Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2012
СТЕП НА ПЛЕЧАХ ТРИМАЮТЬ АТЛАНТИ

Джерела

Чи╖ ми д╕ти та онуки, де наш╕ витоки, якими були пращури, що з ╖хнього досв╕ду можна взяти в дорогу власну, народу та Укра╖ни як держави? В╕дпов╕д╕ на ц╕ запитання можна знайти в нашому минулому, зокрема, в часовому в╕др╕зку под╕й, що розгорталися у Подн╕пров’╖ та Криму в пер╕од з ╤╤╤ стол╕ття до ново╖ ери ╕ до ╤╤╤ тисячол╕ття, — стверджу╓ автор зб╕рки прозових ╕ поетичних твор╕в «П╕сня амазонки», видано╖ в 2011 роц╕, В╕ктор Стус. В╕н сам родом ╕з цих кра╖в: народився в с. Михайл╕вському, а дитяч╕ роки пройшли в с. Трудовому Новомикола╖вського району Запор╕зько╖ област╕. Зак╕нчив в╕дд╕лення рад╕олог╕╖ Дн╕пропетровського механ╕чного техн╕куму ╕ ф╕лолог╕чний факультет Дн╕пропетровського державного ун╕верситету. Працював у районних пер╕одичних виданнях Дн╕пропетровсько╖ та Запор╕зько╖ областей.
У Криму – з 1980 року. Два роки працював заступником, а пот╕м, до 1997 року, — головним редактором газети «Судацький в╕сник». П╕сля пере╖зду в С╕мферополь був сп╕вроб╕тником к╕лькох всеукра╖нських видань – «Комсомольська правда» в Укра╖н╕», «Труд», «Демократична Укра╖на», «Кримська св╕тлиця» та ╕нших, нин╕ – оглядач «Кримсько╖ газети». Трич╕ виборював перш╕сть у всекримських конкурсах «Ср╕бне перо», нагороджений ср╕бною медаллю Нестора Л╕тописця як лауреат всеукра╖нського конкурсу «Економ╕ка очима журнал╕ста». У 2008 роц╕ в республ╕канському творчому конкурс╕ став переможцем у ном╕нац╕╖ «Журнал╕ст року», а в 2009-му – «Журнал╕ст року друкованих ЗМ╤». Заслужений журнал╕ст Укра╖ни та Автономно╖ Республ╕ки Крим.
Звернення В╕ктора Стуса до ╕стор╕╖ та м╕фолог╕╖ не випадкове. Прийдешн╓, на його думку, почина╓ться в минулому: щось — у далекому, щось – у близькому. Про це, зокрема, говорили древн╕ волхви, в╕дуни, маги, пророки. Под╕╖, що в╕дображен╕ в пов╕ст╕-легенд╕ «Цариця Амага – донька мага», якою в╕дкрива╓ться зб╕рка «П╕сня амазонки», в╕дбуваються в перш╕й чверт╕ шостого тисячол╕ття в╕д створення св╕ту, а точн╕ше – за триста рок╕в до ново╖ ери на землях Тавриди, нижнього Подн╕пров’я та П╕вн╕чного Причорномор’я. Саме в т╕ часи Ск╕ф╕я втратила силу, а Сармат╕я ╖╖ набирала, особливо в пер╕од царювання Амаги, ватажка роксолан╕в. Вона запам’яталася сучасникам тим, що з невеликим загоном ув╕рвалася в Неаполь Ск╕фський (нин╕ С╕мферополь), розправилася з володарем ╕ передала владу в руки його синов╕. Це був ╓диний в ╕стор╕╖ столиц╕ могутн╕х царських ск╕ф╕в випадок вир╕шення родинних чвар таким в╕йськовим способом ╕ захоплення ╖╖ п╕д проводом ж╕нки. В╕н п╕дтверджу╓ ╕м’я сармат╕в – цар-мати. ╥х вважають нащадками степових амазонок, косачок, поляниць – см╕ливих, витривалих, км╕тливих ╕ чар╕вних, схожих на сучасних укра╖нок.
Чимало д╕йсних факт╕в, легенд, звича╖в, обряд╕в та в╕рувань степових народ╕в використав В╕ктор Стус у сво╓му роман╕ «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця», що вийшов друком у 2012 роц╕ обсягом понад 360 стор╕нок. Його можна назвати ╕сторико-м╕фо-езотеричним. Ус╕ под╕╖ розгортаються в ╕сторичн╕й площин╕ V╤ стол╕ття до ново╖ ери на територ╕╖ Велико╖ Ск╕ф╕╖, яку ще в т╕ часи називали Араттою, К╕ммер╕╓ю, Сколот╕╓ю, Рус╕╓ю, Слав╕╓ю. На сучасних картах – це в основному п╕вденн╕ рег╕они Укра╖ни, а також Грец╕╖, ╢гипту, кра╖н Мало╖ Аз╕╖. Чимало м╕сця займають билиц╕ та м╕фи про Атлантиду, легендарну остр╕вну рабовласницьку державу, що ╕снувала за 9,5 тисяч рок╕в до ново╖ ери. П╕сля виверження вулкана небачено╖ сили г╕гантськ╕ хвил╕ поглинули ╖╖ за один день.
У роман╕ зображен╕ реальн╕ люди: ск╕фськ╕ княз╕ – Вепр-Гнур ╤шпакай, його син Савл╕й, аф╕нський архонт ╕ ф╕лософ Солон, цар Л╕д╕╖ Крез, володар Перс╕╖ К╕р ╤╤ Великий, поети з острова Лесбос – Сапфо та Алкей, ск╕фський л╕кар в Аф╕нах Токсарис, байкар Езоп. Центральна постать твору – ск╕фський княжич Анахарс╕с-Онохарко, якому за р╕шенням ради стар╕йшин ╕ в╕че було доручено очолити так зване Велике Ск╕фське Посольство до Грец╕╖ у 588 роц╕ до нового л╕точислення. У 2012 роц╕ виповню╓ться 2600 рок╕в в╕д початку ц╕╓╖ благородно╖ м╕с╕╖. Як людину неординарну, обдаровану, осв╕чену Анахарс╕са часто називають одним ╕з семи найвизначн╕ших мудрец╕в античного св╕ту. В╕н обирався членом аф╕нсько╖ ради стар╕йшин, неодноразово ставав переможцем Ол╕мп╕йських ╕гор, чимало зробив для примирення воюючих кра╖н. Був в╕дважним мандр╕вником-досл╕дником. Однак на батьк╕вщин╕, у р╕дн╕й Сколот╕╖, ╕м’я видатного земляка п╕шло у небуття. Чому? Про це детально розпов╕да╓ться в роман╕. Життя Анахарс╕са об╕рвалося траг╕чно: п╕сля повернення з багатор╕чних понев╕рянь у р╕дн╕ кра╖ його з лука вбив брат Савл╕й.
На зустр╕ч╕ в л╕тературн╕й в╕тальн╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру В╕ктор Стус розпов╕в, що на виб╕р под╕й, покладених в основу роману, вплинула журнал╕стська допитлив╕сть та ╕нтерес до ╕стор╕╖ р╕дного краю. Нижн╓ Подн╕пров’я та Причорномор’я часто називають Диким полем, де н╕бито перем╕щувалися в р╕зних напрямках ╕ випасали худобу «недорозвинут╕» коч╕вники. Однак В. Стус вважа╓, що це помилкова думка, ╕накше зв╕дки б узялися тисяч╕ величних курган╕в, розкиданих у степах. Не може не вражати на берез╕ р╕чки Молочно╖ поблизу Мел╕тополя бескеття Кам’яно╖ Могили з написами та малюнками, яким не менше двадцяти тисячол╕ть.
Позбавити ╕стор╕ю Укра╖ни хоч к╕лькох «б╕лих плям» з чорною ознакою власноручно В. Стуса надихнули матер╕али досл╕дник╕в давнини, перш за все Юр╕я Шилова, Серг╕я Плачинди, Олекси Воропая, Олександра Асова, Юр╕я П╓тухова та ╕нших, а також проект газети «День» – «Укра╖на Incognita». Саме п╕сля ознайомлення з ними з’явилися на св╕т його пов╕сть «Цариця Амага – донька мага», опов╕дання «П╕сня амазонки», «Таврськ╕ сходи», «Дива Стефана Сурозького». Тод╕ ж дов╕дався про фрагменти з життя Анахарс╕са або, як його називали в Сколот╕╖, Онохарка (жив за неточними даними з 613 до 546 року до ново╖ ери). Чим глибше вникав В. Стус у под╕╖ та вчинки людей для того, щоб бути в╕льними, а значить – щасливими, тим б╕льше знаходив сп╕взвучностей з реал╕ями сьогодн╕шн╕ми, ще раз пересв╕дчившись, що минувшина – великий учитель...

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10283

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков