Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 14.09.2012
«ДЯКУ╢МО ЗА УРОК, ЛЮДМИЛО ПАВЛ╤ВНО!»

Вчителько моя...

У житомирянки Людмили Павл╕вни Толкачово╖ було дв╕ мр╕╖ — бути л╕карем ╕ бути вчителем. ╤ так сталось, що обидв╕ ц╕ мр╕╖ зд╕йснились. Працювала спочатку фельдшером п╕сля зак╕нчення медичного училища, але змушена була через певн╕ обставини зм╕нити цю профес╕ю.
У 1986 роц╕ вона зак╕нчила С╕мферопольський державний ун╕верситет (нин╕ — Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ В. ╤. Вернадського) ╕ до 2010 р. працювала заступником директора з навчально-виховно╖ роботи — спочатку у Красногвард╕йському район╕, а з 1997 року — у Севастопол╕, на П╕вн╕чн╕й сторон╕, в г╕мназ╕╖ № 5 ╕м. Лес╕ Укра╖нки.
Людмила Павл╕вна розпов╕да╓, що найб╕льший вплив на формування ╖╖ як особистост╕ мав материн брат, який мав три вищих осв╕ти та об╕ймав високу посаду. Його слова: «Дуже буде мен╕ прикро, коли тво╖ д╕ти не будуть знати материнсько╖ мови» глибоко запали в душу ╕ розум. Коли вона поц╕кавилась сво╖м родоводом, то виявилось, що ╖╖ батько не був рос╕янином: п╕сля розкулачення вони т╕кали з Сиб╕ру ╕ у якогось чиновника дописали до пр╕звища «ов» та лише тод╕ змогли безпечно ви╖хати в Ставропольський край. Д╕зналась вона ╕ про те, що вс╕ ╖╖ предки були запорозькими козаками.
Дядько радий був, що вона стала вчителем ╕ саме укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, ╕ дуже т╕шився, що ╖╖ дитина теж говорила укра╖нською мовою.
Людмила Павл╕вна впевнена, що людина повинна бути щасливою не т╕льки там, де живе, а й там, де працю╓. ╤ праця, окр╕м зрозум╕лого навантаження, повинна приносити певну насолоду. ╥╖ т╕шить, як д╕ти зустр╕чають перед уроками, як проводжають. Коли д╕ти виходять п╕сля дзв╕нка з класу ╕ кажуть: «Дяку╓мо за урок!» — мабуть, найб╕льшого щастя ╕ нема╓. Робота з д╕тьми — така, яка не да╓ в╕дчувати св╕й в╕к. При вивченн╕ л╕тератури можна б╕льше поговорити з учнями, краще п╕знати психолог╕ю дитини. В╕дпов╕д╕ д╕тей багато дають — можуть нав╕ть показати, що було помилкою вважати дитину сором’язливою чи нетовариською, ╕ та при демонстрац╕╖ знань з предмета в╕дкрива╓ дос╕ нев╕дом╕ сво╖ потенц╕йн╕ можливост╕.
Вчителька розпов╕да╓, що дуже любить творч╕сть ╤вана Багряного, Павла Загребельного. Пригаду╓, як Михайло Стельмах опису╓ сунички чи як Михайлик рятував переп╕лочок. Коли чита╓ перед д╕тьми, як рубали ялинку у твор╕ Михайла Коцюбинського, то сльози з’являються на очах ╕ вчителя, ╕ д╕тей, ╕ вона ма╓ внутр╕шн╓ щастя, коли бачить, що й д╕ти переживають разом з нею. А яке св╕тле милосердя, сп╕вчуття, любов до природи у твор╕ Юр╕я Збанацького «Дике козеня»! «Красне письменство може зм╕нити д╕тей на краще», — впевнена Людмила Павл╕вна.
╥╖ учн╕ гарно здають зовн╕шн╓ незалежне оц╕нювання, ╕ вс╕ вступають до вищих навчальних заклад╕в. У всеукра╖нських конкурсах ╕ мовних ол╕мп╕адах брали участь Настя Нов╕к ╕ Л╕ля Тополюк, Влад Черненко прекрасно декламував в╕рш╕ Л╕ни Костенко, Тараса Шевченка.
Усп╕хи учн╕в, в╕дчуття внутр╕шнього щастя в╕д гармон╕╖ ╕з зовн╕шн╕м дають сили — хочеться жити ╕ працювати для д╕тей, як╕ не дають стар╕ти сво╖ми усм╕хненими обличчями, що п╕дтверджують готовн╕сть до уроку.
Ц╕ сили надихають працювати в школ╕ не «в╕д дзв╕нка до дзв╕нка», обм╕нюватись ╕з колегами досв╕дом та ╕нформац╕╓ю, бувати на в╕дкритих уроках — у колег, нав╕ть початк╕вц╕в, завжди можна соб╕ щось взяти ╕ використати в навчальному чи виховному процес╕.
Вчителька каже, що в одяз╕, який вона вишила, ╖╖ внучка була на свят╕ Першого дзвоника для перших клас╕в г╕мназ╕╖.
Б╕льше 10 рок╕в Людмила Павл╕вна сп╕вала в хор╕ педагог╕в «Н╕жна та╖на», кер╕вником якого була Тетяна ╢вген╕вна Яйченя. Колектив мав чималий репертуар з народних ╕ авторських п╕сень. Сп╕вали в Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕ в Севастопол╕, в С╕мферопол╕ у кра╓знавчому музе╖, в м╕ському театр╕ ╕м. Луначарського, в Ки╓в╕ на М╕жнародному ж╕ночому форум╕ у 2000 р. — зв╕дти фото на згадку з нашою улюбленою сп╕вачкою Н╕ною Матв╕╓нко.
╤з задоволенням педагоги ходили дв╕ч╕ на тиждень на репетиц╕╖ хору, бо знали, що несуть сво╖ми п╕снями рад╕сть людям. Виступали ╕ на шк╕льн╕й л╕н╕йц╕ перед батьками та учнями, телерад╕окомпан╕я «Бриз» ВМС ЗС Укра╖ни к╕лька раз╕в зн╕мала виступи самод╕яльних сп╕вачок.
Людмила Павл╕вна пригаду╓, як сп╕льно проводили заходи ╕з в╕йськовиками — 1-ша бригада надводних корабл╕в ВМС ЗС Укра╖ни була у них шефами. Коли там командиром був ╤гор Тенюх, то ╕ ходили на свята, ╕ одночасно вчили в╕йськових укра╖нськ╕й мов╕.
Г╕мназ╕я названа ╕м’ям Лес╕ Укра╖нки, тож природно, що кожного року проходить свято на ╖╖ честь.
Щороку педагоги з учнями проводять Шевченк╕вський тиждень, День писемност╕, День Матер╕ та ╕нш╕ державн╕ та народн╕ свята. Вс╕ заходи проводяться рос╕йською ╕ укра╖нською мовами.
«А ось в кра╖н╕, безумовно, повинна бути одна державна мова ╕ не можна бути повноц╕нним громадянином, не знаючи мови», — дода╓ Людмила Павл╕вна.
Нин╕ час так швидко летить, ╕ педагоги вчаться разом ╕з д╕тьми, оволод╕вають тими ж комп’ютерами, ╕ншими нов╕тн╕ми техн╕чними засобами — ╕накше можна випасти з навчального процесу. Д╕ти вже й сам╕ готують презентац╕╖. «Не уявляю, як можна сьогодн╕ провести урок без мультимед╕йно╖ системи», — каже вчителька.
Людмила Павл╕вна Толкачова спод╕ва╓ться, що вже найближчим часом прийде нове покол╕ння педагог╕в, яке ╖х зм╕нить ╕ сумл╕нною працею продовжить закладен╕ ними традиц╕╖.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

ДОБРЕ СЛОВО ПРО КОЛЕГУ

З Людмилою Павл╕вною ми прийшли у школу-г╕мназ╕ю № 5 разом у далекому 1997 роц╕. Пройшли пл╕ч-о-пл╕ч найтяжчий пер╕од становлення укра╖нського крила г╕мназ╕╖: в╕дстоювали право д╕тей на навчання р╕дною мовою, прагнули ╕ робили все можливе, щоб учням було комфортно ╕ ц╕каво навчатися в укра╖нських класах. Людмила Павл╕вна — чудовий учитель, який досконало волод╕╓ словом. Ма╓ прекрасне почуття гумору, що допомага╓ долати труднощ╕ повсякдення. Учн╕ з задоволенням перечитують ╖╖ в╕ршован╕ зауваження на стор╕нках сво╖х зошит╕в. Вона щороку ма╓ переможц╕в численних конкурс╕в та ол╕мп╕ад — це результат ╖╖ кроп╕тко╖ педагог╕чно╖ прац╕, невидимо╖ для стороннього ока. Але ск╕льки ця праця потребу╓ розуму, душ╕ ╕ серця!
Людмила Павл╕вна гарно вишива╓. Особливо захоплю╓ться вишивкою б╕сером, власноруч створила колекц╕ю ╕кон. Я теж маю в╕д не╖ обер╕г — ╕кону Свято╖ Людмили Чесько╖. А ще ми з нею багато рок╕в посп╕ль сп╕вали в учительському ансамбл╕ укра╖нсько╖ л╕рично╖ п╕сн╕ «Н╕жна та╖на». Багато рок╕в Людмила Павл╕вна працювала завучем. Нин╕ вона очолю╓ профсп╕лковий ком╕тет нашого педагог╕чного колективу, це дуже важлива д╕лянка роботи ╕ св╕дчення ╖╖ авторитету серед колег. Хочеться побажати ╖й творчого натхнення, мудрост╕, терп╕ння, оптим╕зму, гумору у новому навчальному роц╕, адже щороку ми ма╓мо дуже багато зм╕н, а це вимага╓ в╕д кожного з нас головного вм╕ння Учителя — ╕ти в ногу з часом!

Людмила КОЛОМ╤╢ЦЬ,
заступник директора севастопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 5 ╕м. Лес╕ Укра╖нки з науково-методично╖ роботи

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10752

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков