"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
#34 за 24.08.2012
А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ З ДЕКЛАРАЦ╤╥
«Перебудова», проголошена Михайлом Горбачовим наприк╕нц╕ 80-х рок╕в ХХ стол╕ття, викликала у сусп╕льств╕ спочатку шок, а пот╕м усв╕домлення того, що СРСР – насильницьке об’╓днання народ╕в р╕зних за походженням, в╕рою, звичаями. Кожна нац╕я почала прагнути свободи. Найб╕льша ╕ наймогутн╕ша Рос╕я першою заявила про свою окрем╕шн╕сть на державному р╕вн╕, проголосивши про св╕й вих╕д з╕ складу СРСР та суверен╕тет 12 червня 1990 року. Нин╕ ця под╕я в╕дзнача╓ться у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ як свято «День Рос╕╖». Укра╖на була другою з числа радянських республ╕к, кому набридли «братськ╕» кайдани. 16 липня 1990 року на зас╕данн╕ Верховно╖ Ради Укра╖нсько╖ РСР була прийнята «Декларац╕я про державний суверен╕тет Укра╖ни». Цей маленький (на 6 стор╕нках), проте зм╕стовний документ, прийнятий комун╕стичним складом кер╕вництва тод╕шньо╖ Укра╖ни, не лише став основою майбутньо╖ Конституц╕╖ Укра╖ни, але накреслив головн╕ засади нашого державного ╕снування на довг╕ роки. Головн╕ положення «Декларац╕╖»: «Верховна Рада Укра╖нсько╖ РСР, виражаючи волю народу Укра╖ни... ПРОГОЛОШУ╢ державний суверен╕тет Укра╖ни як верховенство, самост╕йн╕сть, повноту ╕ непод╕льн╕сть влади Республ╕ки в межах ╖╖ територ╕╖ та незалежн╕сть ╕ р╕вноправн╕сть у зовн╕шн╕х в╕дносинах». «Укра╖нська РСР як суверенна нац╕ональна держава розвива╓ться в ╕снуючих кордонах на основ╕ зд╕йснення укра╖нською нац╕╓ю свого нев╕д’╓много права на самовизначення». «Громадяни ус╕х нац╕ональностей Республ╕ки складають народ Укра╖ни, котрий ╓ ╓диним джерелом державно╖ влади в Укра╖н╕». «Укра╖нська РСР самост╕йна у р╕шенн╕ будь-яких питань державного життя». «Народ Укра╖ни ма╓ виключне право на волод╕ння, використання ╕ розпорядження нац╕ональним багатством Укра╖ни», «...турбу╓ться про еколог╕чну безпеку громадян, про генофонд народу, його молоде покол╕ння, та ма╓ нац╕ональну ком╕с╕ю рад╕ац╕йного захисту населення». «Укра╖нська РСР гаранту╓ вс╕м нац╕ональностям право ╖х в╕льного нац╕онально-культурного розвитку. Укра╖нська РСР забезпечу╓ нац╕онально-культурне в╕дродження укра╖нського народу, його ╕сторично╖ св╕домост╕ й традиц╕й, етнограф╕чних особливостей, функц╕онування укра╖нсько╖ мови у вс╕х сферах сусп╕льного життя. Турбу╓ться про задоволення нац╕онально-культурних, духовних та мовних потреб укра╖нц╕в за межами Республ╕ки». «Проголошу╓ про свою пост╕йну нейтральну державну позиц╕ю, не прийма╓ участь у во╓нних блоках». «Визна╓ перевагу загальнолюдських ц╕нностей над класовими, верховенство м╕жнародного права над нормами внутр╕шньодержавного права». Справд╕, доленосн╕ положення були прийнят╕ ВР у далекому 1990 роц╕. Тому на р╕чницю визначно╖ под╕╖ просв╕тяни та представники р╕зних парт╕й Мар╕уполя з╕брались б╕ля пам’ятника свого духовного батька – Тараса Шевченка. Виришили згадати ╖х та подивитись, чи усе викону╓ться з того, що нам╕чалося? Голова м╕сько╖ «Просв╕ти» Анатол╕й Мороз ╕з болем зазначив, що на 22 роц╕ проголошення «Декларац╕╖» деяк╕ ╖╖ положення не виконуються. Особливо це пом╕тно у сфер╕ культурного розвитку титульно╖ нац╕╖ – укра╖нц╕в. На сьогодн╕ в Мар╕упол╕ практично не можна купити газету або журнал на укра╖нськ╕й мов╕, про укра╖нську казочку для д╕тлах╕в або укра╖нський ф╕льм на DVD год╕ й казати! Нема на чому долучати молодь до джерел нац╕онально╖ культури! Хоча у м╕ст╕ ╓ укра╖нськ╕ школи, проте лише викладання предмет╕в там йде за статутом. На перервах вчител╕ та учн╕ сп╕лкуються рос╕йською мовою. ╤ при тому деяк╕ неправдив╕ пол╕тики кажуть про ущемлення прав рос╕йськомовного населення, коли титульна нац╕я в шатах сиротини нема╓ н╕яко╖ п╕дтримки в╕д влади. Голова «Просв╕ти» нав╕в дан╕, що упродовж ХХ стол╕ття на теренах СРСР зникло понад 100 мов р╕зних народ╕в. «Невже Рос╕я спод╕ва╓ться, що ми допустимо зникнення укра╖нсько╖ мови? Н╕коли!» — наголосив А. Мороз. Мар╕упольськ╕ поети – люди емоц╕йн╕, сво╖ почуття висловлюють у римах. Анатол╕й Бутенко схвильовано прочитав:
Укра╖но! ╤м’я тво╓ давно в╕доме в св╕т╕. Ти захист друзям завжди надавала. Для ворог╕в у далек╕м лихол╕тт╕ Напоготов╕ меч м╕цний тримала. Для нас тепер нов╕ часи настали – Прапор ситьо-жовтий в’╓ться на в╕тру, Та не сини – «синки» з ним поруч стали, Як╕ вже прагнуть взяти в руки булаву. Але ж, як видно, дуже вони хвацьк╕ До того, що належить нам – народу. Настав вже час чинити по-козацьки, Щоб зберегти омр╕яну свободу.
Поет, грек за походженням Анатол╕й Шевченко емоц╕йно згадував, як у 37-му роц╕ за наказом КПРС в Мар╕упол╕ митт╓во були знищен╕ ус╕ грецьк╕ школи, закритий грецький театр, л╕кв╕дована грецька газета, а щоб не було нав╕ть спокуси ╖╖ поновити, розбили кувалдами грецький шрифт та потопили у мор╕. Попри це греки Приазов’я не загубили сво╓╖ мови, як ╕ цигани, що н╕коли не мали сво╓╖ держави. «Ми, представники р╕зних нац╕ональностей, мусимо за будь-яку ц╕ну зберегти для нашо╖ держави укра╖нську культуру. Як поет, я хочу славити Укра╖ну на р╕зних мовах!» – п╕д-креслив пан Шевченко, прочитавши сво╖ в╕рш╕ укра╖нською та рос╕йською мовами. Я, як голова Мар╕упольського Союзу Укра╖нок, звернула увагу присутн╕х, що закон К╕валова–Колесн╕ченка вже спрацював на розкол Укра╖ни. В ╤нтернет-мереж╕, де б╕льш гурту╓ться молодь, почали все част╕ше з’являтися провокац╕йн╕ пропозиц╕╖. Одн╕ висловлюються за визнання Галичини як федеративно╖ республ╕ки у межах Укра╖ни, ╕нш╕ малюють мапи, де Сх╕д та Одещина належать Рос╕╖, Галичина в╕докремлена, Закарпаття в╕д╕йшло до Румун╕╖, а Укра╖на «з╕щулилась» до меж Черн╕г╕вщини, Ки╖вщини та Черкас. Наводять ╕нтерв’ю з членом рос╕йсько╖ Думи, котрий пропону╓ об’╓днати Рос╕ю з Укра╖ною та Б╕лорус╕╓ю, начебто зд╕йснивши давню мр╕ю руського населення про Велику Укра╖ну «в╕д Карпат до Сахал╕ну». Тод╕ ╕сторичною столицею ╓дино╖ Рус╕ знову стане Ки╖в. «Адже Велика Русь — це Рос╕я!» – зухвало каже рос╕йський чиновник. З╕брання мар╕упольц╕в б╕ля пам’ятника Кобзарю одностайно засудило маячню р╕зних сил, що спрямовують нашу державу до розколу. Наша мета – дотримуватися Конституц╕╖ Укра╖ни, що проголошу╓ ╢дину Соборну Самост╕йну Укра╖ну. ╤ в п╕д╜рунт╕ тако╖ ╓дност╕, безперечно, ма╓ бути ╓дина для Укра╖ни – укра╖нська мова!
╤рина МОЛЧАНОВА м. Мар╕уполь
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10667
|