Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2012
ДЕЩО ПРО ВАЛЮТИ

Як╕ грош╕ найдорожч╕?

Валюта — це не т╕льки грош╕,
валюта — це можливост╕ потреб
(Р. Савонюк)

Наш╕ люди все част╕ше ╖дуть за кордон. А тому лог╕чним ╓ запитання, що та ск╕льки з собою туди взяти? А взяти потр╕бно, звичайно, грошей, валюти. Але яко╖, за яким курсом? Мова не про дипломат╕в – ╖х цьому навчають. ╤ не про тих, хто ╖де за кордон на ПМП (пост╕йне м╕сце проживання) — ╖х там швидко навчать правильно рахувати. Мова про наших перес╕чних громадян, як╕ з╕бралися за кордон, можливо, вперше ╕ востанн╓. ╥дуть вони за кордон на певний час – на навчання, на в╕дпочинок, в особистих або ж службових справах. А тому зрозум╕ло, що при цьому без валюти аж н╕як не об╕йтися.
Отже, про валюту. Але спочатку були грош╕. ╤ були це монети. Вважа╓ться, що першу монету, яка мала назву статер, з╕ сплаву золота та ср╕бла, було карбовано у стародавн╕й малоаз╕йськ╕й держав╕ Л╕д╕я (територ╕я сучасно╖ Туреччини) у VII ст. до н. е., а згодом сво╖ монети з’явилися й в ╕нших державах, що ╕снували того часу. Про давн╕ монети згаду╓ться й у Книз╕ книг – Б╕бл╕╖. Так, у Палестин╕ в першому в╕ц╕ в об╕гу була м╕дна лепта (Марка 12:42), у Грец╕╖ – ср╕бна драхма (Матфея 17:24), у Рим╕ – ср╕бний динар╕й (Матфея 22:19). У Палестин╕ за час╕в земного життя ╤суса Христа в ходу був ср╕бний сикль, який чеканили в Т╕р╕. Найб╕льш ймов╕рно, що саме тридцять т╕рських ср╕бних монет заплатили Юд╕ ╤скар╕оту за те, що в╕н зрадив Христа (Матфея 26:14-16).
Грош╕ ╓ специф╕чним, особливим товаром (кап╕тал), а також необх╕дним, багатофункц╕ональним ╕нструментом. Правда, при комун╕зм╕ грошей не повинно було бути, але комун╕зм не в╕дбувся, а грош╕, всупереч теор╕╖ Карла Маркса та його приб╕чник╕в, все ще ╕снують. ╤ в наш час грош╕ в╕д╕грають дек╕лька дуже важливих функц╕й. Грош╕ – це м╕ра вартост╕ (тобто ц╕на), це – зас╕б обертання, зас╕б платежу, зас╕б накопичення та створення скарбу, а також грош╕ ╓ загальновизнаним засобом м╕жнародних розрахунк╕в (св╕това валюта). У м╕жнародних розрахунках м╕ж державами використову╓ться саме валюта.
Валюта (╕тал. valuta, в╕д лат. valeo – коштую) – грошова одиниця, яка використову╓ться при зд╕йсненн╕ функц╕╖ св╕тових грошей. Важливо ╕, насамперед, необх╕дно знати, це – конвертован╕сть валюти, тобто можлив╕сть в╕льного обм╕ну нац╕онально╖ грошово╖ одиниц╕ на валюти ╕нших держав. На певну дату, а точн╕ше день, а деколи – й дек╕лька раз╕в на день, визнача╓ться оф╕ц╕йний курс, за яким можна обм╕няти одну валюту на ╕ншу. Валютний курс – це сп╕вв╕дношення грошових одиниць двох держав, а прост╕ше – ц╕на (варт╕сть) грошово╖ одиниц╕ одн╕╓╖ держави, виражена у грошов╕й одиниц╕ ╕ншо╖ держави. Стаб╕льний курс валют св╕дчить про стаб╕льн╕сть держави. Курс валют може бути й неоф╕ц╕йним, який, зазвичай, ╓ вищим за оф╕ц╕йний. А отже, не завадить дещо знати про валюту ╕нших кра╖н, ╖╖ назву та особливост╕ – можливо, й знадобиться.
Екскурс розпочнемо з держав ╢вропейського Союзу, до якого входять двадцять с╕м ╓вропейських кра╖н. Десять рок╕в тому, з 1 с╕чня 2002 року, за сп╕льною домовлен╕стю дванадцять кра╖н ╢вропи перейшли у розрахунках м╕ж собою на ╓дину валюту – ╓вро. Зараз ╓вро ╓ оф╕ц╕йною валютою на територ╕╖ ус╕х кра╖н ╢вросоюзу. Один ╓вро дор╕вню╓ ста центам. Банкноти ╓вро випущено семи ном╕нал╕в, а саме: п’ятсот, дв╕ст╕, сто, п’ятдесят, десять ╕ п’ять. У дизайн╕ банкнот використано знаменит╕ пам’ятки ╢вропи, як╕ до сьогодн╕ не збереглися. На лицевому боц╕ (аверс╕) ╓вробанкнот зображено в╕кна ╕ двер╕, що символ╕зу╓, на думку ╖хн╕х автор╕в, дух в╕дкритост╕ та кооперац╕╖ кра╖н ╢вропейського Союзу. На зворот╕ (реверс╕) банкнот ус╕х ном╕нал╕в обов’язково намальовано м╕ст, як символ в╕льного сп╕лкування людей в ╢вросоюз╕ та за його межами. У ╓вробанкнотах застосовано р╕зн╕ засоби захисту, що також допомага╓ визначити автентичн╕сть (справжн╕сть) кожно╖ купюри. Зокрема, банкноти ном╕налом у п’ять, десять ╕ двадцять ╓вро надрукован╕ на папер╕ особливо╖ текстури з бавовняно-паперово╖ сировини, вони мають глибокий друк ╕ водян╕ знаки. Кр╕м того, зазначен╕ банкноти мають захисну нитку та голограму, в як╕й при нахил╕ видно символ ╓вро та варт╕сть банкноти. На банкнотах варт╕стю п’ятдесят, сто, дв╕ст╕, п’ятсот ╓вро ╓ ще два додаткових засоби ╖х захисту в╕д п╕дроблення. По-перше, це металева вставка-вкраплення, яка при нахил╕ да╓ змогу на голограм╕ розглед╕ти картинку ╕ варт╕сть купюри. Другий зас╕б – це чорнила-хамелеони, як╕ зм╕нюють при нахил╕ кол╕р на цифрах вартост╕ банкноти з ф╕олетового на оливковий чи коричневий. ╤сну╓ також в╕с╕м металевих монет ╓вро р╕зного ном╕налу: два ╕ один ╓вро, а також п’ятдесят, двадцять, десять, п’ять, два ╕ один цент. Ус╕ монети ╓вро мають однаковий малюнок на аверс╕ (мапа ╢вросоюзу на тл╕ поперечних смуг, до яких прикладено з╕рки прапора об’╓днано╖ ╢вропи). На реверс╕ малюнок може в╕др╕знятися залежно в╕д того, в як╕й кра╖н╕ ╢С монету випущено. Монети ╓вровалюти варт╕стю один, два ╕ п’ять цент╕в виготовлен╕ з╕ стал╕, покрито╖ шаром м╕д╕. Монети варт╕стю десять, двадцять ╕ п’ятдесят цент╕в виготовлен╕ з «нордичного золота» – сплаву м╕д╕, цинку, алюм╕н╕ю та олова. А монети варт╕стю один ╕ два ╓вро м╕стять невелику к╕льк╕сть н╕келю м╕ж шарами м╕дного сплаву. ╢вромонети виготовляють за французькою технолог╕╓ю двокол╕рними: жовте к╕льце навколо ср╕блястого н╕келевого центру – у монет варт╕стю один ╓вро. У монет варт╕стю два ╓вро, навпаки, – ср╕блясте к╕льце навколо жовтого центру.
Укра╖нська грошова одиниця, наша нац╕ональна валюта – гривня, ма╓ давню ╕стор╕ю (в╕дома з XII ст.) ╕ св╕й г╕дний родов╕д (походить в╕д злитка ср╕бла доби Ки╖всько╖ Рус╕). На думку фах╕вц╕в з бон╕стики, грошов╕ купюри сучасно╖ гривн╕ мають непоганий дизайн. Дехто нав╕ть стверджу╓, що й захист в╕д п╕дроблення в не╖ один з кращих у св╕т╕. Але з курсом, особливо останн╕ми роками, гривн╕ явно не везло. Ус╕ ми добре пам’ята╓мо, як стр╕мко падала гривня, як опустили ╖╖ курс в╕дносно долара США, а разом – ╕ добробут народу.
Тепер щодо ╕нших наших близьких ╕ не дуже сус╕д╕в. Якщо ви збира╓тесь до Туреччини, в Антал╕ю чи до Мармурового моря – в Ефес, Мармарис, то необх╕дно знати, що в Туреччин╕ нац╕ональною валютою ╓ турецька л╕ра, яка дор╕вню╓ ста курушам. В об╕гу також долари США та ╓вровалюта. В ╢гипт╕, який ще недавно так полюбляли наш╕ сп╕вв╕тчизники, особливо Шарм-ель-Шейх, Хургаду, нац╕ональна валюта – ╓гипетський фунт, який дор╕вню╓ ста п╕астрам. У ходу й така валюта, як долар США. Але сл╕д бути уважними. Не виключено, перед початком по╖здки вам скажуть, що варт╕сть про╖зду буде всього ф╕фт╕н доларс (п’ятнадцять долар╕в), а в к╕нц╕ маршруту почу╓те – ф╕фт╕! ф╕фт╕! (тобто п’ятдесят) долар╕в.
В ╤зра╖л╕ завжди неспок╕йно, але наш╕ земляки як ╕ ран╕ше в╕дв╕дують не т╕льки Храм Гроба Господнього, а й Мертве море, м╕ста Хайфу, Акко. Та й з ╕нших причин ╕ мотив╕в бувають на земл╕ об╕тован╕й, адже там, як писав поет, «на четверть наш народ». Нац╕ональна валюта ╤зра╖лю – шекель, який дор╕вню╓ ста агорам.
В ╤нд╕╖ грошова одиниця, тобто нац╕ональна валюта, – ╕нд╕йська руп╕я, яка дор╕вню╓ ста пайсам. В Австрал╕╖ валютою ╓ австрал╕йський долар, який м╕стить сто цент╕в. Банкноти в ц╕й кра╖н╕ мають ном╕нал у п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят ╕ сто австрал╕йських долар╕в. Австр╕я входить до ╢вросоюзу, а тому ходова валюта – ╓вро. Нац╕ональною валютою Австр╕╖ був австр╕йський шил╕нг. Один австр╕йський шил╕нг дор╕внював ста грошам, а банкноти мали ном╕нал у двадцять, п’ятдесят, сто, п’ятсот, тисячу ╕ п’ять тисяч шил╕нг╕в. Бельг╕я також входить до ╢вросоюзу, валюта – ╓вро. Ран╕ше нац╕ональною валютою був бельг╕йський франк. Один такий франк дор╕внював ста сантимам. Бельг╕я мала всього чотири банкноти ном╕налом у сто, п’ятсот, тисячу ╕ п’ять тисяч франк╕в. Англ╕йський фунт стерл╕нг╕в ╓ грошовою одиницею Великобритан╕╖. Валюта ц╕╓╖ кра╖ни вагома та стаб╕льна. Один англ╕йський фунт стерл╕нг╕в дор╕вню╓ ста пенсам. Банкноти мають ном╕нал всього в один, п’ять, десять, двадцять ╕ п’ятдесят фунт╕в стерл╕нг╕в. Датська крона – грошова одиниця Дан╕╖, ╕ дор╕вню╓ така крона ста ере. Банкноти мають ном╕нал у десять, п’ятдесят, сто, п’ятсот ╕ тисячу датських крон. ╤спан╕я – теж член ╢вросоюзу, а тому й валюта – ╓вро. До того грошовою одиницею сонячно╖ ╤спан╕╖ була ╕спанська песета. Одна песета дор╕внювала ста сентаво. А ╕спанськ╕ банкноти мали ном╕нал у тисячу, дв╕ тисяч╕, п’ять тисяч ╕ десять тисяч песет. На Куб╕ нац╕ональна валюта – кубинське песо, яке м╕стить сто сентаво. Грошова одиниця ╤тал╕╖ – ╕тал╕йська л╕ра, яка дор╕вню╓ ста чентезимо. ╤тал╕йськ╕ банкноти дивували багатьох ╕ноземц╕в, адже вони випускалися ном╕налом у тисячу, дв╕ тисяч╕, п’ять тисяч, десять тисяч, п’ятдесят тисяч ╕ нав╕ть у сто тисяч л╕р. П╕сля запровадження ╓вро в ╤тал╕╖, яка входить до ╢вросоюзу, валюта – ╓вро. У Канад╕ грошова одиниця – канадський долар, який можна розм╕няти на сто цент╕в. Банкнот багато – с╕м, але ╖х ном╕нал не високий, а саме: один, два, п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят ╕ сто канадських долар╕в. Кра╖на тюльпан╕в ╕ в╕тряк╕в – Н╕дерланди (Голланд╕я) теж входить до ╢вросоюзу, а тому й валюта в кра╖н╕ – ╓вро. Нац╕ональна валюта, голландський гульден, дор╕внював ста центам. Банкноти мали ном╕нал у п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят, сто, дв╕ст╕ п’ятдесят ╕ тисячу голландських гульден╕в. Н╕меччина грошовою одиницею та розм╕нною монетою ╕сторично мала н╕мецьку марку, яка дор╕внювала ста пфен╕гам. Банкнот було аж в╕с╕м ╕ мали вони ном╕нал у п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят, сто, дв╕ст╕, п’ятсот ╕ тисячу марок. Зараз Н╕меччина не т╕льки входить до ╢вросоюзу та користу╓ться ╓вро, а й ╓ останн╕ми роками в ╢С пров╕дною кра╖ною-донором ╕ вс╕ляко п╕дтриму╓ сво╓ю стаб╕льн╕стю та над╕йн╕стю стаб╕льн╕сть ╓вро.
У Норвег╕╖ валюта – норвезька крона, яка дор╕вню╓ ста ере. Банкнот всього чотири, ном╕налом у п’ятдесят, сто, п’ятсот ╕ тисячу крон. У наших найближчих сус╕д╕в – рос╕ян грошова одиниця в╕дома з радянських час╕в ╕ ма╓ знайому назву – рубль, який дор╕вню╓ ста коп╕йкам. А ось банкнот за к╕льк╕стю найб╕льше в ╢вроп╕ – в╕с╕м, а ╖хн╕й ном╕нал становить сто, дв╕ст╕, п’ятсот, тисячу, п’ять тисяч, десять тисяч, п’ятдесят тисяч ╕ сто тисяч рубл╕в. Сполучен╕ Штати Америки грошовою одиницею мають долар США, який без оф╕ц╕йного запровадження, на в╕дм╕ну в╕д ╓вро, став неоф╕ц╕йною св╕товою валютою. Один долар США дор╕вню╓ ста центам. Банкнотами американц╕, ╕ не т╕льки вони, користуються ном╕налом в один, два, п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят ╕ сто долар╕в. Як бачимо, н╕яких купюр ном╕налом у п’ятсот ╕, тим б╕льше, тисячу долар╕в у об╕гу не ╕сну╓, про що, на жаль, не знають деяк╕ наш╕ громадяни. Долар США ╓ чи не найб╕льш спокусливим (все-таки св╕това валюта) для п╕дроблення. За даними ╤нтерполу, б╕льше всього п╕дробних (фальшивих) долар╕в циркулю╓ у Франц╕╖. Щор╕чно в ц╕й кра╖н╕ вилучають близько 12 млн. п╕дробно╖ американсько╖ валюти, дал╕ за к╕льк╕стю п╕дробок — ФРН, Великобритан╕я, Бельг╕я, Л╕ван, Колумб╕я (Пономарев В.Т. Тайны фальшивых денег: вчера, сегодня, завтра. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2005. – С. 12).
У Ф╕нлянд╕╖, як кра╖н╕, що входить до ╢вросоюзу, валюта – ╓вро. Нац╕ональною грошовою одиницею ╕ розм╕нною монетою до того була ф╕нська марка, що дор╕внювала ста пенн╕. Банкноти мали ном╕нал в одну, п’ять, десять, п’ятдесят, сто, п’ятсот ╕ тисячу марок. Франц╕я, як ╕ Н╕меччина, – кра╖на-л╕дер, кра╖на-донор ╢вросоюзу. Валюта в кра╖н╕ – також ╓вро. А до того кра╖на мала грошову одиницю – французький франк, який дор╕внював ста сантимам, банкноти були ном╕налом у двадцять, п’ятдесят, сто, дв╕ст╕ та п’ятсот французьких франк╕в. Остаточно французький франк було вилучено з об╕гу 17 лютого 2012 року.
Лог╕чно, що швейцарський франк ╓ грошовою одиницею Щвейцар╕╖, дор╕вню╓ в╕н ста сантимам, а банкноти мають ном╕нал у десять, двадцять, п’ятдесят, сто, п’ятсот ╕ тисячу швейцарських франк╕в. У Швец╕╖ нац╕ональна грошова одиниця – шведська крона, а розм╕нна монета, як ╕ у сус╕д╕в, норвежц╕в ╕ датчан, ма╓ назву ере. Банкнот у швед╕в – с╕м ╕ ном╕нал вони мають у п’ять, десять, п’ятдесят, сто, п’ятсот, тисячу ╕ десять тисяч шведських крон. Япон╕я для себе визначила грошовою одиницею японську ╕╓ну, яка дор╕вню╓ ста сенам. Банкнотами японц╕ та гост╕ кра╖ни, де сходить сонце, користуються ном╕налом у п’ятсот, тисячу, п’ять ╕ десять тисяч ╕╓н. У П╕днебесн╕й, тобто Кита╖, грошовою одиницею ╓ юань, який дор╕вню╓ десяти цзяо або ж ста финям. У Польщ╕ до недавнього часу грошовою одиницею був злотий, а розм╕нною монетою – грош. Зараз ця кра╖на вже в ╢вросоюз╕, а зам╕сть злотого ╖╖ громадяни та гост╕ користуються ╓вро. До сучасно╖ Грец╕╖ необх╕дно ╖хати чи лет╕ти не з драхмами, а з ╓вровалютою (кра╖на ╓ членом ╢вросоюзу) або ж доларами США. Але чи потр╕бно туди зараз ╖хати – це питання, який кожен розв’язу╓ сам. У будь-якому раз╕ валюти з собою потр╕бно брати б╕льше.
Дещо екзотичними, як з нашо╖ точки зору, ╓ назви деяких нац╕ональних валют. Так, у Монгол╕╖ в об╕гу грошова одиниця – тугрик, що дор╕вню╓ ста мунгу. В ОАЕ нац╕ональна валюта – дирхам, що дор╕вню╓ ста ф╕лсам. На Панам╕ в об╕гу така грошова одиниця, як бальбао, що дор╕вню╓ ста сентес╕мо. У Малайз╕╖ – малайз╕йський рингг╕т, ╕ дор╕вню╓ в╕н ста сенам. На Б╕рм╕ нац╕ональна грошова одиниця – к’ят, а розм╕нна монета ма╓ назву п’я. В Албан╕╖ нац╕ональна одиниця – лек. Один лек дор╕вню╓ ста к╕ндаркам. ╤ на всякий випадок про Гондурас. Грошова одиниця ╕ розм╕нна монета там – лемп╕ра, яка дор╕вню╓ ста сентаво.
За оц╕нкою фах╕вц╕в-крим╕нал╕ст╕в, ╕сну╓ б╕льше десяти тисяч р╕зних способ╕в п╕дроблення грошових знак╕в ╕ ц╕нних папер╕в. П╕дроблення грошових знак╕в, валюти – банкнот ╕ монет визна╓ться тяжким злочином. З 1929 року д╕╓ Женевська конвенц╕я з боротьби з п╕дробленням грошових знак╕в, до яко╖ при╓дналася й Укра╖на. Держави – учасниц╕ Женевсько╖ конвенц╕╖ домовилися карати: 1) будь-як╕ обманн╕ д╕╖ з виготовлення чи зм╕ни грошових знак╕в, незалежно в╕д способу; 2) збут п╕дробних грошових знак╕в; 3) д╕╖, спрямован╕ на збут ╕ ввезення у кра╖ну чи отримання або добування для себе п╕дробних знак╕в; 4) замах (рос. – покушение) на цей злочин та д╕╖ з умисно╖ сп╕вучаст╕; 5) обманн╕ д╕╖ з виготовлення, отримання або придбання для себе знарядь чи ╕нших предмет╕в, призначених за сво╓ю природою для виготовлення п╕дробних грошових знак╕в або для ╖х зм╕ни.
Найб╕льш активну та результативну, хоча й не дуже в╕дому загалу, боротьбу з цим злочином у св╕товому масштаб╕ веде ╤нтерпол (М╕жнародна крим╕нальна пол╕ц╕я). У сучасн╕й Укра╖н╕ крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть законом передбачена за виготовлення, збер╕гання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Укра╖ну з метою збуту або збут п╕дроблених грошей (ст. 199 Крим╕нального кодексу).
Ось так, заочно, галопом по ╢вропах ╕ валютах ╓вропейських кра╖н ╕ не т╕льки. Безпечно╖ та щасливо╖ вам подорож╕!

Роман САВОНЮК,
доцент, кандидат юридичних наук, заслужений юрист АР Крим
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10117

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков