Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2012
СХ╤ДНА КАЗКА ЕЛЬВ╤РИ СОФУ

Джерела

Виставка модель╓ра-дизайнера Ельв╕ри Софу, що в╕дкрилася 4 травня у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ в м. С╕мферопол╕ ╕ триватиме до к╕нця м╕сяця, ма╓ назву «╤з середньов╕ччя в сьогодення» ╕ ╓ третьою персональною виставкою ц╕╓╖ талановито╖ ж╕нки. Перший показ ╖╖ колекц╕╖ одягу п╕д назвою «Сх╕дна казка» в╕дбувся на ДТРК «Крим» ще у 1995 роц╕, а через два роки ознайомитися з╕ стил╕зованими кримськотатарськими костюмами, створеними Ельв╕рою, можна було в Кримському республ╕канському кра╓знавчому музе╖. Не так уже й багато для 17 рок╕в творчо╖ прац╕. Та й нин╕шню колекц╕ю ще не завершено. ╥╖ найурочист╕шим акордом ма╓ стати костюм цариц╕ Кримського ханства Нурсултан з╕ шлейфом в╕д плаття у 30 метр╕в завдовжки, а готово поки що лише 11 костюм╕в.
╤ справа не лише в т╕м, що створення кримськотатарського нац╕онального вбрання, яке фактично не ма╓ аналог╕в, хоча ╕ мусить в╕дпов╕дати вс╕м етн╕чним стандартам, р╕ч дуже непроста, але ╕ в т╕й робот╕ на потребу дня, яку викону╓ модель╓р-дизайнер, одягаючи в╕домих кримськотатарських артист╕в, аби т╕ могли виблискувати на сцен╕ не лише власними талантами.
Тож ╕ на виставц╕ були присутн╕ми три жив╕ модел╕: Ленара Н╕метулла╓ва у костюм╕ наречено╖, Фер╕де Якубова та Ельмаз Асанова, яка продемонструвала не лише костюм, але й сво╖ сп╕воч╕ зд╕бност╕. Ще б пак, адже маленька Ельмаз ╓ внучкою заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни Февз╕ Ал╕╓ва, який теж прийшов на виставку, та ще й с╕в за п╕ан╕но, п╕д акомпанемент якого виконав к╕лька ним же створених п╕сень. Напрочуд молодий голос, як для 74-р╕чно╖ людини, ритм╕чна, жвава мелод╕я, що змушувала ноги п╕дтанцьовувати, — все це вмить переконало — Февз╕-ага недарма ма╓ таке визнання. ╤ не випадково в╕н прийшов п╕дтримати Ельв╕ру, д╕яльн╕сть яко╖ ╓ складовою усп╕ху багатьох з╕рок сцени, у тому числ╕ Ельв╕ри Налбандово╖, Ал╕╓ Хаджабад╕ново╖, Гузель, Лен╕╓ ╤змайлово╖, фольклорних ансамбл╕в «Крим» ╕ «Аю-Даг» та ╕нших.
Але, думаю, справа не лише у профес╕йн╕й д╕яльност╕ Ельв╕ри Софу, яку дуже влучно назвав присутн╕й на виставц╕ ╖╖ батько сонечком, вона ╕ д╕йсно випром╕нювала ст╕льки позитиву ╕ тепла, намагаючись об╕гр╕ти кожного, хто прийшов розд╕лити з нею свято, що не виникало сумн╕в╕в – ╖й не браку╓ щирих, безкорисливих друз╕в.
П╕дтримати Ельв╕ру прийшли ╕ ╖╖ колеги по Кримському державному ╕нженерно-педагог╕чному ун╕верситету, де пропрацювала вона з 2003 до 2010 року на кафедр╕ образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Ось що вони кажуть: «Ельв╕ра в╕дкрила мен╕ новий св╕т, ╕ вже 7 рок╕в я под╕ляю ╖╖ захоплення», «Я викладаю вишивку, завдяки Ельв╕р╕ вивчила кримськотатарський орнамент, в якому закладений глибокий ф╕лософський смисл».
А заслужений д╕яч мистецтв АРК Ельв╕ра Черкезова розпов╕ла:
— Традиц╕йний кримськотатарський нац╕ональний костюм за пер╕од перебування мого народу в Середн╕й Аз╕╖ п╕д впливом узбецьких уподобань зазнав деяких сутт╓вих трансформац╕й. У ньому з’явилися яскрав╕ тони, а увага акцентувалася не лише на верхн╕й частин╕ костюма, як це було у кримських татар, але й на нижн╕й. Таке вбрання ╕ пропагували наш╕ артисти п╕д час виступ╕в на початку 90-х рок╕в минулого стол╕ття. Прагнучи в╕дновити кримськотатарський костюм у його первозданному вар╕ант╕, Ельв╕ра Софу досл╕дила музейн╕ експонати. Там д╕йсно орнамент, прикраси, кольори – все приковувало погляд до верхньо╖ частини одягу, до рук. А те, що стосу╓ться костюма, – дуже важливо, адже в╕н переда╓ характер, традиц╕╖ ╕ звича╖ народу. Хочу зауважити: роботи Ельв╕ри дуже вишукан╕, елегантн╕ ╕ витончен╕.
Навчила шити маленьку Ельв╕ру ще бабуся. А в 1984 роц╕ д╕вчина вступила до Ташкентського ╕нституту текстильно╖ та легко╖ промисловост╕, де опанувала фах ╕нженера-конструктора швацьких вироб╕в. Дал╕ працювала модель╓ром при  студентському будинку моделей свого ╕нституту, художником-дизайнером в експериментальному цеху виробничо-комерц╕йного товариства «Янг╕юль-мебл╕». Але у досл╕дження кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва заглибилася лише пере╖хавши разом з р╕дними до Криму. Тут у 2001 роц╕ вона створила еск╕зний проект достеменних кримськотатарських костюм╕в, якому дали життя у Казан╕ – в Палат╕ ремесел.
Щось шила Ельв╕ра власноруч, щось – за допомогою фах╕вц╕в. Непросто ╕ недешево було роздобути тканини ╕ для нин╕шньо╖ колекц╕╖ – це натуральний шовк, який виготовля╓ться у Франц╕╖.
Зг╕дно ╕з правилами, п╕сля сво╓╖ третьо╖ персонально╖ виставки Ельв╕ра зможе вступити до сп╕лки майстр╕в, одна з яких д╕╓ з центром у Ялт╕ ╕ ╓ багатонац╕ональною, ╕нша ж – кримськотатарська, й виникла вона через небажання кер╕вництва першо╖ приймати до свого складу нових людей. Членство у сп╕лц╕ стимулю╓ творчий процес, сприя╓ популяризац╕╖ д╕яльност╕ майстринь. У деяких рег╕онах Укра╖ни було узаконено положення, зг╕дно з яким реал╕зац╕я под╕бних вироб╕в не обклада╓ться податками, ╕ там, як розпов╕да╓ Ельв╕ра Софу, народна творч╕сть сягнула небаченого розмаху. Кримську владу така перспектива не зац╕кавила, ╕ творчого сплеску тут не в╕дбулося. Та Ельв╕ра не суму╓, бо те, що вона робить для свого народу, не вим╕рю╓ться в грошовому екв╕валент╕. Для виставки вона п╕дготувала й аксесуари – фески, тюрбани, чалми, манжети, пояси, нагрудники, використання яких ма╓ особливе значення, бо може багато що пояснити без сл╕в. Скаж╕мо, опущен╕ чи п╕днят╕ манжети св╕дчать про готовн╕сть або неготовн╕сть приймати гостей.
Тож якою поста╓ перед нами сх╕дна ж╕нка середньов╕ччя? Стриманою, цнотливою, небагатосл╕вною, величною, з витонченим смаком... Звичайно, час вн╕с сво╖ корективи. Але при╓мно було б бачити нин╕шн╕х Нурсултан схожими на сучасниць середньов╕чно╖ цариц╕.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10282

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков