Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2012
ШЕВЧЕНКО ╤ ЧАЙКОВСЬКИЙ. ЯК ПО╢ДНАЛАСЬ ТВОРЧ╤СТЬ ДВОХ ГЕН╤╥В

Шевченк╕ана

Творч╕сть Т. Г. Шевченка ╓ невичерпним джерелом натхнення багатьох композитор╕в. Т╕льки на слова «Запов╕ту» написали музику 42 автори. 87 р╕зних за жанрами твор╕в на тексти поета створив Микола Лисенко. Високо ц╕нував творч╕сть Шевченка також П. ╤. Чайковський. Композитор добре знав життя, звича╖ народу, глибоко ц╕кавився фольклором, збирав, обробляв ╕ використовував у сво╖й творчост╕ укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕.
Гостюючи у Кам’янц╕, в ма╓тку сво╓╖ сестри Олександри ╤лл╕вни, з 1865 до 1893 року, Чайковський мав змогу користуватися чудовою давид╕вською б╕бл╕отекою ╕, можливо, саме тут ознайомився з поез╕╓ю Тараса Шевченка. Композитор звернув увагу на мелод╕йн╕сть, сп╕вуч╕сть, задушевн╕сть його в╕рш╕в. В╕дображення власно╖ любов╕ до с╕льського життя, до укра╖нсько╖ природи, до всього, що Петру ╤лл╕чу було близьким ╕ дорогим в Укра╖н╕, в╕н знайшов у поез╕╖ Шевченка «Садок вишневий коло хати» ╕з циклу «В каземат╕». Картина весняного вечора в сел╕, створена поетом, зачарувала Чайковського. В 1875 роц╕ в╕н написав романс «Веч╕р» на текст рос╕йського перекладу Л. Мея ╕ присвятив його славетн╕й сп╕вачц╕ ╢лизавет╕ Лавровськ╕й. Цей тв╕р — невелика музична замальовка. Музикознавець Б. Асаф’╓в назвав його «тонкою укра╖нською м╕н╕атюрою». До Шевченкового в╕рша «Садок вишневий коло хати» зверталися також М. Лисенко, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Я. Ярославенко та ╕нш╕ композитори. Але музикознавц╕ вид╕ляють саме романс Чайковського як зразок досконалост╕.
У 1880 роц╕ композитор знову звернувся до поез╕╖ Тараса Шевченка, коли написав у Кам’янц╕ вокальний дует «На вгород╕ коло броду». В╕рш було створено поетом на Кос-Арал╕. Тема ж╕ночо╖ дол╕ в умовах кр╕посництва була близькою Чайковському, ╕ в╕н не раз використовував ╖╖ у сво╖й творчост╕. Не випадковою стала й присвята дуету плем╕нниц╕ Тан╕ Давидов╕й, доля яко╖ склалася траг╕чно. Н. Ф. фон Мекк писала Петру ╤лл╕чу з Бра╖лова: «Вчора я насолоджувалась Вашою музикою, дорогий м╕й, слухала дуети... Що за краса, що за божественна музика! Це неперевершено!»
Серед експонат╕в л╕тературно-мемор╕ального музею         О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського ╓ репродукц╕я з портрета Т. Г. Шевченка та фотокоп╕╖ нотних стор╕нок романсу «Веч╕р» ╕ дуету «На вгород╕ коло броду», написаних славетним композитором на слова великого укра╖нського поета.

Там╕ла ЧУПАК,
зав╕дувач музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського Кам’янського державного ╕сторико-культурного запов╕дника

«КОБЗАР» - БЕЗСМЕРТНА КНИГА
С╕мейна б╕бл╕отека ╓ майже в кожн╕й с╕м’╖, бо книга завжди супроводжувала життя: навчала, розважала, в╕дкривала нов╕ св╕ти. Довгий час книга була найц╕нн╕шим подарунком. Мабуть, тому в б╕бл╕отец╕ мо╓╖ прабабус╕ було багато книжок, як╕ вона передала у спадщину мен╕, щоб я знала, ким були мо╖ предки, чим вони ц╕кавилися, що читали.
Серед книг с╕мейно╖ б╕бл╕отеки ╓ дек╕лька видань «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. Мен╕ зда╓ться, в╕рш╕ легко складалися автором. У б╕бл╕отец╕ мо╖х прабабусь та прад╕дус╕в було багато р╕зних видань «Кобзаря». Здеб╕льшого це видання дово╓нн╕, ╕нш╕, на жаль, були знищен╕ фашистами. Коли прабабуся розпов╕дала мо╖й мам╕, як фашисти топили п╕ч книгами з нашо╖ с╕мейно╖ б╕бл╕отеки, у не╖ на очах завжди були сльози.
Виданню «Кобзаря» 1943 року належить особливе м╕сце, бо м╕й прад╕д прив╕з його з фронту. М╕й улюблений в╕рш Тараса Шевченка «Огн╕ горять, музика гра╓...» Отже, «Кобзар» був ╕, спод╕ваюся, буде особливою книгою для укра╖нц╕в. ╤ що, незважаючи на науковий прогрес ╕ лазерн╕ диски ╕з записами твор╕в Т. Шевченка, «Кобзар» — книга, яка завжди буде в кожн╕й родин╕.

╢сен╕я ФЕДОРЕНКО,
учениця 5-А класу школи № 29
м. С╕мферополь

Дмитро ПАВЛИЧКО
*   *   *
Тарасе, дай мен╕ вогню,
Твою ж бо правду бороню!
Так, бороню перед хахлами
В державних кр╕слах, що тоб╕
Будують пам’ятники й храми,
Перед тобою у божб╕,
Любов╕, в╕рност╕, посвяти
Стоять ╕ плачуть од жалю,
Й готов╕ тут же в╕ддавати
Твою державу москалю.
Покинь, Тарасе, злотну раму
В тих каб╕нетах, де тебе
До ст╕н прибито, як рекламу,
Як мертвий клич ВКП(б).
Хахол для тебе — небезпека
Страшн╕ша за указ царя,
За роздратован╕сть генсека,
Комун╕стичного псаря;

Бо цар тебе жада╓ вбити,
Генсек ненавидить, а в╕н,
Хахол, створ╕ння
 знамените, —
Тоб╕ поклони ╕ прокл╕н
Прихований, ╕ зненавида
Ображеного холуя,
Як мрець, усм╕хнена ╓хида,
Любов брехлива, як зм╕я.
Хахол тебе, неначе Бога,
Возносить, та якби була
У нього хоч мала спромога
Понищити тво╖ д╕ла,
Вс╕ «Кобзар╕» тво╖, вс╕ твори
Спалити, в╕н би взяв
 с╕рник...
Та дух тво╓╖ непокори
Вже в душу нац╕╖ проник,
Його не спалиш, треба знову
Розпочинати, як цар╕,
Заводити державну мову,
Рос╕йську мову на Дн╕пр╕.
Тод╕ вмиратиме повол╕
╤ твоя правда, ╕ душа,
Бо стане першою у школ╕
Та мова братня ╕ чужа.
О, м╕й всевидючий пророче,
Ти зна╓ш, мовою брат╕в
Хахол тебе всмирити хоче,
А пот╕м приглушити сп╕в
Тво╓╖ мови, притиснути
Тяжким льодовиком
 тв╕й дух,
Щоб в╕н не кликав нас
 п╕д Крути,
Щоб сам згасав,
 щоб мирно тух.
Не дай же, м╕й
всесильний Боже,
Прошу тебе, стою ничком,
Т╕й правд╕,
 що згор╕ть не може,
Погаснуть п╕д льодовиком!
1. IV. 2012 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10538

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков