Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2012
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИПЕНЬ

13
1920 р. — створено товариство Червоного Хреста Укра╖ни.
Народилися:
1874 р. — письменник Марко Черемшина (справжн╓ ╕м’я — ╤ван Семанюк), укра╖нський письменник ╕ громадський д╕яч, адвокат, доктор права.
1940 р. — ╤ван Сокульський, укра╖нський поет, правозахисник, громадський д╕яч, один з автор╕в «Листа творчо╖ молод╕ м. Дн╕пропетровська».

14
1021 р. — митрополит Ки╖вський ╤оанн ╤ урочисто в╕дкрив ╕ прославив мощ╕ святих руських княз╕в Бориса та Гл╕ба ╕ встановив день вшанування ╖хньо╖ пам’ят╕.
1894 р. — у Львов╕ в╕дбувся перший на територ╕╖ Укра╖ни футбольний матч — змагались команди Львова ╕ Кракова.
1900 р. — в╕дбулось в╕че укра╖нсько╖ студентсько╖ молод╕ у Львов╕, на якому було задекларовано боротьбу за самост╕йн╕сть Укра╖ни.
Народився:
1947 р. — В’ячеслав Брюховецький, укра╖нський л╕тературознавець, педагог ╕ громадський д╕яч, Герой Укра╖ни, почесний президент ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я».
Померли:
1722 р. — ╤ван Скоропадський, гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни.
1808 р. — Артем Ведель, укра╖нський композитор, диригент, сп╕вак, скрипаль.
1995 р. — Олесь Гончар, укра╖нський радянський письменник, л╕тературний критик, громадський д╕яч. Лауреат Стал╕нсько╖ прем╕╖ (1948), перший лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Тараса Шевченка, голова Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1959-1971), академ╕к НАН Укра╖ни.
1995 р. — Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Володимир (у миру Василь Романюк), укра╖нський православний рел╕г╕йний д╕яч, богослов, Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни УПЦ КП (1993-1995).

15
1834 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито ун╕верситет Св. Володимира.
1919 р. — у Переяслав╕ отаман Дн╕провсько╖ повстансько╖ див╕з╕╖ Зелений (Данило Терпило) урочисто, у присутност╕ священик╕в, в╕йська та населення, скасував Переяславську угоду 1654 року.
1944 р. — створено Укра╖нську головну визвольну раду (УГВР), орган пол╕тичного кер╕вництва укра╖нським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом укра╖нського народу в його революц╕йно-визвольн╕й боротьб╕».
Народилася:
1892 р. — М╕лена Рудницька, журнал╕стка, письменниця, громадсько-пол╕тична д╕ячка, учителька середн╕х шк╕л.
Померли:
1015 р. — Володимир Святославович, князь новгородський, великий князь Ки╖вський (980-1015), хреститель Рус╕. Канон╕зований Зах╕дною ╕ Сх╕дною християнськими Церквами. В╕домий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Святий р╕вноапостольний князь Володимир.
1937 р. — Юр╕й Вухналь (справжн╓ ╕м’я — ╤ван Ковтун), укра╖нський письменник. Ще студентом працював у газет╕ «Селянська правда», де й надрукував перш╕ твори. Пот╕м працював у редакц╕ях газети «Комсомолець Укра╖ни», журналу «Червоний перець».
Уповноважен╕ Харк╕вського обласного управл╕ння НКВС 2 листопада 1936 року провели трус на квартир╕ й заарештували письменника. Йому було пред’явлено звинувачення: «участь в укра╖нськ╕й нац╕онал╕стичн╕й терористичн╕й орган╕зац╕╖, яка готувала терористичн╕ акти проти кер╕вник╕в ВКП(б) ╕ Радянського уряду». На численних допитах ╕ на суд╕ н╕ в чому себе винним не визнав. Зачитан╕ проти нього св╕дчення категорично заперечив як фальшив╕.
В╕йськова Колег╕я Верховного Суду СРСР 14 липня 1937 року засудила Ковтуна-Вухналя до найвищо╖ м╕ри покарання — розстр╕лу з конф╕скац╕╓ю належного йому майна.
1940 р. — Оксана Петрусенко, укра╖нська оперна сп╕вачка (л╕рико-драматичне сопрано). Одна з кращих виконавиць укра╖нських народних п╕сень ╕ романс╕в. Народна артистка УРСР (1939). Голос Оксани Андр╕╖вни ╓ голосом-символом Укра╖ни ╖╖ часу.

16
1917 р. — проголошено II Ун╕версал Центрально╖ Ради, який заф╕ксував насл╕дки домовленостей м╕ж УЦР ╕ Тимчасовим урядом; останн╕й визнавав УЦ Раду ╕ Генеральний Секретар╕ат як крайовий орган Укра╖ни ╕ водночас Генеральний Секретар╕ат ставав органом центрального уряду. З╕ свого боку, УЦР визнавала Всерос╕йськ╕ установч╕ збори, а до ╖х скликання зобов’язувалася не робити самов╕льних крок╕в до зд╕йснення автоном╕╖ Укра╖ни.
1932 р. — центр Донецько╖ област╕ перенесений з Артем╕вська в Стал╕но (нин╕ Донецьк).
1990 р. — Верховна Рада УРСР проголосила у Ки╓в╕ Декларац╕ю про державний суверен╕тет Укра╖ни.
Народилася:
1937 р. — Ада Роговцева, укра╖нська акторка театру та к╕но.

17
1933 р. — п╕сля зак╕нчення буд╕вництва Дн╕прогесу та л╕кв╕дац╕╖ порог╕в на Дн╕пр╕ з Ки╓ва до Херсона вийшов у перший рейс пасажирський пароплав.
Народилися:
1846 р. — Микола Миклухо-Маклай, мандр╕вник ╕ етнограф, досл╕дник життя народ╕в Океан╕╖.
1849 р. — Олена Пч╕лка (Ольга Петр╕вна Косач), укра╖нська письменниця, драматург, публ╕цистка, громадська ╕ культурна д╕ячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукра╖нсько╖ академ╕╖ наук (1925); мати Лес╕ Укра╖нки, сестра Михайла Драгоманова.
1882 р. — Василь Тютюнник, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, полковник генштабу Арм╕╖ УНР.
1888 р. — Кость Курило, начальник штабу 1-го С╕рого полку Арм╕╖ УНР.
1907 р. — Роман Шухевич (ген. Тарас Чупринка), укра╖нський пол╕тичний ╕ державний д╕яч, в╕йськовик, генерал-хорунжий, головнокомандувач Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖, голова Секретар╕ату Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради (1943-1950).

18
1863 р. — до Ки╖вського цензурного ком╕тету м╕н╕стром внутр╕шн╕х справ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ Петром Валу╓вим над╕слано та╓мний циркуляр, в╕домий як Валу╓вський указ, та╓мне розпорядження м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ Петра Валу╓ва до територ╕альних цензурних ком╕тет╕в, в якому наказувалося призупинити видання значно╖ частини книг, написаних «малорос╕йською», тобто укра╖нською мовою. Зг╕дно з указом заборонялась публ╕кац╕я рел╕г╕йних, навчальних ╕ осв╕тн╕х книг, однак дозволялась публ╕кац╕я художньо╖ л╕тератури.
Мотивом до видання циркуляру став страх царсько╖ влади, що публ╕кац╕╖ книг укра╖нською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настро╖в. Д╕ю Валу╓вського циркуляру було закр╕плено ╕ розширено шляхом видання iмператором Олександром II Емського указу 1876 року, зг╕дно з яким видання творiв укра╖нською мовою заборонялося практично повн╕стю.
Валу╓вський циркуляр — один з яскравих вияв╕в шов╕н╕стично╖ пол╕тики рос╕йського самодержавства, спрямовано╖ на посилення нац╕онального, духовного ╕ пол╕тичного гноблення укра╖нського народу.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10519

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков