужими. ╤ якщо на Берестейщин╕ колись зм╕цняться позиц╕╖ «б╕лорусизатор╕в», як╕ прагнутимуть посилити позиц╕╖ державно╖ б╕лорусько╖, – це також наш╕ побратими. За умови, що вони уважно ставитимуться до укра╖нського «сегмента» на Берестейщин╕...
╤ одразу напрошу╓ться «кримська» паралель: кримськ╕ татари повинн╕ шукати точки дотику з укра╖нством? Безумовно. ╤ укра╖нц╕ повинн╕ бути готовими до вивчення кримськотатарсько╖. Лише рос╕йський великодержавний шов╕н╕зм ми повинн╕ засудити як анахрон╕зм ╕ ганебне ╕сторичне явище. Бо саме в╕н дикту╓ нам ╕мперське бачення ситуац╕╖ ╕ ор╕╓нту╓ на «силов╕» сценар╕╖. Це притаманно ╢враз╕╖, але не ╢вроп╕. Нац╕ональн╕ меншини мають право на повноц╕нне культурне ╕снування. Ось чому ми пода╓мо багато матер╕ал╕в про Берестейщину ╕ завжди надаватимемо м╕сце тим нашим друзям, як╕ читають «Кримську св╕тлицю» в ╤нтернет╕ ╕ час в╕д часу хочуть висловити свою точку зору. Сьогодн╕ нада╓мо слово в╕домому культурологу з Берестя В╕ктору М╤С╤ЮКУ.
— Дякую за увагу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» до берестейсько╖ теми. В свою чергу пропоную згадати одну ╕з найзагадков╕ших ос╕б укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ радянського пер╕оду. Маю на уваз╕ Серг╕я Тихоновича Бобрьонка. В╕домо мен╕ про нього небагато. Народився у Ки╓в╕ в 1921 роц╕. В 1939 роц╕ покликаний до в╕йська Лен╕нським райв╕йськкоматом Ки╓ва. Служив молодшим сержантом у 3-й прикордонн╕й комендатур╕ (чи команд╕) 17-го прикордонного загону. Брав участь у самод╕яльност╕. В╕йна застала його в казарм╕ 17-го прикордонного загону на територ╕╖ Цитадел╕ Берестейсько╖ фортец╕. За спогадами очевидц╕в, був контужений та часто непритомн╕в, але вперто брав участь у боях. За оф╕ц╕йними даними, в╕н потрапив у полон 25 червня 1941 року. До 1945 року перебував у таборах в╕йськовополонених у Польщ╕, Прусс╕╖ та Норвег╕╖. П╕сля в╕йни грав у театр╕ Заньковецько╖ у Львов╕. В книз╕ Василя Голотова «Есть такой фронт» (вона покликана переконати читача, що «одну из славных страниц в историю ВЧК-КГБ вписали львовские чекисты») ╓ розд╕л «СЕРГЕЙ БОБРЕНОК. ПОКА БИЛОСЬ СЕРДЦЕ».
Судячи з усього, Бобрьонок друкував у м╕сцев╕й прес╕ ╕нформац╕ю про театральне життя ╕ не т╕льки. Ним були написан╕ книги: «П╕д ст╕нами Бреста: записки учасника оборони Брестсько╖ фортец╕». — К.: Молодь, 1958 (перевидана рос╕йською мовою); «П╕сня про нескорених». — Льв╕в, 1963; «П╕сня про бойових подруг». Нариси. — К.: Молодь, 1964; «Побратими». – Льв╕в, 1966. Нагороджений орденом Слави III ступеня ╕ медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». За деякими даними, помер у 1996 (за ╕ншими — був живий ще в 1998 роц╕).
Мене диву╓ те, що цей захисник Берестейсько╖ фортец╕ фактично нев╕домий у Берест╕. Ось к╕лька факт╕в, як╕ це п╕дтверджують. Не знав про нього журнал╕ст ╕ л╕тературознавець, ерудит Антон Цвид, тому й не потрапили описання дово╓нного Берестя ╕ фортец╕ в антолог╕ю укра╖нсько╖ л╕тератури Берестейщини «До тебе, св╕те». Про нього не згадував енциклопедичний дов╕дник «Брест», виданий берестейськими авторами у видавництв╕ «Б╕лоруська радянська енциклопед╕я». Його ╕м’ям не названа жодна вулиця м╕ста, хоча у радянськ╕ часи така традиц╕я була популярна. Нагороди його пор╕вняно з Геро╓м Радянського Союзу майором Гавриловим дуже скромн╕. Я розум╕ю, що за значенням участь сержанта була не такою пом╕тною, як оборонця Сх╕дного форту майора Гаврилова. ╤ все ж таки... З к╕нця в╕йни звання Героя перестало бути чимось надзвичайним. До того ж уц╕л╕лих прикордонник╕в пор╕вняно з представниками ╕нших в╕йськ було небагато. А подвиг Берестейсько╖ фортец╕ асоц╕ю╓ться саме з прикордонниками (що п╕дтверджу╓ хоча б встановлення скульптурно╖ композиц╕╖ саме в тому м╕сц╕, де виконував св╕й в╕йськовий обов’язок Серг╕й Бобрьонок). У мене ╓ к╕лька верс╕й, як╕ могли б це якось пояснити.
1. В╕н не належав до московсько╖ парт╕йно╖ ел╕ти, а випадкових людей на л╕тературний Ол╕мп не брали. Тому й залишався в╕н ветераном локального значення. Ц╕каво, як до нього ставилась тод╕шня влада Львова? Чи був в╕н у числ╕ головних ф╕гур на святкуваннях Дня Перемоги, чи його оминала увага оф╕ц╕йних ос╕б?
2. Його особиста б╕ограф╕я мала як╕сь провини перед парт╕╓ю, як╕ (попри активну участь в оборон╕ Берестейсько╖ фортец╕) не дозволяли зробити з нього значну ф╕гуру. В╕н був тривалий час, як ╕ б╕льш╕сть уц╕л╕лих учасник╕в оборони, в полон╕. При Стал╕н╕ про оборону зовс╕м не говорили. Вважалося, що той, хто вижив, уже «заплямував» себе… Що, зрештою, не завадило багатьох людей вже в хрущовськ╕ часи п╕дняти на вершину популярност╕.
3. Його образ в╕йни не зб╕гався з ╕нтернац╕онал╕стською пол╕тикою парт╕╖, а тому не п╕дходив для зразка всесоюзного р╕вня. В╕домо ж, що в радянському в╕йську було чимало укра╖нц╕в, як╕ сп╕вали сво╖ п╕сн╕, в тому числ╕ ╕ на в╕йськову тематику, розмовляли р╕дною мовою. Натом╕сть з часом образ в╕йни все б╕льше ╕нтернац╕онал╕зувався (русиф╕кувався). Образ Бобрьонка нагаду╓ мен╕ постать «незручного» в радянськ╕ часи укра╖нця Олекс╕я Береста, який п╕дняв прапор над Рейхстагом. Усе св╕дчить про те, що ми ма╓мо свого «незручного героя» — берестейського Береста.
Добре було б, якби ви знайшли у Льв╕вському театр╕ ╕м. Заньковецько╖ ╕нформац╕ю про нього (детальну б╕ограф╕ю, спогади, м╕сце поховання). Ц╕каво знати: як сприймали його у льв╕вському ╕нтелектуальному середовищ╕? Чи був в╕н причетний (╕ в як╕й рол╕) до репрес╕й з боку влади до творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖, актор╕в театру? Спробуйте розшукати у бук╕н╕ст╕в його книги. В╕доме його фото з 1956 року — воно опубл╕коване в книз╕ С. Смирнова «Брестская крепость».
Маю до вас ще одне прохання. Не хот╕лось би, щоби в Укра╖н╕ використовували зам╕сть укра╖нських назв кальки чи як╕сь арха╖зован╕ вар╕анти. Берестейц╕ ст╕льки зробили ╕ роблять для того, щоб укра╖нц╕ знали свою спадщину! Якщо справа у коректорах — переконуйте ╖х, або дайте нам можлив╕сть переконати. Питома назва мого р╕дного м╕ста — Бересть (чол. р╕д), а не Брест. Це ╖╖ ╓диний традиц╕йний вар╕ант, в╕домий м╕сцевому населенню.

Записав
Серг╕й ЛАЩЕНКО

Берестейц╕ у Львов╕. Другий праворуч — В╕ктор М╕с╕юк. Крайн╕й праворуч — передплатник «КС», льв╕в’янин, професор Роман Пляцко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11128

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков