Версiя для друку Обговорити в форумi

Книжкова полиця

Цілісіньку валізу унікальних книг заніс нещодавно до редакції директор видавництва «Книга Роду» Валентин Чешейко. Але відразу попередив, що цей дарунок для нашої «Світличної» бібліотеки не від нього особисто, не від видавництва, а від «Холодноярської ініціативи» (це, нагадаємо, громадський проект, що об'єднує 77 громадських діячів, письменників, істориків, журналістів, правників, правозахисників, політологів та економістів; створений наприкінці літа 2010 року з метою координування різноманітних суспільних ініціатив, які несуть користь українській громаді).
Про те, що цей щедрий дарунок, за який ми сердечно дякуємо, буде корисний кримській — і не лише українській! — громаді, зрозуміло вже із самих назв книжок та коротеньких анотацій.

«Відродження нації. Заповіт борцям за визволення» Володимира Винниченка (м. Київ, «Книга Роду», 2008 р.). Про перемоги й поразки Української революції 1917-1920 років та її відомих учасників розповідає у своїх працях «Відродження нації» (1920 р.) та «Заповіт борцям за визволення» (1949 р.) голова першого уряду УНР, автор чотирьох доленосних універсалів.

Нестор Махно. «Сповідь анархіста». Основу видання склали три книжки мемуарів автора, що побачили світ 1929 і 1936-1937 років у Парижі, інші спогади Н. Махна, а також його дружини Галини Кузьменко про події громадянської війни в Україні 1917-1920 років.

Петро Григоренко. «Вітер зустрічний» — книга спогадів колишнього радянського генерала, незламного в’язня совісті, що пройшов шлях від невдалої спроби створення підпільного «Союзу боротьби за відродження ленінізму» до беззастережного неприйняття режиму та правозахисної діяльності, за що його було позбавлено військового звання і на довгі роки запроторено на примусове психіатричне лікування, яке КДБ застосовував у боротьбі з інакодумством. Зрештою його позбавлено і радянського громадянства. Увазі читачів пропонується найцікавіший, на погляд видавців, етап життя відомого поборника прав людини, одного із співзасновників Гельсінського руху в СРСР.

«Залишенець. Чорний Ворон»  В. М. Шкляра (м. Харків, Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011 р.) У цьому романі, над яким автор працював майже 13 років, висвітлено одну з найдраматичніших сторінок нашої історії — повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Із глибин забуття виринає містична постать отамана Чорного Ворона, що переміг смерть…
«Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам’яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони залишенці — обрали собі смерть».
Сьогодні ми пропонуємо увазі читачів вступну статтю І. Ольховського до книги «Записки генерал-хорунжого» Юрка Тютюнника (м. Київ, «Книга Роду», 2008 р.), де йдеться, зокрема, й про революційні події у нашому Криму. Ця книжка споминів належить перу лицаря Української революції першої половини ХХ сторіччя, генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника (1891-1930) – людини героїчної, трагічної, «звойованої, але не зламаної» долі. Читайте і поспішайте до бібліотеки «Кримської світлиці» — ми розповіли лише про кілька подарованих «Холодноярською ініціативою» книг із «київської валізи», а раптом те, що не помістилося в цей огляд, ви вже давно шукаєте?
Втім, продовження бібліотечної рубрики — в наступних числах «Світлиці»!

Підготувала Любов СОВИК

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"