Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…


ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМ У КРИМУ:
Прокуратура АРК зд╕йснила 133 крим╕нальн╕ провадження…


ГЛАВА МЗС Н╤ДЕРЛАНД╤В: ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИЙ РОС╤╢Ю КРИМ ЗАЛИША╢ТЬСЯ УКРА╥НСЬКИМ
М╕н╕стерка оборони Н╕дерланд╕в Кайса Оллон╜рен наголосила, що Укра╖на перебува╓ у стан╕ в╕йни вже...


ДЕСЯТЬ РОК╤В ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ:
Трюдо нагадав, що Рос╕я вою╓ проти Укра╖ни з 2014 року…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 14.09.2012
НЕХАЙ ЖЕ Н╤КОЛИ НЕ ЗГАСНЕ ТВ╤Й Р╤Д!

Готуватися до виставки Федерац╕я кримських кара╖м╕в розпочала ще за п╕вроку. Спочатку – морально, бо така под╕я у них вперше. ╤ де ж в╕днайти експонат╕в на ц╕лу залу, якщо нечисленн╕ кара╖мськ╕ родини вже давно обросли «експонатами» ╕з найближчих супермаркет╕в?
Та це лише на перший погляд. Т╕, хто усв╕домлю╓ – бути кара╖мом – дуже в╕дпов╕дально ╕ перед майбутн╕м, ╕ перед ╕стор╕╓ю, трепетно збер╕гають все, що д╕сталося ╖м в╕д далеких родич╕в, бо сучасну, нав╕ть дуже дорогу р╕ч можна все ж таки придбати, а ось таку, якою користувалися сто—дв╕ст╕ рок╕в тому тво╖ пращури, — н╕коли ╕ н╕ за як╕ грош╕.
П╕дсв╕чники, сковор╕дки, кавоварки, ковшики, каструл╕, глечики, ц╕ла колекц╕я ложок, ╕нше побутове знаряддя – в╕д усього цього, зручного ╕ витонченого, в╕╓ старовиною. А якщо оглянути рушники, килимки, м╕цний невибагливий чолов╕чий одяг та дорогий ж╕ночий — з прикрасами, можна д╕йти висновку, що кара╖ми — охайний, працелюбний, майстровитий народ. ╢ у нього й ╕нша риса – тут не ганяються за блискучим та яскравим, що в╕дбира╓ оч╕, навпаки, чим довше дивишся на той чи ╕нший витв╕р, тим б╕льше п╕дпада╓ш п╕д його чари. Ось, наприклад, скромна вишивка – б╕лим по б╕лому, або ж нап╕впрозора сп╕дня д╕воча сорочечка, – н╕жн╕сть, краса ╕ витончен╕сть яко╖ перш за все у досконал╕й робот╕ ткал╕, котра використовувала так╕ р╕зн╕ техн╕ки, — ╕ жодного «ляпасу» смаку у будь-якому вигляд╕.
А ось у невеличк╕й н╕ш╕ – куточок для немовляти: люлечка, скромне дитяче «придане», швейна машинка. Тут корисно якомога надовше зупинятися кожн╕й молод╕й кара╖мськ╕й родин╕, аби замислитися, чи не настав час подбати про продовження роду? ╤ це не просто особиста справа, це – надзавдання кожного кара╖ма, для якого важливо збереження свого народу як етнограф╕чно╖ одиниц╕, що перебува╓ у загрозливому становищ╕ (в Криму кара╖м╕в трохи б╕льше 700 ╕ приблизно п╕втори тисяч╕ у св╕т╕).
Можливо, тому кожен ╕з поважних гостей, що в╕тали кара╖м╕в ╕з в╕дкриттям виставки, вважав за доц╕льне використати ╖╖ назву: «Сл╕д малого, але гордого народу», а у п╕сн╕-г╕мн╕, який виконала кер╕вниця Федерац╕╖ прекрасна сп╕вачка Тетяна ╤лл╕вна Шайтанова, мов заклинання, рефреном звучав рядок: «И пусть никогда не иссякнет твой род!»
Вт╕м, як на мене, значно доречн╕ше було би вжити слово «нечисленний», ╕ тод╕ б я додала: але великий сво╖м духом, усв╕домленням важливо╖ ╕сторично╖ м╕с╕╖, великий сво╓ю душею, яку кара╖ми охоче розкривають для кожного, хто готовий зробити ╖м крок назустр╕ч.
Представник Реском╕тету у справах нац╕ональностей та депортованих громадян, кримський татарин за нац╕ональн╕стю, зауважу╓, що 95% кара╖мських сл╕в схож╕ на його р╕дн╕. Та чи добре це, чи просто пройшовся по мов╕ каток асим╕ляц╕╖? ╤ взагал╕ кара╖ми почали вивчати р╕дну мову лише два роки тому, завдяки одному ╕з член╕в Федерац╕╖, який теж за осв╕тою – не науковець-мовник. Ось так в╕дсутн╕сть у природ╕ будь-яких базових мовних знань ╕ в╕дчиня╓ шлюзи для запозичень. А хтось вже готовий ╕ заприсягнутися, що й народу такого насправд╕ нема╓, просто добира╓ св╕й час таке соб╕ плем’я нап╕в╓вре╖в-нап╕втатар. Под╕бне чули про себе ╕ укра╖нц╕ — «малороси, що користуються з╕псованою рос╕йською мовою». Тож увага! Панове депутати, з вашим новим сумнозв╕сним законом про використання рег╕ональних мов, з╕знайтеся в╕дкрито: вам не болить те, що болить кара╖мському народов╕? А якщо болить, то що ви збира╓теся запод╕яти для збереження ╖хньо╖ мови, яка чи не щодня, мов кв╕тка-ромашка, втрача╓ по одному сво╓му пелюсточку: «Любить – не любить…» А як же насправд╕? Якщо ╕ люблять, то лише в тих межах, в яких ця любов не завда╓ н╕кому клопоту. Тож, помирай соб╕ тихенько, але не проси н╕ донора, н╕ анестез╕╖, маленький гордий народе! А ми тоб╕ раз за увесь час твого ╕снування у Кримському етнограф╕чному музе╖ вид╕лимо п╕д виставку залу, ╕ даруй, що презентац╕я аж на четверту годину ╕ вже не лишатиметься часу н╕ на щире сп╕лкування, н╕ на огляд експонат╕в – галопом по ╓вропах! До реч╕, можете повернутися сюди завтра, т╕льки вже за 8 грн. з кожного!  Те ж саме ╕ для журнал╕ст╕в, якщо т╕ не встигли вислухати урочисту частину ╕ водночас з ц╕кавими людьми посп╕лкуватися. У музею – сво╓ життя, св╕й граф╕к. Депутати ще, певне, догулюють кан╕кули, як╕, до реч╕, вже ск╕нчилися, а тому сказати сво╓ вагоме слово сюди не зав╕тали. Та ╕ що сказати? Про те, як вбол╕вають вони за мову сус╕дньо╖ наддержави? Так це не той прив╕д…
╤ все ж таки для член╕в Федерац╕╖ ця под╕я стала надзвичайною. По-перше, тому, що впоралися, площа зали не «гуля╓» — поряд з експонатами – фотограф╕╖ будинк╕в кара╖м╕в, портрети ╖хн╕х видатних людей. Тут ╕ кенаса, яку вже ст╕льки рок╕в державн╕ структури об╕цяють повернути кара╖мському товариству, така гарна, мальовнича. В одн╕й ╕з експозиц╕й – справжн╕й раритет – дореволюц╕йне св╕доцтво про шлюб. А ось горд╕сть кара╖мського народу – стенд ╕з книгами, створеними досить скромними силами, що тим не менше користуються попитом не лише в Криму, але ╕ за його межами.
А це серед почесних гостей поважного в╕ку – Ем╕л╕я Лебед╓ва, яка охоче подарувала «Рецепти кара╖мсько╖ кухн╕» ус╕м кримським господиням. Поряд з нею – в╕домий кард╕олог Л╕ля К╕с╕р, котра сорок рок╕в мала за турботу те, як б’ються наш╕ з вами серця. Ще не забули присутн╕ ╕ колишню голову Федерац╕╖ Ол╕мп╕аду Горюнову. Але м╕сце ╖╖ вже не на ст╕льц╕, а на портрет╕.
╤ хочеться вигукнуть: не посп╕шайте у той в╕ртуальний св╕т, ви ще дуже потр╕бн╕ сво╓му народов╕, потр╕бн╕ нам ус╕м! Ось виступа╓ Фед╕р Айваз – нав╕ть на запрошення в╕н не наважу╓ться говорити сво╓ю кара╖мською мовою. Лише з╕зна╓ться, що плека╓-таки над╕ю на ухвалений закон про мови, на те, що в╕н дасть поштовх для розвитку ╕ його р╕дно╖: «Адже ми зна╓мо укра╖нську мову ╕ любимо ╖╖, ╕ свою хот╕ли б знати теж…»
Чолов╕к не розум╕╓, що сьогодн╕ зовс╕м не укра╖нська мова ╓ суперницею кара╖мськ╕й, ╕ пролунала вона на цьому з╕бранн╕ лише з вуст генерального директора ДО «В╤КЦ» Владислава ╢рмакова, виступ якого дещо засмутив член╕в Федерац╕╖. Бо Владислав Енверович вчергове закликав до об’╓днання двох кара╖мських товариств: Федерац╕╖ ╕ Асоц╕ац╕╖. А остання ж не т╕льки не взяла участ╕ в п╕дготовц╕ свята, нав╕ть не в╕дреагувала на оф╕ц╕йне письмове запрошення ╕ не направила сюди жодного свого представника.
Конфл╕кт м╕ж товариствами виник давно, загострився через ситуац╕ю навколо свято╖ для кара╖м╕в земл╕ Чуфут-Кале, неподал╕к Бахчисарая, де свого часу у садиб╕ в╕домого сх╕днознавця кара╖ма Ф╕рковича Асоц╕ац╕я мала джерело туристичного б╕знесу, д╕яльн╕сть якого не була п╕дкр╕плена дозв╕льними документами. Закриття кафе ╕ стало яблуком розбрату пом╕ж Асоц╕ац╕╓ю ╕ кер╕вництвом Запов╕дника, яке ввело деяк╕ обмеження на в╕дв╕дування кара╖мами ц╕╓╖ територ╕╖. Федерац╕я на в╕дм╕ну в╕д Асоц╕ац╕╖ на конфл╕кт ╕з кер╕вництвом Запов╕дника не п╕шла, уклала з ним угоду, зг╕дно з якою ╕ одержу╓ послуги. Ось чому нагадування про об’╓днання тут ╕ не було зустр╕нуте оплесками.
Насамк╕нець гостинн╕ кара╖ми виставили на ст╕л сво╖ нац╕ональн╕ страви – р╕зноман╕тн╕ пир╕жки, по-особливому приготовлен╕ варен╕ яйця та кисломолочний хм╕льний нап╕й ╕з фруктами. А Тетян╕ Шайтанов╕й все ще не вдавалося перевести подих: вона то давала ╕нтерв’ю, то приймала прив╕тання, маючи вже в╕тальн╕ адреси в╕д голови Ради м╕н╕стр╕в Криму А. Могильова, Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму В. Плак╕ди, м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту В. Дзоз, а з ╕ншого боку, стежила за тим, щоб задоволеними були ╕ гост╕, ╕ ╖╖ товариш╕ по Федерац╕╖. Хоча могла б особливо ╕ не хвилюватися – при такому заступников╕, як Ра╖са Пчельн╕кова, за вс╕ внутр╕шн╕ питання можна було бути спок╕йною. За кипучо╖ енерг╕╖ в╕ддан╕сть справ╕, помножена на в╕дпов╕дальн╕сть, – це приблизно той наб╕р якостей, який дозволя╓ Ра╖с╕ Як╕вн╕ творити чудеса. ╤ допомага╓ ╖й в цьому не добра фея, а коп╕тка наполеглива праця, яка пот╕м забува╓ться, хоча без не╖ не було б ╕ н╕чого ╕ншого.
Дн╕ кара╖мсько╖ культури не випадково святкуються першо╖ вереснево╖ декади – це переддення кара╖мського нового року. Саме до нього ╕ було приурочено виставку. А ще день ╖╖ в╕дкриття, 5 вересня, зб╕гся ╕з 70-р╕ччям в╕д дня смерт╕ Ра╖синого д╕дуся Марка Яковича – це в╕д нього в онуки кара╖мське виховання, яке взагал╕ дом╕ну╓ у цьому зм╕шаному род╕. Тому, вшановуючи св╕й народ, Ра╖са Пчельн╕кова у той же час вшанову╓ ╕ пам’ять д╕дуся, який подарував ╖й це важке щастя – бути кара╖мкою. У зал╕ серед поважних гостей сид╕ли ╕ ╖╖ т╕точки, а у кутку, де була представлена традиц╕йна кара╖мська вишивка, красувалися роботи ╕ бабусин╕, ╕ мамин╕, ╕ ╖╖ власн╕.
— Для нашо╖ вишивки, — поясню╓ вона, — притаманн╕ мудр╕ вислови, ну, скаж╕мо: «Чужого не шукай, свого — не губи», а ще вишивальниця залиша╓ вензель свого роду.
В тому, що левова частка п╕дготовчо╖ роботи лягла на Ра╖син╕ плеч╕, я нав╕ть ╕ не сумн╕валася, це п╕дтвердили ╕ прац╕вники музею. Але робить вона це не для того, щоб, як кажуть, п╕двищити св╕й рейтинг та комусь довести свою незам╕нн╕сть, – просто ця д╕яльн╕сть стала часточкою смислу ╖╖ життя, особливо з тих п╕р, як в╕д╕брала у не╖ доля коханого чолов╕ка. Отак ╕ стають подвижниками. ╤ стають ними не т╕, у кого життя — повна чаша, а т╕, хто сво╓ю спраглою душею шука╓ хоча би краплю житт╓дайно╖ вологи.
В тому, що на п╕дготовку виставки жодна оф╕ц╕йна орган╕зац╕я не вид╕лила жодно╖ коп╕йки, я й не сумн╕валася, бо ж н╕ у кого н╕чого «нема╓», ╕нша справа – вдовина пенс╕я. До того ж, це ╖╖ власний ╕нтерес, тож нехай ╕ затягу╓ пасок, чи не так? Не хочу вживати так╕ несвятков╕ слова, як блюзн╕рство ╕ лицем╕рство, але б дуже хот╕лося, щоб з’явилася хоч одна впливова людина, яка б щиро перейнялася долею цього народу ╕ знайшла для нього скромний рядочок у червон╕й книз╕ свого серця. Бо х╕ба ж в╕н не заслужив того, що заслужили як╕сь там б╕л╕ чи плямист╕ «тигрюл╕»? А розпочати можна зовс╕м з простого, як зробив це заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту В╕тал╕ни Дзоз Володимир Буякевич. В╕н пооб╕цяв порекомендувати кер╕вництву шк╕л саме сюди направляти екскурс╕╖ дитячих колектив╕в, а можливо, м╕г би посприяти ╕ з орган╕зац╕╓ю створення якогось мовного пос╕бника чи у здобутт╕ як╕сно╖ осв╕ти зд╕бною кара╖мською молоддю. Головне, що його зачепила доля цього народу, якому допомогти незр╕внянно важче, н╕ж подбати про «порятунок» у Криму рос╕йсько╖ мови, як╕й ╕ так н╕що не загрожу╓.
Неодноразово спостер╕гала, як вшановували кримськ╕ татари пам’ять генерала Григоренка, чула, як матер╕ пояснювали д╕ткам, що в╕н – герой, який дуже багато зробив для ╖хнього народу. Для них цей правозахисник – уособлення всього найкращого, пов’язаного з Укра╖ною. Тож ╕ останн╕й День незалежност╕ не об╕йшовся без в╕ршика про славетного генерала з вуст одн╕╓╖ з найменших учасниць м╕тингу.
Але ж ваканс╕╖ на безсмертя не перевелися й сьогодн╕!

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10750

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков