Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримський Майдан

Кілька років тому я на одній із студентських гутірок в Мережі запропонував тему: «Якщо Ви потрапите за кордон, як презентуватимете те, що Ви — українець: мовою, знанням традицій, історії?» Так само, як і сотні років тому, зіткнулись два погляди «Батьківщина – там, де добре» і «Де добре – там і Батьківщина», погляди національні і космополітичні, державницькі і антидержавні. Дискусія була жвавою і досить тривалою. На щастя, і цілком логічно здорові сили здобули інтелектуальну перемогу.
Про це згадалось, коли я побачив, що на запрошенні на свято Дня рибалки від Українського культурно-інформаційного центру в Севастополі, написаному російською мовою (і де пропонувалось відвідати юшку за легендарним рецептом Петра І, який, звісно, і не знав про Севастополь), була вказана адреса сайту культурного закладу в Інтернеті – ukic.info, і я його відвідав.
Не повірите! – на сайті є всього-на-всього десять слів українською мовою! А головне, у титулі з назви центру «випало» ключове слово «український». Зрозуміло, що без думки чи вказівки керівника Тетяни Зєніної цього не могло б відбутись.
Та й сам web-сайт навіює печальний настрій – меню ресурсу складається всього з чотирьох рядків російською мовою, і, що найобурливіше, – відсутнє наповнення української версії. Недбала навігація на сайті, відсутність контактів, коментарів, книги відгуків, мізерне відвідування сторінок свідчить про суттєві недоліки у правильності «рublic relations» закладу.
Про українське ж наповнення діяльності УКІЦ, вірніше, його відсутність, свідчить перелік російськомовних культурних заходів центру та їхній опис – переважно у вигляді фотозвітів, при яких фото розташовані окремо від дизайну сайту.
Гастрольна афіша на «июль» – це виключно російські виконавці – Анастасія Волочкова, Стас П’єха, Діана Арбєніна, ДДТ.
Звичайно, активність нового керівництва у впровадженні переважно російської культури та проведенні недешевих феєрверків пояснюється підтримкою, яку п. Зєніна знайшла у місцевих проросійських скоробагатьків. Але не покидає думка про те, що чимала площа приміщень знову стала для них ласим шматочком, як і в 90-х роках. Але тоді культурний заклад рибалок від автосалонів та меблевих магнатів врятував Олександр Коротун, якого нині відправили на заслужену пенсію.
Нагадаю, УКІЦ в Севастополі як заклад було створено в 1996 році рішенням Кабінету Міністрів з метою «…сприяння процесу відродження і розвитку української національної культури та культур народів, які проживають у Криму, поширення надбань української культури, міжнаціонального співробітництва у сфері професійного народного мистецтва та культурно-масової роботи».
Культура – та ж політика, і, звичайно, хто платить, той і замовляє музику, але не варто порушувати урядове рішення. Скорочена ж назва «культурно-інформаційний центр», яка застосовується в інформаційних повідомленнях та вживається на заходах, є навмисне неправильною.
Актуальною вимогою є повернення до назви закладу невід’ємної назви «український» як у функціонуванні УКІЦ в Севастополі, так і на сайті, який представляє його діяльність у світі.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Резонанс"