Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3755)
З потоку життя (6958)
Душі криниця (3741)
Українці мої... (1518)
Резонанс (1628)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1763)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕХАЙ УКРА╥НА У ЩАСТ╤ БУЯ…
╤м’я неперевершеного корифея театру Михайла Старицького недаремно вписано в золотий фонд...


ПЕРШИЙ ╤ ОСТАНН╤Й КОМАНДУВАЧ УКРА╥НСЬКОГО ФЛОТУ
21 грудня в╕дзначаються 150 рок╕в в╕д дня народження першого в нов╕тн╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни...


ЛИШЕ ОДНЕ МАЛА В ДУШ╤ – УКРА╥НУ, ╤ Н╤ЧОГО Б╤ЛЬШЕ…
У розма╖тт╕ безк╕нечних телев╕з╕йних шоу-програм, що с╕ють в душ╕ порожнечу, так хочеться...


ВАСИЛЬ ПЕЛИШ: «Я БАЧИВ, ЯК МЕН╤ В╤ДПИЛЮВАЛИ РУКУ. КРИЧАВ: «СЛАВА УКРА╥Н╤!»
19-р╕чний бо╓ць добровольчого батальйону «Айдар» Василь Пелиш б╕ля Луганська був...


ПРАЦЮВАВ НА КОРИСТЬ НАРОДУ
6 листопада минуло 165 рок╕в в╕д дня народження Дмитра Яворницького (1855-1940) –...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 25.05.2012
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИК В╤ДДАВ ЖИТТЯ ЗА МИР НА ЗАКАВКАЗЗ╤

У травн╕ виповнилося 20 рок╕в в╕д дня загибел╕ на Закавказз╕ севастопольського правозахисника Миколи К╕чмара. Пам’ять земляка вшанували у Севастопол╕. У м╕сцевому храм╕ Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕ УГКЦ пройшли поминальне богослуж╕ння ╕ панахида за душею загиблого правозахисника ╕ миротворця.
Микола К╕чмар був православною людиною, але тод╕, на рубеж╕ 1980-90-х рок╕в, коли греко-католицька церква т╕льки в╕дроджувалася, в╕н дуже допомагав севастопольським греко-католикам, розпов╕да╓ отець Микола Квич. Пот╕м ╕ в╕ряни в╕дгукувалися на його прохання – збирали продукти, л╕ки, одяг, дитяч╕ ╕грашки ╕ солодощ╕, як╕ в╕н неодноразово в╕двозив до Закавказзя, де вирувала в╕йна.
У Севастопол╕ Микола К╕чмар був досить в╕домою людиною, актив╕стом низки укра╖нських ╕ правозахисних орган╕зац╕й, делегатом установчого з’╖зду Народного руху Укра╖ни. Простий роб╕тник ╕з одного з нап╕вв╕йськових севастопольських завод╕в, виходець ╕з в╕нницького села, в╕н вражав сп╕врозмовник╕в ╕нтел╕гентн╕стю, начитан╕стю ╕ високим р╕внем ╕нтелекту, розпов╕да╓ голова Севастопольського осередку Союзу укра╖нок Богдана Процак.
Вона пригаду╓, як Микола К╕чмар збирав ╕ в╕дправляв медикаменти пораненим п╕д час штурму радянськими в╕йськами телецентру у В╕льнюс╕, надсилав телеграми генсеку Михайлов╕ Горбачову з вимогою надання незалежност╕ республ╕кам Балт╕╖, збирав п╕дписи п╕д закликами припинити насилля на Кавказ╕, допомагав д╕тям б╕женц╕в ╕з Закавказьких республ╕к.
У 1990 роц╕ в╕н ув╕йшов до м╕жнародно╖ правозахисно╖ групи, члени яко╖ п╕д ег╕дою ОБС╢ ви╖жджали до район╕в в╕рменсько-азербайджанських сутичок, де як миротворц╕ вс╕ляко допомагали м╕сцевому населенню, що страждало в╕д в╕йни. Микола К╕чмар був одним ╕з 42 м╕жнародних спостер╕гач╕в, який був присутн╕й на референдум╕ про незалежн╕сть Наг╕рного Карабаху.
П╕д час останньо╖ по╖здки на Закавказзя, проходячи через Лачинський коридор, 9 травня 1992 року автобус ╕з групою м╕жнародних спостер╕гач╕в потрапив п╕д обстр╕л. К╕чмар отримав важке осколкове поранення ╕ того ж дня помер у ╢реванському в╕йськовому шпитал╕. За словами його друз╕в, попросив, щоб його поховали серед Кавказьких г╕р. На його могил╕ на «Але╖ феда╖н╕в» у ╢реванському Пантеон╕ «╢раблур» – кам╕нь з вибитим зображенням калини ╕ написом «Микола з Укра╖ни», розпов╕да╓ Богдана Процак, яка тривалий час листувалася з представниками в╕рменських ж╕ночих орган╕зац╕й.
У Севастопол╕, розпов╕даючи про сво╖ по╖здки, Микола К╕чмар завжди застер╕гав земляк╕в в╕д повторення кривавого досв╕ду Закавказзя, говорив про необх╕дн╕сть д╕алогу р╕зних етн╕чних груп ╕ повагу до потреб меншин.
Пам’ять про добру ╕ щиру людину Миколу К╕чмара ╕ дос╕ бережуть у Севастопол╕. Проте його ╕м’я малов╕доме сучасним укра╖нським правозахисникам. Вперше цього року у заходах ╕з вшанування пам’ят╕ героя В╕рмен╕╖ не взяли участ╕ представники в╕рменсько╖ громади м╕ста. Друз╕ загиблого правозахисника припускають пол╕тичне п╕д╜рунтя: Микола К╕чмар був рух╕вцем, а нин╕шн╕ в╕рменськ╕ нац╕онально-культурн╕ орган╕зац╕╖ п╕вострова ор╕╓нтуються на Парт╕ю рег╕он╕в.

Володимир ПРИТУЛА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков