Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2012
ТУРБОТА ПРО ЛЮДЕЙ ЧИ ПЕРЕДВИБОРН╤ ЗАБАВИ?

Отак живемо...

Пол╕тологи вважають, що остаточне ухвалення Закону про мовну пол╕тику в Укра╖н╕ ма╓ в╕дбутися вже п╕сля парламентських кан╕кул — ╕накше це буде постр╕лом холостими, бо закон н╕бито не в╕дпов╕да╓ оч╕куванням рос╕йськомовного виборця, а про реакц╕ю патр╕отично налаштованих громадян ╕ говорити не доводиться. А ось поки вариться ця передвиборна юшка — багатьом таки хочеться ╖╖ скуштувати, оздоблюючи приправою ╕з власних фантаз╕й та в╕дчуваючи неабияку вдячн╕сть шеф-кухарев╕. До реч╕, компетентн╕ правники кажуть, що прийняття м╕жнародно╖ харт╕╖ щодо рег╕ональних мов зможе набрати чинност╕ лише тод╕, коли вона буде ратиф╕кована не дев’ятьма кра╖нами ╕з сорока восьми, а переважною б╕льш╕стю. Тож запровадження в╕дпов╕дного закону в Укра╖н╕ — це акт внутр╕шньо╖ ╕н╕ц╕ативи з м╕жнародними обов’язками аж н╕як не пов’язаний, як б╕дка╓ться один з його ╕н╕ц╕атор╕в Вадим Колесн╕ченко.
Прорахувалася в час╕ ╕ кримська влада, бо, схоже, саме передвиборною забавою ╓ й запровадження в Криму «Соц╕ально╖ карти кримчанина».
Вже к╕лька раз╕в по кримському ТБ крутили один ╕ той самий ролик: молода мама дяку╓ «парт╕╖ ╕ уряду» за дешев╕ памперси, що так потр╕бн╕ ╖╖ малюков╕. Щоправда, мами одержують-таки досить сол╕дну суму п╕сля народження дитини, але с╕мейний бюджет передбача╓ не лише закуп╕влю цього засобу г╕г╕╓ни, без якого, до реч╕, бабус╕ малюк╕в усп╕шно виростили ╖хн╕х матусь.
А ось доля л╕тн╕х людей ╓ по-справжньому невт╕шною, особливо ╕нвал╕д╕в, к╕льк╕сть яких зроста╓ з кожним прожитим роком. Бо, якщо хвора людина в працездатному в╕ц╕ таки могла заробити якусь коп╕йчину, а ще й мала пенс╕ю за ╕нвал╕дн╕стю, то, сягнувши пенс╕йного в╕ку, залишилася з тим м╕зером, який одержала у вигляд╕ трудово╖ пенс╕╖. А те, що ╕нвал╕ди не бувають н╕ льотчиками, н╕ шахтарями, н╕ кер╕вниками високого р╕вня, як╕ непогано заробляють соб╕ на стар╕сть, важко заперечити. Ось ╕ поста╓ перед л╕тньою хворою людиною виб╕р: яку пенс╕ю обрати, чи трудову, чи за ╕нвал╕дн╕стю? Але, здеб╕льшого, ╕ та, й ╕нша дор╕вню╓ м╕н╕мальн╕й. А у пенс╕онера як було, так ╕ залиша╓ться два «гастрономи», перший з яких — аптека. Минуло вже к╕лька рок╕в, як позн╕мали з ╕нвал╕д╕в ╕ п╕льги за оплату комунальних послуг, посилаючись на те, що н╕бито в ╕нших кра╖нах пострадянського простору ╖х нема╓. А ось те, що в Рос╕╖ ╕нвал╕ди третьо╖ групи одержують по тисяч╕ рубл╕в до пенс╕╖ додатково (а першо╖ та друго╖ — б╕льше), чомусь не аф╕шу╓ться, не згаду╓ться ╕ про той факт, що л╕ки для ╕нвал╕д╕в ус╕х груп там безкоштовн╕, хоча пор╕вняно з нашими в абсолютному вираз╕ вони ╓ дешевшими нав╕ть попри те, що рубль в чотири рази дешевший за гривню. Втрет╓ прийшовши до влади, президент Рос╕╖ зб╕льшив пенс╕╖ перес╕чних громадян не на сто гривень (це — якщо по максимуму), а на 50%, в╕йськовим же пенс╕онерам, й без того не б╕дним, — втрич╕ (в╕йська ж мають бути в╕дданими президентов╕).
Тож, коли кримське телебачення затрубило про соц╕альну карту кримчанина, завдяки як╕й найзнедолен╕ш╕ зможуть дешевше купляти продукти ╕ л╕ки, люди пожвавилися.
А незабаром т╕, «хто ма╓ п╕льги та право на призначення субсид╕й», одержали ╕ соц╕альн╕ карти. До них — ╕нструкц╕я з красивим портретом голови Ради м╕н╕стр╕в Анатол╕я Могильова. В його зверненн╕ до кримчан йдеться про «вже п╕дписан╕ договори з пров╕дними торговельними ╕ аптечними мережами про надання спец╕альних знижок на продукти харчування ╕ л╕ки категор╕ям населення, як╕ б╕льше за вс╕х цього потребують». А ще — про «створення на п╕востров╕ соц╕ально ор╕╓нтовано╖ системи торговельного обслуговування» та адресну спрямован╕сть п╕льг.
Тож, Крим, можливо, ╕ ╓ сприятливою для збагачення територ╕╓ю, але не для вс╕х. Зг╕дно з╕ статистикою, в тепл╕ м╕сяц╕ року С╕мферополь ╓ найдорожчим м╕стом по вс╕й Укра╖н╕, у той же час, як «блага», пов’язан╕ з курортним сезоном, на б╕льшу частину його мешканц╕в не поширюються.
Тому беру в руки щойно позичену гарненьку пластикову соц╕альну карту кримчанина ╕ вирушаю за покупками. Ск╕льки ж гривень вдасться заощадити? Зрештою, багато ╕ не об╕цяють. На товари торговельно╖ мереж╕ «Кримспоживсп╕лки» — не менше 5%, на товари в мережах к╕лькох супермаркет╕в — не менше 7%. ╤ це — за винятком товар╕в, на як╕ д╕╓ державне регулювання ц╕н, тобто молочних продукт╕в, хл╕ба, овоч╕в ╕ круп. Зате в аптеках (без винятку) об╕ця╓ться знижка на 7%.
Але реальн╕ результати експерименту переб╕льшили (в╕рн╕ше, «переменшили») вс╕ оч╕кування. Жодна ╕з низки аптек м╕крорайону, що представляють р╕зн╕ мереж╕, зробити знижку не погодилися. А у «Мед-фарм╕» пояснили, що вже стомилися в╕дбиватись в╕д п╕льговик╕в, як╕ сваряться ╕ вимагають те, що ╖м було об╕цяно. «Ми ╖м в╕дпов╕да╓мо так: ус╕ претенз╕╖ до тих, хто видавав вам цю карту», — пояснила пров╕зор.
Лише в державн╕й аптец╕ ф╕рми «Форма» мен╕ пов╕домили, що соц╕альна карта набуде чинност╕ в липн╕. Можливо, це станеться, скаж╕мо, ╕ в «Мед-серв╕с╕», де й без того власникам пенс╕йного посв╕дчення нада╓ться знижка в 7%. Але чому про це я дов╕далась лише в десят╕й аптец╕ м╕ста, ╕ така я не одна, бо, видаючи соц╕альн╕ карти, про терм╕ни ╖хньо╖ д╕╖ н╕хто не пов╕домляв, та ╕ у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ не було про це чутно.
У магазинах, в яких удалося досл╕дити ситуац╕ю, теж не все зрозум╕ло: мережа магазин╕в «Яблуко», названа в перел╕ку «Учасник╕в програми «Соц╕альна карта», обмежила сво╖ послуги лише одним маркетом у С╕мферопол╕, що розташований в м╕крорайон╕ вулиц╕ Геро╖в Стал╕нграда, який обслугову╓ т╕льки м╕сцевих, бо ╕нш╕ «паломники» навряд чи будуть д╕ставатися в цей в╕ддалений м╕крорайон недешевою маршруткою (╕ншого зв’язку з ним нема╓). Липня тут не доч╕куються.
А ось в магазин╕ «Фуршет» мого м╕крорайону соц╕альна карта н╕кого не приголомшила. В ньому взагал╕ вс╕ бажаюч╕ пенс╕онери (незалежно в╕д р╕вня пенс╕й ╕ додаткових прибутк╕в) можуть оформити дисконтну картку, яка передбача╓ знижку вартост╕ у 7% на вс╕ товари, окр╕м вже названих ран╕ше. Але громадяни, котрим д╕йсно сутужно з коштами, все ж таки здеб╕льшого в╕дв╕дують магазин, який знаходиться поряд, що належить до мереж╕ агротоварного б╕знесу («АТБ»). Тут в╕дбуваються пост╕йн╕ акц╕╖, в середньому з тридцятив╕дсотковими знижками, ╕ зниження ц╕н на продукти, терм╕н збер╕гання яких невдовз╕ сплива╓, та ╕ загальний р╕вень ц╕н сутт╓во нижчий, н╕ж той, на який можуть розраховувати п╕льгов╕ покупц╕ у «Фуршет╕». Тому його в╕дв╕дувач╕ ╕з соц╕альними картами до конкурент╕в не втечуть.
У магазинах мереж╕ «Везунчик», кер╕вництво яких теж позиц╕ону╓ться як «соц╕ально-в╕дпов╕дальне», щодо власник╕в соц╕альних карт також поки що не мають н╕яких розпоряджень. Жодна система нав╕ть м╕зерних п╕льг тут н╕коли не працювала ╕ навряд чи запрацю╓ через два тижн╕.
В результат╕ в╕дчути переваги власника соц╕ально╖ карти мен╕ таки не вдалося. ╤ добре, якщо липень позначиться хоч щонайменшими позитивними зм╕нами, бо краще вже дор╕кати кримському урядов╕ за те, що не подбав про належну по╕нформован╕сть населення, н╕ж за черговий обман ╕ без того знев╕реного люду, пов’язаний ╕з невдалими передвиборними п╕ар-технолог╕ями. Хай нав╕ть розмов буде на сто гривень, а вигоди — на десять коп╕йок, та все одно краще, н╕ж отаке ╕гнорування сво╖х об╕цянок.
А людина, яку бачимо на ц╕й фотограф╕╖ (обличчя не показу╓мо з етичних м╕ркувань), за «Соц╕альною картою кримчанина» не зверталася. Бо вона — пенс╕онер, якому за с╕мдесят, та ╕нвал╕д, який ледь руха╓ться з допомогою милиць, — «трудогол╕к»: й дос╕ працю╓ сторожем. Тож ╕ грошей ма╓ понад норму. ╤ взагал╕, цьому чолов╕ков╕ не до мовно╖ пол╕тики ╕ не до соц╕альних забав — йому б дожити св╕й в╕к у мир╕ та споко╖, не пересилюючи себе щомит╕. Невже не дочека╓ться? Невже не дочека╓мося д╕йсно╖, а не показушно╖ турботи сво╓╖ держави за умови, що в╕ддали ╖й молод╕сть ╕ здоров’я?

Тамара СОЛОВЕЙ
* * *

P. S. Для повноти враження звернулася на «гарячу л╕н╕ю» у М╕н╕стерство прац╕ ╕ соц╕ально╖ пол╕тики АРК. Мо╖ припущення п╕дтвердилися: соц╕альн╕ послуги повинн╕ надаватися вже сьогодн╕, ╕ права на них мають п╕льгов╕ категор╕╖ громадян, прибуток яких не перевищу╓ 2400 грн. на особу. Але ця розмова водночас дещо зм╕нила м╕й настр╕й. Бо чим би не керувався голова Ради м╕н╕стр╕в Криму, виступаючи з╕ сво╓ю ╕н╕ц╕ативою, «соц╕ально в╕дпов╕дальний» б╕знес не вправ╕ ставитися таким чином до вже узгоджених ╕з владою р╕шень. До реч╕, ╕ його «п╕снесп╕в» про те, що все це б╕знесменам не т╕льки до душ╕, але нав╕ть ╕ виг╕дно, теж лунав у телееф╕р╕...

М╕н╕стерство охорони здоров’я ╕нформу╓

До М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни продовжують надходити численн╕ звернення громадян щодо шахрайських д╕й ос╕б, котр╕ реал╕зують д╕╓тичн╕ добавки населенню, реклама яких транслю╓ться центральними рад╕охвилями Укра╖ни, друкованими виданнями тощо. МОЗ Укра╖ни зверта╓ться до населення з проханням бути обачними та не потрапляти на «гачок» шахра╖в.
Особи, видаючи себе за посадових ос╕б страхово╖ групи МОЗ Укра╖ни та структурних п╕дрозд╕л╕в М╕н╕стерства, пропонують компенсац╕╖ за неефективне л╕кування д╕╓тичними добавками та, користуючись дов╕рою людей, привласнюють ╖хн╕ кошти (вимагають повернути р╕зницю в нарахован╕й компенсац╕╖).
Наголошу╓мо, що в структур╕ М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни та серед п╕дпорядкованих М╕н╕стерству п╕дпри╓мств страхово╖ групи МОЗ Укра╖ни не ╕сну╓. В╕дшкодування матер╕альних збитк╕в не входить до повноважень М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до Л╕ценз╕йного ре╓стру МОЗ Укра╖ни л╕ценз╕╖ на провадження господарсько╖ д╕яльност╕ з медично╖ практики Ки╖вському реаб╕л╕тац╕йному центру «Здоров’я», Ки╖вському оздоровчому центру та ╕ншим псевдомедичним закладам, як╕ пропонують л╕кування д╕╓тичними добавками за значно завищеною ц╕ною, не видавалися.
М╕н╕стерство охорони здоров’я Укра╖ни спов╕стило з даного питання Генеральну прокуратуру Укра╖ни та пост╕йно сп╕впрацю╓ з М╕н╕стерством внутр╕шн╕х справ Укра╖ни.
З метою недопущення введення в оману населення та випадк╕в реклами д╕╓тичних добавок без погодження з центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ охорони здоров’я М╕н╕стерством пов╕домлено вс╕ в╕дпов╕дн╕ органи контролю щодо додержання законодавства про рекламу.

В УКРА╥Н╤ З’ЯВЛЯТЬСЯ СОЦ╤АЛЬН╤ Д╤ЛЬНИЧН╤

Вже незабаром практично в кожному населеному пункт╕ Укра╖ни працюватимуть 12 тисяч соц╕альних д╕льничних. Про це пов╕домив перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр — м╕н╕стр соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни Серг╕й Т╕г╕пко п╕д час перебування з робочою по╖здкою у Микола╓в╕, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
«Ц╕╓ю програмою ми хочемо перевернути соц╕альну службу з голови на ноги. В╕днин╕ не людина, у яко╖ ╓ певн╕ проблеми, ма╓ звертатися до соцслужб, а соцпрац╕вник повинен прийти до кожного, виявити вс╕ його потреби ╕ допомогти вир╕шити вс╕ питання. Це буде ╕ дешевше, й ефективн╕ше», — зазначив м╕н╕стр.
За його словами, чим ран╕ше буде виявлена проблема, тим швидше вона буде вир╕шена.

СК╤ЛЬКИ КОШТУ╢ СЕКУНДА?

Показ передвиборних ролик╕в п╕д час прямо╖ трансляц╕╖ матч╕в ╢вро-2012 з 21.00 кошту╓ 513 гривень за секунду. Про це пише «Укра╖нська правда», журнал╕сти яко╖ звернулись до в╕дд╕лу реклами Першого Нац╕онального. У пром╕жку м╕ж 19.00 ╕ 21.00 ц╕ни дещо нижч╕ — 376 гривень за секунду.
Один з л╕дер╕в трансляц╕╖ — передвиборний ролик Натал╕ Королевсько╖ «У мене ╓ мр╕я». Його тривал╕сть — 31 секунда, тобто в╕н обходиться рекламодавцям за один показ майже в 13 тисяч гривень. П╕д час перерви м╕ж 1 та 2 таймами футбольних трансляц╕й цей ролик з’явля╓ться м╕н╕мум трич╕. Загалом — 39 тисяч гривень за 15 хвилин.
Окр╕м Королевсько╖, в еф╕р╕ також з’являються ролики Парт╕╖ рег╕он╕в та об’╓днано╖ опозиц╕╖...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10416

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков