Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3748)
З потоку життя (6952)
Душі криниця (3739)
Українці мої... (1517)
Резонанс (1625)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1762)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА «ЧОНГАР╤» ТА «КАЛАНЧАКУ» РОБИТИМУТЬ БЕЗКОШТОВН╤ COVID-ТЕСТИ
У Херсонськ╕й област╕ для проведення тестувань на визначення антигена коронав╕русу на двох КПВВ...


СУД У РФ ОГОЛОСИВ ВИРОКИ ТРЬОМ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ: 13, 16 ╤ 18 РОК╤В КОЛОН╤╥
Рос╕йськ╕ судд╕ оголосили вирок кримським татарам Енверу та Р╕зу Омеровим ╕ Айдеру Джаппарову у...


ВИНН╤ У М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤╥ КРИМСЬКИХ Д╤ТЕЙ: ПРАВОЗАХИСНИКИ ОПУБЛ╤КУВАЛИ СПИСОК
До м╕л╕таризац╕╖ осв╕тнього простору у Криму та знищення укра╖нсько╖ ╕дентичност╕ кримських д╕тей...


У КРИМУ ПОБИЛИ ДРУЖИНУ ╤ ДОНЬКУ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ ПРИХОДЬКА
Як зазначив Тягнибок, р╕дних Приходька побили б╕ля ╖хнього будинку.


У КРИМУ ЗА Р╤К ЗАПАСИ ВОДИ ЗМЕНШИЛИСЯ МАЙЖЕ ВТРИЧ╤
В окупованому Криму сумарний запас води до к╕нця 2020 року становив 31,3 млн кубометр╕в, що на 61...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2012
МО╥ ПРАВА Н╤ХТО НЕ УТИСКА╢

Мова про мову

МЕШКАНКА СЕВАСТОПОЛЯ — В╤ДВЕРТО ПРО МОВНЕ ПИТАННЯ

«Нац╕╖ вмирають не в╕д ╕нфаркту. Спочатку ╖м в╕дбира╓ мову». Ц╕ слова Л╕ни Костенко можна взяти еп╕графом до нин╕шньо╖ ситуац╕╖, що склада╓ться в Укра╖н╕. Адже н╕ для кого не секрет, що саме з╕ зникнення мови почина╓ться зникнення свого alter ego, що згодом призводить до зникнення нац╕╖. Залиша╓ться територ╕я — з родючими землями, як╕й досить швидко дадуть раду, заселивши новими мешканцями, звичайно, рос╕йськомовними. Свого часу це зробила злочинна комун╕стична влада у 1932-1933 роках, влаштувавши штучний голод. Н╕, це не сценар╕й до фантастичного ф╕льму п╕д назвою «Апокал╕псис», це ц╕лком реальний розвиток под╕й у раз╕, якщо влада не зупиниться ╕ не побачить, що дал╕ йти н╕куди, дал╕ — пр╕рва. В сус╕дн╕й держав╕ все починалось з╕ зникнення мови, н╕хто ╖╖ не захистив, н╕хто не зм╕г ╖╖ в╕дстояти, ╕ тепер ця територ╕я, що зветься Б╕лоруссю, фактично ╓ колон╕╓ю Рос╕╖ з╕ сво╖м батьком-правителем. Така доля може чекати й на Укра╖ну, якщо пол╕тики, письменники, поети, журнал╕сти, актори, громадськ╕ д╕яч╕, а головне — вс╕ без винятку громадяни Укра╖ни не виправлять ситуац╕ю, якщо не зможуть в╕дстояти сво╓ право говорити, писати, сп╕лкуватися укра╖нською.
Кожного разу, коли перед виборами поста╓ мовне питання, я завжди згадую свого викладача, яка сама родом з╕ Львова (╖╖ донька живе в ╤вано-Франк╕вську). Вона розпов╕дала мен╕, що ╕ у Львов╕, ╕ в ╤вано-Франк╕вську ╓ рос╕йськомовн╕ громадяни, права яких н╕хто не утиска╓, наводила приклад л╕каря-пед╕атра, яка розмовля╓ рос╕йською. ╥хн╕ родини сп╕лкувалися, ╕ жодних проблем не виникало. Наводячи цей приклад ╕з власного життя, м╕й викладач наголошувала на тому, що мовне питання в Укра╖н╕ ╓ штучним. Це д╕йсно так, ╕ таких приклад╕в можна наводити безл╕ч.
Для мене, як для людини, що народилась ╕ живе в Севастопол╕, рос╕йська мова ╓ р╕дною, ╕ я можу абсолютно в╕дверто сказати, що коли я хочу розмовляти рос╕йською мовою, я розмовляю, ╕ мо╖ права жодним чином н╕хто не утиска╓ ╕ не порушу╓. Людин╕ при тям╕ навряд чи прийде в голову, що рос╕йська мова потребу╓ захисту, особливо в тих 13-ти рег╕онах. Говорячи про Крим, можу констатувати, що там рос╕йська мова не потребу╓ захисту, нав╕ть б╕льше, захисту потребу╓ укра╖нська, оск╕льки в ц╕й м╕сцевост╕ скр╕зь: на вулицях, у ресторанах, к╕нотеатрах — можна почути рос╕йську мову. Так, тут живе рос╕йськомовне населення, звичайно, воно ма╓ право сп╕лкуватися т╕╓ю мовою, якою вважатиме за потр╕бне, це право кожно╖ людини, яке н╕хто жодним чином не порушу╓. Справа в ╕ншому — вс╕ рос╕йськомовн╕ громадяни мають розум╕ти, що вони так чи ╕накше живуть в держав╕ Укра╖на, яка ма╓ св╕й герб, св╕й г╕мн, свою мову. ╤ якщо ти живеш у ц╕й кра╖н╕ — ╖╖ треба елементарно поважати. П╕д повагою треба розум╕ти волод╕ння державною мовою, дбайливе ставлення до традиц╕й укра╖нсько╖ культури. Це ╓ ознакою будь-яко╖ ╓вропейсько╖ держави.
Як мешканка Криму я можу стверджувати, що за 20 рок╕в незалежност╕ тут зр╕с попит на укра╖нську мову, зб╕льшилась к╕льк╕сть людей, котр╕ прагнуть ╖╖ вивчати, наприклад, до ╓дино╖ укра╖номовно╖ в С╕мферопол╕ г╕мназ╕╖ завжди ╓ конкурс, туди надто складно потрапити, адже ╓ безл╕ч бажаючих вчитися укра╖нською, ╕ це ╓, безумовно, величезним позитивом. Це означа╓, що рос╕йськомовн╕ громадяни мають бажання вчити укра╖нську, розширювати коло сво╖х знань, дбають про г╕дне майбутн╓ сво╖х д╕тей. Але щоразу перед виборами створю╓ться протистояння з метою дестаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖. Поста╓ запитання: в чому виграють рос╕йськомовн╕ громадяни п╕сля ухвалення закону Колесн╕ченка-К╕валова? Вони стають багатшими? Н╕. У них з’явля╓ться можлив╕сть безкоштовно л╕кувати сво╖х стареньких батьк╕в? Н╕. Держава гаранту╓ молод╕, що п╕сля зак╕нчення ун╕верситету вона не долучатиметься до арм╕╖ безроб╕тних? Н╕. Тод╕ в чому виграють рос╕йськомовн╕ громадяни? Я, як рос╕йськомовний громадянин, на це запитання не бачу позитивно╖ в╕дпов╕д╕, навпаки — знаходжу тут лише негатив. ╤ поляга╓ в╕н у тому, що т╕ громадяни Укра╖ни, як╕ живуть у цих 13-ти областях, будуть позбавлен╕ можливост╕ вивчати укра╖нську мову, яка залиша╓ться державною. Вони менше знатимуть, а значить, ╖хн╕й р╕вень знань, р╕вень культури зменшуватиметься. ╥хн╕ д╕ти не знатимуть укра╖нсько╖, а значить, у них не буде г╕дного майбутнього, а яке, власне, може бути г╕дне майбутн╓, якщо вони живуть у держав╕, мовою яко╖ не волод╕ють?
На мо╓ глибоке переконання, цей законопроект спрямований на зниження культури насамперед рос╕йськомовних громадян. Поста╓ лог╕чне запитання: для чого ╕ кому це потр╕бно, кому потр╕бн╕ малоосв╕чен╕ громадяни? А в╕дпов╕дь дуже проста — влад╕ не потр╕бн╕ ╕нтелектуали, ╖м не потр╕бн╕ мисляч╕ люди, люди, як╕ можуть анал╕зувати, робити висновки. Для них, чим менше зна╓ людина — тим краще, адже саме з малоосв╕чених людей можна створювати раб╕в, яким перед виборами можна буде кинути гречку або рос╕йську мову — ╕ вони проголосують.

Катерина ╤ВКОВА,
Л╕тня школа журнал╕стики «Дня»
http://www.day.kiev.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10530

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков