Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…


ДАР╤Я В╤КОНСЬКА: В╤Д «РАЙСЬКО╥ ЯБЛ╤НКИ» ДО ЗБ╤РКИ «ЗА СИЛУ Й ПЕРЕМОГУ»
Наче досв╕дчений х╕рург, вона препару╓ укра╖нське тло, аби укра╖нц╕ позбулися тих негативних рис...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2012
З╤РКА СОЛОМ╤╥ КРУШЕЛЬНИЦЬКО╥

Укл╕н Тоб╕, Велика Солом╕╓!
Ми в╕д тво╖х негаснучих щедрот
М╕цн╕шими ста╓м: живе ╕ гр╕╓
Тво╓ ╕м’я, як п╕сня, як народ!
Дмитро Павличко

Три випускники Льв╕всько╖ консерватор╕╖ ╕м. М. Лисенка, з якою пов’язане ╕м’я видатно╖ укра╖нсько╖ сп╕вачки Солом╕╖ Крушельницько╖, — заслужена артистка Укра╖ни, сол╕стка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Наталя Безкоровайна, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, контрабасист Богдан Безкоровайний ╕ п╕ан╕стка Ольга Б╕рючева провели у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ за участ╕ Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму та С╕мферопольського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного веч╕р пам’ят╕ «Велика серед великих». В╕н присвячений 140-р╕ччю С. Крушельницько╖, що 23 вересня, в день ╖╖ народження, за значний особистий внесок у св╕тове та в╕тчизняне театральне мистецтво урочисто в╕дзначався зг╕дно з постановою Верховно╖ Ради Укра╖ни на державному р╕вн╕.
Серед найб╕льших сп╕вак╕в св╕ту к╕нця XIX – першо╖ половини XX стол╕ття укра╖нська оперна сп╕вачка Солом╕я Крушельницька була символом досконалост╕ ╕ неперевершеност╕. ╥╖ незр╕внянно╖ краси л╕рико-драматичне сопрано д╕апазоном майже в три октави – р╕дк╕сне явище в св╕товому оперному ╕ камерному мистецтв╕. ╥╖ репертуар нал╕чував 63 парт╕╖ з 61 опери 33-х композитор╕в. ╥╖ неперевершений голос полонив Укра╖ну, Рос╕ю, ╢вропу, П╕вн╕чну ╕ П╕вденну Америку, ╢гипет, а сп╕ваки з╕ св╕товим ╕м’ям — Енр╕ко Карузо, Т╕тто Руффо, Матт╕а Батт╕ст╕н╕, Фед╕р Шаляп╕н вважали за честь сп╕вати з Солом╕╓ю Крушельницькою. З цього приводу ╕тал╕йський поет Джозуе Кардучч╕ написав у сво╓му в╕рш╕ в 1905 роц╕: там, де проходить Солом╕я Крушельницька, «кв╕тнуть троянди ╕ сп╕вають солов’╖».
Розпочався веч╕р з демонстрування документальних кадр╕в про сп╕вачку, чий голос сучасники пор╕внювали з л╕рою поета. Про ╖╖ життя ╕ виконавську майстерн╕сть розпов╕в Б. Безкоровайний, а з багатою фонограф╕чною спадщиною, яка ╓ частиною культурних надбань Укра╖ни, ознайомила присутн╕х студент╕в ╕ любител╕в музики Н. Безкоровайна. Високу школу вокального мистецтва Льв╕всько╖ консерватор╕╖, де навчалася Крушельницька, а пот╕м працювала викладачем, Н. Безкоровайна продемонструвала виконанням укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕ «Хусточка».
Естафету класичного камерного сп╕ву р╕зних покол╕нь укра╖нських вокал╕ст╕в в╕д Крушельницько╖ до Безкоровайно╖, а в╕д не╖ до молод╕ продовжили ╖╖ вихованц╕ – студенти Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму Антон╕на ╤ванова, Маша Щелканова та Анастас╕я Кравченкова. Вони виконали укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ народн╕ п╕сн╕, романси в супровод╕ концертмейстера       О. Б╕рючево╖.

НА ВЕРШИН╤ СВ╤ТОВО╥ СЛАВИ

Солом╕я Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в сел╕ Б╕лявинцях Бучацького пов╕ту на Терноп╕льщин╕. Батько Солом╕╖ — укра╖нський священик ╕ хоровий диригент Амврос╕й Крушельницький зак╕нчив у 1866 роц╕ Льв╕вську духовну сем╕нар╕ю. ╥╖ мати — Теодора Савчинська мала гарний голос ╕ сп╕вала народн╕ п╕сн╕, зокрема колисков╕ та га╖вки. Вона була донькою священика ╕ письменника Григор╕я Савчинського, на герб╕ давнього роду якого написано: «Козак з шаблею, у ногах якого ящ╕рка».
Родове дерево Крушельницьких г╕ллясте ╕ св╕жолисте, щедре, м╕цне ╕ здорове сво╖м кор╕нням. Це «родинне б╕ополе» формувало голос славетно╖ Солом╕╖, розвивало ╖╖ природн╕ задатки, створювало сприятливу атмосферу для щедрих ╕ високих д╕янь на славу р╕дного народу. Кр╕м Солом╕╖, з д╕тей Амврос╕я Крушельницького камерною сп╕вачкою стала Ганна, сп╕вачкою ╕ диригентом терноп╕льського ╕ льв╕вського «Боян╕в» — Ем╕л╕я. Одним з орган╕затор╕в видавництва «Б╕бл╕отека музична» у Львов╕ та диригентом льв╕вського «Бояна» був син Антон. Мистецький шлях у житт╕ обрали плем╕нники С. Крушельницько╖ – композитор Мирослав Скорик, сп╕вачка ╕ педагог з вокалу Одарка Бандр╕вська, п╕ан╕стка Ольга Шухевич, художниця Ярослава Музика…
Коли Солом╕╖ виповнилося ш╕сть рок╕в, батько одержав параф╕ю в сел╕ Б╕ла поблизу Тернополя. Тут в╕н почина╓ навчати сво╖х д╕тей нотн╕й грамот╕, сольфеджувати ╕ всупереч поглядам того часу в╕дправив дочку в 1891 роц╕ на навчання в Льв╕вську консерватор╕ю, яку вона зак╕нчила з в╕дзнакою.
Солом╕я усп╕шно дебютувала у Львов╕ парт╕╓ю Леонори в опер╕ «Фаворитка» Г. Дон╕цетт╕, а пот╕м — у рол╕ Сантуцц╕ в «С╕льськ╕й чест╕» П. Маскань╖. Восени 1893 року Крушельницька ╖де в ╤тал╕ю ╕ вдосконалю╓ св╕й голос у знаменитого професора Фаусти Кресп╕ в М╕лан╕. Через р╕к вона сп╕ва╓ пров╕дн╕ парт╕╖ у кращих оперних театрах ╤тал╕╖. Тр╕умф, якого Солом╕я досягла в ц╕й кра╖н╕, в╕дкрив перед нею двер╕ оперних театр╕в Рос╕╖, Польщ╕, Франц╕╖, ╤спан╕╖, Н╕меччини, Португал╕╖, ╢гипту, П╕вн╕чно╖ ╕ П╕вденно╖ Америки.
У 1895 роц╕ вона ╖де у В╕день, щоб вивчити пров╕дн╕ парт╕╖ в операх композитора-новатора Р. Вагнера. Це був ризикований крок для молодо╖ сп╕вачки, яка щойно оволод╕ла мистецтвом бельканто. ╥й потр╕бно було освоювати зовс╕м ╕ншу манеру сп╕ву н╕мецько╖ вокально╖ школи у парт╕ях, в яких не один сп╕вак втратив голос. Однак ризик виправдався ╕ Крушельницька стала найвидатн╕шою «вагнер╕вською примадонною» ХХ стол╕ття. Сп╕вачка блискуче викону╓ найскладн╕ш╕ парт╕╖ в операх композитора: «Лоенгр╕н», «Тр╕стан та ╤зольда», «Вальк╕р╕я» та ╕нших. Вона багато гастролю╓: Варшава, В╕день, Париж, Санкт-Петербург, М╕лан, Одеса... ╤ скр╕зь виступа╓ з великим усп╕хом. ╤тал╕йська газета «Троваторе» про ╖╖ роль у «Бал-маскарад╕» писала: «Крушельницька, постать яко╖, зда╓ться, з╕йшла з картин прарафаел╕в, надзвичайно вдала Амал╕я. Вона обдарована чудовим, св╕жим ╕ широким голосом, вм╕╓ збуджувати ним глибоке хвилювання». А «Одеський телеграф» в╕дзначив, що в рол╕ Рах╕л╕ (опера «╢врейка») вона «показала себе справжньою драматичною сп╕вачкою з вогнем, що електризу╓ ╕ захоплю╓ публ╕ку».
П’ять сезон╕в (1898-1902 роки) Крушельницька – примадонна Варшавсько╖ опери. Тут в╕дбувся ╖╖ тр╕умфальний виступ у 500-й вистав╕ «Галька» С. Монюшка. З Варшави Солом╕я ви╖жджа╓ на гастрол╕ в Санкт-Петербург, де сп╕вала у склад╕ ╕тал╕йсько╖ трупи за участ╕ Батт╕ст╕н╕, Карузо, Арнольдсон, Тетрацц╕н╕, Сильвестр╕, Маркон╕. У листопад╕ 1899 року дирекц╕я Варшавсько╖ опери орган╕зувала концерт для родини рос╕йського ╕мператора у ма╓тку Скернев╕цах поблизу Варшави. Горда укра╖нка в знак протесту проти царського свав╕лля в Укра╖н╕ засп╕вала тужливу народну баладу «Ой поп╕д гай зелененький брала вдова льон др╕бненький». ╥╖ виступ набув чималого розголосу в газетах ╕ отримав п╕дтримку громадськост╕.
Завдяки С. Крушельницьк╕й була в╕дроджена в╕дома опера «Мадам Баттерфляй» ╕тал╕йського композитора Дж. Пучч╕н╕. У 1904 роц╕ в ╖╖ постановц╕ на сцен╕ театру «Гранде» Солом╕я тр╕умфально виконала парт╕ю Ч╕о-Ч╕о-Сан. Публ╕ка с╕м раз╕в викликала артист╕в ╕ композитора на сцену. П╕сля вистави зворушений ╕ вдячний Пучч╕н╕ над╕слав Крушельницьк╕й св╕й портрет з надписом: «Найпрекрасн╕ш╕й ╕ найчар╕вн╕ш╕й Баттерфляй». А критик Л. Сбрана у статт╕ «Укра╖нка ряту╓ Ч╕о-Ч╕о-Сан» писав: «Слухач╕ зустр╕ли оперу з п╕днесенням, яке в м╕ру розвитку д╕╖ перетворилося у загальне захоплення. Сво╓му усп╕хов╕ опера багато в чому завдячувала прекрасн╕й укра╖нськ╕й сп╕вачц╕… То був справжн╕й тр╕умф ╕ композитора, ╕ сп╕вачки. Пучч╕н╕ не м╕г стримати сл╕з хвилювання ╕ вдячност╕».
У 1910 роц╕ актриса одружилася з адвокатом Чезаре Р╕ччон╕. У розкв╕т╕ слави в 1920 роц╕ вона завершила оперну кар’╓ру, а через три роки розпочала концертн╕ турне. В програму виступ╕в включала п╕сн╕ народ╕в св╕ту, використовуючи сво╓ знання восьми мов.

ПОВЕРНЕННЯ В УКРА╥НУ

Солом╕я часто при╖жджала у Льв╕в протягом 1893-1914 рок╕в ╕ виступала як сол╕стка у Шевченк╕вських концертах хору «Боян» ╕з сп╕ваками О. Мишугою, М. Левицьким, М. Менцинським, Й. Шиманським, Ф. Лопатинською. В ╖╖ сольному репертуар╕ основними були ар╕╖ з опер, твори М. Лисенка на слова Т. Шевченка ╕ народн╕ п╕сн╕.
У 1898 роц╕ С. Крушельницька провела концертне турне у Львов╕, Стрию, Стан╕слав╕ (нин╕ ╤вано-Франк╕вську), Коломи╖, Бережанах, Перемишл╕ та Новому Санч╕. Про участь сп╕вачки у в╕дзначенн╕ 100-л╕тнього юв╕лею М. Шашкевича у Львов╕ писав С. Чернецький: «Станула на естрад╕ повитана бурею ентуз╕астичних оплеск╕в пан╕ С. Крушельницька... За винятком двох ╕тал╕йських п╕сень, сп╕вала сам╕ укра╖нськ╕ твори з пам’ят╕, сп╕вала так, як лишень Крушельницька вм╕╓ сп╕вати укра╖нську п╕сню, вкладаючи в ╖╖ виконання ц╕лу свою пребагату душу. Публ╕ка за кожною появою обкидала ╖╖ кв╕тами, а коли наприк╕нц╕ невмовкаюч╕ оплески не давали ╖й з╕йти з╕ сцени, с╕ла артистка до фортеп╕ано ╕ сп╕вала прегарн╕ народн╕ п╕сн╕ «Ой у луз╕ калина» та «А хто ╕де? – Кум до куми».
Друге концертне турне по Галичин╕ – Льв╕в, Стрий, Стан╕слав, Коломия, Городенка, Терноп╕ль – в╕дбулося в 1928 роц╕ за участ╕ п╕ан╕ста Богдана Дрималика. Тод╕ ж у Стан╕слав╕ Крушельницька прив╕тала актор╕в новоствореного укра╖нського театру ╕м. ╤. Тоб╕левича.
Вл╕тку 1932 року Солом╕я, при╖хавши з ╤тал╕╖ в р╕дний край, гостювала у сестер, виступила з концертами у Львов╕ та Стан╕слав╕. У липн╕-серпн╕ 1937 року – новий при╖зд до родини. У концерт╕ в будинку адвоката Барановича у Сяноку 29 липня сп╕вала твори М. Лисенка, ╕тал╕йських композитор╕в ╕ народн╕ п╕сн╕ Под╕лля.
В ╤тал╕╖ сп╕вачка прожила понад 40 рок╕в, а п╕сля смерт╕ чолов╕ка повернулася в серпн╕ 1939 року назавжди у Льв╕в, де в 1945-1952 роках працювала професором вокалу в консерватор╕╖. У 1951 роц╕ ╖й присво╓но звання заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни. З╕ спогад╕в ╖╖ колег ╕ колишн╕х студент╕в в╕домо, як з г╕дн╕стю ╕ водночас доброзичливо вела себе Солом╕я Амврос╕╖вна з людьми, як оп╕кувалася кожною «дитиною» (так вона називала студент╕в), готова була завжди с╕сти за рояль, засп╕вати, под╕литися сво╖ми знаннями. В ус╕х ситуац╕ях керувалася ц╕нностями, що складали сенс ╖╖ життя: мистецтвом ╕ культурою в ╕м’я Укра╖ни.
Востанн╓ сп╕вачка вийшла на сцену в 1949 роц╕ у Великому зал╕ Льв╕всько╖ консерватор╕╖ ╕ вкотре п╕дкорила публ╕ку надзвичайним голосом ╕ артистизмом. Було ╖й тод╕ 77 рок╕в. 16 листопада 1952 року ╖╖ серце перестало битися. Поховано Солом╕ю Крушельницьку на Личак╕вському цвинтар╕ у Львов╕.

ВЕЛИЧНИЙ ГОЛОС ╤З ЗВУКОМ — ТО Н╤ЖНИМ, ТО ТРАГ╤ЧНИМ

Найб╕льше документальних пам’яток — понад двадцять тисяч предмет╕в, пов’язаних з ╕м’ям укра╖нсько╖ примадонни, збер╕га╓ться у Музично-мемор╕альному музе╖ Солом╕╖ Крушельницько╖ у Львов╕. Основою фондово╖ зб╕рки ╓ приватний арх╕в сп╕вачки — ╖╖ особист╕ реч╕, ориг╕нальн╕ фотограф╕╖, аф╕ш╕, програми виступ╕в у р╕зних кра╖нах св╕ту, в╕дгуки в прес╕, еп╕столяр╕й, стар╕ грамофонн╕ плат╕вки ╕з записами в ╖╖ виконанн╕ музичних твор╕в.
Перш╕ записи семи оперних ар╕й та п╕сень у виконанн╕ С. Крушельницько╖ зробила в 1902 роц╕ варшавська ф╕рма «Грамофон». Вони надзвичайно ц╕нн╕ та р╕дк╕сн╕ ще й за техн╕чними характеристиками запис╕в. Одна з цих плат╕вок, прим╕ром, збер╕га╓ться нин╕ в музичному в╕дд╕л╕ б╕бл╕отеки Конгресу США у Вашингтон╕.
У 1908 роц╕ найкраще в т╕ часи п╕дпри╓мство фонозапис╕в класично╖ та оперно╖ музики – м╕ланська ф╕рма «Фонотип╕я» випустила на музичний ринок сер╕ю з восьми плат╕вок С. Крушельницько╖. А найпл╕дн╕шим для фонограф╕╖ сп╕вачки виявився наступний р╕к. У т╕й же ф╕рм╕ в М╕лан╕ вона зд╕йсню╓ запис у супровод╕ оркестру десяти оперних ар╕й. Ц╕ фонозаписи було зроблено ще старими механ╕чними пристроями. А виступаючи з концертом у Ч╕каго в 1927 роц╕, С. Крушельницька записала в американськ╕й ф╕рм╕ «Колумб╕я» к╕лька укра╖нських п╕сень новим електричним способом. Всього нею зроблено 31 запис оперних ар╕й, романс╕в та укра╖нських народних п╕сень, з яких виготовлено багато коп╕й.
Про два таких диски-коп╕╖ ╕з сер╕╖ «Перлини св╕тового вокалу. Укра╖нська колекц╕я», випущених у Ки╓в╕, розпов╕ла на вечор╕       Н. Безкоровайна. На першому з них записано п’ятнадцять ар╕й з опер, на другому – дев’ятнадцять твор╕в, у тому числ╕ укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ «В╕вц╕ мо╖, в╕вц╕», «Через сад-виноград», «Ой де ти йдеш...», «Ой лет╕ли б╕л╕ гуси». А про весь оперний ╕ концертний репертуар сп╕вачки, ╖╖ дискограф╕ю, програми останн╕х виступ╕в можна д╕знатися ╕з зб╕рника «В╕ночок Солом╕╖ Крушельницько╖», випущеного на ╖╖ батьк╕вщин╕ в Тернопол╕ сп╕льно з Б╕лецьким мемор╕альним музе╓м ╖╖ ╕мен╕.
╤м’ям Солом╕╖ Крушельницько╖ назван╕ Льв╕вський театр опери та балету, музичне училище в Тернопол╕, спец╕альна музична школа-десятир╕чка у Львов╕, вулиц╕ в м╕стах Укра╖ни, мемор╕альн╕ музе╖ у Львов╕ та сел╕ Б╕ла. У 1991 роц╕ в Укра╖н╕ засновано М╕жнародний конкурс оперних сп╕вак╕в ╕м. С. Крушельницько╖. ╥╖ ╕м’я написане золотими л╕терами в оперному театр╕ «Ла Скала» в ╤тал╕╖, а ╕тал╕йц╕ ╕ нин╕ вважають Солом╕ю Крушельницьку сво╓ю.
╥╖ називали незабутньою А╖дою, ╓диною в св╕т╕ Джокондою, чар╕вною Ч╕о-Ч╕о-Сан, ╕деальною Брунг╕льдою, найпрекрасн╕шою Соломе╓ю, найглибшою ╕ поетичною виконавицею твор╕в Т. Шевченка ╕ народних п╕сень...
Завершився веч╕р, як ╕ почався, п╕снею у виконанн╕ С. Крушельницько╖. Прозвучав останн╕й запис ген╕ально╖ виконавиц╕, зроблений 8-16 кв╕тня 1951 року у Львов╕ спец╕ально для навчання студент╕в правильному ╕ методичному виконанню народних п╕сень. С. Крушельницьк╕й тод╕ було 79 рок╕в, однак голос ╖╖ звучав так само сильно, впевнено ╕ красиво, як завжди. Вона сп╕вала укра╖нську народну п╕сню «Закувала зозуленька» в обробц╕ А. Штогаренка. ╤ кожен ╕з слухач╕в зм╕г реально в╕дчути, як, дякуючи «Велик╕й Солом╕╖», у св╕т╕ високо звучало укра╖нське вокальне ╕ музичне мистецтво.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10828

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков