Версiя для друку Обговорити в форумi

На свято Івана Купала  завершилось традиційне щорічне таборування кримських пластунів, що вже три роки поспіль проходить у приміській зоні Севастополя, поблизу села Орлине. Там, у Байдарській долині купальська ніч буває особливо чарівною. Цього року до табору  з'їхалися пластуни з Севастополя, Сімферополя, Євпаторії, Донецька.

На святкування Івана Купала з Севастополя прибуло чимало гостей: представники Нахімовської та Ленінської райдержадміністрацій, ВМС ЗС України, громадських організацій - "Просвіти" та Союзу українок, учителі севастопольських шкіл та просто друзі. Вперше у святкуванні взяв участь ансамбль "Червона калина" Українського культурно-інформаційного центру (художній керівник Віктор Ковальчук), що виступив з цілою низкою обрядових купальських пісень. А  пластуни з Сімферополя, з театральної студії "Світанок" до цього свята підготували  виставу. Минулого року це була "Лісова пісня" Лесі Українки, зараз -  "Ніч на полонині" Олександра Олеся. Всю організаційну роботу з таборування і проведення свята, як і завжди, взяв на себе севастопольський Союз українок, що постійно опікується Пластом.
Хоч все відбувалося ніби й за традиційним сценарієм, але, як вважає заступник голови окружної пластової старшини в Криму, студентка 5-го курсу Таврійського національного університету Маруся Процак, таборування було цього року надзвичайно плідним:
- Цього року склад виховників був із філологів, тож і здійснилася моя мрія - провести гутірки (гутірка - це мовою пластунів - бесіда, "круглий стіл") про становлення, занепад та відродження української мови.  Пояснити членам Пласту (майже всі вони з російськомовних родин) чому і за яких часів українська та російська мови стали дещо схожими та поговорити про необхідність впровадження нового правопису. До речі, двоє пластунів з Бахчисарайського району, етнічні татари, так бездоганно володіли  українською, що просто  вразили увесь табір.
Я вдячна ансамблю "Червона калина" за підтримку. Адже пісня для пластуна має особливе значення: ми все робимо з піснею. Працюємо - співаємо, мандруємо - співаємо, ми навіть молитву проспівуємо. До того ж пластун за програмою має знати 5 сучасних, 5 козацьких, 5 пісень воїнів УПА та 5 обрядових пісень. Отже, "Червона калина" нам так підспівувала цього разу, що, мабуть, було чутно по всій Байдарській долині. Враження і від таборування, і від купальської ночі просто незабутнє.
Єдине шкода, що Пласт не має належної  підтримки у Криму та Севастополі.  Навіть зараз матеріал про таборування заборонили розмістити у часописі  "Слава Севастополя". Взяли, протримали тиждень і відмовилися друкувати. Коли ми проводимо якийсь захід, то звертаємося до відділу у справах сім'ї та молоді з проханням взяти участь, бо це ж і їм потрібно, хоч би вже для звітів. Бо ж існує державна постанова, що рекомендує підтримувати  Пласт у школах, є опікунська Рада при Верховній Раді України, яка повина допомагати Пласту, але у нас в Криму це все прищеплюється надто складно. А даремно. Бо зараз опрацьовані пластові  методики визнані найдосконалішими. У сучасних підручниках з педагогіки та психології можна побачити посилання на пластові видання. Ці методики - справжній скарб і ті, хто на цьому розуміється, постійно ними  користуються. Ось і для мене робота в Пласті є надто корисною, бо сподіваюся, що моя подальша робота  буде пов'язана з педагогікою. Щороку в нашому університеті проходить студентська олімпіада з педагогіки, куди ми подаємо педагогічні проекти. Проект минулорічного мого табору посів третє місце на університетській олімпіаді. Бо це був проект табору, де окрім загальної таборової програми, Пласт на базі проекту розвитку громадянського суспільства підготував цілий величезний тренінг з комплектології  лідерської поведінки. Власне, я опрацювала цю програму,  вже зараз використовувала на таборі і  досить успішно.
Як і Маруся Процак я також хочу сподіватися, що найважчі часи для Пласту  вже проминули. Бо хіба ж молодій державі не потрібні лідери? Сильні, загартовані, здатні долати будь-які труднощі, залюблені в рідну мову, українську пісню. Це та золота молодь, котру колись намагалися викорінити геть по всій Україні, і вона зростає і міцніє разом з державою.
м. Севастополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2003 > Тема ""Будьмо!""