Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2207)
З потоку життя (5338)
Душі криниця (3069)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1355)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1571)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (230)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...


«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» СВЯТКУ╢ 25-Р╤ЧЧЯ
За час сво╓╖ д╕яльност╕ видавництво видало понад 100 назв книг загальним накладом понад 4...


МОВНА КОНЦЕПЦ╤Я ШЕВЕЛЬОВА ТАКИ СТАНЕ НАР╤ЖНИМ КАМЕНЕМ НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА
А великий вплив на формування св╕тогляду молодого Шевельова мав найб╕льший ген╕й укра╖нського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2012
З ЮВ╤ЛЕ╢М, «ВЕСЕЛА АБЕТКО»!

Св╕т осв╕ти

Б╕льше десяти рок╕в тому я почала викладати студентам спец╕альностей «Початкова осв╕та», «Дошк╕льна осв╕та» в Луганському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕м. Тараса Шевченка курс «Дитяча укра╖нська л╕тература». Здавалося б, звичайний курс… Насправд╕ ж у перш╕ дн╕ п╕дготовки до занять я з╕ткнулася з дуже серйозною проблемою: ╕нформац╕йна порожнеча. Б╕бл╕отека пропонувала студентам п╕дручник Любов╕ К╕л╕ченко «Укра╖нська дитяча л╕тература», в якому огляд сучасно╖ л╕тератури завершувався персонал╕ями Оксани ╤ваненко ╕ Юр╕я Збанацького. Практично те саме рекомендували й тод╕шн╕ хрестомат╕╖.
В╕дсутн╕сть м╕цного п╕дмурку в л╕тературознавств╕ й педагог╕ц╕, що була пов’язана ╕з руйнуванням старих ╕деал╕в ╕ в╕дсутн╕стю нових, економ╕чна скрута в наш╕й держав╕ – усе це призвело до ╕гнорування проблем дитини, зокрема, щодо забезпечення читацькою продукц╕╓ю. Педагог╕в же (учител╕в шк╕л, виховател╕в дошк╕льних навчальних заклад╕в, викладач╕в) ця ситуац╕я часто ставила в безвих╕дь. ╤ якщо в науковому план╕ нам допомагали роботи досл╕дник╕в л╕тератури для д╕тей (Ю. Ярмиш, В. Костюченко), розв╕дки сучасних науковц╕в (О. Астаф’╓в, С. ╤ванюк, Ю. Ковал╕в, Р. Стадн╕йчук та ╕н.), що пер╕одично з’являлися в р╕зних наукових ╕ методичних часописах, то з текстами художн╕х твор╕в, з ╕нформац╕╓ю про сучасних автор╕в, письменник╕в, що творили для д╕тей в Укра╖н╕ ╕ за ╖╖ межами, проблема стояла дуже гостро.
Велика пошана укладачам хрестомат╕й «Золотий колосок» (Н.Я. Дзюбишина-Мельник), «Р╕дне слово» (З.Д. Варавк╕на, А.╤. Мовчун, М.Ф. Черн╕й) та ╕ншим подвижникам, що не лишалися осторонь важливо╖ й корисно╖ прац╕. Щоправда, нечисленн╕ тираж╕ цих видань проблему часто не вир╕шували, бо ан╕ студент, наприклад, з Луганська або Слов’янська, ан╕, тим паче, перес╕чна дитина з в╕ддалених в╕д Ки╓ва м╕ст таких книг не бачили у в╕ч╕. Проблема ця стосувалася значною м╕рою й т. зв. розвивальних текст╕в, що активно використовуються в педагог╕чн╕й д╕яльност╕ шк╕л ╕ дошк╕льних навчальних заклад╕в (абетки, розвивальн╕ ╕гри, словнички тощо).
З появою й поширенням на теренах Укра╖ни ╤нтернету ╕нформац╕йний прост╕р поступово почав заповнюватися, проте часто та «╕нформац╕я» носила б╕льше н╕велюючий, ан╕ж творчий характер. Ф╕льми жах╕в, ╕гри, в яких на кожному кроц╕ потр╕бно когось вбивати, знайшли свого адресата в особ╕ д╕тей та п╕дл╕тк╕в, яких саме такою продукц╕╓ю ╤нтернет швидко зробив сво╖ми пост╕йними користувачами.
На жаль, тривалий час створенням альтернативних сайт╕в в Укра╖н╕ н╕хто не займався. Тому поява «Весело╖ абетки» (http://abetka.ukrlife.org), як╕й у цьому роц╕ виповню╓ться вже 10 рок╕в, стала визначною под╕╓ю в укра╖нському культурному й науковому св╕т╕. Варто в╕дзначити ориг╕нальний творчий п╕дх╕д до створення сайту. В╕н яскравий, мальовничий ╕ легкий у користуванн╕. Нав╕ть маленька дитина (д╕ти, до реч╕, надзвичайно швидко опановують комп’ютер) або с╕льська вчителька, в яко╖ ╤нтернет з’явився лише вчора, з легк╕стю можуть зор╕╓нтуватися у простор╕ ╕нформац╕╖, яку пропонують укладач╕ сайту, натиснувши одну клав╕шу на клав╕атур╕. Пода╓ться матер╕ал часто в музичному й ╕люстрованому супровод╕, що особливо важливо для д╕тей, оск╕льки кожен ╕з застосовуваних авторами сайту ╕нформац╕йних компонент╕в ма╓ власн╕ виражальн╕ засоби та дидактичн╕ можливост╕, що спрямован╕ на забезпечення оптим╕зац╕╖ процесу п╕знання й навчання.
Окремо╖ уваги заслугову╓ зм╕стове наповнення сайту. Авторами з╕брана й систематизована (що надзвичайно важливо!) величезна к╕льк╕сть текст╕в як л╕тературного, так ╕ фольклорного походження. Так, наприклад, розд╕л «Абетки» пропону╓ користувачам б╕льше сотн╕ ц╕кавих ╕ ориг╕нальних абеток, створених укра╖нськими авторами. Тут ╕ «Буквар П╕вденноруський» Тараса Шевченка, ╕ «Алфав╕т, в╕ршами написаний для сина» Олександра Олеся, ╕ «Веселе м╕сто алфав╕т» Тамари Колом╕╓ць, ╕ «Абетка-прозивалка» ╤. Андрусяка. Ц╕кавими ╓ абетки-скоромовки, абетки-загадки, як╕ активно застосовують у педагог╕чн╕й д╕яльност╕ прац╕вники осв╕тн╕х заклад╕в.
Невичерпним джерелом мудрост╕ ╓ казка. Вона зачарову╓ читача образн╕стю р╕дного слова, красою сп╕вучо╖ укра╖нсько╖ мови. Казка – той жанр словесност╕, що приверта╓ найб╕льшу увагу маленьких читач╕в. Тому не випадково на сайт╕ вона подана окремою доб╕ркою. Тут – ╕ казки народн╕ (про тварин, чар╕вн╕, соц╕ально-побутов╕), що призначен╕ для читання по складах найменшими д╕тьми, ╕ авторськ╕. Варто наголосити на вдалому шрифтовому оформленн╕ текст╕в, що значно покращу╓ ╖х сприйняття д╕тьми.
Л╕тературн╕ твори цього жанру представлен╕ великою к╕льк╕стю ╕мен – в╕д класик╕в до сучасних автор╕в. До того ж, це твори р╕зно╖ тематики: п╕знавальн╕ казки, що побудован╕ на ан╕мал╕стичному матер╕ал╕ (Н. Заб╕ла), казки на християнсько-рел╕г╕йну тематику (╤. Керницький), казки ф╕лософськ╕ (╤. Калинець). Твори л╕тературного походження репрезентован╕ й синтетичними жанрами: пов╕ст╕-казки, казки-байки, казки-думи тощо. Велика подяка укладачам сайту за те, що вони провели сол╕дну пошукову роботу, з╕бравши величезний масив художн╕х твор╕в, що майже недоступн╕ для перес╕чних читач╕в у формат╕ книги. Стосу╓ться це, зокрема, доробку письменник╕в, що творили «з Укра╖ною в душ╕» за кордоном (Леся Бризгун-Шанта, Роман Завадович, Катерина Перел╕сна), в╕тчизняних автор╕в, як╕ довгий час ╕гнорувалися радянською владою (╤гор Калинець).
Справжня «жанрова веселка» представлена в розд╕л╕ «Читанка»: тут ╕ фантастика О. Бердника, ╕ пригоди ╤. Андрусяка, ╕ легенди та балади В. Зубаря. Багато уваги укладач╕ сайту прид╕лили доб╕рц╕ текст╕в нац╕онально╖ тематики (В. Симоненко, ╤. Савицька, М. Бакай, О. Степаненко та ╕н.), що ╓ надзвичайно корисними осв╕тянам, оск╕льки допомагають прищеплювати молодому покол╕нню любов до р╕дно╖ держави.
З╕браний ╕ систематизований матер╕ал не лише дуже ц╕кавий д╕тям, а й вельми потр╕бний учителям, студентам, викладачам вищих навчальних заклад╕в. Твори значно допомагають ус╕м нам ╕ в науковому, ╕ в п╕знавальному план╕. Веб-сайт значно заощаджу╓ час студента на п╕дготовку до занять як з дитячо╖ л╕тератури, так ╕ з методик початкового й дошк╕льного навчання. За його допомогою набагато ефективн╕ше просува╓ться й наукова робота молодих досл╕дник╕в: тексти твор╕в, що з╕бран╕ укладачами сайту, використовуються ними при написанн╕ як курсових, так ╕ маг╕стерських проект╕в. Окрему подяку хочеться висловити в╕д викладач╕в за матер╕али науково-досл╕дницького плану (ст. В. Яцюка про Шевченк╕в Буквар). Дума╓ться, що таких розв╕док стане з часом ╕ще б╕льше, що значно розширить коло користувач╕в сайту.
Творчий колектив «Весело╖ абетки» знаходиться в пост╕йному пошуку; ╖╖ стор╕нки поновлюються щоразу новими ц╕кавими ориг╕нальними матер╕алами, що забезпечу╓ сайту конкурентоспроможн╕сть в сучасному соц╕окультурному простор╕. Про його популярн╕сть св╕дчать численн╕ в╕дгуки користувач╕в. «Чудовий сайт! Корисна ╕нформац╕я! Я в захват╕ в╕д титан╕чно╖ роботи адм╕н╕стратор╕в сайту! Величезна вдячн╕сть!» (м. Харк╕в), «Велике учительське «спасиб╕» за Ваш сайт — такий ц╕кавий та корисний ╕ для д╕тей, ╕ для батьк╕в та вчител╕в!!! Дякую!!!» Ст╕льки потр╕бного та необх╕дного для навчання та розвитку д╕тей!!! Добру справу робите! Ус╕х благ Вам та щастя у всьому!!!», «Дякую вс╕м, хто спричинився до створення цього сайту, багато чого нового почерпнув для себе ╕ для д╕тей» (Роман, Мюнхен, Н╕меччина). Методист Севастопольського ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Валентина Лопатюк назвала сайт «Весела абетка» незвичайним дивом в укра╖нському ╤нтернет╕, чар╕вною книжечкою-роздвижечкою, що сповнена укра╖нським безмежним св╕том.
Тож хочеться прив╕тати ус╕х ╕з першою юв╕лейною р╕чницею «Весело╖ абетки» ╕ побажати Микол╕ Владз╕м╕рському та його колегам нових творчих досягнень, пл╕дно╖ сп╕впрац╕ ╕з письменниками, науковцями, осв╕тянами, яскравих ╕дей та ╖х легкого вт╕лення, а користувачам при╓много й позитивного настрою п╕д час роботи з матер╕алами сайту!

В╕тал╕на КИЗИЛОВА,
кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент
м. Луганськ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10625

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков